Технологія вирощування соняшника в умовах СТОВ „Вікторія”

         ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 

         Кафедра рослинництва 
 
 
 
 
 

         К У Р С О В А  Р  О Б О Т А 

         На тему: „Технологія  вирощування соняшника

         в умовах СТОВ „Вікторія” 
 
 
 
 
 
 
 

         Виконавець:

         студентка І курсу

         економічного  факультету

         заочного  відділення

         група МО-2-04

         Кучерява  Н.О. 

         Перевірила:

         Доцент  кафедри рослинництва

         Кірсанова Г.В. 
 

         Дніпропетровськ

         2004 р. 
 
 
 

         Вступ                                                                                                         3 

1.  Загальна характеристика господарства                                            5
1. Кліматичні умови                                                                          6
2. Грунтові умови                                                                               7

 

2. Особливості біології культури                                                           8
1. Вимоги до вологи                                                                           8
2. Вимоги до тепла і світла                                                                10
3. Вимоги до елементів мінерального живлення і грунту.             11
4. Особливості росту і розвитку культури.                                      12

 
---

3. Технологія  вирощування культури                                                    13
1. Місце в сівозміні                                                                             13
2. Обробіток грунту                                                                            15
3. Система добрив                                                                               19
4. Характеристика рекомендованих до посівів сортів                     22
5. Підготовка  насіння до сівби                                                          27
6. Сівба                                                                                                 28
7. Догляд за посівами                                                                          31
8. Збирання і післязбиральна доробка врожаю                                35

         Операційна технологія                                                                    37 

4. Економічна  ефективність вирощування культури                           38

 

         Висновки  і пропозиції виробництву                                                       39 

         Список  використаної літератури.                                                            40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          Вступ. 
 

          Рослинництво одна з основних галузей сільського господарства, яка займається основним чином вирощуванням культурних  рослин  для виробництва  рослинної продукції. Забезпечує населення  продуктами харчування,  тваринництво – кормами,  багато галузей промисловості (  харчову,  текстильну, фармацевтична, косметична) – сировинною рослинного походження.

           Рослинництво  як наука  про культурні  рослини впроваджує інтенсивні  методи  вирощування і отримання  високих врожаїв   вищої якості  з найменшими витратами  праці і  засобів.

          Рослинництво  визначає взаємозв”язок між сільськогосподарськими культурами і умовами навколишнього  середовища шляхом оцінки  кліматичних і ґрунтових факторів сільськогосподарського  району. 

          Технологія  вирощування  сільськогосподарських культур  складає слідуючі основні заходи: підбір сорту (гібриду), який володіє  в місцевих гурнтово-кліматичних умовах  здатністю найбільш цінними біологічними і господарськими  здібностями; вибір найкращого попередника в сівозміні; система обробітку грунту і внесення добрив; підготовка насіння до сівби; сівба ( строки, норма посіву, глибина посіву, спосіб); догляд за посівами ( обробіток грунту, підживлення, захист рослин від хвороб та шкідників); збирання врожаю.

          Грунтово-кліматичні умови і сучасний рівень механізації  вирощування соняшника  дають  можливість на Україні одержувати  не менше 20 ц/га насіння. В середньому в 1994 – 1998 рр.на сортодільницях більшості  областей республіки, де культивують соняшник, урожай становив 20,8 ц/га і тільки в південних областях (включаючи виробниче випробування) – 21,1 ц/га. Це більше на 5 ц/га ніж у господарствах.

          На основі високої  культури землеробства в повній мірі розкривається потенціальні можливості районованих сортів соняшника і значно підвищується ефективність рекомендованої технології механізованого вирощування цієї важливої олійної культури.

          Насіння його  містить до 50 % олії. При переробці  насіння одержують близько 35% макухи від його  ваги. Вона – цінний концентрований  корм для худоби. Крім того,  соняшник – добра медоносна культура.  1 га посіву його під час цвітіння дає до 40 кг. меду.

          Основні досягнення науки передового досвіду по агротехніці, механізації і організації праці  при вирощуванні соняшника, застосування яких у кожному господарстві дають можливість збирати високі і сталі врожаї його з мінімальними затратами праці.

         Соняшник -  однорічна  рослина сімейства складноцвітих  – Compositae, роду Helianthus.  У нього стрижневий, дуже розгалужений корінь, який проникає в грунт на глибину до 3 м. і більше.

             Соняшник – основна олійна культура в Українській республіці. Олія – висококалорійний харчовий продукт, який володіє добрими смаковими якостями, широко застосовується в харчовій промисловості (для  виготовлення рибних, овочевих консервів, маргарину, різних кондитерський виробів, хлібопекарській промисловості). Вагова одиниця олії за поживними якостями рівноцінна – восьми одиницям картоплі, чотирьом – хліба. В олії міститься біологічно-активні речовини – фосфади, жиророзчинні вітаміни і провітаміни  A ,D, E.  Вміст вітаміну E в олії досягає 60-80 мг%,  фосфоліпідів – 0,7-1,0%, з яких 55-65% припадає на вміст речовин, найбільш цінних, для харчових цілей.

          Таким чином, соняшник можна розглядати, як культуру, яка дає олію та білок. В країні  виробляється щорічно біля 2 млн. тон олії і більше 1,7 млн. тон соняшникового жмиху і шроту, в якому міститься стільки протеїну, скільки його одержують із зерна бобових культур з площі 1,7 млн.га.

          Добрим грубим кормом являється обмолочені кошики, вихід  яких кладає 19-20 % від маси надземного стебла рослини. В сухих кошиках  міститься 3,5 – 5,5 % жиру, 6-8% сирого білку, 44-52%  безазотистих речовин, 14-16% клітковини.

          Також використовують для корму вегетативну масу соняшника, особливо силосних сортів.  Добре використовується зелена маса, скошена під час цвітіння соняшнику. В цей час врожай сирої маси досягає 600 ц/га, при чому  в ній міститься 14-16% білку.                

          Коли соняшник  вирощують на зрошувальних землях це значно підвищує його врожайність, особливо в посушливі роки.

         За даними Миколаївської  сільськогосподарської дослідної  станції, кращими попередниками  соняшника на поливних землях є озима  пшениця, кукурудза та зернобобові  культури. Під зяблеву органку необхідно вносити добрива у дозі N₁₂₀  P₁₂₀ K₆₀.

         Орють під соняшник на глибину 27-30 см. Плугами з грунтопоглиблювачами або щілюють, тобто після глибокої зяблевої оранки нарізують щілини через 0,7-0,9 м. одна від одної на глибину 50-60 см. Для цього застосовують виноградникову машину ПРВН-2,5А або універсальну раму КЗУ-0,3 із щілинорізами. Завдяки щілюванню в грунті більше нагромаджується вологи, посилюються мікробіологічні процеси, глибше розгалужується коренева система й підвищується врожайність насіння.

          Виразну господарську цінність являють собою стебла зібраного  соняшника. Досліди , які були проведені  в США показали, що вони можуть  бути сировиною для виготовлення  деревоволокнистих  плит. В наш час соняшник використовується  як лікарська рослина. 
 
 
 
 
 
 

          1.Морфобіологічні  особливості соняшника.

                                                                                       Таблиця 1.1.

          Морфобіологічні особливості  соняшника.

А) Ботанічна  характеристика:

                

Б) Морфологічні ознаки:

 

В) Фази розвитку соняшника:

                 У розвитку соняшнику від сівби  до повного достигання розрізняють такі фази: сходів, першої пари справжніх листків, утворення кошика, цвітіння, достигання. Тривалість міжфазних періодів у найпоширенішої середньостиглої групи сортів (гібридів) соняшнику становить: від сівби до сходів 14-16 днів, від

сходів  до початку  утворення кошика 37-43, від початку утворення кошика до цвітіння 27-30, а від цвітіння до достигання 44-50 днів. У раньостиглих форм міжфазні періоди скорочуються, асередньопізніх – подовжуються.

                 Період вегетації сортів і гібридів соняшнику (від сівби до достигання насіння), які вирощуються в Україні, триваеє від 80 до 130 днів.