Отчет по практике в ГП " Самборский лесхоз "Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Июня 2013 в 14:25, отчет по практике

Описание работы

При добре розвинутій мережі доріг держлісгоспи здатні ритмічно поставляти деревину її споживачу.
В теперішній час застосовуються нові типи автомобільного і причіпного складу, нові технології вивезення деревини. Майже всюди застосовується механічне навантаження деревини на лісосіках, верхньому і нижньому складах за допомогою, гідро маніпуляторів, щелепних навантажувачів, тросо-блокових пристосувань тощо.
Перед лісовою галуззю України поставлені завдання щодо комплексного використання деревини, росту продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних технологій, нових машин і обладнання, удосконалення способів транспортного освоєння лісів, удосконалення структури виробництва.

Содержание

Географічне положення району.
Кліматична характеристика.
Рельєф та групово гідрологічні умови.
Коротка економічна характеристика.
Шляхи сполучення на території району.
Індивідуальне завдання.

Работа содержит 1 файл

Звіт з практики.doc

— 1.35 Мб (Скачать)

Граничний розмір відповідальності залізниць  у разі незбереження в цілості  перевезених вантажів у КОТІФ визначений у розрахункових одиницях Міжнародного валютного фонду - СПЗ (17 СПЗ або 51 старий золотий франк за 1 кг маси брутто). Передбачено також, що спричинені простроченням доставляння збитки відшкодовуються вантажовласникові в межах триразових провізних платежів.

Між соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння транспортна конвенція - Угода про  міжнародне вантажне сполучення (УМВС). В УМВС визначаються терміни доставляння  вантажів, установлюються провізні платежі  на дорогах країн відправлення і призначення за ставками внутрішніх тарифів, а під час слідування дорогами транзиту - за транзитними тарифами. Відповідальність залізниць за незбереженість вантажу настає у разі наявності вини перевізника, яку часто повинен довести вантажовласник. На відміну від КОТІФ, максимум відповідальності в УМВС не встановлено і відшкодування виплачується перевізником у межах справжньої вартості вантажу, зазначеної в рахунку постачальника, чи оголошеної його цінності. Пошкодження і незбереженість вантажу мають бути підтверджені комерційним актом. У разі прострочення доставки залізниця сплачує штраф, що становить певний відсоток від провізної плати.

Укладення договору міжнародних перевезень вантажів згідно з положеннями УМВС оформляється накладною відповідної форми. Накладна УМВС має п'ять аркушів:

* перший аркуш - оригінал накладної  (супроводжує вантаж до станції  призначення і видається одержувачу  разом із п'ятим аркушем і  вантажем);

* другий аркуш - дорожня відомість  (є документом залізниці, залишається в пункті призначення; видається стільки відомостей, скільки доріг беруть участь у перевезенні);

* третій аркуш - дублікат накладної  (видається відправнику після  укладення договору перевезення);

* четвертий аркуш - аркуш передання  вантажу (супроводжує відправлення до станції призначення, залишається в пункті призначення);

* п'ятий аркуш - повідомлення  про прибуття вантажу (супроводжує  відправлення до станції призначення,  видається одержувачу разом з  оригіналом і вантажем).

Форма залізничної накладної  за УМВС відрізняється від аналогічного документа за КОТІФ. Тому при оформленні перевезення із СНД, коли частина шляху проходитиме через європейські країни, накладна УМВС оформляється до прикордонної станції залізниці країни, суміжної з СНД, де накладна УМВС буде переоформлена в накладну КОТІФ. Така ж процедура провадиться на прикордонних станціях і при відправленні товарів у країни СНД. При міжнародних перевезеннях розрахунковою валютою тарифів є швейцарський франк. Крім накладної, із вантажем відправляють відповідні товаророзпорядчі документи.

Останнім часом виникла  тенденція до переходу багатьох центральних  і східноєвропейських країн від  УМВС до КОТІФ. З 1 січня 1991 р. залізниці  Угорської Республіки, Чеської і  Словацької республік денонсували  УМВС.

Основним документом в автомобільних перевезеннях є товаротранспортна накладна (Road Way Bill), що виконує функції: договору перевезення; товаророзпорядчого документа; розписки перевізника. Зміст відомостей, що вказуються в накладній, визначається Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) від 1956 p., учасником якої був СРСР.

Накладна складається  відправником у чотирьох примірниках (два - для перевізника і по одному - для продавця і покупця), підписується відправником і перевізником. Після прибуття вантажу для розвантаження до покупця останній повинен зазначити час прибуття автомобіля під розвантаження та відбуття з розвантаження, підписати накладну і поставити свою печатку.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення від різних вантажовідправників різних товарів або партій товарів. Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів або потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки вантажів або партій вантажів перевозиться.

Автомобільні тарифи встановлюються в розрахунку за перевезення  однієї тонни вантажу залежно  від відстані і можуть передбачати  певні надбавки, знижки і штрафи з установленої суми.

Крім автотранспортної накладної, із вантажем відправляють товаророзпорядчі документи: пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості й інші документи, необхідні для ввозу товару в країну покупця та перетинання транзитних країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблення технологічної карти.

2.5.1. Область  застосування.

Технологічна карта  призначена для організації робіт  поточного ремонту ґрунтових  убіч лісових доріг з використанням  автогрейдерів і підвезенням  грунту самоскидів.

 

2.5.2. Склад робіт.

До складу робіт входять: Встановлення технічних засобів, організації дорожнього руху, розрівнювання грунту, профілювання і планування узбіччя, ущільнення узбіччя.

 

2.5.3. Організація  і технологія робіт.

3.1. Поточний ремонт  ґрунтових доріг виконують якщо  температура вище 00С.

3.2. До початку робіт  необхідно: Завести самоскидами  грунт та розвантажити його  на узбіччя, провести розбивку  для забезпечення проектної ширини  і поперечних ухилів узбіччя.

3.3. Поточний ремонт  ґрунтових узбіч виконують у  відповідності  з прийнятою картою в технології.

3.4. На першій захватці  виконюють такі технологічні  операції: встановлення технічних  засобів  організації руху, розрівнювання  грунту на узбіччі автогрейдером  ДЗ-61А в два повздовжні проходи  в прямому і поперечному напрямах. Відвал автогрейдера  встановлюють під кутом захвату 750 для переміщення грунту  до брівки земляного полотна. Якщо необхідно кут захвату регулюють. Досягнувши кінця ділянки робіт не піднімаючи відвалу автогрейдер заднім ходом розрівнює грунт

3.5. На другій захватці  проводять: ущільнення узбіччя самохідним катком на пневмомашинах ДУ-31 від брівки земляного полотна до кромки покриття за чотири проходи по одному сліду.

3.6. Розрахунок трудових  витрат на ремонт 1 км ґрунтового  узбіччя  шириною шириною 2,5 м а використанням автогрейдера зведено в таблиці 9.1.

3.8. Роботи поточного  ремонту ґрунтових узбіч виконує  ланка з двох чоловік: машиніст автогрейдера  1;

машиніст самохідного  катка 1;

3.9. Поопераційний контроль  якості робіт здійснюють візуально  і за допомогою ручного інструмента.

3.10 Допустиме відхилення  величини попереднього ухилу  узбіччя від нормативного +-5%0.

 

 

2.5.4. Техніко  економічні показники.

Витрати праці  0,17 люд-днів.

Потреба в машинах 0,17 люд-днів.

Виробіток на одного робітника 0,5 км.

 

2.5.5. Матеріально технічні ресурси.

5.1. Потреба в приватному  грунті на 1км відремонтованого  узбіччя складає 100м3 (ширина узбіччя 2,5м)

5.2. Необхідні технічні  засоби для виконання ремонту  ґрунтових узбіч перераховані  в таюлиці 2.7., 2.6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Конструкторська  частина.

3.1. Призначення  і опис конструкції.

При ремонті автошляхів і дорожніх машин значно полегшує умови праці.(рис 3.1.)


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.3.1. Конструкція шпилькокрута.


 

 

 

 

 

 

 

 

4. Охорона праці.

 

Охорона праці є важливим економічним фактором. Покращення умов праці впливає на продуктивність праці і якість продукції, зменшення пильності кадрів, травматизму і професійних захворювань, а також пов’язаних з ним економічних витрат.

Собівартість продукції  значно зменшилася при зменшенні витрат на компенсацію витрат робочого часу по тимчасовій чи стійкій непрацездатності, покращенні використання технічного обладнання.

Контроль за виконанням адміністрацією основ законодавств про працю здійснює профспілковий  комітет через комісію по охороні праці.

З метою покращення умов праці при вивезенні деревини і утриманні лісовозних доріг  в Самбірському ДЛГ, розглядаємо  це питання в даному розділі проекту.

 

4.1. Аналіз стану  охорони праці в ДЛГ.

На основі звітних  матеріалів підприємства по охороні праці можна зробити висновок, що охорона праці в держлісгоспі приділяється певна увага. Проводяться всі види інструктажів, навчання кадрів по безпечним методам роботи.

Організовується контроль і нагля за станом охорони праці.

Службу з охорони  праці, на підприємстві очолює старший інженер з охорони праці, який веде нагляд за виробництвом лісозаготівлі, транспортним цехом, організовує заходи пропаганди з охорони праці, контролює безпечний стан виробничого обладнання, стан санітарно-побутового комплексу. По лісопромисловості ведеться облік і аналіз показників стану охорони праці.

На підприємстві з  ІТР утворена постійно діюча комісія (служба) нагляд за дотриманням  техніки  безпеки, протипожежної техніки.

 

4.2. Аналіз виробничого  травматизму.

Проведений аналіз стану охорони праці в Самбірському ДЛГ показав, що на підприємстві приділяють увагу запобіжним заходам з охорони праці. За останні три роки не було виявлено жодного випадку зі смертельним наслідком, а також великих нещасних випадків пов’язаних з виробництвом.

 

4.3. Стан пожежної  безпеки.

В Самбірському ДЛГ відповідальною особою за забезпечення пожежної безпеки  та організацією роботи по запобіганню  і гасінню пожеж є директор. По окремих цехах, лісництвах відповідальні  призначаються особи з числа  інженерно технісного персоналу.

Для боротьби з пожежами в лісництвах влаштовано 8 пунктів  з протипожежним інвентарем, є  оперативні плани гасіння пожеж.

Найбільш висока  пожежна  небезпека в тих кварталах  де зосереджені культури хвойних  порід. Усугубляється  сказано ще й тим, що на лісові масиви посилюється дія зі сторони постійного росту туристів, збиральників ягід, грибів і лікарських рослин.

В кінцевому результаті все сходиться до того, що потенційний  ріст пожежної небезпеки з кожним роком зростає, що вимагає від підприємства серйозного сиавлення до питань пожежної безпеки.

 

4.4. Характеристика  автопотягу  з точки зору охорони  праці.

Кабіна шумоізольована, ущільнена, утеплена, обладнана обігрівом  і вентиляцією. В кабіні передбачена  аптечка і вогнегасник. Гальмівна система пневматина надійна. Розпуск гальмівний. Тому гальмами автопоїзд забезпечений достатньо.

Двигун запускається за допомогою стартера. Автопоїзд  обладнаний світловою сигналізацією.

Панель контрольно-вимірних приладів розміщена в зоні зручній  для спостереження і не втомлює водія.

Сидіння водія зручне і достатньо вітрозахисне лдя  водія. Автопоїзд обладнаний гідро  маніпулятором, що зменшує застосування фізичної праці.

Таким чином, ми бачимо, що застосований автопоїзд з точки  зору охорони праці достатньо комфортабельний.

Основні недоліки:

    • акумуляторні батареї розміщені в кабіні водія, що приводить до забруднення кабіни;
    • сидіння водія розміщене над передньою балкою, що зменшує плавність руху і комфортабельність водія;
    • розміщення кабіни і водія спереду двигуна, хоча і покращує оглядову зону дороги при русі, але значно підвищує імовірність травматизму водія при дорожніх пригодах.

 

5.4. Заходи по  охороні праці і навколишнього  середовища.

Охорона праці –це  система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я людини в процесі праці.

 

5.4.1. Вимоги  до технічного стану автопоїздів  і охорона праці водіїв.

 

5.4.1.1. Вимоги  до технічного стану рухомого складу і обладнання.

 

Технічний стан обладнання транспортних засобів, що находяться в  експлуатації, повинен відповідати  вимогам ГОСТу 25478-82 “Правил технічної  експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і дорожніх машин”, “Правил дорожнього руху”, “Правил по охороні праці”.

Не допускаються до експлуатації технічно несправні транспортні  засоби. Особливу увагу слід приділити  гальмівні системі.

До експлуатації не допускається автомобілі, якщо:

    • змінена конструкція гальмівної системи;
    • використана гальмівна рідина, вузли і окремі деталі, які не передбаченя для даної моделі автомобіля або не відповідають вимогам підприємства виробника;
    • ричав стоячої гальмівної системи не утримується фіксуючим пристроєм;
    • при дорожніх випробуваннях не дотримуються норми ефективного гальмування робочою гальмівною системою;
    • стояночна гальмівна система не забезпечує нерухомий стан на ухилі не менше 31% -вантажних автомобілів і автопоїздів в спорядженому стані.

 

Рульове керування повинно  забезпечувати легкість і надійність управління передніми колесами на будь-чких швидкостях і в різноманітних дорожніх умовах. Про технічний стан рульового керування судять за сумарним люфтом. Для вантажних автомашин він не повинен перевищувати границю значення –25.

Информация о работе Отчет по практике в ГП " Самборский лесхоз "Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства