Спільне та відмінне у святкуванні Великодня в різних країнах світу

         МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

              «ІНСТИТУТ ЕКРАННИХ МИСТЕЦТВ»

 

          КАФЕДРА «ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА» 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукова робота з предмету: «Українські народні звичаї та обряди»

на тему : «Спільне та відмінне у святкуванні Великодня

                             в різних країнах світу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      Студентки 3-го курсу

                                                                     спеціальності: театральне мистецтво

                                                                     Групи РТ-72

                                                              Костенчук Антоніни Миколаївни

                                                         Науковий керівник - професор,

                                                                заслужений діяч мистецтв України

                                                                     Обертинська Анеля Петрівна

 

 

 

 

                                  

 

                                 

                                  КИЇВ-2010                       

                                         

                                               План

 

1.Актуальнiсть  вибраної теми

 

2 Свято Великдень в лiтературi.

 

3.Мета  роботи

 

4.Рекомендацiї

 

5.Форми організації

 

6.Походження назви Великдень, Паска.

 

7.Дата святкування

 

8.Пiдготовка до свята

- Великий піст

- Вербна  неділя

- Білий тиждень

- Чистий  четвер

- Страсна п’ятниця

- Великодня субота

- Писанки, крашанки та випікання паски

 

9.Великдень

 

10.Великоднiй понеділок

 

11.Третiй день Великодня

 

12.Великоднi звичаї у інших країнах свiту

 

13.Використана лiтература

 

 

 

 

 

 

 

Великдень всіх нас на гостини просить, 
Малює сонцем полотно небес 
І крашанку, як усмішку, підносить… 
Христос воскрес! Воістину воскрес! 
І  дзвони  засріблилися  завзяті, 
І ніби покотилось між людьми… 
Христос воскрес! А може, на цім святі 
Із бездуховності воскреснем  ми? 
                                                            Вадим Крищенко

 

 

           Актуальність теми.

 

. Побутові обряди й звичаї в Україні сьогоднішній значно різняться від тих, які були раніше, наприклад, ще в минулому столітті. Враховуючи те, що впродовж багатьох десятиліть радянського безбожжя( атеїзму) ці традиції придушувалися, слід зауважити, що відновлюються вони не просто. У ще дорадянських часах загубилися дзвінкі гаївки, - великодні народні пісні. Переплітаючись із давніми язичеськими традиціями, присутніми в українській культурі дуже глибоко й помітно, гаївки повторювали не тільки релігійну тематику воскресіння Христового, а й тематику просто весняного оновлення, зустрічі весни, початку польових робіт. Все це становило одну цілісність, наповнюючи український Великдень новим змістом. 
 
Свято Великдень відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. А подолання смерті є одне із  не розгаданих вічних питань людства, яке завжди було, є i буде актуальним. Тому Паска як i тисячі років тому так i сьогодні є святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом з Живим Богом i безсмертям.

 Великдень - одне з найважливіших свят народів світу, які сповідують християнське вчення без розрізнення расової та національної належності, соціального чи суспільного положення.

 Найголовніше, що є в традиціях – це їх розвиток. Нове наповнення традицій святкування Великодня в Україні дає підстави стверджувати, що вони – непроминальні. І сьогодні, коли дзвони сповістять про те, що світлий День Христового Воскресіння настав, мільйони людей приєднаються  до радості святкування. Щоб причаститися світлом і добротою, прощенням і оновленням. Поділитися свяченим яйцем із ближніми, подати руку й шматок хліба тим, хто такої радості в силу різних причин не має. – Бо в усі часи є знедолені, на жаль, є вони й у незалежній Україні…  
 
Стати на мить вищим Духом, вірою наблизитися до пізнання Істини - напевне, саме це і є змістом та найголовнішою спадщиною українських традицій у святкуванні Великодня.

 

 

          Свято Великдень в лiтературi

 

   Українська культурна традиція береже й примножує накопичені століттями складники великодніх святкувань. Змінюючись у часі, основними залишаються церковні елементи святкування, найбільших змін зазнають побутові обряди та звичаї, розширюються пласти літературних і культурних утілень традицій свят. Перші десять років незалежності України сприяли поверненню до джерел, поступовому, хоч і повільному, але помітному поверненню до традицій святкування Великодня, наповнення їх новим духовним змістом. 
  Упродовж усієї української історії значний внесок у розвиток культурних традицій святкування Великодня зробила й література. В основному це поетичний пласт, який охоплює час від становлення писемності до нинішніх днів. Найяскравіше втілена Великодня тематика у поезіях Тараса Шевченка, Івана Франка, Богдана-Ігоря Антонича, Юри Шкрумеляка, Василя Щурата, Ігоря Калинця та багатьох інших. А ще сотні авторів прекрасних творів, у яких осмислюється давня традиція святкування Великодня, розкривається філософія свята. Їх багато, і це свідчить про неабияке зацікавлення поетів таємницею найбільшого християнського свята.

 

 

 На Волині Олена Пчілка, мати Лесі Українки, навiть збирала  зразки писанок , і 1876 року видала книжку «Український народний орнамент».

 

   А ось на на Подiллi про це свято згадує А. Свидницький у своїй статті “Великдень у подолян” Окрім опису традиційних обрядів, пов`язаних з великодневим тижнем та самим Великоднем, А. Свидницький зупиняється на вивченні емоційного сприйняття подолянами великодневних свят [№1, С.49], досить ретельно розглядає роль вогню у їх емоційному житті та побутовій поведінці. 
  Василь Скуратiвський , Опекса Воропай, Володимир Супруненко, Євген Юнацький, Хоменко Л . та ще багато інших авторiв велику кiлькiсть своїх сторінок присвятили святу Великдень. 
 
                       

             Мета роботи

 

Довести, що будь-яка віра спонукає людину замислитися над вічними цінностями, наповнює людські серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно.

 

Завдання:

1.Створити уявлення  про сутність та зміст свята Великдень.

 

2.Познайомити з основними поняттями пов’язаними з цим святом

 

3.Вiдтворити давно забуті традиції, обряди, звичаї, ритуали наших предків.

 

3. Здійснити аналіз особливостей святкування Паски в Українi та в країнах світу.

 

                   Рекомендації

            

Програма проведення свята Великдень

 

Час проведення	Місце проведення	Опис заходу
12.00-14.00 год.		Майстер-класи  з писанкарства.
14.00-16.00год.     16.00-18.00год.		Великий день, театралізоване дійство    «Великодні святкування» - Духовні співи молодіжних колективів,
14.00-18.00 год.		Гаївки молодіжних громадських організацій на майданах навколо церкви; ярмарок, співи, показові виступи бойового гопака
10.00-17.00 год.		«Писанка рідного  міста»
12.00 год.		Дитяча виставка «Намалюй писанку»
12.00-18.00 год.		Спортивно-розважальні  ігри для молоді
17.00-18.00 год.		спортивне шоу: акробатика, рукопаш-гопак, художня  гімнастика, аеробіка
18.00-21.00 год.               21.00год		Святковий концерт  за участю Ірини Федишин, Андрія Заліско, Гурту «Полюс», Злати, Назара Савки, Гурту «Десь пору     Святковий феєрверк

                

              

               

              Форми організації

Для проведення свята Великодня потрібно:

• формування організаційної групи
• залучення спонсорів 
• визначення місця проведення свята (відкритий простір на вулиці, парк, площа,ліс)
• оренда майданчика з метою проведення свята(пошук, переговори, формування вимог, розробка і підпис договору)
• оформлення місця проведення (робота дизайнера, створення і затвердження дізайн-макета)
• забезпечення технічних можливостей
• формування сценарію свята (відбір виконавців)
• робота режисера (втілення розробок сценарію, формування завдань виконавця, репетиції, супровід режисера)
• проведення фотографування і відеосесії

               

 

              Походження назви Великдень,

                          Пасха

               

Великдень - це дуже давнє свято, яке зародилося в часи славетної Трипільської культури. Уже тоді визначилася  сутність цього  свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодньої Бабки) тощо. Воно відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, світла Весни над темрявою Зими.

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ в Україні почали відзначати порівняно  недавно – після офіційного прийняття  Християнства Київською Руссю у 988 році.

   Свято  Великдень стало — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

  Це свято спасіння всіх людей, свято позбавлення першородного гріха першої людини Адама, свято перемоги добра над злом.  
  За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалена, Марiя, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

    Свято  Великодня в Україні сьогодні  символізує загальне відродження  та обновлення.

 

    Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів ."

   .

 Iснує ще одна версiя, що свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичеськими культами.

 Ось як  її переповідають . Жили троє  братів-мисливців: Тур, Пан і  Яр. і Зібрались вони якось  на полювання. Вийшли в степи неозорі.Вражено зупинився Яр і мовив:

— Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків  стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати  врожай, та хліба напекти людям  на здоров'я. Тільки він таке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур:

 — Це моє!  Хотів схопити плуга — аж  він полум'ям зайнявся.

 — Се моє!  — прокричав середульший брат. Але і йому спалахнуло полум'я  в лице.

— Ні, братове, це моє, — всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води.

І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт  і родючості.   I                           спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба.

 

Походження  назви «Пасха»

 

«Паска» - слово єврейське, воно означає «визволення», «рятунок». Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.  

 

  

               Дата святкування

 

    Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор в Нікеї 325 року. До цього в різних помістних Церквах святкували Великдень в різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями. Тож Нікейський собор постановив, що не вільно християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху: "Епископ, свештеник или ђакон, који буде празновао васкрсење Христово пре пролећне равнодневице и заједно са Јудејима, нека буде свргнут"(Апостольські Правила, канон 7). 
 
Дата Великодня має випадати на першу неділю після першої весняної повні місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде й єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великоднеї неділі, постановлено також, що єпископ Олександрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед. 
 
Наприкінці IV сторіччя щорічні послання Олександрійських єпископів, було замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія була оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Олександрійським. В 436 пасхалія була видана вже на 95 років наперед (з 436 по 531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Олександрійським. 
 
Відмінність у датах святкування Великодня у християнських церквах 
 
Православна та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і пасхалії. Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою "григоріянського", або "нового стилю". В зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді навіть і скорше від неї, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, буває, що всі християни святкують Великдень разом.[№4]