Мотивація вчення у молодших школярів

Мною було укладено запитання у виявлення мотивації  вчення (див. Додаток 1). Питання складено в такий спосіб, щоб виявити  наявність трьох видів мотивів  вчення: внутрішніх, зовнішніх позитивних (+) і зовнішніх негативних (-). На виявлення  внутрішніх мотивів спрямовані питання  №№3; 4; 8. На виявлення зовнішніх (+) мотивів  спрямовані питання №№1; 5; 9. На виявлення  зовнішніх (-) мотивів спрямовані питання  №№2; 6; 7.

Гіпотеза: на початку  навчання у початковій школі переважають  зовнішні мотиви, до третьої класу  переважати стають внутрішні мотиви.

Учням роздали анкети (додаток 1), та був дали інструкція. «Діти! Сьогодні ми із Вами братимемо  участь у одному вельми важливому  дослідженні. Ви ходите до школи, вчіться. В кожного з них є листочок з відповідями моє питання: «Чому  вчіться?» Можна дати три відповіді.Обведите їх, будь ласка, кружечком».

Потому, як випробовувані  відзначили по три відповіді, анкети було зібрано, а дітей подякували за у дослідження.

2.2 Аналіз результатів  дослідження

Для обробки результатів  дослідження було використана форма, приведений у Додатку 2. Отримано такі дані:

Таблиця 1

	Розподіл відповідей
	>1-Б клас		2-Б клас		3-Б клас
	число відповідей	% від виробленого	число відповідей	% від виробленого	число відповідей	% від виробленого
Внутрішні мотиви	21	38,9	32	44,4	48	64,0
Зовнішні позитивні  мотиви	12	22,2	24	33,3	19	25,3
Зовнішні негативні  мотиви	21	38,9	16	22,3	8	10,7
Разом	54	100,0	72	100,0	75	100,0

У першому переважають  зовнішні мотиви над внутрішніми (61,1 % проти 38,9%). У цьому серед зовнішніх  мотивів частка негативних більше (38,9% проти 22,2%) У другий клас картина  змінюється: зростає частка внутрішніх мотивів, зменшується частка зовнішніх. У три класі частку внутрішніх мотивів припадає вже 64%, а частка зовнішніх негативних знижується до 10,7%.

Проаналізуємо, які  мотиви домінуючі учнів у кожному  класі. І тому використовуємо форму, наведену в Додатку 3.

Таблиця 2

>Преобладающие мотиви	Розподіл відповідей
	>1-Б клас		2-Б клас		3-Б клас
	число відповідей	% від виробленого	число відповідей	% від виробленого	число відповідей	% від виробленого
Внутрішні	5	27,8	10	41,7	20	80,0
Зовнішні +	4	22,2	4	16,7	2	8,0
Зовнішні -	2	11,1	2	8,3	1	4,0
Не домінує	7	38,9	8	33,3	2	8,0
Разом	18	100,0	24	100,0	25	100,0

Серед учнів першого  класу дуже великий група дітей, які мають домінуючих мотивів  до вченню (38,9%). Зовнішні негативні  мотиви домінують у 11,1% учнів. Вже  у 2 класі найбільшу частку має  група учнів домінуючими мотивами які мають є внутрішні мотиви (41,7%). У три класі частка учнів, які мають домінуючими є внутрішні  мотиви, є

домінуючій – 80%. Частка учнів, які мають переважають  зовнішні (-)->ие мотиви стає зовсім незначною (4%).

2.3 Висновки дослідження  і педагогічні рекомендації

Отже, те, що з період навчання у початковій школі мотивація  до вченню зазнає змін від зовнішньої до внутрішньої виявилася вірної.

У 1-му класі в  дітей віком переважає зовнішня мотивація до вченню, причому (-)->ие мотиви сильніше (+)->их («Я навчаюся оскільки змушують батьки», «…ніж відставати від своїх ровесників», «…ніж зганьбити свій клас, загін»). Інакше кажучи, «зовнішній батіг» сильніше, ніж «зовнішній пряник». До 3-го класу становище змінюється. Батіг та медяник хіба що переходять до будинку школяра. Дитина починають розуміти, знання потрібні задля здобуття права комусь доставити задоволення чи же не бути за інших, а здобуття права бути більшу розвиненість, мати у майбутньому хорошу роботу. Про це свідчать і динаміка мотивації. Якщо 1-му класу внутрішні мотиви становили 38,9% від загальної кількості відповідей, то3-ем – вже 64%.

Що ж до домінування  мотивів, то 1-му класі 38,9% учнів не визначають домінування мотивів. Ця група є  «групою ризику».Педагогу дуже важливо мати з ними роботу, спрямовану на усвідомленнянеобходимостей знань життю. За правильної орієнтації учнів до третьої класу частка «групи ризику» знижується до 8%, частка учнів, усвідомлюють необхідність знань виростає до 80%.

Для свідомості дитини, студента у початковій школі, найбільш значимі такі широкі соціальні мотиви, як мотиви самовдосконалення (бути культурним, розвиненим) і мотиви самовизначення (після закінчення школи продовжувати навчається, працювати). Дитина усвідомлюють громадську значимості вчення, і це дає особистісну готовність до вченню у шкільництві. Ці мотиви – результат  соціальних впливів.

Діти міркують так: «Треба навчається, щоб потім добре  працювати, бути шофером», «Я дуже хочу бути лікарем, щоб лікувати людей, а  цього потрібно багато знати», «Навчаюся, щоб бути культурним і розвиненим». Такі міркування свідчать, що школа  й сім'я не створюють в дитини певну соціальну установку, син  розуміє суспільної значущості вчення, розуміє, знання йому потрібні майбутньої, хоче бути розумним, культурним і розвиненим. Така установка визначає +->ое ставлення дітей до роботи і створює сприятливі умови для вчення.

Слід зазначити, що мотиви самовдосконалення і самовизначення виступають для молодшого школяра  як «>понимаемие» і пов'язані з далекими цілями. Однак це перспектива дуже далека, а молодший школяр живе за перевазі сьогоденням.

У зв'язку з тієї значимістю, яку молодший школяр надають  мотивів самовизначення (майбутня професія, продовження освіти) і самовдосконалення (бути розумним, розвиненим, культурним), важливо будувати навчальний процес те щоб учень «бачив» свій рух  уперед, своє щоденне збагачення знаннями, вміннями, свій рух від незнання до знання. Це можна, якщо учень віддає усвідомлювали у цьому, що він  дізнається і чому навчиться, яким чином  праці вже опанував і яким доведеться опанувати ось на чому уроці, у  наступному чверті. У зв'язку з цим  першочергового значення стоїть у процесі  чітка постановка на уроці ближніх  і дальніх цілей, навчальних завдань.

 

Укладання

Зазвичай, навчальна  діяльність дитинипобуждается не одним мотивом, а цілої системою різноманітних мотивів, що сплітаються, доповнюють одне одного, перебувають у певному співвідношенні між собою.

>Мотивационная сфера – ядро. На початку своєї шкільного життя, маючи внутрішню позицію школяра, хоче навчається. Причому навчається добре, відмінно. Серед різноманітних соціальних мотивів вчення, мабуть, провідними є мотиви «доставити радість батькам», «хочу більше знати», «на уроці цікаво». Маючи знання, учень отримує високі позначки, які, своєю чергою - джерело інших заохочень, запорука його емоційного добробуту, предмет гордості. Коли дитина успішно навчається, його хвалять і саме вчителі, і батьки, його ставлять у приклад інших дітей. Понад те, у п'ятому класі, де думка вчителя – непросто вирішальне, але єдине авторитетну думку, з який усе вважаються, ці аспекти виходять першому плані. І хоча у певною мірою абстрактне учня початковій школи поняття «добре працювати» чи далека перспектива дістати нормальної освіти у ВНЗ безпосередньо спонукати його до навчання що неспроможні, тим щонайменше соціальні мотиви важливі для особистісного розвитку школяра, і в дітей, добре успішних з 1-го класу, вони досить повно представлені у їх мотиваційних схемах.

У цьому роботі досліджувалося мотиви вчення школярів початковій школи, особливо їхнього динаміки. Було виявлено зміна домінуючих мотивів від  зовнішніх до внутрішнім протягом навчання у початковій школі. У загальній  масі учнів переважають також  внутрішні мотиви. Це свідчать, що дитсадок й сім'я не створили необхідну  грунт дітей у шкільництві.

Для вивчення мотивації  учнів початкової школи стоїть провести дослідження мотивації вчення в  дітей із різною успішністю у першому, другому й третьому класах, вивчити  ставлення до школи учнів різних класів.

На закінчення хочеться відзначити, мистецтво виховання  все-таки полягає у створенні  правильного поєднання «витлумачених» мотивів і мотивів «реально діючих»  разом із тим, у умінні вчасно надати вищу значення успішному результату діяльності, щоб цим забезпечити  перехід до вищому типу внутрішніх мотивів, управляючих життям особистості.

 

Список літератури

1.БожовичЛ.И. Особистість  і його формування у дитячому  віці. М., Педагогіка, 1968.

2. Вікова і педагогічна  психологія. Підручник під ред.Гамезо. М., Наука, 1984.

3. Леонтьєв О.Н.  Діяльність. Свідомість. Особистість.  М., Просвітництво, 1982.

4. Леонтьєв О.Н.  Проблеми розвитку психіки. М., Педагогіка, 1972.

5. Маркова О.К.  та інших. Формування мотивації  вчення. Книжка для вчителя. М., Просвітництво, 1990.

6. МорозоваН.Г. Вчителю про пізнавальному інтересі. Психологія та педагогіка, №2, 1979.

7. НємовР.С. Психологія. Підручник. М., Просвітництво,ВЛАДОС, 1995.

8. Щукіна Г.І. Активація свідомої діяльності які у процесі. М., Просвітництво, 1979.

9. Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу у педагогіці. М., Просвітництво, 1971.

 

 

[1] Леонтьєв О.Н.  Проблеми розвитку психіки. М., 1972,с.513.

[2]БожовичЛ.И. Особистість і його формування у дитячому віці. М., 1968,с.249.

[3]БожовичЛ.И. Особистість і його формування у дитячому віці. М., 1968,с.213-214.

[4] МорозоваН.Г. Вчителю про пізнавальному інтересі //Психологія та педагогіка , № 2, 1979,с.5.

[5] Щукіна Г.І. Активація пізнавальної діяльності які у процесі. М., 1979,с.97.

[6] Щукіна Г.І. Проблема пізнавального інтересу у педагогіці. М., 1971,с.29.