Складання комбікормів і раціонів для різних видів і виробничих груп по завданню

До другої групи - належать кукурудза, гречка, висівки пшеничні, житні і ячмінні, при згодовуванні яких якість свинини низька. Щоб  уникнути цього, їх вводять в раціон свиней в суміші з кормами першої групи в співвідношенні 1:1.

Третя група - корми, при  згодовуванні яких значно знижується якість продукції. Це - соя, макуха, овес. Сало відгодованих на них тварин втрачає  щільність та зернистість, швидко жовтіє при зберіганні; м'ясо виходить пухким, в'ялим, мало придатним для тривалого  зберігання. Ці корми можна використовувати  для м'ясного і беконного відгодівлі тільки до досягнення тваринам живої  маси 60 кг і в поєднанні зі знятим молоком, цукровим буряком або люцерною. [6]

Особливо сильний  вплив на якість м'яса і сала корми  надають в останні два місяці перед забоєм. У цей період необхідно  збільшити в раціонах свиней кількість  кормів, що підвищують якість м'яса  і сала, і повністю виключити з  них корми третьої групи. Для  відгодівлі свиней використовують також  відходи городніх культур, вирощуваних  на присадибних ділянках (бадилля  буряка, листя капусти, перезрілі  огірки, падалицю різних фруктів). Крім того, важливим кормовим засобом є  харчові відходи: залишки борошна, каші, м'яса, риби, сиру, варених і  сирих овочів, відходи при розбиранні птиці та кролів, очищення картоплі, ріпи, моркви, яєчна шкаралупа. Збирати  їх слід в окрему, підтримувану в  чистоті посуд. Бажано не кидати в  неї чайний та лавровий лист, кавову гущу, бананові скориночки і скоринки від цитрусових.

Не слід зливати  рідини в той посуд, куди збирають "сухі" покидьки. А такі пінні  відходи, як вода після миття молочного  посуду і каструль, а також залишки  молочних продуктів, необхідно тримати  в окремому посуді. Поживну цінність харчових відходів як корми для свиней визначає їх склад, сильно коливається  залежно від пори року і характеру  споживаних продуктів. Однак простежується  така закономірність: чим вище вологість  відходів, тим нижче їх поживність. Сухі харчові відходи за поживністю часто прирівнюються до концентрованих кормів. Харчові відходи дуже швидко псуються, та згодовувати їх потрібно в найкоротший термін.

Підготовка кормів до згодовування. Для поліпшення смакових якостей кормів і використання містяться  в них поживних речовин корму  піддають попередній підготовці. Так, всі грубі корми піддають подрібненню  і запарювання протягом 2-3 ч. Після  цього їх згодовують свиням у суміші з концентратами та соковитими кормами. Сіно можна дрібно подрібнювати на січкарні. Але краще приготувати з нього сінну борошно на дробарках. Сінну потерть запарюють без попереднього подрібнення. Так само роблять і з половою зернових культур.

Сиру картоплю і  картопляні очистки перед згодовуванням  необхідно проварити, це підвищує перетравність  крохмалю, що міститься в них, крім того, частково руйнується отруйна  речовина - соланін, частина його переходить у варильну воду, тому воду після  варіння картоплі свиням краще не давати. Варену картоплю ретельно розминають і дають свиням теплим у суміші з грубими і концентрованими  кормами.

Буряк, моркву та інші коренеплоди перед згодовуванням  миють, потім, так само як і баштанні культури, подрібнюють на різанні, тертці або іншими способами і згодовують в сирому вигляді. Готують їх тільки на одне годування, так як в подрібненому вигляді вони швидко псуються.

Якщо до складу раціону  входить велика кількість гарбуза, буряка чи моркви, частина з них  можна варити і разом з варильною  водою згодовувати свиням у суміші з іншими кормами. Залишати варені корми  можна не більше ніж на один день, інакше вони можуть прокиснути. Підморожені  коренеплоди та баштанні культури необхідно  розморозити в теплому приміщенні, потім проварити і згодувати. Зберігати розморожений корм можна, щоб уникнути його псування.

Зернові корми піддають різнобічної підготовки. Найбільшого  поширення набули розмел зерна та його дроблення. Ці прийоми підготовки треба вважати необхідними, так  як зерно покрите твердою оболонкою, що складається в основному з  важкоперетравлюваних клітковини. Ступінь подрібнення зерна залежить від його виду і віку тварин, проте чим дрібніше размолото зерно, тим краще воно перетравлюється. Згодовування в цілісному вигляді або у вигляді грубого помелу призводить до неповного використання поживних речовин корму. Зернові концентровані корми згодовують дрібно розмолотими. Зерно з високим вмістом жиру (кукурудза, овес і ін) доцільно розмелювати в невеликих кількостях, тому що в процесі зберігання борошна або дерті жири корму окислюються і прогоркают.

Варка концентрованих кормів не завжди ефективна, краще їх не варити - деяке підвищення їх перетравності  не окупається витратами часу. Але  подрібнене зерно бобових (гороху, вики, сої та ін) перед згодовуванням необхідно варити, так як в сирому вигляді перетравність його різко знижується.

Іноді зерно пророщують. Для цього його насипають в  ящик зі стінкою заввишки 4-5 см, ставлять ближче до світла і щодня поливають. Через 8 - 10 днів, коли паростки досягнуть  висоти 10 см, його згодовують поросятам  і свиноматкам. Неразмолотое зерно злаків можна згодовувати також, попередньо його підсмаживши на металевому листі або залізному листі до придбання ним коричневого кольору. Таке зерно призначається виключно для поросят-сосунов.

Зелені корми ретельно подрібнюють і згодовують у суміші з концентратами. При цьому стежать, щоб стебла і листя зеленої  трави були ніжними, легко перетравний. Згодовувати їх можна тільки свіжоскошеної. Пров'ялених траву або з ознаками зброджування свині поїдають погано, окрім того, вона може викликати  у тварин розлад травних органів.

Як правило, корми  згодовують у вигляді складних сумішей, куди входять грубі, соковиті, концентровані  і корми тваринного походження. У  літній період суміші можуть бути із зелених  та концентрованих кормів. Окремі види кормів змішують безпосередньо перед  згодовуванням. Готують вологі і  рідкі суміші. Перші більш кращі, так як годування свиней рідкими  кормами призводить до зниження їхньої продуктивності: внаслідок переповнення органів травлення рідиною організмом виділяється менше травних соків, які, крім того, розбавляючи водою, знижують перетравлювальну здатність. Після годування необхідно почистити годівницю, щоб уникнути закисання і заплесневенія залишків корму.

При годівлі свиней рідкими і вологими мешанками, тварини вимоглива до води. Однак чистий, свіжу воду їм давати необхідно, наливаючи її в вимиту після годування годівницю, особливо в літній період.

Годування свиней при  різних видах відгодівлі. М'ясний  відгодівлю краще всього вести інтенсивно. Для цього придатні поросята старше двох місяців. Їх годують за максимальними  нормам з використанням високопоживних кормів (концентрованих і тваринного походження). При цьому в раціоні  повинно бути менше вуглеводів, а  більше білків, інакше рано відбудеться  осаливания тварини. Можна давати також велику кількість грубих і соковитих кормів (взимку) або зеленої трави (влітку). Хоча прирости при цьому будуть невеликими, а термін відгодівлі подовжиться, це вигідно через дешевизну кормів.

Для того, щоб отримати хорошої якості окіст і грудинку з соковитим, ніжним і смачним  м'ясом, придатним для консервування, і велика кількість сала високої  якості, свиней ставлять на м'ясо-сальний відгодівлю. При цьому тварин до досягнення живої маси 100 кг можна годувати за нормами і раціонів для м'ясної відгодівлі, надалі необхідно через кожні 10 днів норму годівлі збільшувати на 0,3-0,35 кормової одиниці і 30 г перетравного протеїну. Цього можна домогтися за рахунок збільшення кількості вуглеводних концентратів (ячмінь) на 0,3 кг при тих же нормах інших видів кормів. При такому годуванні середньодобові прирости складуть 800-900 г і через 2,5-3 місяці тварина досягне живої маси 160-170 кг. [13]

Для м'ясо-сального відгодівлі з успіхом використовують також  концентрати: кукурудзу, ячмінь, овес, зерновідходи, макуха, висівки, змішуючи їх в різних пропорціях; соковиті корми - буряк, картопля, морква, кормової кавун, гарбуз і ін До кінця відгодівлі середньодобові прирости знижуються до 600 г, що вказує на закінчення відгодівлі.

Якщо на відгодівлю поставлена свинка, то у віці 6-6,5 місяця рекомендується каструвати її або покрити  хряком за 1,5-2 місяці до завершення відгодівлі. Кастровані або злучені свинки значно краще і швидше відгодовуються при менших витратах корму. При будь-якому відгодівлі хороші результати можна отримувати як при триразовому, так і при дворазовому годуванні. Але поросят до чотирьох місяців краще годувати тричі, а старшого віку - двічі на добу. У тому випадку, якщо раціон складається з малопоживний об'ємистих кормів, переводити тварин на дворазове годування недоцільно.

Значно більший  вплив, ніж кратність годування, на результати відгодівлі надає режим  годування. Свиней необхідно годувати в строго встановлений час, так як виданий раніше часу корм вони поїдають без апетиту, а при запізненні з годуванням тварини турбуються і знижують прирости. У період відгодівлі з тваринами необхідно звертатися ласкаво, дотримуватися в приміщенні тишу, в останні два місяці прогулянки слід виключити, а приміщення затемнити. [10]

1.4 Нові підходи  в годівлі свиней

Відомо, що запорукою  ефективного свинарства, яке передбачає швидке отримання значних об'ємів продукції, а відповідно і високих  прибутків, самого лише формування стада  з елітних високопродуктивних свиней недостатньо. Ключову роль у вирощуванні  свиней відіграє раціональна і збалансована годівля, що передбачає не лише правильне  складання раціонів і створення  ефективної кормової бази, але й  використання сучасних високоефективних систем годівлі.

Вивчення аспектів годівлі свиней дає можливість різко  підвищити їх продуктивність, зокрема  молодняку на відгодівлі завдяки  науково обґрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і  кількістю поживних та біологічно активних речовин. Проте навіть оптимально високий  рівень енергії поряд із балансуванням  раціону за біологічно повноцінним  протеїном за рахунок незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, триптофан, треонін) макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами також не забезпечує стовідсоткової реалізації відгодівельної програми, якщо господарник не приділяє належної уваги системам годівлі. Що таке система годівлі в сучасному розумінні? Це комплекс відповідних технологій, які можуть бути реалізовані за наявності відповідного обладнання і дотримання відповідних методик в контексті обраного типу годівлі.

На сьогодні виділяють  два основні типи годівлі свиней: рідкий і сухий.

Суха годівля. Донедавна  більшість свинарських ферм віддавали  перевагу саме методу сухої годівлі. Вважалося, що такий тип годівлі  пов'язаний з нижчими витратами  на установку і обслуговування устаткування, і забезпечує кращий санітарно-гігієнічний  стан ферми. Таке твердження справедливе  лише стосовно годівлі гранульованими комбікормами. Сучасне устаткування для сухої кормораздачі через годівниці, суміщені з поїлками, порівняно легко обслуговувати, знижуються втрати корму і його забруднення. Можливий будь-який режим дозування, але більш виправданим є вільний доступ свиней до корму. Годівниці всіх провідних виробників оснащуються ніпелями напування або сосковими поїлками. З їх допомогою свині можуть самостійно визначати, корм якої консистенції споживати. При сухому типі годівлі можливе застосування системи фазового годування, проте не в такому об'ємі, як при використанні систем рідкого годування. Це пов'язано з обмеженою різноманітністю готових раціонів і технічними можливостями устаткування. [11]

Рідка годівля свиней існує з давніх часів, оскільки харчові  відходи традиційно складали основу раціону свиней ще за епохи дрібномасштабного  виробництва продукції свинарства. Різке збільшення поголів'я свиней та перехід до крупних свинокомплексів  обумовив потребу у постійному надходженні  великих об'ємів кормів, що призвело до розвитку технології отримання сублімованих раціонів. На фоні розробки сухих комбікормів  з'являлось дедалі більше автоматизованих  систем сухої годівлі, які в 70-80-х  роках ХХ століття здавалися єдиним шляхом ефективного підвищення виробництва  свинини. Невідомо у якому напрямку йшов би розвиток системи сухої годівлі свиней в подальшому, якби не різкий стрибок цін на зернові наприкінці 80-х - на початку 90-х років. Після короткотривалої стабілізації в середині 2000-х років, уже в 2007 р. динаміка росту світових цін на зерно знову стала позитивною, а скорочення посівних площ під зернові та збільшення попиту на продовольство на фоні світової фінансової кризи змусило виробників знизити витрати на корми та знаходити нові засоби підвищення продуктивності тварин. Так відбулося відродження інтересу до рідкої годівлі свиней.

Отже, які тенденції  в годівлі свиней превалюють на сьогодні? Лідером в рідкій відгодівлі свиней серед європейських країн є Ірландія (90% поголів'я), на другому місці - Німеччина, Данія і Голландія (до 50% поголів'я_. Сполучені Штати і Канада залишаються  прихильниками сухої годівлі, тоді як на південному заході США протягом останніх декількох років почали освоювати системи рідкої годівлі, які вже охопили 20% поголів'я свиней. [9]