Кормление животніх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітамінну поживність КОРМІВ І ПРОБЛЕМА повноцінним вітамінним ХАРЧУВАННЯ 
 
вітамін годування сільськогосподарський тіамін 
 
 
У здійсненні біологічно повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин велике значення надається забезпеченості їх вітамінами. Вітаміни в харчуванні тварин так само важливі, як і білки, жири, вуглеводи і мінеральні елементи. Тварини не можуть нормально рости і розвиватися, давати хороше потомство і бути здоровими, якщо виникає нестача вітамінів в організмі. При цьому також різко знижується продуктивність тварин, зростають витрати кормів на одиницю продукції, зменшується вміст вітамінів в продуктах (молоці, маслі, яйцях), що веде до неповноцінного харчування людей. 
 
Вітаміни, на відміну від основних поживних речовин, не є ні джерелом енергії, ні будівельним матеріалом. Вони, будучи органічними речовинами різної хімічної природи, справляють істотний вплив на всі сторони життєдіяльності тваринного організму. Вітаміни впливають на різноманітні обмінні процеси в організмі завдяки тому, що в більшості своїй є складовими частинами біологічних каталізаторів-ферментів і знаходяться в тісному взаємозв'язку з гормонами. Близько 300 ферментів мають у своєму складі вітаміни або діють за їх допомогою. Вітаміни відносяться до біологічних активаторам життєвих процесів і необхідні тваринам в невеликих кількостях. Якщо добова потреба у вуглеводах, протеїні обчислюється грамами і кілограмами, то багато вітаміни потрібні в тисячних і мільйонних частках грама. 
 
В даний час вже відомо більш 30 вітамінів і їх аналогів, 15 з них відносять до незамінних харчових факторам. Найважливіші з вітамінів: каротиноїди (група вітаміну А), кальциферол (група вітаміну Д), токофероли (вітамін Е), філлохинон (група вітаміну К), тіамін (вітамін В1), рибофлавін (вітамін В2), пантотенова кислота (вітамін В3), холін (вітамін В4), нікотинова кислота (вітамін В5 або РР), піридоксин (вітамін В6), коріноіди (група вітамінів В12), аскорбінова кислота (вітамін С) і ін 
 
Як правило, вітаміни класифікують по їх відношенню до розчинників. Виділяють групу вітамінів, розчинних у жирі і в розчинниках жирів, і групу вітамінів, розчинних у воді. З першої групи мають значення у годівлі тварин вітаміни: каротиноїди, кальциферол, токофероли, філлохинон; з другої - вітаміни групи В і аскорбінова кислота. 
 
Ретинол (вітамін А1) - ретиноєва кислота бере участь у синтезі вітаміну А. А вітамінною активністю володіють вітаміни А2 і А3, а також каротин і близькі до нього каротиноїди. Добре вивчені три форми каротину, а саме: альфа-, бета-і гамма-каротин. Найбільш поширені і біологічно активні вітамін ретинол і бета-каротин. 
 
Більшість кормів, які використовуються в тваринництві, не містить вітаміну А. Він міститься тільки в молозиві, молоці, жовтку яйця, жирі і печінці прісноводних риб і баранячому салі. У літній період корови, випас на хорошому пасовище, синтезують в 1 кг молока близько 0,5-0,7 мг вітаміну А, а взимку - 0,2-0,4 мг. У рослинах вітаміну А ні, мається провітамін - жовті рослинні пігменти - каротиноїди. 
 
Для забезпечення тварин вітамінами необхідно заготовлювати корми гарної якості. Застосовувати при цьому необхідно прогресивні технології заготівлі кормів. Вітамінна поживність різних кормів неоднакова. Багаті каротином зелена трава (20-70мг/кг), червона морква (80-100 мг / кг), борошно трав'яна (100-250 мг / кг), борошно хвойна (120-130 мг / кг), сінаж (30-50 мг / кг), силос, особливо комбінований (15-30 мг / кг), вітамінне сіно. Бідні каротином - солома, концентрати, корнеклубнеплоди. Фактично в цих кормах містяться сліди каротину. Вміст каротину в рослинних кормах залежить від виду і сорту кормових культур, фази вегетації рослин, агротехніки вирощування, часу збирання (заготівлі) кормів і умов їх зберігання. 
 
Вміст у кормах каротину і доступність його тваринами, великий вплив робить технологія заготівлі кормів на зимовий період і умови їх зберігання. Так, при розігріві силосуемой і сенажіруемой маси до 50-600С кількість каротину в цих кормах знижується на 25-60%. Втрати каротину при польовий сушінні сіна складають 40-80%, а при досушування методом активного вентилювання в 2 рази менше. Крім того, при розігріві кормів значно знижуються засвоєння каротину тваринами і його біологічна активність. Великий вплив на засвоєння каротину у жуйних надає мікрофлора рубця. 
 
Критерієм забезпеченості великої рогатої худоби каротином і вітаміном А служить вміст каротину і вітаміну А в сироватці або плазмі крові, а також їх концентрація в печінці, молозиві і молоці. 
 
Каротин, потрапляючи з кормом в організм тварин, в стінках тонкого відділу кишечнику, печінки і крові під впливом ферменту каротінази перетворюється на ретинол. 
 
Всмоктування і використання каротину в біосинтезі ретинолу у різних видів сільськогосподарських тварин протікає не однаково. В організмі свиней і кіз каротин не виявлений, що розглядається як результат повного перетворення у них всосавшегося каротину в ретинол. Каротин є у крові, молоці, яйцях і внутрішніх тканинах організму у великої рогатої худоби і птиці. 
 
Ретинол бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та інших речовин у тваринному організмі і необхідний для забезпечення нормальної функції епітеліальної тканини і для росту і розмноження клітин. Він входить до складу всіх клітин організму. Цей вітамін впливає на функції деяких залоз внутрішньої селекції (гіпофіз, надниркова, щитовидна залоза) і сприяє підвищенню опірності організму до багатьом інфекціям і инвазиям. 
 
При недостатності каротиноїдів порушується синтез білка, мінеральної та інших форм обміну речовин в організмі, при цьому уражається слизова оболонка очей, органів травлення і дихання, сечостатевої системи і епітелію шкіри. Внаслідок цього виникають масові захворювання молодняку ​​(гастроентерити, бронхопневмонії), з'являється ксерофтальмія і розвивається хвороба, звана "куряча сліпота". У великої рогатої худоби, овець і свиней спостерігається порушення функцій відтворення. Яловість, аборти, важкі пологи, народження слабкого, мертвого, іноді сліпого приплоду, погана якість селекції виробників, поганий ріст і розвиток молодняку, низький вміст вітаміну в молозиві, молоці, крові. 
 
Дефіцит вітаміну А на пізній стадії призводить до характерних змін очей: надмірне сльозотеча, кератит, розм'якшення рогівки, ксерофтальмія, потемніння рогівки і сліпота. У міру розвитку дефіциту вітаміну А знижується адаптація тваринного до темряви, розвивається нічна сліпота, що легко виявляється, коли тварина проходить повз перешкод у сутінках. У запущених випадках можна спостерігати жорстку ходу (як на ходулях), припадки конвульсій, набряк диска зорового нерва. Першою ознакою нестачі вітаміну А у тільних корів є скорочення періоду тільності, високий відсоток затримки плаценти. Нічна сліпота - перший помітний ознака нестачі вітаміну А у швидкозростаючих телят на висококонцентрованих раціонах. 
 
У зимовий період основними джерелами каротину є правильно заготовлені силос і комбісілос, сінаж, вітамінне сіно, трав'яна мука. В якості вітамінної підгодівлі можуть бути використані хвойні гілки, хвойне борошно. 
 
У практиці тваринництва для профілактики гіповітамінозів тварин застосовують різного роду вітамінні концентрати. Але найчастіше їх використовують для виробництва преміксів, БВМД і комбікормів. В якості препаратів каротиноїдів застосовують сухі стабілізовані концентрати активністю 3-6 тис. МО в 1г (вітчизняний) та дохіфралекстра 325 активністю 325 тис. МО в 1г (імпортний); концентрат ретинолу в маслі; аксерофтол-ацетат синтетичний вітамін в маслі з вмістом в 1мл масляного розчину від 200 до 300 тис. МО ретинолу; риб'ячий жир і вітамінізований риб'ячий жир як джерело каротиноїдів і кальциферолів. 
 
Біологічна активність ретинолу визначається в МО. 1МЕ відповідає 0,3 мкг кристалічного ретинолу. 1мг каротину для великої рогатої худоби по активності дорівнює 400 МО, для свиней - 500 МО, а для птахів - 1000 МО. Основним депо ретинолу в організмі тварин є печінка, нирки, жирова тканина, кров. Але ці запаси дуже малі. Ретинол і каротин легко окислюються на повітрі і при зберіганні кормів порівняно швидко руйнуються. Однак вони стійкі у присутності речовин, що знижують дію кисню - антиоксидантів (самтохін, ділудін та ін.) 
 
У здорових тварин при нормальному годуванні вміст ретинолу в крові підтримується на певному рівні, падіння концентрації каротину в крові є одним з ранніх симптомів недостатності вітаміну. 
 
Кальциферол. Відомо кілька представників цієї групи вітамінів. Практичне значення в тваринництві мають ергокальциферол (вітамін Д2) і холекальциферол (вітамін Д3). Тканини рослин і тварин містять провітаміни Д (ергостерин, 7-дегідрохолестерин та ін.) Для використання провітамінів тваринами вони повинні бути перетворені в кальциферол. Таке перетворення відбувається при ультрафіолетовому опроміненні (сонячним світлом, ртутно-кварціевимі лампами та ін джерелами) провітамінів. Ергостерину рослин перетворюється в ергокальциферол Д2, а 7-дегідрохолестерин, що міститься в шкірі тварин, в холекальциферол Д3. Активність цих вітамінів для великої рогатої худоби, овець і свиней майже однакова. Для птиці активність ергокальциферолу становить 1/30 активності холекальциферолу. 
 
Кальцифероли пов'язані з різними фізіологічними процесами в тваринному організмі, але основна функція їх полягає в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і в утворенні кісткової тканини. Оскільки кальцифероли необхідні в обміні речовин, головним чином для попередження рахіту, то їх часто називають Антирахітичний вітамінами. Вони надають певний вплив на обмін білків і вуглеводів, беруть участь у регуляції діяльності залоз внутрішньої секреції (паращитовидної, щитовидної, гіпофізу, наднирників), підвищують опірність організму проти різних захворювань. 
 
Недолік кальциферолів в організмі тварин є однією з причин захворювань зростаючих тварин на рахіт, а дорослих - остеомаляція. Продуктивність тварин при цьому різко падає. Ознакою недостатності кальциферолів у великої рогатої худоби, овець і свиней наступні: неспокійний стан тварин, перекручення апетиту (облизування вовни, поїдання землі), знижений вміст фосфору, кальцію і кальциферолів в крові. У молодняку ​​спостерігається уповільнений ріст, пухлина суглобів, викривлення кінцівок, атонія м'язів, іноді, при зниженні кальцію в крові, тетаніческіе судоми - закидання голови, піна з рота. Телята, ягнята, поросята малорухливі, встають і ходять з трудом. У дорослих тварин відзначаються перегули і яловість маток, післяпологові ускладнення, деформація копит, переломи кінцівок. Народжується слабкий і нежиттєздатний молодняк. У птаха викривляється грудна кістка, товщають суглоби, яйце має слабку шкаралупу, молодняк погано розвивається і легко піддається різним захворюванням. 
 
Вважається, що при нормальних умовах літнього утримання у тварин створюються запаси кальциферолів на 1-3 місяці за рахунок ендогенного біосинтезу їх під впливом ультрафіолетових променів сонця. В організмі кальцифероли відкладаються в копитах, стінках кишечнику, плазмі, нирках, печінці. 
 
За міжнародну одиницю вітаміну Д прийнято вважати 0,025 мкг вітаміну Д2 - кальциферол. 
 
З рослинних кормів багате ергокальціферолом сіно, висушене в сонячну погоду (400-900 МО / кг). Багато ергокальциферолу в опромінених дріжджах - до 20 тис. МО в 1 кг. Зерно і коренеплоди кальциферолів не містять. Мало їх в інших рослинних кормах (крім сіна). 
 
Переважна більшість рослинних кормів містить у достатній кількості для тварин такі вітаміни, як токофероли, аскорбінову кислоту, філлохинон і вітаміни групи В, крім вітаміну В12. Останній міститься в тваринних кормах, люцерні, водоростях, сапропелю. Для визначення вітамінної цінності кормів необхідно аналізувати їх кілька разів (не менше 2) протягом зими. 
 
Шляхи забезпечення тварин вітамінами різні. Основним джерелом вітамінів є корми. Найбільш багаті більшістю вітамінів зелені рослини, тому тварини, що містяться на хорошому пасовище або одержують свіжу зелену підгодівлю, як правило, не відчувають нестачі у вітамінах. 
 
При утриманні худоби, свиней і птиці в приміщеннях без вигулу на відкритому повітрі тварини повинні протягом круглого року отримувати вітамін Д з кормами або періодично піддаватися ультрафіолетовому опроміненню. Організація зимових прогулянок тварин з точки зору синтезу в організмі вітаміну Д не дає помітного ефекту. Велика рогата худоба і свиней найбільш раціонально забезпечувати вітаміном Д2 шляхом згодовування опромінених дріжджів: 1 г їх містить до 4000 МО вітаміну Д2. У птахівництві доцільно застосовувати препарати вітаміну Д3 у вигляді казеїнового компонента. 
 
Надлишок вітаміну Д шкідливий для тварин. При надлишку вітаміну Д відбувається посилення використання кальцію з кормів, він відкладається на стінках кровоносних судин і в інших органах, викликає зрив травлення у тварин. 
 
Джерелами кальциферолів служать: масляні і спиртові розчини концентратів ергокальциферолу з активністю від 5 до 500 тис. МО в 1 мл; водно-жирова емульсія ергокальциферолу Д2; масляні розчини холекальциферолу Д3 з активністю 50 тис. МО в 1 мл; сухий концентрат ергокальциферолу Д2 у вигляді опромінених дріжджів, сухий стабілізований концентрат холекальциферолу Д3 "Відеїн". 
 
Вітамін К (філохінон). Є дві активні форми цього вітаміну - К1 і К2. Вітамін К нормують поки тільки при годуванні сільськогосподарської птиці. У жуйних потреба в цьому вітаміні задовольняється за рахунок натуральних кормів і синтезу його в преджелудках. Потреба птиці у вітаміні К збільшується при підвищенні частки тваринних кормів в раціоні і при захворюванні кокцидіозом (крововилив). Джерелом вітаміну К для сільськогосподарських тварин є: листя зелених рослин, силос, сіно, бадилля коренеплодів. Мало вітаміну К в зернах злаків і коренеплодах, в молоці і яйці. Мікроорганізми травного тракту здатні синтезувати вітамін К. При нестачі вітаміну К у тварин спостерігається порушення згортання крові, у молодняка птиці часто відбувається крововилив в травний канал, печінка, м'язи. 
 
Об'єктивним критерієм недостатності вітаміну К у всіх сільськогосподарських тварин і птиці є активність протромбіну в крові. Є припущення на можливу участь вітаміну К в якості переносника електронів у дихальному ланцюзі та в окислювальних процесах. Особливо потребують вітаміні До молодняк птиці, а також кури, гуси, качки, індички. Навіть незначні зовнішні або внутрішні поранення птиці при нестачі вітаміну К можуть призвести до рясних крововиливів в різних тканинах і органах тіла, що часто призводить до загибелі. Збільшується смертність ембріонів при недостатньому забезпеченні племінних курей вітаміном К. Особливо небезпечно згодовувати великій рогатій худобі корму, порослі цвіллю. У таких кормах з кумарину під впливом цвілевих грибів утворюється дикумарин, аналог вітаміну К1, його антивітамін. Дикумарин міститься і в листі буркуну. Згодовування великій рогатій худобі зеленої маси або сіна з буркуну викликає так звану буркуновий хвороба великої рогатої худоби. Поросятам у перші дні життя треба давати по 2-4 мг / кг корму вітаміну К, у ЗНМ його вводять по 2-5 мг. 
 
Вітамін К в доступному кількості міститься в кормах: в луговий траві - 20 мг / кг, трав'яний борошні з люцерни до 25, гороху - 1,5, вівсі - 0,8, пшениці - 0,5, картоплі - 1, кормової буряках - 0,5 мг / кг. 
 
Промисловість виробляє водорозчинний препарат К3 (вікасол). При згодовуванні курчатам зелених кормів або трав'яного борошна додатково вводити в раціони вітаміни К не потрібно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основные питательные вещества Питательные вещества, содержащиеся в разных кормах, необходимы для  поддержания жизни животных. Существует 6 главных групп питательных веществ, 3 из которых обеспечивают организм энергией - это белки, жиры и углеводы. Другие питательные вещества - витамины, минеральные вещества и вода - являются не энергетическими веществами. В организме белки, жиры и углеводы расщепляются с образованием энергии. Количество энергии, высвобождающейся при этом из 1г вещества, называется калорической ценностью. Эта величина измеряется в килокалориях. Протеин и углеводы образуют при расщеплении примерно 4 ккал/г вещества, а жиры - 9 ккал/г. Однако, все эти питательные  вещества выполняют не только энергетическую, но также и пластическую функцию, т.е. используются для построения структур организма и синтеза секретов. Белки Белки представляют собой  вещества, состоящие из аминокислот. У животных большая часть белков используется для пластического обмена, т.е. для построения и обновления биологических структур (мышц, ферментов, белков крови и т.д.). Количество протеина, требуемого животному, зависит от вида и возраста животного и от качества протеина. В состав пищи собак обязательно должны входить белки, содержащие так называемые незаменимые аминокислоты. Все животные нуждаются во всех 23 аминокислотах, но многие аминокислоты могут синтезироваться в организме животных. Собакам требуется 10 незаменимых аминокислот, которые обязательно должны поступать с кормом. Незаменимыми аминокислотами для собак являются: аргинин, гистидин, изолейцин, лейцин, лизин, метионин, фенилаланин, треонин, триптофан, валин. Качество протеина оценивается  по его биологической ценности.  Животные белки являются более полноценными по сравнению с растительными, т.к. содержат много незаменимых аминокислот. Однако, комбинируя в правильной пропорции растительные и животные протеины, можно значительно повысить их биологическую полноценность. Например, соевая мука является самым качественным источником растительного протеина. Наиболее отчётливым признаком дефицита белка является ухудшение роста у молодых  животных, снижение веса и продуктивности у взрослых животных. Рост шерсти ухудшается, линька затягивается, появляются участки выпадения волос с грубой, шершавой кожей. Однако, надо помнить, что  излишнее потребление собаками белков в составе корма, может способствовать развитию у них мочекаменной и  почечных заболеваний. Поэтому существует оптимальный уровень протеина в составе кормов, зависящий от возраста, физической активности и других физиологических особенностей животных. Углеводы Углеводы оказывают  значительное влияние на пищеварительную  функцию. Содержатся в основном в  различных злаковых растениях. Подразделяются на растворимые и нерастворимые. Растворимые углеводы  занимают самый большой процент в составе кормов. Избыточное количество углеводов в рационе может накапливаться в организме в виде гликогена или жира и способствует ожирению. К нерастворимым углеводам  относятся различные пищевые  волокна: целлюлоза, гемицеллюлоза  и т.д. Они оказывают большое  влияние на транспортную функцию  кишечника и на усвояемость различных  питательных веществ. Потребность  клетчатки в кормах для собак в 2 раза выше, чем у человека. Жиры В организме выполняют  в основном энергетическую функцию. Кроме того, они необходимы для  всасывания и хранения в организме  жирорастворимых витаминов А, Д, Е, К,; повышают вкусовые качества кормов и являются источником незаменимых жирных кислот. Различают насыщенные и  ненасыщенные жирные кислоты. Некоторые  ненасыщенные жирные кислоты не синтезируются  в организме и должны поступать  обязательно с кормом. Это незаменимые  жирные кислоты. Собаки нуждаются в  поступлении с кормами 2х незаменимых жирных кислот: линолевой и арахидоновой, которые должны составлять не менее 1% от сухих веществ корма. Много незаменимых жирных кислот содержится в растительных маслах, курином и рыбьем жире. Дефицит незаменимых  жирных кислот может приводить к повреждению кожного и шерстного покрова. Жиры подразделяются на животные и растительные. В растительных жирах содержится повышенное количество ненасыщенных жирных кислот. Однако, когда животные потребляют чрезмерное количество жира, может развиваться не только ожирение, но и различные заболевания печени, поджелудочной железы и желудочно-кишечного тракта собак. Витамины Витамины играют важнейшую  роль в биохимических реакциях организма, выполняют роль ферментов и способствуют активации ферментов. Витамины содержатся как в растительной, так и в животной пище. Витамины подразделяются на жирорастворимые (А,Д,Е,К) и воднорастворимые (вит.С и витамины группы В). Воднорастворимые витамины не способны длительное время сохраняться  в организме, в то время как  жирорастворимые накапливаются в организме в жировой ткани, печени и т.д. Чрезмерное их потребление называется гипервитаминозом, а недостаток - гиповитаминозом. Гипервитаминозы у собак  встречаются гораздо чаще, чем  гиповитаминозы. Включение витаминных добавок в качественные коммерческие корма делает необоснованным их дополнительное скармливание, так как может вести к проявлению токсических эффектов и гипервитаминозам, из-за трудности правильного дозирования. Как недостаток, так и избыток определенных витаминов может вызывать различные заболевания у животных, в том числе и собак. Поэтому все корма для них должны быть полностью сбалансированы по всем витаминам. Биологическое значение различных витаминов для собак представлено в таблице 1. Антивитамины В ряде пищевых продуктов  обнаружены антивитамины. Так, в сыром  яичном белке содержится овидин, белок  связывающий биотин и препятствующий его всасыванию в кишечнике собак. Варка яиц инактивирует овидин. Во многих сортах сырой  рыбы содержится фермент тиаминаза, разрушающий тиамин (витамин В1). При частом кормлении сырой рыбой, у собак может наблюдаться  данное заболевание, связанное с  разрушением витамина В1. Минеральные вещества Минеральные вещества содержатся в организме в небольшом количестве и участвуют в важнейших функциях. Минеральные вещества не превышают 0,7% массы тела. Они подразделяются на макроэлементы (кальций, фосфор, натрий, калий и магний) и микроэлементы (железо, цинк, медь, марганец, иод, кобальт и селен). Макроэлементы поддерживают в организме кислотно-щелочное равновесие, регулируют осмотическое давление в  клетках и тканях; регулируют нервную  проводимость и сократительную функцию  мышц; входят в состав костей и зубов и т.д. Большинство микроэлементов входит в состав металлоферментов и контролируют большинство биохимических реакций в организме. Кроме того, иод входит в состав гормонов щитовидной железы, железо - в состав гемоглобина и миоглобина, а кобальт входит в состав витамина В12. Если потребление минеральных веществ с кормом превышает необходимый уровень, то это может приводить к нарушению всасываемости различных элементов и возникновению многочисленных заболеваний. Кальций - важный минерал, входящий в рацион в большом количестве. При этом он должен присутствовать в правильной пропорции относительно фосфора (1,1:1,3). Недостаток кальция  в организме связан обычно с чрезмерным потреблением фосфора, например, если в рационе очень много мяса. При этом у животных отмечается хромота, хрупкость костей и т.д. Избыточное потребление  кальция, замедляет рост костяка  и снижает всасываемость других веществ, таких как железо, медь и  цинк. Фосфор в комбинации с кальцием, кислородом и углеродом  образует структурную основу костяка и зубов. Чрезмерное потребление фосфора в рационе собак может приводить к почечным заболеваниям и возникновению мочекаменной болезни. Натрий является главным  внеклеточным катионом и участвует  в регуляции множества клеточных  функций в организме. Чрезмерное содержание соли в рационе может способствовать возникновению сердечно - сосудистых и почечных заболеваний. Многие коммерческие корма содержат избыточное содержание натрия для улучшения вкусовых качеств  корма. Магний. Очень важно  для собак избегать чрезмерного потребления данного элемента, который способствует возникновению диарреи из-за слабой всасываемости. Физиологическая роль основных минеральных веществ представлена в таблице 2. Вода Вода является очень  важным элементом питания. Вода составляет более 70% массы тела животных. Потеря организмом 15% воды приводит к смерти. Животные имеют два основных источника  воды: метаболическая вода - образуется в результате окисления в организме белков, жиров и углеводов, и вода, поступаемая с кормом и питьем. Когда количество воды, принимаемое  с кормами, увеличивается, животное меньше пьет. Общее количество воды, требуемое собаке, эквивалентно требованиям в энергии в ккал/день. При использовании обычных  сухих кормов собаки обычно потребляют 1,5-2 мл воды на 1 г сухого корма. В  консервах на воду обычно приходится около 75%, поэтому при кормлении  консервами собаки пьют воды меньше. Качество воды определяется количеством растворенных в ней веществ и жесткостью. Вода пригодная для человека, подходит и для домашних животных. Жесткая вода, содержащая большое количество магния, может являться причиной мочекаменной болезни.	Полезные советы. ... для  того,  чтобы  достаточно быстро  ввести  такую  собаку  в выставочную кондицию, наиболее подходят  корма  с  высоким содержанием протеина (30% и более) и калорий.  Подробнее
	Кормление боксеренка. Поначалу  щенка  желательно кормить тем же, чем он питался у заводчика.  После того как щенок достаточно адаптируется в новом доме...   Подробнее
	Кормление взрослой собаки. ... существует три основных способа кормления собак: свободный доступ к кормам; ограниченное по времени и ограниченное по количеству пищи кормление...   Подробнее
	Готовые корма. ... для оценки сухого  корма надо взять остаток со дна и просмотреть на белой бумаге. Большое число крошечных частиц в сухом корме говорит обычно о его низком качестве...   Подробнее
	Питательные вещества: Их биологическое значение и влияние недостаточности или избытка минеральных веществ на организм собак  (со сводными таблицами).   Подробнее
	Суши на дом! У нас доставка суши киев сделайте заказ на сайте. аквариум круглый цена Парикмахерская для собак: безболезненный тримминг собак и стрижка Где можно подстричь собаку. Производитель предлагает двери межкомнатные PORTE'S смотрите на нашем сайте.

Таблица 1.   

Биологическое значение основных витаминов.

Витамин	Значение  для организма	Влияние недостаточности или избытка
А	Регулирует  репродуктивную функцию, зрение, состояние  кожного покрова, рост и развитие животных.	Избыток: проблемы с костяком. Недостаток: замедление роста, снижение половой функции и т.д.
Д3	Участвует в  метаболизме костных тканей, всасывании Са, фиксации Са костяком.	Недостаток  или избыток: проблемы с развитием  костяка, почечные повреждения.
Е	Защищает от повреждений клеточные мембраны, выполняет антиоксидантную функцию, регулирует воспроизводительную функцию.	Дефицит: нарушение  репродукции, миопатии. Избытка у собак  практически не встречается.
К	Регулирует  процессы свертывания крови.	Недостаток: геморрагия. Избыток бывает очень редко.
С	Оказывает антистрессовое и антиоксидантное действие. Регулирует метаболизм соединительных тканей.	Недостаточность витамина снижает рост животных и  устойчивость к заболеваниям. У собак  встречатся редко.
В1    тиамин	Регулирует  метаболизм ряда ферментов и нервных  тканей.	Недостаток: анорексия, сердечно-сосудистые спазмы, поносы, повреждения  половых органов. Избыток у собак  встречается очень редко.
В2 рибофлавин	Участвует в  метаболизме ферментов и синтезе  протеинов.	Избытка практически  не бывает. Недостаток: анорексия, воспаление слизистых, судороги, замедление роста.
Ниацин	Регулирует  активность ферментов, метаболизм жиров, белков и углеводов. Защищает мембраны клеток от повреждений.	Недостаток: дерматозы, анорексия, судороги, нервные нарушения.
В3	Участвует в  энергетическом метаболизме и регулирует цикл Кребса.	Недостаточность: облысение, анорексия, судороги. Избытка у собак  не бывает.
В6	Регулирует  активность ферментов, участвует в  метаболизме белков и аминокислот.	Недостаточность: повреждения кожного покрова  и гематологические проблемы.
Биотин	Активирует  многие ферментные реакции, участвует  в синтезе жирных кислот.	Недостаточность: повреждения кожного и шерстного  покрова.
Фолиевая кислота	Участвует в  метаболизме аминокислот.	Недостаточность: заболевания кожи и крови.
В12	Активирует  различные ферментные системы. Регулирует  метаболизм цистина и метионина. Участвует в  кроветворении.	Недостаточность: анемия.
Холин	Липотропное вещество. Предохраняет печень от жировой инфильтрации.	Недостаточность: жировая инфильтрация печени.

Вверх

 

 

 

 

 

 

 

2)Техніка визначення перетравності  поживних речовин кормів. Хімсклад  не дає повного уявлення про  поживність кормів. Точніше визначити поживність корму можна в процесі вивчення його дії на організм як він перетравлюється і засвоюється організмом. 
Перетравність кормів визначають в спеціальних дослідах. Для цього відбирають не менше 3-х клінічно здорових аналогічних тварин по живій масі, віку, статі, породності, вгодованості і продуктивності, яких переводять в спеціальне приміщення, де вони розміщуються індивідуально в обладнаних клітках станках. До початку досліду у свиней проводять спеціальними кормовими препаратами дегельмінтизацію звільнюють органи травлення від гельмінтів. 
Тривалість досліду поділяють на два періоди: підготовчий і обліковий. Мета підготовчого періоду звільнити шлунково-кишковий тракт від залишків корму попередньої годівлі і привчити тварин до поїдання досліджуваного корму або раціону. Для жуйних і коней 10-15 днів, свиней 7-10 днів. 
Мета облікового періоду точний облік в журналі кормів, їх залишків і виділеного калу, середні проби якого консервують толуолом, тімолом, хлороформом. 
Під час і після проведення досліду в лабораторіях досліджують хімсклад кормів і калу. По даним аналізу проб з’їдених кормів і виділеного калу визначають кількість прийнятих і виділених тваринами поживних речовин, перетравних поживних речовин і коефіцієнт перетравності поживних речовин.

Під перетравністю розуміють властивість  поживних речовин корму розщеплюватися під дією ферментів травних соків  і мікроорганізмів до простих  сполук, здатних всмоктуватися у  травному каналі тварин. Перетравлені поживні речовини ППР визначають як різницю між кількістю спожитих поживних речовин корму ПР корму та виділених з калом ПР калу. 
ППР = ПРкорму – ПРкалу 
Відношення перетравлених поживних речовин до прийнятих поживних речовин з кормом з’їдених і виражених у відсотках називається коефіцієнтом перетравності. Його визначають за формулою:

КП

=

ПП?

100%

ПРкормуз’їдені

Методи. 1. Простий прямий. Визначають перетравність поживних речовин  всього раціону. Проводять 1 дослід. 
Складний диференційний. Визначають перетравність окремого корму в раціоні. Проводять послідовно 2 досліди. В першому проводяться дослідження перетравності всього раціону простий метод.

2. В другому вивчають перетравність  досліджуваного корму: раціон  складається з 80% основного що  в 1 досліді + 20% сухої речовини  досліджуваного корму. Різниця в перетравних поживних речовинах, одержаних в другому досліді по відношенню до першого відноситься до досліджуваного корму. 
3. По інертним речовинам. Корм, який досліджують перемішують з інертними речовинами окис хрому, кремнію, заліза, вони не вступають в реакцію і не перетравлюються.

% інертних реч. в кормі

% пож. реч. в калі

КП=100 – 100 % інертних реч. в калі %пож. реч. в кормі 
Точніші дані отримують в 1 і 2 методах.

3. Фактори, що впливають на  перетравність кормів.

Вид і вік тварин. Залежно від  будови і розвитку травного каналу здатність перетравлювати поживні речовини із однойменних кормів у сільськогосподарських тварин різних видів і вікових груп неоднакова. Найбільша подібність у перетравності окремих поживних речовин спостерігається у жуйних. Але поживні речовини соломи, багатої на клітковину, краще перетравлює велика рогата худоба, ніж вівці. Зовсім низька перетравність клітковини у свиней і птиці. Порівняно з жуйними, коні перетравлюють корм гірше. Свині значно поступаються перед жуйними у здатності перетравлювати грубі корми, але подібні до них за перетравністю концентрованих і коренебульбоплодів. 
Перетравність поживних речовин залежить також від вікових, морфологічних і функціональних змін органів травлення.

Кондиція і фізичне навантаження тварин. У тварин з вгодованістю нижче середньої перетравність кормів нижча, ніж нормально вгодованих. Нижча вона і у коней за важкої роботи, хоча за помірно фізичного навантаження перетравність поживних речовин раціону у них дещо вища, ніж у тих, що без роботи. 
Порода та індивідуальність. Значної різниці у перетравності поживних речовин одних і тих же кормів тваринами одного і того ж виду, але різних порід, якщо вони знаходяться у подібних умовах годівлі і утримання, не спостерігається. Інколи, особливо у коней, у перетравності грубих кормів проявляються незначні породні відмінності. 
Характер годівлі у період росту. Тип годівлі молодняку в період вирощування адекватно впливає на здатність тварин перетравлювати корми у наступні вікові періоди.

Наявність сирої клітковини в раціоні: більше норми її в раціоні знижує перетравність всіх поживних речовин раціону. 
Об’єм, склад та збалансованість раціону. На перетравність впливає розмір кормової даванки, навіть якщо вона однакова за складом. Так, у великої рогатої худоби при зменшенні об’єму раціону наполовину перетравність органічної речовини зростає на 4, протеїну на 8%.

Підготовка кормів до згодовування і техніка годівлі. 
Протеїнове відношення – це відношення перетравних безазотистих речовин до перетравного протеїну.

Воно показує, скільки частин перетравних безазотистих речовин за масою припадає на одну частину маси перетравного протеїну. Протеїнове відношення визначають за формулою: 
ПВ = ПЖ 2,25 + ПК + ПБЕР ,

ПП 
де: пЖ – перетравний жир

пК – перетравна клітковина

пБЕР – перетравні безазотисті екстрактивні

речовини