Якісна  продукція володіє високими споживчими властивостями, стає предметом підвищеного попиту, повністю задовольняє потреби. Оскільки показники якості зачіпають інтереси, як виробників продукції, так і її споживачів, які можуть не співпадати, воно повинно оцінюватись з точки зору інтересів суспільства, коли пріоритет лишається за споживачем. Суспільство признає тільки реальне підвищення якості, тобто реалізоване в споживанні.

     Якість  продукції АПК в основному  визначається хімічними, фізичними  і біохімічними показниками. В одних воно виявляється у вмісті корисних речовин (білку в кормах, жиру в молоці і т. д.), в інших – виявляється при використанні, експлуатації машин, обладнання і ін.

     Основними причинами низької якості продукції  АПК можуть бути: відсутність необхідної матеріально-технічної бази; несвоєчасне проведення технологічних операцій, недостатній рівень професійних знань виконавців, слабка відповідальність за виконувану роботу; відсутність чітких критеріїв оцінки якості праці і продукції, ефективної системи контролю за їх виконанням; відсутність дієвої системи мір матеріального і морального стимулювання працівників за досягнення високих якісних показників; недосконалість системи управління виробництвом  і інші фактори.

     Управління  якістю будується на наступних принципах: цілеспрямованість, плановість, безперервність, інтенсивність, системний підхід, комплексність, оптимальність, постійне вдосконалення. 

     Висока  якість продукції може бути досягнута, перш за все, завдяки продуманій і  добре організованій системі  управління якістю – цільовій підсистемі управління підприємством. Вона розуміє в собі сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів об’єкту виробництва, призначених для досягнення поставленої мети – створення умов для забезпечення потрібного рівня якості об’єкта виробництва при мінімальних витратах.

     Взагалі управління якістю включає: контроль в  процесі розробки нової конструкції; оцінку якості досвідченого зразка, планування якості продукції і виробничого  процесу, оцінку  і планування якості постачального матеріалу, вхідний контроль матеріалів, контроль якості процесу, оцінку якості продукції, оцінку якості виробничого процесу. Крім того, втілюються дослідження в області якості, контроль апаратури, що дає інформацію про якість навчання, і підвищення кваліфікації персоналу, підготовка кадрів для керівництва, координація роботи підрозділів і управління якістю, проведення заходів з формування культури якості, виховання свідомого відношення до нього, розвиток системи партнерства і відповідальності.

     Контроль  якості продукції сільського господарства нерідко втілюється не виробниками, а заготівельними і переробними організаціями і підприємствами, що створює умови для необ’єктивної оцінки і недоліку кількості продукції, допускаються зловживання, знижується зацікавленість працівників сільського господарства в досягненні високих кінцевих результатів праці.

     Існує дефіцит сучасних пристроїв та інших  засобів контролю для визначення складу і властивостей сільськогосподарської  і харчової продукції, характеризуючи їх споживчі якості, а також засобів вимірювання розходу, рівня і об’єму рідких і сипучих продуктів. Для контролю якості до цих пір широко використовують органолептичні методи оцінки, які викликають спори  і тривалі лабораторні дослідження, що утруднюють визначення якості продукції при заготовках. В АПК необхідна домовленість стандартів, єдині вимоги до сировини, кормам, комплектуючим виробам, оснащенню, готової продукції.

     Стандартизація  сприяє розвитку спеціалізації в  сільському господарстві. Вона поєднує  норми і вимоги до обробки ґрунту і обробітку сільськогосподарських культур, кормів, молока, м’яса, приміщень. В стандартизацію входять становлення, узаконення норм якості, втілення відомчого контролю і державного нагляду за дотриманням цих норм.

     Об’єктами стандартизації можуть бути як конкретні види сільськогосподарської продукції  і методи визначення її якості, так і правила,  регламентуючі документи приймання і відвантаження продукції.

     Стандартами також можуть бути різні предмети, хімічні розчини, що виконують роль еталонів при вимірюваннях чи фізичних порівняннях. До таких еталонів можна віднести гирі, мірні колби, молокоміри, колби встановленої форми, а також різні бланки – технологічні карти, річні звіти, форми статистичної звітності та обліку і т.д.

     Стандарт  ДП «Лани Маньківщини» на технологічні процеси  сільськогосподарського виробництва містить:

• перелік машин, обладнання, пристроїв, матеріалів
• вимоги до підготовки до роботи засобів виробництва ( машин, обладнання, приладів, насіння, посадкового матеріалу, удобрень, хімічних засобів захисту рослин і тварин).
• Перелік обов’язкових технологічних операцій, що складають завершений технологічний процес виробництва певного виду продукції.
• Вимоги до в иконання технологічних операцій з вказуванням конкретних показників,
• Точні строки проведення операцій, глибина обробки грунту, закладення насіння, число обробітків, поливів, дози удобрень, раціони годівлі тварин і птахів.
• Режими роботи на фермах,
• Норми годівлі тварин і птахів
• Методи контролю виконуваних операцій
• Порядок оцінки якості праці.

     Стандарт  підприємства розробляється відділом технічного контролю і вводиться  в дію наказом керівника, в  якому вказуються строки його функціонування, відповідальні за впровадження і контроль за дотриманням.

     Важливий  показник сільськогосподарської продукції  – збереженість (властивість максимально  зберігати високі якості, отримані в процесі виробництва). Зниження втрат може бути адекватно додатковому  збільшенню випуску продукції.

     Кількісні та якісні характеристики сільськогосподарської  продукції наступні:

• по молоку – вміст жиру, температура, маса в переведенні на базисну жирність,
• по скоту і птахах – вид і кількість скоту, статевовікова група, вік, інвентарний номер, жива маса, група угодованості,
• по зерну, насінню масляних культур і трав – сорт, вологість, % , засміченість, %,  маса.
• По овочам, плодам, ягодам – назва продукції, сорт, маса, кг.
• Якість з урахуванням допусків ТУ – стандарт, нестандарт, наявність домішок, %.

     У ДП «Лани Маньківщини» особлива увага  звертається на виробництво зернових культур, зокрема, високоякісного продовольчого  зерна пшениці, жита, гречки та ряду інших культур.

     З метою покращення якості зерна пшениці, з якого можна виготовляти  якісне борошно для хлібопекарської промисловості, на значних площах проведено позакореневе підживлення рослин азотними добривами, площі озимини оброблені пестицидами.

     Проаналізувавши управління якістю праці і продукції  в ДП «Лани Маньківщини» можна  зробити наступні висновки:

1. в даному господарстві управління якості праці і продукції організовано на належному рівні.
2. проводиться контроль за ходом виробничих проесів, що дозволяє вчасно виявити неякісну продукцію.
3. в даному господарстві у відношенні якості та об’єкта управління виконується технологічна підготовка виробництва, достатнє матеріало-технічне постачання, сортове насіння рослин, елітні породи тварин, виский рівень обслуговування.

     Для вдосконалення управління якістю праці  і продукції в ДП «Лани Маньківщини» можна запропонувати систематичне матеріальне і моральне стимулювання праці робітників при досягненні високих якісних показників, що дозволить підвищити відповідальність за виконану роботу. Також необхідно систематично підвищувати професійний рівень співробітників, використовувати інформаційні технології.

     Покращення  якості продукції в свою чергу  потребує підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, впровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва  і праці. Тому задача підвищення якості продукції набуває комплексний характер.

     Підвищити якість  - це означає із тієї ж  кількості сировини і матеріалів випустити продукції, більш повно  задовольняючу суспільні потреби.

     Ефект від підвищення  якості продукції  виявляється в різноманітних формах – пряма економія матеріалів і енергії, отримання великої кількості продукції на одиницю витрат праці, зниження собівартості і ріст прибутку, прискорення оборотності оборотних засобів, прискорення економічного і соціального розвитку підприємства. У підвищенні якості продукції зацікавленні як виробники так і споживачі, а також держава.[9].

Висновки

     Основою господарювання товариства являється  правильне і раціональне використання земельних площ, що є основним засобом  виробництва.

     Використовуючи всі можливості і резерви в розвитку рослинництва і тваринництва працівники ДП «Лани Маньківщини» успішно виконують завдання поставлене дирекцією товариства – підвищити ефективність господарської діяльності.

     Природні  умови є надзвичайно важливим фактором виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати і рівень його ефективності. Продукція створюється в прцесі виробництва в результаті природного функціонування живих організмів – рослин і тварин.

     Одне  з найбільших завдань виробництва  – виявлення і найповніше використання резервів для збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості й підвищення економічної ефективності. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні  ефективності сільськогосподарського виробництва.

     Ефект від підвищення якості продукції  виявляється в різноманітних формах – пряма економія матеріалів і енергії, отримання великої кількості продукції на одиницю витрат праці, зниження собівартості і ріст прибутку, прискорення оборотності оборотних засобів, прискорення економічного і соціального розвитку підприємства. 
 

Список використаної літератури

1. http\\www.referaty.pp.ua\abstracts\ua\economica
2. Адлер Ю.П. Мотивация в системах качества // Стандарты и качество - 2002, №5.-С.15-18.
3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан МЛ. Економіка підприємства.- Львів Сполом, 2000.
4. Безверхний С. Решение проблем качества - на уровень национальной идеи. // Стандарти и качество. - 2002, № 10. - С. 19-21.
5. Методы обеспечения качества продукции // Стандарты и качество. 2000. №7.-С16-19.
6. Современный взгляд на системы качества и их развитие. // Стандарты и качество. -2000, № 1. - С.25-26.