Технологія вирощування соняшника в умовах СТОВ „Вікторія”

         Дуже важливо під час сівби забезпечувати прямолінійність рядків і правильність квадратів, що зменшує пошкодження рослин при обробітку і дає можливість обробляти більшу ширину міжрядь за рахунок зменшення захисних зон.

         Розрахуємо вагову норму висіву соняшника за формулою:

                   Ч х  В

         ПГ =   100   ; %

         ПГ – посівна  придатність

         Ч -  чистота

         В -  схожість

                     М₁₀₀₀ х k  х 100%

         НВ =               ПГ

                                               50  х 0,05  х 100

         В = 86%            НВ =           84,28%              = 3 кг/га

         Ч = 98 %                         98%   х 86% 

         М₁₀₀₀ = 50 г.       ПГ =             100                 =  84,28%

         Норма висіва = 3 кг/га

         Підрахувавши кількість  прийомів догляду за посівами, взявши за одиницю 10% отримаємо:

         3 + 70% = 73% - повний розрахунок  норми висіву.

         3.7. Догляд за посівами в СТОВ „Вікторія”

         При вирощуванні  соняшника з мінімальними затратами  ручної праці система догляду  за його посівами складається з боронування, культивації міжрядь, обробітку  захисних смуг боронами або ротаційними  дисками і загортачами одночасно з міжрядними обробітками, а також з хімічних заходів боротьби з бур”янами

         На початку вегетації  соняшника основним і найефективнішим  заходом догляду за посівами є  боронування. Перший раз краще боронувати зубовими боронами (ЗБСС-1,0, ЗБП-0,6 або З-ОР-07) до з”явлення сходів соняшника приблизно через п”ять-шість діб після сівби, коли бур”яни проросли, але ще не вийшли на поверхню. В холодну погоду до сходове боронування можна проводити пізніше, а в окремі роки, коли поле забур”янене, доцільно боронувати два рази – перший раз після сівби через 5-6, а  другий – через 10 і більше днів.

         Останній раз треба  боронувати тоді, коли проростки соняшника  ще знаходяться нижче від заглиблення  в грунт зубів борін. Строки до сходового боронування залежать від глибини загортання насіння і середньодобової температури. За даними ВНДІКу, при загортанні насіння на глибину 8 см., коли середньодобова температура становить 15-16 ^о, проростки соняшника на шостий-восьмий день після сівби не доходять до поверхні грунту на 4-5 см., а при температурі 8-11^о – і на десятий. 

         Після з”явлення  сходів соняшник боронувати краще у  фазі одна-дві пари справжніх листочків  і не раніше 10-ї години ранку при  швидкості агрегату 3-4 км/год.

         На засмічених полях  для боротьби з проростками бур”янів, якщо дозволяє густота рослин, посіви боронують повторно до утворення чотирьох пар справжніх листочків у соняшника. Типи борін у кожному випадку підбирають, враховуючи щільність грунту й забур”яненість.

         Міжряддя соняшника  починають обробляти у фазі двох-трьох справжніх листочків просапними культиваторами КРН-4,2, або КРН-5,6. Для забезпечення високої якості догляду за посівами їх обладнують спеціальними рядковими прополювальними боронами (КРН-38, КИТ-38) або ротаційними дисками (КРН-28, КЛТ-28), а при останніх обробітках – загортачами (КРН-52 і КРН-53). Кількість і глибину розпушувань встановлюють залежно від умов зволоження, забур”янення й щільності грунту. Якщо за вегетацію соняшника випадає достатня кількість опадів або більше норми і грунт ущільнюється, а в посівах більше з”являється бур”янів, кращі результати дає триразове, а в посушливі роки – одно- або дворазове розпушення міжрядь. Глибина першого розпушення становить 10-12 см., другого – 8-10 см. і третього – 6-8 см.

         Врожай  соняшника, одержаний  в залежності від

         числа міжрядного обробітку

         (Кушраньов А.С., 1981 р.)

 

         За даними таблиці  можна зробити висновки, що чім більше число  міжрядного обробітку грунту тим більший  врожай соняшнику.

         Врожай  соняшника в залежності від глибини

         обробітку міжряддя

         (Вольф та др.., 1988)

         (Кушраньов  А.С., 1981 р.)

              З таблиці зробимо висновок, що чім  менша глибина підпушування, тим урожай  соняшника збільшується. 

         Ширина захисної зони рослин біля рядків під час  обробітку у поздовжньому напрямку повинна становити 10-13, у поперечному  – 13-15 см.

         Для забезпечення високої  якості міжрядного обробітку та підвищення продуктивності агрегатів необхідно застосовувати самозаточувальні лапи. Під час розпушення грунту в міжряддях стежать, щоб не утворювалися глибокі борозни, бо це призводить до висушування грунту й утруднює роботу збиральних агрегатів.

         Установлено, що добрі результати в боротьбі з однорічними двосім”ядольними і злаковими бур”янами дає внесення під передпосівну культивацію 2 кг/га треф лану або суміші треф лану в дозі 1,5 і прометрину 2 кг/га. Їх можна вносити і після сівби з наступним загортанням у грунт боронами. Рослини соняшника стійкі проти цих припаратів, а бур”яни (90-95%) гинуть від них. Виявлено, що  в окремих грунтово-кліматичних зонах збільшення дози гербіцидів призводить до пригнічення і випадання окремих рослин соняшника, а також зберігається їх шкідлива післядія на злакові рослини. Тому треба дотримуватись встановлених доз внесення гербіцидів.

         В Степу, де за механічним складом переважають важко- та легкосуглинкові  грунти, обробляючи посіви соняшника  високоефективними гербіцидами ( треф лан і прометрин),  можна зменшувати кількість обробітків міжрядь до одного без зниження урожаю насіння і його якості.

         У боротьбі з осотом найефективніше сполучати передранкові розпушення з використанням гербіцидів. після  відростання багаторічних бур”Янів, коли вони утворюють достатньо  розвинену надземну масу ( не менше 5-6 листків), треба посіви суцільно чи вибірково  обприскувати розчином рекомендованих гербіцидів по вегетуючих рослинах за середньодобової температури 16…18, але не нижче 12…14^о С, коли  гербіцид проникає в кореневу систему найінтенсивніше. Орати потрібно не раніше як за два тижні після обприскування, щоб гербіцид встиг дістатися до кореневої багаторічних бур”янів. Таке поєднання обробітку грунту як поліпшеного зябу із застосуванням гербіцидів забезпечує загибель 94% осоту рожевого і 96% березки польової.

         Недотримання цього  важливого агротехнічного правила  призводить до того, що посіви соняшнику  заростають осотом і боротьбу з ним  доводиться вести під час міжрядних  розпушувань. Проте підрізання цього  злісного бур”яну  в посівах не досягає мети, бо підземні кореневища продовжують пригнічувати рослини соняшнику. Підрізані пагони осоту розносяться ґрунтообробним знаряддям по полю і на незасмічених ділянках швидко укорінюються, нормально вегетують, засмічуючи весь масив.

         Головне завдання  обробітку зябу  під соняшник – ретельна розробка посівного шару, що забезпечує рівномірне загортання насіння на необхідну глибину, сприяє збереженню вологи, знищенню бвр”янів, посилює мікробіологічну діяльність у грунті, завдяки чому поліпшується умови живлення рослин, особливо на початку вегетації. 

         Рано навесні зяб  боронують важкими боронами (БЗЖ-1,0) в один-два сліди у перші  дні польових робіт впоперек або  навкіс напрямку оранки.

         До посівний обробіток  повинен складатися з двох культивацій: першої – слідом за боронуванням на глибину 10-12 см., другої – після масового проростання бур”янів перед сівбою соняшника на глибину загортання насіння. Якщо рано навесні стоїть вітряна й посушлива погода, доцільно застосувати коткування (ЗККШ-6) після першої культивації. Внаслідок цього менше висихає верхній шар грунту й поліпшується його прогрівання, що прискорює проростання бур”янів, які потім знищуються передпосівною культивацією.

         Останнім часом  Всесоюзний науково-дослідний інститут олійних культур рекомендує зменшувати кількість до посівних обробітків зябу під соняшник, тобто застосовувати тільки одну культивацію перед сівбою. Дані дослідів ВНДІКу також свідчать, що в центральному Степу можна зменшувати кількість до посівних обробітків під соняшник, але це в окремі роки призводить до зниження врожаю насіння. Так, на Ерастівській дослідній станції при проведенні тільки однієї передпосівної культивації урожай насіння знизився в 1982 р. на 1,3, в 1983 р. – на 2,4 і в 1984 р. – на 2 ц/га. Дослідженнями виявлено, що першу  глибоку ранньовесняну культивацію можна не проводити тільки в окремі роки, якщо грунт не ущільнений і з малими запасами вологи, весна настає пізно, з швидким підвищенням температури і період між сівбою ранніх культур і соняшника зменшується, а поле  відносно чисте від бур”янів. У таких випадках можна обмежитись ранньовесняним боронуванням в один-два сліди важкими боронами та передпосівною культивацією.

         Найбільш небезпечні шкідники соняшника – дротяники  та несправжні дротяники, бурякові довгоносики, кравчик, гусениці підгризаючих совок і лучного метелика, личинки соняшникового вусача та шипоноски, гусениці люцернової совки, соняшникової молі,  в південно-західних областях республіки – південний сірий довгоносик, а хвороби – склероцинія (або біла гниль), сіра гниль, іржа і несправжня борошниста роса.

         Несправжня борошниста роса особливо небезпечна при уражені  рослин у фазі двох-трьох пар листочків.  При цьому  листки покриваються білим  нальотом гриба, деформуються, а рослини  через деякий час гинуть

         Важливе значення в боротьбі з хворобами та шкідниками, що пошкоджують насіння під час його проростання, має сівба ретельно очищеним, відкаліброваним і протруєним насінням. Перед сівбою насіння протруюють 80% -ним ТМТД або фентиурамом. Останній досить ефективний проти ураження насіння й сходів плісневими грибами та пошкодження гусеницями підгризаючих совок і дротянками. Обидва препарати використовують у дозі 2 кг/т насіння. Для обробки насіння застосовують протруювачі ПС-10, „Мобітокс супер” та ПСШ-3,

         Необхідно відзначити, що обидва препарати малоефективні проти склероцинії і несправжньої борошнистої роси, тому головним заходом у боротьбі з цими хворобами є додержання сівозміни. Правильне розміщення соняшника з поверненням його на попереднє місце не раніше як через 8 років. Запобігання висіву його поряд з площами, де росла ця культура в минулому році.