Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 16:33, курсовая работа
Її використовують у кулінарії, харчовій промисловості і медицині. За даними наукових досліджень, річна потреба в моркві на душу населення становить 15,5кг. Таке широке використання моркви пояснюється її високими смаковими, харчовими і лікувальними властивостями. Цінність її ще й у тому, що вони містять багато поживних речовин.
На інтенсивність припливно-
До природної відносять також припливно-гребневу вентиляцію. На дно бурту чи траншеї кладуть припливну трубу так, щоб у ній не застоювалась вода, а гребень бурту піднімається вгору і через гребень виходить у повітря. Такі бурти влаштовують для короткочасного зберігання свіжо зібраної не відсортованої картоплі й овочів.
Примусова вентиляція має також припливні та витяжні труби (канали), які виготовляють з дерева або інших міцних матеріалів, але подача повітря здійснюється за допомогою вентиляторів. Можливість регулювання температуро-вологісного режиму тут більша, однак добре продувається лише продукція в активному шарі (0,5 – 0,7м від припливних решток), а попід краями бурту чи траншеї швидкість повітря знижується. Крім того, пересушуються перші шари продукції, а крайні від труб вологіші, що викликає швидше проростання овочів
Активна вентиляція передбачає подавання повітря для регулювання режиму зберігання через решітку, яка розміщена під усім насипом продукції. Такий вид вентиляції здійснюється за проектом ТП 813-43/72 для зберігання картоплі й овочів. Він має 10 буртів місткістю 20т кожний. Розміри одного бурту такі, м: ширина – 2, заглиблення – 0,3, довжина – 20. Під буртом розміщений центральний трубопровід перерізом 0,6 х 0,7м, від якого відходять бокові труби перерізом 0,3 – 0,35м. Питома подача повітря, яке можна охолодити штучно, 50 – 60м3/год. Такий тип вентиляції забезпечує при потребі швидку зміну температури в бурті чи траншеї, особливо там, де за допомогою природної чи примусової вентиляції підтримувати належний режим дуже важко.
Вибір типу вентиляції залежить від виду продукції. Якщо плоди формуються в умовах помірної забезпеченості вологою і теплом і сума ефективних температур не перевищувала 20000С, а осінь була дощовою й холодною, то інтенсивність дихання продукції невисока і, отже, використання нею запасів кисню, що є в порах, незначне, тому її можна зберігати навіть у глухих траншеях чи буртах. Коли продукцію зберігають перешарованою з піском, землею чи торфом, в яких є достатній запас повітря, вентиляцію в траншеях не влаштовують.
Після збирання моркву сортують на пунктах ПСК-6, ЛКС-20, РКС-10 у день збирання під навісами, запобігаючи в’яненню або намоканню. Як правило, у воросі після механізованого збирання міститься до 40% травмованих плодів, які видаляють. На зберігання закладають плоди діаметром не менше 4см.
Перешаровану в ящиках моркву зручно зберігати в траншеях, розміри яких залежать від кліматичних умов. Їх викопують канавокопачами завширшки 60-100см та глибиною 70-80см (на півдні глибина 35-50см, на півночі 100-110см). Моркву, затаровану в ящики, ставлять у траншею так, щоб до поверхні землі залишалось 5-10см, і закривають шаром землі 20см. Лише при настанні температури 2-30С траншеї додатково накривають соломою. Для перешарованої моркви товщина вкриття трохи більша, ніж для не перешарованої. Вкриття має бути рівним, щільним, пологим, щоб не застоювалася вода. Траншеї для закладання продукції готують завчасно. Якщо стіни траншей сухі, їх зволожують. Як правило, траншеї роблять недовгими або з перегородками через кожні 6м. За звичайних умов зберігання при вчасному закладанні на 2-3й день температура може підвищитись до 8-100С; якщо надалі вона починає знижуватися, зберігання протікає нормально, а якщо підвищується і далі, то проводять контрольне відкривання траншей.
Моркву зберігають також у буртах затарованою в ящики, які вкладають за формою двосхилого бурту 3-4ряди у висоту та 6 рядів у ширину. При вкладанні нижнього шару ящиків між ними роблять 1-3 вентиляційних канали завширшки 20-30см, кінці яких виводять за торцеве вкриття, після чого ставлять вентиляційну трубу. На верхній шар ящиків встановлюють витяжні труби або снопи (пучки) хмизу чи соломи або роблять поздовжній канал з двох збитих під кутом 900 дошок, який кладуть на бурт. Товщина вкриття залежить від кліматичної зони та місткості бурту чи траншеї: чим більша місткість і південніша зона, тим менша товщина вкриття. [1]
Визначення площі площадки для зберігання 170т моркви об’ємною масою 0,56т/м 3 в малогабаритних буртах довжиною l – 20м, шириною b – 2м, висотою h – 0,8м з заглибленням у грунт c – 20см. 3% від загального об’єму бурта займає обладнання припливно-витяжної вентиляції. Бурти розташовуються попарно в два ряди, відстань між парами d – 4м, між буртами в парі n – 2м, між рядами пар z – 6м.
Розрахунок ємкості заглибленої частини бурта за формулою:
V= l х b х с, 20м х 2м х 0,2м = 8м3
Розрахунок ємкості наземної частини бурта за формулою:
V= l х b х(h : 2), 20м х 2м х (0,8м :2)=16м3
Розрахунок загальної ємкості бурта: 16м3 + 8м3 = 24м3
Розрахунок кореневої ємкості бурта: 24м3 х 97% = 23,3м3
Розрахунок маси мокви в бурті: 23,3м3 х 0,56т/м3 = 13т
Розрахунок необхідної кількості буртів: 170т : 13т = 13шт
Розрахунок площі, необхідної для розміщення одного бурта за формулою: S1 = (l + z/2) x (b + (d+n):2)м3, S1 = (20м +6/2) х (2+(4+2):2)=115м2
Розрахунок площі буртової площадки 115м2 х 13шт = 1495м2
Рис. 2: Схематичний план буртової площадки (вид з верху).
2.8 Розрахунок потреби обладнання та матеріалів для буртів
Розрахунок кількості соломи, що необхідна для укриття буртів. У наземній частині бурта вміщується моркви: 0,56т/м3 х 20м3 = 11,2т
Витрати соломи на 1т моркви складають 0,15т, тоді для укриття 1 бурту потрібно: 0,15т х 11,2т = 1,68т соломи.
Для укриття усіх буртів соломою необхідно: 1,68т х 13шт = 22т соломи.
Визначення кількості землі для укриття буртів. Розрахунок кількості землі необхідну для укриття 1 бурту, якщо 11,2т х 4,9 м3/т = 54,9м3
Для укриття усіх буртів необхідно: 5,9м3 х 13шт. буртів = 714м3 землі.
2.9 Спостереження за продукцією в період зберігання
Режим зберігання контролюють, систематично перевіряючи температуру. Однак виявити псування продукції за зміною температури вдається не завжди. Так, температура не підвищується, якщо продукція перейшла на анаеробний процес дихання, за якого виділяється мало теплоти, або коли бурти чи траншеї знизу залиті талою водою.
Температуру й відносну вологість повітря щодоби (на початку зберігання двічі на добу) контролюють за допомогою термометрів і психрометрів. Їх розміщують внизу на висоті 0,2м від підлоги, всередині штабелю чи насипу, недалеко від дверей чи охолоджувальних батарей, по всій висоті насипу (не менше одного вимірювання на 1м висоти).
Відносну вологість повітря також визначають у кількох місцях. Оперативний її контроль можна здійснювати за допомогою установок «Клімат», «Середовище» та ін. Прилади для вимірювання перед кожним сезоном перевіряє відомча чи державна служба стандартизації. Похибка у визначенні відносної вологості повітря допускається не більше 3%, а температури 0,50С. [5]
2.10
Розрахунок природних втрат
Так як сільське господарство має сезонний характер то людині доводиться зберігати частину врожаю. Зберігання для поточних потреб, як насіннєві фонди, страхові фонди. Під час зберігання продукт втрачає масу і погіршує якість – ці втрати відбуваються внаслідок фізичних властивостей продукту та фізіологічних процесів що відбуваються в ньому. За даними сільськогосподарського продовольства і господарства що року у світовій практиці зберігання втрачається порядку 20 – 30% соковитої продукції, порядку 10 – 12% зерна і зерно продуктів. Всі витрати які відбуваються під час зберігання взаємопов’язані і поділяються на втрати в масі і якості.
За природою втрати поділяють на біологічні та механічні (фізичні).
Біологічні втрати:
Фізичні втрати:
Втрати продукції які відбуваються під час дихання і часткового випаровування води є правомірними втратами і називають їх природні втрати. Вони нормуються і залежать від виду продукції яка зберігається, від способу зберігання. Від терміну зберігання.
Природні втрати списуються з матеріально відповідальної особи під час інвентаризації. [1]
Визначити природні втрати
моркви з початку листопада до
кінця березня, якщо до кінця лютого
продукція зберігалася без
Визначимо природні втрати продукції по місяцях:
Листопад: В холодильнику втрати становили 1,3% або
(304т х 1,3) : 100% = 3,952т ; залишок 304т – 3,952т = 300,048т
В засіках 1,3% , або
(110т х 1,3): 100% = 1,43т; залишок 110т – 1,43т = 108,57т
В буртах 1,6%, або
(170т х 1,6%) : 100% = 2,72т, залишок 170т – 2,72т = 167,28т
Грудень: В холодильнику втрати становили 0,8% або
(300,048т х 0,8) : 100% = 2,40т ; залишок 300,048т – 2,40т = 297,648т
В засіках 0,8% , або
(108,57т х 0,8): 100% = 8,68т; залишок 108,57т – 8,68т = 99,89т
В буртах 0,9%, або
(167,28т х 0,9%) : 100% = 1,505т, залишок 167,28т – 1,505т = 165,77т
Січень: В холодильнику втрати становили 0,7% або
(297,648т х 0,7) : 100% = 2,08т ; залишок 297,648 т – 2,08т = 295,568т
В засіках 0,7% , або
(99,89т х 0,7): 100% = 6,9т; залишок 99,89т – 6,9т = 92,99т
В буртах 0,6%, або
(165,775т х 0,6%) : 100% = 9,9т, залишок 165,775т – 9,9т = 155,875т
Лютий: В холодильнику втрати становили 1,3% або
(295,568т х 1,3) : 100% = 3,84т ; залишок 295,568т – 3,84т = 291,728т
В засіках 1,3% , або
(92,99т х 1,3): 100% = 1,2т; залишок 92,99т – 1,2т = 91,79т
В буртах 1,1%, або
(155,875т х 1,1%) : 100% = 1,71т, залишок 155,875т – 1,71т = 154,165т
Для визначення природних втрат продукції за березень необхідно встановити черговість її реалізації з різних сховищ. Для цього розрахуємо загальну масу продукції в господарстві а 1березня:
291,728т + 91,79т + 154,165т = 537,683т
За 1дІІІ маса реалізованої продукції становила: 537,683т х (100% - 70%) :100% = 161,305т;
За 2дІІІ 537,683т х (100% - 40%) :100% - 161,305т= 161,304т;
За 3дІІІ 537,683т х (100% - 20%) :100% - 161,305т - 161,304т = 80,537т;
Виходячи з виробничої доцільності, приймаємо, що продукція реалізовувалась спочатку з буртів, потім із засіків, потім з холодильника. Отже кількість моркви на 11.ІІІ становила в буртах 0т; в засіках 91,79т – (161,305т – 154,165) = 84,65т, а з холодильника не реалізовувалась. 21.ІІІ кількість продукції становила відповідно – 0т; 0т; 291,728т – (161,304т – 84,65т) = 215,074т; 31.ІІІ – 0т; 0т; 215,074т – 80,537т = 134,537т.
Середньомісячний залишок визначаємо за формулою:
Сз = (м1: 2 + м2 +м3+м4 :2 ) :3, м.
Де м1, м2, м3, м4 – маса продукції відповідно 1-го, 11-го, 21-го та останнього числа місяця, т.
В холодильнику:
Сз = (291,728 : 2 + 291,728 + 215,074 + 134,537 : 2) : 3=239,978т
Витрати: 1,4% (239,978т х 1,4%) : 100% = 3,359.
Залишок: 134,537т – 3,359т = 131,178т
В засіках:
Сз = (91,79 : 2 + 84,65 + 0 + 0) : 3= 43,515т
Втрати: 1,6% (43,515т х 1,6%) : 100% = 0,696т; 0т.
В буртах:
Сз = (154,165 : 2 + 0 + 0 + 0) : 3= 25,694т
Втрати: 1,2% (25,694т х 1,2%) : 100% = 0,308т; 0т.
Таблиця 6
Природні втрати продукції при тривалому зберіганні в КФГ «Комарова Л.І» Сакського району, АР Крим
Місяць |
Спосіб зберігання |
Маса на початку місяця, т |
Природні втрати |
Залишок в кінці місяця, т | |
% |
т | ||||
Листопад |
В холодильнику |
304 |
1,3 |
3,952т |
300,048т |
В засіках |
110 |
1,3 |
1,43т |
108,57т | |
В буртах |
170 |
1,6 |
2,72т |
167,28т | |
Грудень |
В холодильнику |
300,048т |
0,8 |
2,40 |
297,648т |
В засіках |
108,57т |
0,8 |
8,68т |
99,89т | |
В буртах |
167,28т |
0,9 |
1,505т |
165,77т | |
Січень |
В холодильнику |
297,648т |
0,7 |
2,08т |
295,568т |
В засіках |
99,89т |
0,7 |
6,9т |
92,99т | |
В буртах |
165,77т |
0,6 |
9,9т |
155,875т | |
Лютий |
В холодильнику |
295,568т |
1,3 |
3,84т |
291,728т |
В засіках |
92,99т |
1,3 |
1,2т |
91,79т | |
В буртах |
155,875т |
1,1 |
1,71т |
154,165т | |
Березень |
В холодильнику |
239,978т |
1,4 |
3,359 |
131,178т |
В засіках |
43,515т |
1,6 |
0,696т |
0 | |
В буртах |
25,694т |
1,2 |
0,308т |
0 | |
Загальні втрати |
В холодильнику |
5,5 |
15,631 |
||
В засіках |
5,7 |
18,906 |
|||
В буртах |
5,4 |
16,143 |