Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2012 в 12:38, реферат
Мета:
• закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самопідготовки)
- оволодіти методиками одержання крові у людини і тварин:
• навчитись визначити в'язкість і осмотичну резистентність еритроцитів, дослідити вплив гіпо- та гіпертонічних розчинів на еритроцити крові людини;
• оволодіти методиками визначення швидкості осідання еритроцитів, білку і фібриногену в крові;
• дослідити спрямованість і вираженість змін фізико-хімічних показників крові у зв'язку з виконанням фізичної роботи.
• навчитись розв'язувати ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп'ютерного контролю знань.
Буферні системи крові. Підтримання активної реакції крові на відносно постійному рівні досягається завдяки дії буферних систем крові, а також діяльністю легень (виділення вуглекислоти), нирок і шлунково-кишкового тракту, через які з організму виносяться надлишки кислот і лугів. Буферні властивості притаманні розчинам, що містять в собі слабку кислоту і її сіль, утворену сильною основою. Додана до такого розчину сильна кислота витісняє слабку кислоту із Й сполук з основами. В результаті утворюється слабка кислота і сіль і сіль сильної кислоти. При додаванні до буферного розчину лугу утворюється сіль слабкої кислоти і вода. Внаслідок цього і в першому, і в другому випадках зрушення активної реакції в кислу або в лужну сторону зменшується.
В крові функціонує чотири основні буферні системи: бікарбоната (Н2СО3 — Nа2НРО4), фосфатна (NaH2PO4 — Na2HPO4), гемоглобінова і буферна система білків плазми крові. Найбільш важливим із буферних систем є бікарбонатна і гемоглобінова. Здатність буферних систем нейтралізувати кислі продукти метаболізму зумовлена лужним резервом Крові (ЛРК). У натренованих спортсменів ЛРК значно більший, ніж у неспортсменів. ЛРК значно зростає у спортсменів, що спеціалізуються з витривалісних видів спорту.
1. До складу внутрішнього середовища організму входить:
а) кров і лімфа,
б) міжклітинна і спиномозкова рідина,
в) а .+б,
г) травні соки і продукти залоз внутрішньої секреції.
2. Кількість крові у людини в середньому складає (в % від загальної маси тіла):
а) 4, б) 7, в) 9, г) 10.
3. Регуляторна функція крові полягає в:
а) підтримані постійної температури тіла,
6) транспорті біологічно активних речовин і тепла,
в) транспорті кисню і вуглекислого газу,
г) а+б+в.
4. Сироватка крові відрізняється від плазми .крові наявністю в ній:
а) розчинного фібриногену,
б) натрієвих і калієвих солей,
в) формених елементів,
г) б + в.
5. В кровоносних судинах селезінки, печінки, легень і шкіри депонується така кількість крові (в % від загальної кількості крові):
а) 10-20, б) 20-30, в)40-50, г)60-70.
6. Депонована кров відрізняється від циркулюючої:
а) більщою кількістю еротроцитів і гемоглобіну,
б) більшою вязкостю та питомою вагою + а,
в) меншим вмістом еретроцитів,
г) меншою вязкостю та питомою вагою + в.
7. Обємні співідношення між форменими елементами і плазмою крові характеризуються показником, що називається:
а) гемолізом, б) гематокрітом, в) гемостазом, г)гемопоезом.
8. В нормі показник гематокріту в середньому складає величину (%):
а) 45, б) 35, в) 25, г) 15.
9. В плазмі крові людини міститься води (в %):
а) 60, б) 70, в) 80, г)90.
10. Середній вміст мінеральних солей в плазмі крові (%):
а) 1, б) 2, в) 3, г) 4.
11. Загальна кількість білків в плазмі крові (г%):
а) 2-3, б) 4-6, в) 7-9, г) 10-12.
12. Із. всіх білків плазми крові більше половини складають:
а) глобуліни, б) альбуміни, в) фібриноген, г) ліпопротеїди,
ІЗ. Біологічне значення фібриногену полягає перш за все в:
а) виконанні пластичної функції,
б) перенесенні кисню і вуглекислого газу,
в) забезпеченні зсідання крові,
г) виконанні енергетичної функції.
14. Онкотичний тиск крові людини становить (мм рт.ст):
а) 25, б) 45, в) 55, г) 65. 15.
15. Кількість глюкози в крові людини в нормі ста новить (мг%):
а) 70, б) 80-100, в) 150-200, г) 300.
16. Білки плазми крові утворюються в:
а) печінці і лімфатичних вузлах, б) селезінці і кістковому мозку,
в) легенях і нирках, г) а+б.
17. Осмотичним тиском називається сила, що забезпечує перехід через напівпроникну мембрану:
а) білків, б) води, в) солей.
18. Біля 60% осмотичного тиску крові людини приходиться на долю:
а) хлориду натрію, 6) хлориду калію, в) гемоглобіну, г) вуглекислоти.
19. Фізіологічний розчин хлориду натрію для теплокровних і людини (%):
а) 0,3, б) 0,5, в) 0,9, г) 1,5.
20. Гіпотонічними щодо крові називаються розчини осмотичний тиск яких:
а) більший, ніж крові, б) менший, ніж крові, в)однаковий з кров'ю.
21. Гіпертонічними щодо крові називаються розчини, осмотичний тиск яких:
а) більший, ніж крові, б) менший, ніж крові, в) однаковий з кров'ю.
22. В гіпертонічному розчинах еритроцити:
а) набухають, б) зморщуються, в) не змінюються, г) а+в.
23. В гіпотонічних розчинах еритроцити:
а) набухають, б) зморщуються, в) не змінюються.
24. Максимальна осмотична резистентність еритроцитів — це концентрація розчину хлориду натрію, при якій:
а) відбувається повний гемоліз еритроцитів, 6) починається гемоліз еритроцитів, в) починається плазмоліз еритроцитів.
25. В нормі максимальна резистентність еритроцитів людини проявляється при концентрації розчину хлориду натрію (%):
а) (0,1-0.24, б) 0,28-0,32, в) 0,35-0,45.
26. Активна реакція крові підтримується на відносно стабільному рівні завдяки:
a) буферним системам плазми крові і еритроцитів,
б) діяльності легень і травної системи,
в) діяльності органів виділення, г) а+б+в.
27. Гемеостатичні границі рН крові людини:
а) 5-9, б) 6.9-7.9, в) 6.5-8.5, г) 3-10.
28. Активна реакція артериальної крові в порівнянні з венозною:
а) більш кисла, б) менш кисла, в) однакова.
29. Ацидозом називається зрушення активної крові:
а) в кислу сторону, б) до нейтральної реакції, в) в лужну сторону.
30. Компенсаторним ацидозом називається:
а) зміщення реакції крові в кислу сторону,
б) зміщення реакції крові в лужну сторону
в) зменшення лужного резерву крові без зміни рН,
г) зміна реакції крові до нейтральної.
ЗІ. Для визначення ШОЕ кров розбавляють:
а) хлоридом натрію, б) цитратом натрію, в) оцтовою кислотою, г) соляною кислотою.
32. Показник фізіологічної норми ШОЕ у чоловіків (мм/год):
а) 1-5, б) -1-10, в) 11-15, г) 16-20.
33. Показник фізіологічної норми ШОЕ у жінок (мм/год):
а) 3-6, б) 2-15, в) 16-20, г) 20-25.
34. ШОЕ прискорюється при:
а) запальному процесі, б) вагітності, в) збільшенні в крові формених елементів, г) а +б + в.
35. У фізично натренованих спортсменів в порівнянні з неспортсменами зрушення кислотно-лужної рівноваги після виконання дозованого навантаження завжди виражені:
а) більше, б) менше, в) відмінностей немає.
36. При Інтенсивних фізичних навантаженнях вміст молочної кислоти в крові спортсмена досягає (мг%):
а) 50, б) 150, в) 350, г) 550.
37. Виразне зниження кількості глюкози в крові людини після тривалого фізичного навантаження (до 40-50 мг %) називається:
а) гіпоглікемією, 6) глюкозурією, в) гіперглікемією, г) анурією.
38. Значне підвищення, в'язкості крові під впливом тривалого м'язового навантаження пояснюється:
а) переходом води із крові в міжклітинну рідину,
б) надходженням в кров води і солей із тканин,
в) збільшенням кількості формених елементів в крові,
г) а+в.
39. Збільшення в'язкості крові, спричинене м'язовою діяльністю:
а) впливає на гемодинаміку, збільшуючи навантаження на серце,
б) впливає на гемодинаміку, полегшуючи роботу серця,
в) не впливає на гемодинаміку.
1. Загальна кількість крові в організмі юнака становить 7% від маси тіла. У фізіологічних умовах спокою тільки частина крові циркулює в кровоносних судинах, інша її половина знаходиться в депо. Скільки літрів крові циркулює в кровоносних судинах юнака вагою 70 кг в стані спокою і при виконанні інтенсивного фізичного навантаження?
2. У 17-річного юнака гематокріт складає 45%, у дівчини такого ж віку — 40%. Яке співвідношення плазми і формених елементів їх крові?
3. Плазма крові містить в собі 91% води і біля 9%' сухого залишку. Які речовини входять до складу сухого залишку плазми? В чому відмінність плазми крові від сироватки крові?
4. Поснідавши, юний спортсмен поспішив в гематологічну лабораторію. Результати аналізів мали деякі відхилення від норми, зокрема спостерігалося збільшення лейкоцитів і показника ШОЕ. Спортсмен не скаржився на погіршення самопочуття. Що могло бути причиною вказаних відхилень? Вкажіть, яких умов належить дотримуватися при здаванні крові для гематологічних досліджень?
5. Активна реакція крові юного спортсмена в стані спокою 7,4, а після фізичного навантаження - 6,9. Яка фізіологічна природа даних змін? Якої інтенсивності була фізична робота для даного спортсмена?
6. При повному голодуванні, а також при тривалому недоїданні, особливо білковому, у людей виникають набряки. Чому? Які складові компоненти плазми крові відіграють визначальну роль в створенні її осмотичного і онкотичного тисків?
7. Показник активної реакції (рН) артеріальної крові 7,4, венозної — 7,35, міжклітинної рідини — 7,2. Чим пояснюються такі відмінності?
8. Відомо, що ізотонічним (фізіологічним) розчином для еритроцитів людини може бути 0,9% розчин хлориду натрію. Що станеться з еритроцитами людини, якщо їх помістити в 0,1% і 10% розчин хлориду натрію?
9. Споживання морської води за умови відсутності питної (прісної) води посилює відчуття спраги, спричиняє погіршення самопочуття, слабкість, втрату свідомості. Поясніть причину такого стану людини за даних умов.
10. Вкажіть, чому людям, які втратили значну кількість крові, не варто зловживати великою кількістю кислої їжі.
Матеріальне забезпечення заняття: стерильні скарифікатори, шприци одноразового використання на 3-5 мл, ін'єкційні голки одноразового використання, вата, йод, спирт, ефір, ксилол, дистильована вода; віскозиметр, тредбан для тренування лабораторних тварин, штативи для пробірок, пробірки, піпетки, розчин (0,9%, 7,5%, 10%) хлорид натрію, центрифуга, годинникове скло, прилад Панченкова з ярами, пастеровські піпетки, рефрактометр, мікроскоп, кров людини або будь-якої лабораторної тварини, схеми таблиці, слайди (кодопозитиви) з теми «Фізико-хімічні властивості крові», діапроектор кодоскоп).
Завдання. Оволодіти методиками одержання крові у людини з пальця і у кролика з вуха.
Форма проведення - розповідь. Студенти повинні записати хід взяття крові, подивитися на можливе місце взяття крові, пояснити чому необхідно дотримуватися санітрногігієнічних норм.
Методика. В лабораторній практиці частіше — використовують кров з пальця руки, а у дітей раннього віку — з мочки вуха. Для одержання крові кисть лівої руки досліджуваного кладуть на стіл долонею догори. Місце проколу протирають спочатку спиртом, а тоді ефіром. Пальцями лівої руки фіксують кінцеву фалангу четвертого пальця досліджуваного, правою рукою беруть стерильний скарифікатор і швидким рухом роблять прокол м'якоті на глибину 2-3 мм. Прокол краще робити збоку, де більш густа капілярна сітка. Кров із ранки повинна витікати вільно, оскільки при сильному стисканні до крові буде приміщуватись міжклітинна рідина. Першу краплю крові знімають ватою, другу - використовують для дослідження. Після взяття крові до місця проколу прикладають вату, змочену йодоалкоголем.