Ефективність виробництва зерна

  
 
 
 
 

Середньорічний  темп росту (приросту) можна розрахувати  за середньо геометричною або середньоарифметичною зваженою. Розрахуємо його за середньо геометричною:

      (3,1)

Висновок. За 3 роки обсяг виробництва товарної продукції зменшився на 55,92% (див. 2007 р. – базов. темп. приросту 44,08%-100% = 55,92%). Середньорічний темп скорочення складає 41,30% (див. 3.1). Основні групи факторів зміни обсягу продукції зображено на рис.3.2.

 

Рис. 3.2. Основні групи факторів зміни обсягу продукції

 

Рис. 3.3 Модель факторної системи обсягу продукції.  

 Найбільш  дієвим методом дослідження валового  виробництва є дослідження його  за кількістю та асортиментом. Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення у продукції, необхідно, щоб підприємство виконало план не лише по загальному обсягу продукції, але й по асортименту (номенклатурі).

Особливо  важливе значення має для підприємства виконання контрактів на поставку товарів  для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільгу по податкам і т.п..

Номенклатура  – це план випуску виробів у  натуральних одиницях (загальносоюзний  класифікатор промислової продукції, яка діє на території СНД).

      Асортимент  – перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу випуску по кожному виду чи обсяг, встановлений планом, або це сукупність виробів, що випускаються за різними властивостями і в різній кількості. Асортимент може бути повним і груповим.

      План  по номенклатурі виконано – це означає, що підприємство випустило всі назви виробу. План по асортименту вважається виконаним, якщо він виконаний або перевиконаний за всіма без винятку видами продукції. Якщо хоча б по одному виробу план не виконано, то і в цілому план по асортименту не виконано. Аналіз виконують шляхом порівняння фактичного і планового випуску продукції по виробу.

      Оцінка  виконання плану по асортименту  може виконуватись:

а) за способом найменшого відсотку (%);

б) за питомою  вагою окремих виробів, за якими не виконано план;

в) за середнім відсотком, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску  продукції в межах плану на загальний плановий випуск продукції. Розглянемо це на прикладі (табл.3.2) 
 
 
 
 
 

Таблиця 3.2

Виконання плану по асортименту

 

 

Продукція, виготовлена позапланом або не передбачена  планом, не зараховується у виконання  плану по асортименту. Якщо на підприємстві виготовляється продукція, не передбачена планом, то у виконання зараховується продукція лише в межах, тобто фактичний випуск, але не більше плану.  Способи оцінки виконання плану по асортименту: 1) за способом найменшого відсотку : найменший відсоток виконання плану виробів “С” – 3,82% береться як виконання плану по асортименту; 2)за питомою вагою окремих виробів, за якими не виконано план:

(1*100)/3=66.7%;

2 – два вироби: виріб “А”,“С”, по яких не виконано план;

3 –  усього виробів – 3 штуки

Виконання плану по асортименту (100-66.7)=33.3%;

3) за  середнім відсотком :

Способи визначення суми недоданої продукції окремих видів виробів до загальної планової суми асортименту виробництва продукції, млн. грн.: з вироба “А” – 729 /19121 – 19850/.  «С»--18351/729-19080/

(729/39182)* 100% = 1,86%.    (18351/39182)*100=46,84 

1.За  допомогою середнього відсотку асортименту можна знайти резерв випуску продукції = ((середній відсоток асортименту – 100%)разом за планом) / 100.        ( 19081,63  ц)

2.Усього  зараховано у виконання плану  за асортиментом – Разом за  планом = Резерв випуску.  (19080 ц )

Ці два розрахунки дають резерв випуску продукції у цілому по підприємству. 3.У тому числі за видами продукції резерв складає:

-зарахування  в межах плану по кожному  виду продукції – план по  кожному виду (у млн. грн.) = резерв  випуску по кожному виду (у  млн. грн.);

-або  В % резерв випуску по кожному  виду (млн. грн.) / разом плановий  випуск(таблиця 3.3)

                                                            Таблиця 3.3

Визначення  резервів виконання плану за асортиментом

 
 

На рис.3.4 зображено причини невиконання плану по асортименту.

   

Рис. 3.4. Причини невиконання плану по ассортименту 
 
 
 

3.2. Аналіз собівартості продукції; 

      Прямий  вплив на прибуток та стан господарства має собівартість. Взагальному значенні цей показник не має економічного змісту, тому  розрахуємо і дослідимо зміну собівартості одиниці продукції.

      Собівартість  одиниці продукції рослинництва можна розрахувати тільки по завершенню технологічного циклу, що буває найчастіше в кінці року. Рівень собівартості залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції і витрат на її виробництво. 
 
 
 

                                                                  Таблиця 3.4

Вихідні дані для дослідження ефективності виробництва та реалізації зерна в СТОВ Агрофірмі « Україна» в Врадіївському районі 

 

      За  даними таблиці, виробництво зерна  є збитковим для господарства . На кожен центнер зернових культур підприємство отримує збиток в розмірі 8,59 грн в 2007 році, це на 5,21грн. ніж у 2005 році.

      Визначимо вплив факторів на виробничу собівартість 1ц зернових у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Вихідні та розрахункові дані для визначення впливу факторів на витрати виробництва в СТОВ Агрофірмі «Україна»  у Врадіївському районі 

 
 

Побудуємо факторну модель виробничої собівартості продукції. Першочерговими  факторами що мають безпосередній вплив на результат є загальна виробнича собівартість та кількість виробленої продукції. Дана модель є двох факторною, кратною, отже застосовуємо метод прямих та обернених зв’язків. Визначимо умовний показник як ділення першого фактора звітного року на другий базисного року отримали 15,96 грн. Для визначення впливу факторів віднімаємо Умовний показник від  С0 (результативний показник базисного року), та  С1(результативний показник звітного року)  --Умовний показник.  Ми отримали, що один показник впливає прямо пропорційно, а інший обернено, тобто скорочення загальних витрат зменшило витрати на 1ц на 27,19. Нейтралізація фактора відбулося за рахунок  скорочення в 2 рази кількості виробленої продукції(значно швидшими темпами ніж скорочення собівартості).