Фізико-хімічні властивості крові

9. Червоний колір крові обумовлений наявністю в   еритроцитах:

а) гемоглобіну, до складу якого вхбдить мідь;

б) міоглобіну, до складу якого входить окисне залізо.

10. В нормі кількість гемоглобіну в крові людини    складає (г%):

а) 10-12; б) 12-15; в) 15-17; г) 18-20. 11. Гемоглобін, що приєднав кисень, називається:    

а) оксигемоглобіном;

б) карбгемоглобіном;    

в) карбоксигемоглобіном;

г) фетгемоглобіном.

12. Киснева ємкість крові  це:    

а) максимальна кількість кисню, яка може бути       зв'язана гемоглобіном 100 мл крові;    

б) найменша кількість кисню, яка може бути       зв'язана 100 мл крові;     в) та кількість кисню, що може бути фізично        розчинена в 100 мл крові.

ІЗ. При вмісті в крові 15г% гемоглобіну киснева    ємкість крові складатиме приблизно (об%):   

а) 10; 6) 20; в) 30; г) 50.

14. Сполука гемоглобіну з вуглекислим газом називається:    

а) оксигемоглобіном;

б) карбгемоглобіном;

в) карбоксигемоглобіном;

г) метгемоглобіном.

15. Сполука гемоглобіну з чадним газом називається:

а) карбгемоглобіном;

б) карбоксигемоглобіном;

в) метгемоглобіном;

г) оксигемоглобіном.

16. Наявність в атмосферному повітрі 0,1% чадного газу спричиняє зв'язування в крові таксі    кількості гемоглобіну (в%):    

а) 10; б) 50; в) 80; г) 100.

17. У випадку отруєння чадним газом необхідно:    

а) переливання крові;    

б) штучне дихання газовою сумішшю  з 95%       вмістом кисню і 5% вуглекислого газу;    

в) а+6;  

г) штучне дихання чистим киснем.

18.             При дії на кров сильних окислювачів гемоглобін утворює з ними стійку сполуку, яка називається:   

а) оксигемоглобін;

б) метгемоглобін;

в) карбгемоглобін;

г) карбоксигемоглобін;

19. Гемоглобін крові новонороджнної дитини відрізняється від гемоглобі­ну дорослої людини:    

а.) меншою здатністю приєднувати кисень;    

б) більш виразною здатністю приєднувати кисень;    

в) гемоглобін плода і новонародженого не здатний зв'язувати кисень.

20. Функції міоглобіну:    

а) транспорт кисню із крові в м'язи;     б) транспорт вуглекислого газу з м'язів;    

в) зв'язування кисню і його використання для       аеробного енергозабезпечення працюючих       м'язів;    

г) зв'язування молочної кислоти.

21. Міоглобін м'язів здатний зв'язувати приблизно    таку кількість кисню (в % до загальної кількості кисню, що може  знаходитись в організмі):    

а) 15; б) 20; в) 35; г) 45.

22. В 1 мм куб крові міститься лейкоцитів (тис):    

а) 2-3: б) 3-4: в) 6-8: г) 9-10.

23.. Функції лейкоцитів в організмі: .     а) фагоцитозі продукція антитіл;    

б) руйнування токсинів білкового походження       і участь в регенеративних процесах тканин;    

в) а+ б;    

г) участь у зсіданні крові і транспортуванні       кисню.

24. Збільшення кількості лейкоцитів в крові називається:    

а) лейкопенією;

б) лейкоцитозом;    

в) анемією;

г) гіперемією.

25. Тривалість функціонування лейкоцитів: 

а) до 30 днів;

б) від 1 до 3 місяців;    

в) до 1 року і більше;

г) 10 років.

26. Утворення лейкоцитів крові відбувається в:    

а) червоному кістковому мозку; 

б) лімфовузлах і селезінці;    

в) нирках і легенях;    

г) а+б.                 

27. Лейкоцитарною  формулою  називається процентне співвідношення:    

а) формених елементів в крові;    

б) різних форм лейкоцитів;    

в) зернистих лейкоцитів;    

г) незернистих лейкоцитів.

28. У лейкоцитарній формулі крові людини більшість складають:    

а) еозинофіли; б) нейтрофіли;

в) лімфоцити; г) моноцити.

29. До зернистих лейкоцитів (гранулоцитів) відносяться:    

а) базофіли і нейтрофіли;    

6) еозинофіли і моноцити;    

в) базофіли і лімфоцити;    

г) базофіли, еозинофіли, нейтрофіли.

30. До незернистих лейкоцитів (агранулоцитів) від­носяться:    

а) еозинофіли;     б) базофіли;    

в) всі види нейтрофілів;    

г) лімфоцити і моноцити.

31. Перша фаза міогенного лейкоцитозу характеризується збільшенням в крові:    

а) нейтрофілів; б) лімфоцитів; 

в) моноцитів; г) еозинофілів, базофілів.

32. Для другої фази міогенного лейкоцитозу характерним є збільшення:    

а) нейтрофілів; б) лімфоцитів;    

в) моноцитів; г) еозинофілів і базофілів.

33. Кількість тромбоцитів   в крові людини    (тис/мм куб):    

а) 10-100; б) 200-400; в), 600-700;

г) 800-900.

34. Основною функцією тромбоцитів є:    

а) фагоцитоз;     б) прискорення регенеративних процесів при       руйнуванні судин;    

в) звертання крові;     г) утворення антитіл.

35. Основною  функцією серотоніну, що виділяється при руйнуванні тромбоцитів, є:

а) руйнування (лізис) тромба;    

б) утворення нерозчинного фібрину;     в) звуження кровоносних, судин;    

г) ретракція згустку.

36. Утворення формених елементів крові кровотворними  органами називається:    

а) еритропоезом; 6) лейкопоезом,    

в) тромбопоезом, г) гемопоезом.

37. Сильним стимулятором еритропоезу є знижен­ня парціального тиску кисню в крові. При цьому спостерігається значне збільшення в крові    особливої речовини, яка називається:

а) ацетилхоліном; б) адреналіном;       в) гістаміном:  г) епитроіпоетіном.

38. Систематичні тренування сприяють:    

а) підвищенню кисневої ємкості крові (КЕК);    

б) зниженню КЕК;    

в) КЕК зростає лише у осіб, які займаються       ациклічними видами спорту;    

г) КЕК не змінюється.

39. Після інтенсивних і тривалих фізичних наван­тажень  відновлення кількісного складу формених елементів крові триває (діб):

а) 2-3; б) 6-8; в) 10-12; г) 15-20.

6.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

При  підрахунку в 80 малих квадратах сітки Горяєва знайдено 500 еритроцитів. Кров розведена в 200 разів. Вміст гемоглобіну в досліджуваній крові — 15г%. Розрахуйте вміст еритроцитів в даній крові і величину кольорового показника.

2. Визначіть загальну кисневу ємкість крові (КЕК) і коефіцієнт використання кисню (КВ02) у юна­ка масою тіла 70 кг, якщо відомо, що вміст ге­моглобіну в його крові 13,4 г%, вміст кисню в артеріальній крові 20 об%, у венозній — 10 об%.

3. В стані спокою в крові юнака міститься 14 г%   гемоглобіну, при виконанні напруженої роботи   (біг 100 м) — 16 г%. Розрахуйте кисневу ємкість   крові студента за даних умов. Вкажіть на фізіоло­гічний механізм збільшення кисневої ємкості   крові при виконанні фізичної роботи.

4. В природі є тварини з зеленим (деякі морські   черв'яки) і з голубим (скорпіони, павуки, спрути) кольором крові. Обґрунтуйте пояснення кольору крові даних тварин. Чому кров людини   червона? 

5. Киснева ємкість крові юнака в стані спокою—   19 об%.  Після виконання інтенсивного фізичного навантаження (біг 100 м) вміст гемоглобіну в крові юнака становить 16г%. Яка спрямованість зміни кисневої ємкості крові юнака у зв'язку з виконанням фізичної роботи?

6. Юний  спортсмен скаржиться на задишку, головокружіння, шум у вухах, перед очима часто   збігають мушки. Дані аналізу крові були таки­  ми: вміст еритроцитів — 3,5 млн/мм куб концентрація гемоглобіну — 10 г%. Виходячи з цих даних, вкажіть на ймовірну причину погіршеного   самопочуття  юнака.

7. В клінічній практиці користуються показником   відносного вмісту гемоглобіну в крові: процент   гемоглобіну даної крові щодо вищої межі нор­ми — 16,8 г%, яка береться за 100%. Розрахуйте   величину відносного вмісту гемоглобіну в кро­ві, якщо абсолютна, величина цього показника,   визначена методом Салі, становить 14 г%.

8. При наявності запального процесу в циркулюючій крові різко зростає рівень лейкоцитів, особливо нейтрофілів. Вкажіть на фізіологічний ме­ханізм цього явища.

9. Відомі випадки, коли спортсменам перед відповідальними змаганнями вводили в організм ерит­роцити, насичені киснем. Еритроцити виділяли   завчасно з крові даного спортсмена і зберігали   в консервованому вигляді. Що дає спортсмену   таке збагачення крові еритроцитами? Які мож­ливі негативні наслідки цього прийому?

10. При передчасному закритті димоходу у приміщеннях з пічним опаленням відомо чимало випадків отруєння мешканців будинку чадним га­зом. Вкажіть на фізіологічний механізм такого    отруєння.

11. Знаходячись в стані «спортивної» форми, спортсмен скаржиться на погіршення самопочуття,    підвищену втомлюваність, нестабільність настрою, порушення сну і апетиту, головні болі,    неприємні відчуття в зоні серця. Усе це явні    ознаки перенатренованості. Гематологічні дос­лідження були такими: вміст еритроцитів —    4 млн/мм куб, кольоровий показник — 0,75, вміст    гемоглобіну — 10 г%. Чи підтверджують наве­дені показники крові поставлений діагноз?

6.4. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

    Матеріальне  забезпечення заняття: мікроскоп, рахувальна камера М.К. Горяєва, змішувачі для еритроцитів і лейкоцитів, 3% розчин хлориду натрію, 0,1-нормальний розчин соляної кислоти, стериль­ні скарифікатори, йод, спирт, ефір, вата. Схеми, таблиці, слайди (кодопозитиви) з теми «Формені елементи крові».

Робота   1 Підрахунок кількості еритроцитів

    Завдання. Оволодіти, методикою підрахунку кількості еритроцитів в крові людини, з викорис­танням рахувальної камери  М.К.Горяева.

Дослі­дити направленість змін кількості еритроцитів кро­ві у зв'язку з фізичним навантаженням.

    Методика. Для підрахунку формених елемен­тів крові використовують змішувачі і. підрахунко­ві камери. Еритроцитарний змішувач являє собою капіляр з ампулоподібним розширенням, в якому знаходиться червона скляна бусинка для змішу­вання крові з антикоагулянтом. На капілярі нане­сена мітки 0,5 і 1, а над ампулою— 101. Для того, щоб набрати в змішувач кров і хлористий натрій, на його короткий кінець одягають резинову труб­ку з грушею.

Підрахункова камера являє собою товсте скло, в його середній частині є чотири поперечних жо­лобки, а між ними знаходяться три площадки. Се­редня площадка нижче бокових  на 0,1 мм, вона поділена навпіл поздовжнім жолобком, з обох сто­рін якого нанесена сітка Горяєва (325 великих квадратів, 25 із них розділені поперечними і повздовжніми лініями на 16 маленьких),. На підрахункову камеру накладають шліфоване скло і великими    пальцями щільно притирають його до камери. Притирання вважається завершеним, коли з'являться    ньютонові кільця.                   

Після проколу пальця стерильним  скарифікатором першу краплю крові знімають ватою, а з    другої краплі набирають кров в капіляр змішувача до мітки 0,5, Потім занурюють кінчик змішувача в 3% розчин хлориду натрію і набирають його    до мітки 101, розбавивши кров, таким чином, в    200 разів. Невелику краплю розбавленої (після ретельного переміщування) крові наносять на край    середньої пластинки підрахункової камери: в силу    капілярності рідина заповнить камеру.       

Підрахунок кількості еритроцитів проводять під    малим збільшенням мікроскопа в п'яти великих квадратах (80 маленьких), розміщених по діагоналі.    Щоб запобігти подвійному врахуванню клітин, що    лежать на межі квадратів, рухають еритроцити, роз­міщені в середині квадрата, на лівій і верхній його    межах. Еритроцити, які знаходяться на правій і ниж­ній межах квадрата, не враховуються.

Розрахунок загальної кількості еритроцитів в І мм куб крові проводять за формулою:

ЗКЕ= (Ех400х200): 80

де: ЗКЕ — загальна кількість еритроцитів, млн/мм куб; Е—  число еритроцитів в п'яти великих (80 малих) квадратах, 200 — ступінь розбавлення крові, 400 — фактор перерахування еритроцитів в 1 мм куб крові.    

Спочатку визначити вміст еритроцитів в кро­ві досліджуваного в стані відносного спокою, тоді — після  виконання інтенсивної фізичної роботи циклічного характеру (біг на місці, або робота на велоергометрі в максимальному  темпі протягом 20 с). Одержані дані заносять в протокольну таб­лицю  і аналізують.