Шляхів вдосконалення кредитної діяльності на базі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

     Для того, щоб рейтингувати банки за якісними показниками і при цьому  уникнути суб’єктивності, доцільно розраховувати коефіцієнти відхилень показників по банку від середнього значення по банківській системі в цілому. Сума цих відхилень і буде визначати рейтинг банку. На основі такої комплексної оцінки можна виділити банки, які найбільше сприяють розвитку грошово-кредитних відносин. На них можуть робити ставку і держава з метою ефективного управління своїми фінансами, і підприємства та населення для надійного збереження заощаджень і розвитку бізнесу.

     Отже, на основі вище викладеного, можна виділити наступні проблеми розвитку кредитних відносин в Україні:

• високі ставки за кредит в порівнянні з іншими країнами, що не забезпечує відповідний рівень попиту на нього;
• наявність високого ризику інвестиційного кредитування;
• значне переважання споживчого кредитування у порівнянні з виробничим;
• низький рівень рентабельності вітчизняних підприємств, що унеможливлює видачу їм кредитів;
• недосконалість законодавчої бази, щодо регулювання кредитних відносин.

     Таким чином, до основних напрямків розвитку системи кредитних відносин в  Україні можна віднести:

• удосконалення законодавства України в сфері регулювання кредитної діяльності;
• зниження процентних ставок за кредит;
• застосування зарубіжного досвіду у сфері кредитування юридичних та фізичних осіб;
• при наданні кредитів пріоритетним напрямком визначати – виробництво, встановлюючи при цьому нижчі ставки за кредит;

     Як  вже було зазначено в роботі, Приватбанк займає перші позиції майже у  всіх рейтингах банків України. Але  його робота, звичайно, ще далеко недосконала. Тому, для підвищення рівня його кредитної діяльності необхідно:

• розробити заходи щодо покращання обслуговування клієнтів;
• зменшити розмір відсоткової ставки за кредит, що збільшить кількість клієнтів та розміри кредитів;
• зменшити розміри плати за розрахунково-касове обслуговування (яка в цьому банку є вищою, ніж в таких відомих банках як АППБ «Аваль», «Укрсиббанк»). Це дозволить залучити більше клієнтів, що також вплине на збільшення попиту на кредит.

     Таким чином комплексний розгляд проблем, пов’язаних з удосконаленням кредитних відносин як на рівні держави, так і на рівні окремого банку, забезпечить їх подальший розвиток, а з ним – і розвиток економіки України. 
 
 

     3.3 Пропозиції щодо  вдосконалення організації  кредитної діяльності  «Райффайзен банк  Аваль» 

     Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Тому необхідно правильно організувати кредитну політику в банку.

    В свою чергу кредитна політика комерційного банку — це стратегія і тактика  банку щодо залучення коштів та спрямування  їх на кредитування клієнтів банку  позичальників на основі принципів поворотності; терміновості; диференційованості; забезпеченості; платності.

    Кожен банк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю множину ризиків (внутрішніх і зовнішніх), якими він  обтяжений, які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику.

    Необхідно наголосити, що кредитна політика є  основою стратегії ризику в діяльності банку. Вона може бути агресивною й  традиційною (класичною). Кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму - з другого [22].

    Загалом кредитна політика, в розрізі стратегії, включає пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним комерційним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.

     Оскільки  головною метою комерційного банку є отримання прибутку , і кредитні операції займають досить вагоме місце в діяльності банка взагалі, то необхідно створити всі умови для максимального і повного залучення всіх верст населення, всіх суб’єктів господарювання до кредитного процесу. Проте кредитування є досить ризикованою діяльністю, оскільки наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики [57].

     Провівши  детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна виділити ряд недоліків, а саме:

• недостатня диверсифікація кредитних вкладень;
• збільшення суми зважених класифікованих позик;
• занадто ризикова кредитна політика;
• недостатня увага при оцінюванні платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів;
• послаблена увага по цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками;
• недостатнє забезпечення позик;
• послаблення захищеності позик власним капіталом.

     Таким чином, спираючись на викладену інформацію, можемо виділити ряд шляхів, які  дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування фізичних та юридичних  осіб ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

• запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування;
• запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;
• створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);
• стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;
• розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі нівелювати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями, що складаються у процесі індивідуального відтворення;
• індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;
• вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;
• розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;
• акцентування уваги та роз’яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;
• постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;
• створення позитивного образу банка для клієнтів.

     Зважаючи  на існуючі тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України, слід обов’язково усвідомлювати притаманні ризики , перед впровадженням будь-яких нововведень, тому в таблиці 3.1 відобразимо шляхи покращення процесу кредитування з урахуванням можливих ризиків. 

     Таблиця 3.1 – Шляхи удосконалення процесу кредитування юридичних та фізичних осіб ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

     Отже, перераховані заходи можуть позитивно  вплинути на діяльність ПАТ «Райффайзен  Банк Аваль» та дозволять гідно конкурувати  на ринку банківських послуг в  складних економічних умовах, що позитивно  вплине і на банківський сектор, і на стан економіки вцілому.

     Плануючи  впровадити ті чи інші заходи, необхідно  в першу чергу спрогнозувати  майбутній результат. У теорії і  практиці в процесі прогнозування  фінансових показників досить часто  використовують методологію екстраполяції (поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди), за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах. Необхідним елементом при цьому є побудова та аналіз так званого ряду динаміки, який класифікує значення показників у часі у розрізі окремих періодів та описує динаміку їх розвитку.

     Методи  екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства (чи окремих показників його діяльності).

     Одним із таких методів є метод визначення середніх величин. Прогнозні показники  досить часто розраховуються як середнє  значення відповідних показників у  попередніх періодах. Середні величини обчислюються здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої. Найпоширенішим у процесі прогнозування є метод визначення ковзної середньої, за використання якого прогнозні показники розраховуються як середні величини відповідних показників за n попередніх періодів (а не з використанням усіх значень аналізованого ряду динаміки). Кожні наступні прогнозні показники розраховуються на основі значень, одержаних в 3, 4, ... n попередніх періодах заміною значень найвіддаленіших періодів на нові [62].

     У разі, якщо ковзна середня (Кс) обчислюється як середня арифметична проста, то можна використати такий алгоритм її розрахунку: 

      ,        (3.1) 

     де t — границя числового ряду (наприклад, порядковий номер останнього звітного періоду);

     n — досліджуваний інтервал ряду  динаміки;

     хі  — значення досліджуваного показника  в і-му періоді.

     Оскільки  в структурі активів балансу  вагоме місце займають кредити та заборгованість клієнтів, то є доцільним спрогнозувати обсяги кредитування на 2010 рік у розрізі надання кредитів фізичним та юридичним особам. При цьому n = 12. Отримані результати зведемо в таблицю 3.2.