Отчет по практике в ГП " Самборский лесхоз "Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства

 

 

3. ^{Рельєф  та грунтово-гідрологічні умови.}

 

^{Територія Самбірського ДЛГ  по характеру рельєфу  знаходиться в  зоні двох фізико-географічних частин –гірської  і рівнинної.}

^{Рівнина фізико-географічна частина представлена лісостеповою зоною, котра складає 64% від загальної площі лісгоспу. Сюди входять наступні лісництва: Мостиське, Судововишнянське, Крукеницьке, Рудківське, Комарнівське, Дублянське і Базовий лісорозсадник. Карпатська гірська місцевість представлена Львівським Передкарпаттям і включає два лісництва: Черхавське і Підбузьке, що складає 35,1 % площі лісгоспу.}

^{Розділення  території лісгоспу на рівнинні і гірські  ліси здійснено у  відповідності з  “Технічними вказівками по виділенню гірських лісів”.}

^{Північна  і Північно-східна частина рівнини, розміщеної північніше долини ріки Дністра, утворює собою  Придністровське  плато.}

^{Природа цього плато не має безпосереднього  генетичного зв’язку  з природою Карпат і по своїй геоморфології  ділиться на дві частини: Свижко –Подільське плато і Дністровсько- Сянське. Перше з них знаходиться поза межами розположення лісових масивів лісгоспу.}

^{Дністровсько-Сянське  плато складає  західну частину  Придніпровського плато  з найбільшими  висотами над рівнем моря на водорозділі рік Дністра і Сяну –300 –350 м.}

  ^{Це плато ерудовано  сіткою річок і  балок, рівнини  і пологі стоки  .}

^{Південна  частина лісових  масивів лісгоспу знаходиться в  горбистій частині, котра створена північними кінцями гордати  південних Карпат. В основному висоти цих гір досягають тут 600-800 м, а по хребтах 900м.}

^{Ґрунтоутворення південної частини  Львівської області  проходило в умовах неоднорідного хвилясто-рівнинного або розчленованого гірського рельєфу  під впливом різних географічних умов і  континентально-помірного клімату, а також під впливом лісової , лугової і болотної рослинності. Основними групами в районі передгір’я являються бурі лісові ґрунти характерні для гірських районів західної Європи, Криму і Кавказу.}

^{В районі передгір’я ґрунтоутворювальні процеси проходять в умовах хвилясто-рівнинного рельєфу на без карбонатних породах. На Дністровсько-Сянському плато в результаті зміни травянистої рослинності на лісову сформувались підзолисті і деревно-підзолисті ґрунти. Первинним процесом тут являються утворення чорнозему на кабонатних породах-ліссах. Підзолистий процес являється вторинним.}

^{В районах  річки Дністер  і її протоків утворились луговаті, глиноваті, лугові-гниєві ґрунти і торфяно-болотяні ґрунти. В районі річки Вишня на піщаних голечниках,  де відсутній розвиток декоративного ґрунту –утворився дерново-луговий грунт.}

^{В районі розміщення гірської частини лісових  урочищ Самбірського ДЛГ переважають  бурі гірсько-лісові грунти, в більш  рівно дерново-підзолисті і сірі лісові підземні ґрунти.}

^{В межах  лісництв в  грунтово-лісотипологічних описах дана більш детальна характеристика грунтів по типах, родах, видах і різновидностей, складена внаслідок польового обстеження 1970-1971 рр. і наступного вивчення взірців.}

^{В загальному потенційне багатство  грунтів визначається можливості  формування на території держлісгоспу деревостанів високих бонітетів . Сильна розчленованість рельєфу місцевості південно-західної частини ДЛГ, погана водопроникність гнилистих ґрунтів, а також періодичні ливневі опади, і швидке танення снігу сприяє розвитку ерозійних процесів.}

^{Однак, дякуючи наявності  деревної і чагарникової рослинності, із значною  протяжністю стікоудорних меж, ерозійних частин в лісфонді нема.}

^{Велике  значення в відтворенні  ерозійних процесів на землях лісгоспів  мають лісові урочища Судововишнянського, Мостиського, Рудківського лісництв.}

^{Крім  цього, ліса держлісгоспів  частково виконують  березозахисну роль, захищауючи береги русел  річки Дністер  і його притоків від  підмивання і розрушення.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ^{Коротка економічна характеристика району.}

 

^{Район розташування держлісгоспу відноситься до числа  сільськогосподарських  районів області  з направленням на м’ясо-молочне виробництво, а також вирощування  зернових культур  і льону}

^{Значне  місце в економіці  району. Основним напрямом його розвитку є комплексне ведення лісового господарства, спрямоване на раціональне використання і відтворення лісових ресурсів.}

^{Загальна  потреба районів  в деревині з лісів  держлісгоспу задовольняється  нам 42%.}

^{Наявні  в лісовому сільськогосподарські угіддя використовуються, в основному, для потреб держлісгоспу. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі району не значне.}

^{Випас худоби в лісовому фонді проводиться  працівниками держлісгоспу і населенням прилягаючих  населених пунктів.}

^{З побічних лісових користувань проводиться заготівля лікарської сировини, збір, заготівля плодів і ягід на плантаціях, бджільництво.}

^{Мисливська  фауна в лісах  держлісгоспу має  слідуючи види: олень, козуля, кабан, заєць, білка, норка, куниця, лисиця. Полювання  носить спортивно-аматорський характер.}

^{Крім  задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції  побічних лісових  користувань лісові насадження мають  важливе природоохоронне  і рекреаційне  значення, позитивно  впливають на поліпшення клімату, охорону  ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення урожайності зернових культур.}

^{Держлісгоспу  необхідно і надалі поєднувати лісогосподарську діяльність з природоохоронною для підвищення ролі лісів в навколишньому  середовищі.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ^{Шляхи сполучення на території  району.}

 

^{Район розміщення лісгоспу характеризується добре  розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування. Основними  транспортними магістралями в районі розміщення лісгоспу і західно  дорожні магістралі: Львів-Ужгород і Львів-Перемишль (загальна протяжність в зоні розміщення лісгоспу 243 км.).}

^{Магістраль  Львів-Перемишль  проходить в північній  частині лісгоспу і проходить такі станції: Городок, Судова Вишня, Мостиська-І, Мостиська-ІІ.}

^{Магістраль  Львів-Ужгород –пересікає лісгосп із північно-східної частини на південний захід, і розділяє територію на дві приблизно рівні частини: основні станції Любінь Великий, Комарно, Рудки, Самбір. На станції Самбір (великий залізнодорожний вузол) розгалуження доріг на захід-станція Старий Самбір, Турка; на південний-схід –станції Дубляни, Дрогобич, Трускавець. Основний потік лісової продукції, заготовленої лісгоспом, вивозиться в першу чергу на ст..Самбір а також Дубляни, Рудки, Комарно-Бучани, Судова Вишня, Мостиська.}

^{Перечислення  основних автодоріг по їх народному-господарському значенню.}

^{І. Дороги загальнодержавного значення:}

^{Львів-Рудки,-Самбір-Турка-Ужгород-Чоп;}

^{Загальна  протяжність в  межах лісгоспу 67 км. Дорога добре  асфальтована, ширина полоси відводу, в  середньому, 25 метрів.}

^{-Чернівці-Стий-Дрогобич-Самбір-Добромиль-Нижанковичі;  загальна протяжність  в границях лісгоспу 28 км; дорога асфальтована, ширина полоси  відводу 24 метри;}

^{-Львів-Городок-Мостиська-Шегині; загальна протяжність  в границях лісгоспу  –65 км; дорога асфальтована, ширина полоси відводу, в середньому, 28 метрів.}

^{-Рава-Руська  –Судова Вишня:  загальна протяжність  межах лісгоспу  –8 км; дорога асфальтована; ширина полоси  відводу 23 метри.}

^{ІІ. Дороги республіканського  значення.}

^{-Дрогобич-Борислав-Самбір-Мостиська;  загальна протяжність в межах лісгоспу 57 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 22 метри;}

^{-Мостиська-Міженець-Добромиль;  загальна протяжність  18 км; дорога асфальтована; ширина полоси  відводу 24 метри.}

^{ІІІ. Дороги обласного  значення.}

^{-Миколаїв-Комарно; загальна протяжність 18 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 19 метрів.}

^{-Комарно-Рудки-Судова  Вишня; загальна  протяжність 39 км; дорога асфальтована, ширина полоси  відводу 18 метрів.}

^{-Комарно-Дрогобич; загальна протяжність  13 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 18 метрів}

^{;-підїзд  до залізнодорожної  станціїАрламова  Воля ; загальна протяжність  3 км; дорога асфальтована  ширина полоси  відводу 18 метрів.}

^{Самбір-Міженець –держграниця; загальна протяжність в  межах лісгоспу 7 км; дорога асфальтова; ширина полоси відводу 18 метрів.}

^{Крім  перечислених вище шляхів транспорту є у  наявності добре  розвинута сітка  районних шосейних і  просілочних доріг, зв’язуючи між  собою населені пункти і лісові масиви з  основними магістралями. Багато із них знаходяться у незадовільному стані. Особливо тяжкий стан непрофільваних доріг. Через поганий стан доріг під час осінньої недорожниці і в дощовий час літом-осіннього періоду, вивозка деревини становиться неможливою.}

^{Загальна  протяжність ґрунтових  доріг загального користування складає 508км.}

^{Характеристика  шляхів транспорту на території проведена  в таблиці 5.}

^{Протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 13,3 км. в т.ч. залізнодорожних 0,6 км, автомобільних 12,8 км, з них з твердим  покриттям 1,1 км, ґрунтових 11,7.}

^{Нормою  забезпечуючою раціональне  використання лісу рахується  сітка доріг протяжністю 10-14 км на 1000 га.}

^{Наявна  сітка доріг в  межах лісгоспу забезпечує раціональне використання лісу.}

^{Облік доріг в лісгоспі ведеться задовільно.}

^{Характеристика  шляхів в районі розміщення лісосировинної бази представлена в таблиці 1.3.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{Таблиця 1.3.}

 

^{Характеристика  шляхів транспорту.}

 

Види  доріг	Протяжність , км
	Всього	В тому числі:
		Типи  лісових доріг			Лісовозні дороги	Заготівельні  дороги
		І	ІІ	ІІІ
Дороги –всього В тому числі: А) залізні Із  них широкі колії Б) автомобільні Із  них з твердим  покриттям   грунтові	461   19 19 442   38 404	12   - - 12   12 -	14   - - 14   6 8	241   - - 241   20 211	-   - -       75	204 19 19 19 185   - 110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ^{Сировинна база підприємства.}
1. ^{Площа сировинної бази, та таксаційні характеристика.}

 

      ^{Загальна площа  лісосировинної бази  ДЛГ складає 35005 га. Розподіл лісової  площі по категоріях  земель характеризується  таблицею 1.4.}

^{Таблиця 1.4.}

^{Розподіл  лісової площі  по категоріям земель.}

№ п.п	Категорії земель	Площа, га	% в  загальній кількості
1	2	3	4
1	Покрита лісом площа	32110	92,9
2	Незімкнені  культури	426	1,2
3	Непокрита лісом площа	335	1,0
4	Угіддя  сінокоси	506	1,4
5	Сади	47	0,20
6	Дороги, просіки	290	0,8
7	Не  використовувані  землі	686	2,0
8	Передані  в довготривалі користування ін.організац.	174	0,6
ВСЬОГО		34998	100,0