Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2012 в 12:38, реферат
Мета:
• закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самопідготовки)
- оволодіти методиками одержання крові у людини і тварин:
• навчитись визначити в'язкість і осмотичну резистентність еритроцитів, дослідити вплив гіпо- та гіпертонічних розчинів на еритроцити крові людини;
• оволодіти методиками визначення швидкості осідання еритроцитів, білку і фібриногену в крові;
• дослідити спрямованість і вираженість змін фізико-хімічних показників крові у зв'язку з виконанням фізичної роботи.
• навчитись розв'язувати ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп'ютерного контролю знань.
5. Людину з першою групою крові (в ній відсутні аглютиногени А і В, а є лише аглютиніни α і β) називають універсальним донором. Відсутність аглютиногенів А і В в еритроцитах крові людей цієї групи крові дозволяє успішно переливати невеликі її кількості в організм осіб іншої групової приналежності, в еритроцитах крові яких присутні антигени А (II група крові), В (III група крові), А і В (IV група крові). При переливанні невеликих кількостей крові першої групи аглютиніни α і β донорської крові розбавляються великою кількістю (4- 6 л) крові реципієнта і втрачають здатність до аглютинації ідентичних А і В антигенів. При переливанні значних кількостей крові першої групи (більше 1 л) в організм осіб іншої групової приналежності антитіла донора (аглютиніни), склеюючи ідентичні антигени, можуть призвести до нещасних випадків. Отже, для негайного поновлення втраченої спортсменом крові донорами можуть бути особи з ідентичною щодо реципієнта групою крові, тобто з другою обов'язково резус-негативною групою крові.
6. Якщо аглютинація еритроцитів досліджуваної крові спостерігається з сироватками І, II і III групами крові, то така кров ІУ(АВ) групи, якщо ж аглютинація відбулась з сироватками 1 і II групи, то така кров III групи. 7. Якщо аглютинація досліджуваної крові відсутня в усіх стандартних сироватках, то це вказує на 1 групу крові, якщо ж аглютинація відбулась з сироватками 1 і III груп крові - досліджувана кров II групи.
8. Обов'язковість визначення сумісності крові реципієнта і донора перед переливанням крові зумовлена пересторогою можливих помилок при визначенні груп крові та резус-фактора.
9. Для виявлення крові роблять тест з утворенням солянокислого гематиту (до крові додають соляну кислоту). Кристали солянокислого гематиту мають форму брусків (бісквітів). Для визначення видової приналежності крові ставлять пробу з утворенням кристалів гемоглобіну. Кров різних видів тварин має свою специфічну форму кристалів. Кристали гемоглобіну людини мають форму ромбічних призм.
10. Для збереження життя дитині належить негайно зробити повне обмінне переливання крові . Для переливання використовують кров III групи, резус-позитивну або резус-негативну (без резусних антитіл).
11. Хворому належить вливати ІУ(АВ) резус-позитивну або резус-негативну групу крові. При її відсутності можливе введення невеликих порцій крові першої групи.
12. В крові матері можуть бути резусні антитіла, вироблені на резусний білок еритроцитів резус-позитивного плоду. Введення в організм такої матері резус-позитивної крові спричинить резус-конфлікт з руйнуванням введених еритроцитів.
13. Тривала цілеспрямована.. боротьба лікарів із збудником віспи призвела до його повного зникнення. Потреба в щепленні проти віспи за таких умов відпала.
14. Сапрофіти — це мікроби, які не спричиняють заразних хвороб. Умовно-патогенні мікроби завжди при сутні в організмі, але спричиняють хворобу лише за певних умов (переохолодження, порушення санітарно-гігієнічного режиму, зниження захисних механізмів то що). Патогенні мікроби здатні викликати інфекційну хворобу. Патогенність — це властивість, мікробів спричиняти захворювання та виділяти особливі отруйні речовини — токсини. Патогенні мікроорганізми поділяють на бактерії, віруси, рикетсії, грибки та ін. Бактерії мають рослинну природу, вони спричиняють такі захворювання, як холера, дифтерія, чума, сибірка тощо. Рикетсії мають властивості бактерій та вірусів, це внутрішньоклітинні паразити. Вони викликають тяжкі захворювання — рикетсіози (висипний тиф).
Періоди перебігу інфекційної хвороби: інкубаційний, продромальний, період активних проявів, реконвалесценції. Інкубаційний (прихований період — від проникнення збудника в організм до появи перших ознак хвороби); Його тривалість — від кількох годин до кількох діб. Продромальний період характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру, — нездужання, температура, головний біль. У період активних проявів стають помітними ознаки, типові для даної хвороби. В період реконвалесценції спостерігаються зменшення інтоксикації, знижується виразність прояву специфічних ознак хвороби, організм видужує. Проте можливі і рецидиви — перехід в хронічну форму, летальний кінець.
ПРОБЛЕМІ БІОТЕХНОЛОГІЇ
1, Які вітаміни необхідні для синтезу гемоглобіну?
Роль мікрофлори кішко вику у поповненні необхідних організму вітамінів.
Як можна відновити мікрофлору кишко вика?
2. Роль БАДів.
3. Чому важливо вживати спіруліну для відновлення рівня гемоглобіну.
4. Роль печінки у відновленні функції крові.
5. Що таке альбуміни і яку роль в крові вони відіграють.
Найдіть відповіді на ці запитання в матеріалах лекцій та Інтернеті. Дайте відповіді на всі тестові завдання. Відповіді перешліть за адресою
Ваші відповіді будуть покладені в рейтингову оцінку діф. заліку
Vladimir@gorchakov.kiev.ua