Статеве дозрівання

Протягом вагітності материнський розвиток супроводжується  значним приростом маси тіла, збільшенням  жирових накопичень і тривалішим утриманням цієї маси після пологів [95–97]. Незважаючи на ці зміни, що мали б привести до збільшення розміру  плода, збільшення маси тіла матері при  вагітності приводить до зменшення  ваги новонародженої дитини (на 150–200 г) [98]. Змагання за живильні речовини між  матір'ю, яка усе ще росте, і її плодом відбувається через помітне  зменшення плацентарного кровообігу (вимірюється ультразвуковим дослідженням за методом Допплера) і зменшення  передання живильних речовин  від матері до її плода. Рівні феритинів і фолатів у крові пуповини плода зростаючої дівчини-підлітка нижчі, ніж у підлітків, які не ростуть; різниця концентрації становить більше 20 % для кожної живильної речовини [99]. Показник систола/діастола (S/D), показник судинного опору, вимірюється ультразвуковим дослідженням за методом Допплера на пупковій артерії. Майже вдвічі більше вагітних, які ростуть, мають підвищення показників систола/діастола у три рази чи більше, що свідчить про високий опір кровообігу, що вказує на уповільнення кровообігу [97].

На моделі змагання «матір — плод» у тварин [100] усе ще зростаючі самки щурів, яких запліднили відразу після відкриття вагіни й годували за бажанням, мали більші гестаційні прирости маси тіла порівняно зі зрілими вагітними самками. Молоді самки народили значно менших за розміром щурят із запізнілим кістяковим окостенінням; до того ж показник смертності серед них виявився високим. Молодим вівцям із імплантованими яйцеклітинами дорослих овець із надмірною овуляцією (запліднених одним плідником) давали дієтичне харчування для того, щоб гарантувати повільне або швидке материнське зростання [100а]. У перегодованих овець материнська маса була занадто збільшеною з супутніми впливами на масу тіла (плюс 2 кг при переміщенні ембріона, плюс 22 кг на 95-й день вагітності), але відмінності в материнському лінійному зростанні невідомі. Швидке зростання молодої вівці було пов'язане з меншою вагою новонародженої ягняти, меншою вагою плаценти та з підвищеним ризиком спонтанного аборту під час вагітності та смерті ягняти після народження. Отже, у різних біологічних видів тенденція до синтезу тканин молодої матері, яка продовжує рости, ймовірно, має пріоритет над живильними вимогами плода і матки.

Змагання між  матір'ю та потомством може відбуватися  під час лактації так само, як і під час вагітності. Дівчата-підлітки, які годують груддю, мають значно менший об'єм грудного молока порівняно  зі зрілими годувальницями [101]. Щуренята, перехресно вигодовувані молодими самками, мали нижчі показники росту, ніж щуренята, перехресно вигодовувані дорослими самками, — можливо, на це впливала кількість або якість грудного молока [100]. Молоді перегодовані й швидко зростаючі вівці виробляли молозиво вже при окоті [100а]. Гіпотетично виробництво молозива (а можливо, і розвиток грудної залози), певно, спровокувала знижена секреція плацентарних гормонів протягом вагітності.

Однією з причин збільшеного гестаційного приросту маси є прогресування вагітності, що сприяє накопичуванню жирової маси впродовж третього триместру, коли жирові запаси звичайно мобілізуються, щоб підтримати розвиток плода [96]. У молодших матерів материнські запаси не мобілізовані, а збережені. І додаткова маса, і жир, накопичений упродовж вагітності, зберігаються в молодих усе ще зростаючих матерів і в післяпологовий період. У середньому вони зберігають понад 40 % свого гестаційного приросту маси протягом 4–6 тижнів після пологів порівняно з 14 % молодих жінок, які вже не ростуть під час вагітності, і зрілих жінок.

В. Інші фактори  ризику та ускладнення. Поведінкові  фактори ризику, як і паління, вживання алкоголю та наркотиків, імовірно, менше  поширені серед вагітних дівчат-підлітків, аніж серед зрілих жінок, зокрема  якщо молоді жінки належать до етнічних меншин [80, 102]. Більшість ускладнень (плацентарний розрив, передлежання плаценти, передчасне руйнування оболонок, інфекційні хвороби сечового шляху й анемія) та особливості пологів (тривалість періодів, розриви родових шляхів і епізіотомія, застосування амніотомії або використання лікарських засобів для стимуляції пологової діяльності) однаковою мірою трапляються і серед дівчат-підлітків, і серед зрілих жінок. Нині кесарів розтин зрілим жінкам проводять частіше, аніж дівчатам-підліткам; повідомлення про збільшення кількості пологів за допомогою кесарева розтину тепер надходять переважно з країн, що розвиваються [80, 102].

Гіпертензивні розлади вагітності більш поширені серед молодших дівчат-підлітків і дівчат-підлітків із країн, що розвиваються [102]. Однак багато опублікованих досліджень не використовують статистичну корекцію на плідність, плутаючи, таким чином, ризик, пов'язаний із відсутністю пологів в анамнезі, з будь-яким іншим додатковим ризиком через молодий материнський вік. Результати дослідження контрольних груп адекватного контингенту підтверджують, що навіть дуже молоді вагітні (молодше 16 років) не мають підвищеного акушерського ризику [80]. Крім того, існує постійне зменшення випадків материнської анемії і гіпертонії, спричинених вагітністю, серед вагітних дівчат-підлітків порівняно з ризиком, який має більшість зрілих жінок. У минулому, але не зараз, ці ризики переважали серед дівчат-підлітків [102]. Отже, незважаючи на попередні твердження про протилежне, вагітність, родова діяльність і пологи тепер, на наш погляд, не створюють надмірних медичних чи акушерських ризиків жінкам у підлітковому віці.

Г. Тривалі наслідки. Ранній вік початку першої менструації (раніше 12 років) — загальновизнаний фактор ризику раку грудей. Ризик знижується приблизно до 10 % протягом кожного  року, якщо перша менструація запізнюється [103]. Перша менструація в ранньому віці пов'язана з раннім початком овуляції і регулярним менструальним  циклом [77]. Вважається, що триваліша  сукупна дія естрогену й прогестерону і, можливо, посилена дія естрадіолу в молодих дорослих жінок впливають на ризик через посилений розвиток епітеліальних тканин грудей [104]. Ризик раку грудей найімовірніше компенсується тим, що жінки, які рано дозрівають, проходять через вагітність і народження дитини. У жінок із першою повноцінною вагітністю в ранньому віці (молодше 20 років) ризик раку грудей зменшується порівняно з жінками, які народжують перших дітей пізно, і чим раніше настає вагітність, тим нижче ризик розвитку раку [103, 104].

Порівняно з  дівчатами з пізнім варіантом  статевого дозрівання, дівчата, у  яких перша менструація починається  рано, мають тенденцію бути міцнішими  за будовою тіла; у них збільшені  показники маси тіла й ожиріння в  дитинстві й у період статевої зрілості, що зберігаються в них  і в дорослому віці [1, 3, 105, 106]. Патерни розподілу жирової маси тіла, що склалися в підлітковому віці, також зберігаються; так, дівчата з міцною будовою тіла з раннім варіантом статевого дозрівання демонструють більш «центропетальний» розподіл жирової маси (більше відкладення жиру на тулубі, ніж на кінцівках), у них вищий ризик надлишку ваги й ожиріння в юності та в дорослому віці [105, 107].

Надмірні показники  приросту маси тіла протягом вагітності частіше характерні для молодших дівчат-підлітків і дівчат-підлітків, які ростуть під час вагітності [106], і це може зумовлювати вищий  ризик ожиріння й розподіл жирової  маси по центру тіла, що пов'язано з  раннім дозріванням. Існує більша ймовірність  відкладання жирової маси в центральній  частині тулуба, коли значний приріст  маси відбувається в підлітковому віці, під час вагітності, й у невагітному  стані також. Наприклад, у післяпологовому  періоді матері-підлітки з надмірним  приростом маси в період вагітності, найімовірніше, збережуть загальну значну масу тіла й матимуть вищий  післяпологовий індекс маси тіла та більший  ризик залишитись огрядними [108, 109]. У молодих матерів у центральній  частині тулуба також зосереджується більше жирової маси, якщо у них  був значний або надмірний  приріст маси протягом вагітності [110].

Підлітковий вік  — критичний період щодо розвитку ожиріння [111]; лише частина (20 %) дівчат-підлітків  із ознаками ожиріння відновлюють більш-менш нормальну вагу протягом 10 років [112]. Разом із збільшенням післяпологової затримки ваги, пов'язаної із підлітковою  вагітністю, транзиторні підвищення секреції інсуліну в підлітковому віці [113] можуть зберігатися та зростати, якщо материнська маса тіла збільшується з віком або з наступними вагітностями. Тривалі катамнестичні дослідження свідчать, що підліткове ожиріння може сприяти підвищенню ризику розвитку хронічної хвороби в майбутньому, зокрема, інсулінонезалежного цукрового діабету, коронарної хвороби серця й артриту [114]. Дослідження з дизайном випадок-контроль засвідчують зв'язок між частою вагітністю в підлітковому віці та коронарною хворобою серця [115]. Цей взаємозв'язок теоретично можна пояснити збереженням у дорослому житті резистентності до інсуліну періоду статевого дозрівання