Звіт з практики Надра Банк

     За  чотири місяці 2009 року обсяг пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів зменшився на 36,8 тис. грн. Це свідчить про зменшення кредитного ризику. Зменшення ризику стало можливим, насамперед, завдяки стабілізації економічної ситуації в країні, зменшенню кредитних та депозитних ставок та зростанню сукупних активів ВАТ КБ «НАДРА». Завдяки цьому можна сподіватись на подальше зменшення сум резервів, які необхідно формувати ВАТ КБ «НАДРА».

     Загальна  сума вкладень ВАТ КБ «НАДРА» в основні фонди і нематеріальні активи в 2008 році зросла на 18,1% і досягла 2574,7 тис. грн. (10% сумарних активів). Обсяг дебіторської заборгованості на 01.01.2009 року у порівнянні з 01.01.2008 року збільшився на 267,1 тис. грн. і склав 1769,6 тис. грн., з них сумнівна заборгованість склала 25,7 тис. грн., відповідно розрахункова сума резерву на 01.01.2009 року збільшилася до 102,4 тис. грн. Формування даного резерву може негативно вплинути на результати діяльності ВАТ КБ «НАДРА».

     Динаміка  рентабельності активів свідчить, що виражена тенденція падіння цього показника починає змінюватися на тенденцію зростання, що дає підстави зробити висновок про початок підвищення ефективності банківської діяльності ВАТ КБ «НАДРА» (рис. 1.2). 
 

     Рисунок 1.2 - Динаміка рентабельності активів ВАТ КБ «НАДРА» 

     Отже, намагання ВАТ КБ «НАДРА» працювати стабільно викликали зворотну реакцію з точки зору впливу високого рівня ліквідності на прибутковість банківської діяльності. Тому подальша ринкова трансформація фінансової системи України повинна бути спрямована на комплексний розвиток фінансового ринку, який надає банкам можливість залучати необхідну величину ліквідних засобів, підтримуючи мінімальний рівень ліквідних активів.

     Кредитний ризик залежить як від екзогенних чинників, пов’язаних з оточуючим зовнішнім середовищем, впливом змін макроекономічних показників, так і з ендогенними чинниками, зумовленими компетентністю менеджерів та обраною кредитною політикою ВАТ КБ «НАДРА». У цих умовах особливого значення набуває використання випробуваних світовою та вітчизняною практикою прийомів зниження ризику неплатежу за позикою, вирішення дилеми «ризик-дохідність».

     Сумарні активи ВАТ КБ «НАДРА» за 2008 рік збільшилися на 5790,8 тис. грн. (або 28,9%) і досягли 25806,2 тис. грн. Дана тенденція стала ще більш вираженою в перші 4 місяці 2008 року – збільшення на 4751,0 тис. грн., або на 18,4%. Причиною цього стало суттєве розширення обсягів діяльності ВАТ КБ «НАДРА» на фінансовому ринку.

     За 2008 рік сумарний балансовий капітал ВАТ КБ «НАДРА» збільшився на 21% і склав на 01.01.2009 року 5878 тис. грн., що стало можливим, насамперед, через посилення вимог щодо формування капіталу комерційних банків з боку НБУ, а також активізацію процесів реструктуризації банку.

     Динаміка  фінансового результату ВАТ КБ «НАДРА» за 2003-2008 роки (рис. 1.3) показує значне зростання валових доходів і витрат з вираженою тенденцією зменшення обсягів одержаного чистого прибутку. 
 

     Рисунок 1.3 - Динаміка валових доходів і витрат, фінансового результату діяльності ВАТ КБ «НАДРА» 

     Як  результат, показник загальної рентабельності ВАТ КБ «НАДРА» має багаторічну тенденцію до зниження (рис. 1.4). Головними чинниками такого становища є зростаюча вартість організації і ведення самого банківського бізнесу (відкриття невеликого територіального відділення потребує інвестицій у 150-200 тис. грн.), а також втрата можливості одержання наддоходів через посилення конкуренції, підвищення вимог з боку НБУ щодо формування обов’язкових резервів та виконання економічних нормативів, запровадження додаткового податкового навантаження на деякі види банківських операцій (введення пенсійних зборів з купівлі-продажу валюти, запровадження патентів на валютообмінні операції тощо).

     Особливо  відчутним зниження рентабельності діяльності ВАТ КБ «НАДРА» відбулося в 2009 році – у 3,7 рази (31,4% за 2008 рік проти 8,5% за 2007 рік). Рентабельність діяльності АКБ «Надра» за 2008 рік досягла критичного рівня – 8,0%, а рентабельність активів – всього 2,0% річних. 
 

     Рисунок 1.4 - Динаміка рентабельності ВАТ КБ «НАДРА». 

     У цілому за 2008 рік ВАТ КБ «НАДРА» отримано чистого прибутку в сумі 512,8 тис. грн., що на 14,3% більше, ніж у 2008 році.

     Основними причинами, які блокували зростання  фінансового результату ВАТ КБ «НАДРА» у 2008 році, стали зменшення дохідності кредитного портфеля, зростання адміністративно-управлінських витрат і витрат на формування резервів, зниження матеріальних стимулів.

     Проведений  аналіз результатів управління діяльностю ВАТ КБ «НАДРА» дозволяє зробити висновок про те, що можливі позитивні тенденції в розвитку ринку непроцентних послуг і активізувалася робота з населенням. Водночас слід зауважити, що в умовах недостатнього фінансового потенціалу підприємців та фізичних осіб потрібно активізувати цілеспрямовану діяльність держави щодо створення сприятливого середовища для нагромадження приватних капіталів. У поєднанні з діяльністю держави як безпосереднього інвестора це дозволить прискорити структурну перебудову економіки, забезпечить розвиток інфраструктури фінансового ринку.

     У той же час слід зазначити, що різка зміна в структурі залучення грошових коштів на користь коштів фізичних осіб ще не призвела до активізації діяльності ВАТ КБ «НАДРА» щодо їх кредитування й кардинального розширення інших видів обслуговування. Цей напрямок найближчим часом повинен зайняти пріоритетне значення в комерційній політиці ВАТ КБ «НАДРА».

     Таким чином, менеджери ВАТ КБ «НАДРА» повинні здійснити підготовку до надання додаткового комплексу послуг масовому споживачу. Розвиток даного напрямку значною мірою дозволить поліпшити фінансові показники банку, діяльність якого в 2008 році була низькорентабельною. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2 НАСЛІДКИ ФІНАНСОВО-ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ І СТАНОВИЩЕ ВАТ КБ «НАДРА БАНКУ» 

     2.1 Основні причини та симптоми фінансово-кредитних установ 

     Основні причини та симптоми кризи, які є типовими для вітчизняних фінансово-кредитних установ:

  1)дефіцит  прибуткових банківських операцій;

  2) нав'язування банкам фіскальних функцій, що відлякує нинішніх та потенційних клієнтів;

3. збільшення обсягу обов'язкових резервів, а отже, і частки активів, що не приносять доходів:
4. дефіцит прибуткових та неризикованнх інвестиційних проектів (дефіцит надійних об'єктів кредитування):
5. низький рівень менеджменту, високі витрати, ризикована валютно-кредитна політика:
6. політична нестабільність [11].

     Труднощі, з якими стикаються комерційні банки  щодо здійснення профілактичних антикризових заходів, зумовлюються насамперед відсутністю в переважної їх більшості служб контролінгу. За браком об'єктивної інформації про реальний фінансовий стан кожного банку не можна оперативно нейтралізувати ризики та попереджувати фінансову кризу. У багатьох банках усупереч відповідній Постанові Правління НБУ не запроваджено внутрішнього аудиту, а там де він виконується суто формально.

     Економічна  ситуація в країні вподовж 2009 року залишалася дуже складною.

     Внутрішній  попит знаходився значно нижче свого  рівноважного рівня (в IV кв. розрив ВВП оцінено в від’ємне значення 4.6%), що обумовлено зниженням реальних заробітних плат, ускладненим доступом до кредитних ресурсів, збільшенням схильності населення до заощаджень.

     В 2009 році з боку Національного банку значна увага була приділена питанню стабілізації банківської системи.

     Відповідно  до змін у макроекономічному та політичному середовищі розвиток грошово-кредитного ринку протягом 2009 року мав суттєві відмінності. Погіршення економічної ситуації, пік якого прийшовся на І квартал 2009 року, на грошово-кредитному ринку знаходило відображення у продовженні відпливу коштів з банків, зниженні ліквідності банківської системи, дефіциті іноземної валюти та ін. Натомість покращення показників розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та скасування законодавчих обмежень у проведенні грошово-кредитної політики, починаючи з II кварталу, сприяли покращенню ситуації. Ще одним вагомим фактором, який позитивно вплинув на ситуацію у фінансовій сфері, було отримання ефекту від стабілізаційних заходів, вжитих Національним банком України та продовження співробітництва з МВФ в рамках програми «Стенд-бай» [23].

     Як  результат, починаючи з квітня 2009 року в українській банківській системі спостерігався щомісячний приріст депозитів населення (крім незначного зниження у вересні). Утім така динаміка не змогла компенсувати падіння депозитів населення в І кварталі і річні темпи їх приросту залишились від'ємними. У цілому за 2009 рік депозити фізичних осіб знизилися на 1,9% - до 211,4 млрд. грн. (у грудні збільшилися на 1,9%). Депозити юридичних осіб за цей же період знизилися на 18,0% - до 116,5 млрд. грн. (у грудні зросли на 3,8%). Як наслідок, загальний обсяг депозитів у 2009 році знизився на 8,3% - до 328 млрд. гри. (у грудні збільшився на 2,6%).

     Зниження  обсягу депозитів з початку року відповідним чином вплинуло на динаміку грошової маси, обсяг якої у 2009 року зменшився на 5,5% - до 487,5 млрд. грн. (у грудні збільшився на 3,6%). Падіння показника широких грошей було відображенням скорочення економічної активності в цілому.

     Зростання обсягів грошової пропозиції стримувалося за рахунок проведення Національним банком України операцій з продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку з метою упередження надмірних коливань обмінного курсу гривні.

     В умовах нестабільності на фінансовому  ринку Національний банк України  застосовував гнучкі підходи до регулювання ліквідності банків, змінюючи спрямованість своїх операцій залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку. Так, у І кварталі в умовах відпливу коштів з банківської системи Національний банк України переважно здійснював операції з підтримки ліквідності банків. Починаючи з II кварталу в умовах стабілізаційних тенденцій на ринку почав формуватись профіти ліквідності, на що також суттєвий вплив чинили фіскальні чинники. За таких обставин операції Національного банку України з регулювання ліквідності, починаючи з II кварталу, поступово набули мобілізаційної спрямованості. Це знаходило прояв у зменшенні обсягу операцій з рефінансування банків та збільшення обсягу мобілізаційних операцій [25].

     З огляду на позитивні тенденції до стабілізації грошово-кредитного ринку, банки знизили ставки за своїми активними операціями. Зокрема, середньозважена ставка за кредитами в економіку в національній валюті зменшилася з 21,6% у грудні 2008 року до 19,6% у грудні 2009 року, в іноземній валюті - з 12,6% до 10,2%.

     Натомість середньозважена ставка за депозитами в національній валюті зросла з 13,0% у грудні 2008 року до 14,0% у грудні 2009 року, в іноземній валюті - з 8,2% до 9,5%.

     На  міжбанківському кредитному ринку  середньозважена ставка за угодами  зменшилася з 23,5% річних (у т. ч. за кредитами овернайт - 22,4%) у грудні 2008 року до 7,0% (за кредитами овернайт - 3,3%) у грудні 2009 року.

     Згідно  з постановою Правління Національного  банку України № 59 від 10.02.2009 року в банку з 10.02.2009 року було введено тимчасову адміністрацію строком на один рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 10.02.2009 до 10.08.2009 року.

     13.08.2009 р. листом Національного банку України № 54-019/999 було повідомлено, що Постановою Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців.

     Проблеми  кредитних операцій:

• спад ділової активності негативно вплинув на обсяги кредитування;
• погіршення стану платоспроможності позичальників банку призвело до погіршення якості кредитного портфеля та, як наслідок, збільшення витрат на формування резервів на покриття ризиків за кредитними операціями;
• антикризові заходи Національного банку України обмежили потенційні можливості банку в кредитуванні. Зважаючи на все ще високі ризики, відновлення зростання кредитування відбувається повільно та носить в основному короткостроковий характер.

     Проблеми  депозитних операції:

• зниження ділової активності негативно вплинуло на стан залучення ресурсів від клієнтів - юридичних осіб;
• втрата довіри фізичних осіб до банківської системи призвела до відтоку вкладників.

     Депозитні операції ВАТ КБ «Надра» переважно пов'язані з обслуговуванням існуючого депозитного портфелю банку. Це зумовлено тим, що депозитна база банків майже не відновлюється, зважаючи на фактичне та очікуване зниження доходів населення, все ще високі девальваційні очікування на фоні досить слабкої довіри до банківської системи. Також серед причин зменшення притоку депозитів від населення стала активізація накопичення готівкової валюти поза банківським сектором.