Агробіологічні основи вирощування високих врожаїв соняшника

         Інтенсивність підсушування насінь після десикації залежить не тільки від умов погоди, але й від тієї вологості насінь, при якій проведена ця операція. При вологості 30 - 35 % насіння підсихають повільніше, при 22 -  25 % - швидше. У звичайних умовах зниження вологості насінь до рівня господарської спілості наступає через 1 - 1,5 тижня. Після цього оброблення десикантами посіви соняшника повинні бути прибрані протягом 5 - 7 днів. Запізнювання зі збиранням таких посівів приводить до більших втрат через опадання насінь на корені й сильному дробленні при обмолоті, тому що вологість їх швидко знижується до 8 - 10 % і менш. Щоб уникнути цього, обробляти десикантами потрібно не всі посіви, а якщо необхідно, обприскувати у два строки з інтервалом 3 - 5 днів залежно від наявної збиральної техніки.

         Десикацію посівів соняшника рекомендується проводити при вологості насінь 30 - 35 %, тобто у фазу фізіологічної спілості. Хоча в цій фазі налив насінь ще повністю не завершений, незначне зниження врожайності компенсується прискоренням строків збирання на 10 - 12 днів,  скороченням втрат насінь на 0,1 - 0,2 т/га, збереженням їхньої якості. При цьому значно знижуються витрати на підробіток і сушіння купи.

         Вплив десикации сортів і гібридів соняшника на їхню врожайність ілюструють дані таблиці 4.4.

                                                                                                       Таблиця 4.4.

                          Врожайність сортів и гібридів сонячника (т/га) залежно

                                                     від термінів  десикації  посівів

         При правильному застосуванні десикантів їхніх залишків у насіннях і маслі не втримується або кількість препаратів відповідає гранично припустимим концентраціям.

         У випадках, коли соняшник вирощують для одержання продуктів дитячого й дієтичного харчування, десикацію посівів не застосовують. Такі посіви розмі-щають у південних степних регіонах із сухою й теплою осінню, де в застосуванні десикантів немає потреби.

         За 2 – 3 дні до початку збиральних робіт поле обкошують і розбивають на загінки, прокладають транспортні й розвантажувальні магістралі.

         Для збирання використовують зернозбиральні комбайни СК-5 „Нива” із спеціальними пристроями ПСП-1,5М чи 34-103А та універсальними ПУН-5 для подрібнення і розкидання стебел по полю. Комбайни ДОН-1200 і ДОН-1500 обладнують пристроями ПСП-8 і ПСП-10. щоб насіння менше обрушувалось і подрібнювалось, частоту обертання барабана на комбайнах СН-5 „Нива” встановлюють на рівні близько 300 об./хв..

         Після первинного очищення на агрегаті ЗАВ-20 чи інших комплексах треба додатково обробити на машинах вторинного й остаточного очищення – СВУ-5, СМ-4, а також на пневмосортувальних столах ПСС-2,5, БПСУ-3.

         Сухе й очищене насіння калібрують, що забезпечує висівання заданої кількості насінин у рядки і позбавляє від необхідності проривати рослини. Для тривалого зберігання посівного насіння соняшнику його вологість має бути не більшою 7 – 8 %.

4.9. Первинна доробка врожаю

                  Після збиральна обробка насінь - важливий етап у системі прийомів  по збереженню якості врожаю на шляху від току до підприємств, що пероробляють його на масло. Необхідно мати таку кількість техніки, що забезпечить очищення й сушіння насінь у єдиному потоці зі збиранням. У господарствах варто домагатися одержання промислової сировини, що відповідає базисним кондиціям, і здавати його в такому стані на хлібоприймальні пункти протягом не більше однієї доби після обмолоту. Якщо немає можливості виконати ці умови, організують збері-гання насінь у ємностях, забезпечених установками активного вентилювання для продування насипу зовнішнім, а при необхідності - підігрітим повітрям.

         Вступник від комбайна оберемок, крім сім'янок основної культури, містить різні домішки й залежно від зони оброблення й строків збирання може мати високу вологість. Тому його необхідно додатково обробляти (очищати, сушити), щоб довести до певних кондицій.

         Для очищення сухого соняшникового оберемка в потоці зі збиранням у першу чергу використовують зерноочисні агрегати типу ЗАВ, які попередньо переобладнають відповідно до рекомендацій ВНДІМК. Правильне їхнє викорис-тання дозволяє негайно очищати все насіння, що надходять від комбайнів. У випадку недоліку таких потужних агрегатів варто застосовувати пересувні оберемкоочистителі ОВС-25. При розрахунку потреби у оберемкоочистителях необхідно керуватися їхньою продуктивністю (т/ч):

                           ОВС-25          3 - 4

                           ЗАВ-20           9 - 10

                           ЗАВ-40           10 - 12

         Повітряне очищення краще проводити на сухому оберемку, гірше - на вологому. Щоб одержати із сирого оберемку кондиційний матеріал, його треба попередньо просушити, а потім уже очистити.

         Для післязбиральної обробки соняшникового оберемка необхідно переобладнати також й очисні відділення зерноочистительно-сушильних комплексів типу КЗС.

         У південних регіонах для підсушування насінь у перші дні збирання застосовують бункери або склади, обладнані установками активного вентилювання. Потоковості, обробки можна досягти, якщо зерноочисні агрегати обладнати відділеннями ОБВ-160, які складаються із чотирьох вентильованих бункерів БВ-40 і двох норий типу ТКН. Кожен бункер БВ-40 уміщає 22 - 25 т насінь соняшника.

         При вентилюванні й сушінні насінь соняшника вступник від комбайна оберемок подається в один з бункерів. Після цього завантаження включають вентилятор або повітронагрівач ТАУ-0,75 (ВПТ-600). У випадку сушіння насінь вологістю до 13 % через кожні 3,5 - 4 години протягом 10 - 15 хв при зупиненому вентиляторі їх переміщають із нижньої частини бункера у верхню, щоб забезпечити рівномірну вологовіддачу по висоті бункера. Якщо сушать насіння соняшника вологістю до 18 %, то щоб уникнути утворення зводів у зовнішнього циліндра через злежування оберемка через кожні 2,5 -  3, 5 години їх необхідно перемішати в резервний бункер, що не заповнюється свіжоприбраними насіннями. Сушіння припиняють, коли відносна вологість повітря, що виходить із шару, понизиться до 60 - 55 %. Після 5 - 7 хв охолодження насінь зовнішнім повітрям їх вивантажують із бункера.

         При використанні зерноочисної й сушильної техніки не можна допускати дроблення насінь.

         Семена соняшника потрібно зберігати в зернохранилещах при строгому дотриманні правил і порядку зберігання. Партії насінь, призначені для вироблення продуктів дитячого харчування, розміщають, транспортують і зберігають окремо. Інші насіння, що йдуть на переробку, зберігають окремо по класах відповідно до кислотного числа масла, а також ураженістю білої або сіркою гнилизною й станом насінного матеріалу по вологості й засміченості.

РОЗДІЛ 5  Технологічна карта вирощування соняшника та економічна ефективність

5.1. Технологічна карта вирощування соняшника

5.2. Економічна ефективність вирощування соняшника.

         Для визначення економічної ефективності потрібно підрахувати валовий прибуток (ВП). Для цього використовуєм формулу:

                                                 ВП = У * В

де ВП – валовий прибуток, грн./га

     У – урожай культури, ц/га

     В – вартість одиниці продукції, грн.

                                                 ВП = 18 * 95 = 1710 грн/га

         Чистий прибуток, обчислюється за формулою:

                                                 ЧП = ВП – ЗВ

де ЧП – чистий прибуток

     ВП – валовий прибуток, грн./га

     ЗВ – загально-виробничі витрати, грн.

                                                 ЧП = 1710 – 1250 = 460 грн.

         Розрахуємо рівень рентабельності, який є процентним співвідношенням чистого прибутку і загально-виробничих витрат:

                                                 Р = (ЧП / ЗВ) * 100

де Р – рівень рентабельності, %

     ЧП – чистий прибуток, грн..

     ЗВ – загально-виробничі витрати, грн.

                                                 Р = (460 / 1250) * 100 = 36,8 %

Висновок

         У цій роботі мною було розглянуто сільськогосподарське значення соняшника як основної маслиничної культури в Україні.

         Основними умовами одержання високого врожаю соняшника є: чергування культур у сівозміні спрямоване на підвищення родючості ґрунтів, знищення бур”янів, шкідників і хвороб без використання хімічних засобів, також сприяє підвищенню продуктивності рослин та поліпшенню якості насіння – наявність елементів мінерального живлення в оптимальних співвідношеннях. Основним в усіх зонах вирощування соняшнику в Україні є поліпшений зяблевий обробіток.

         Умовою одержання високого врожаю насіння є дотримання рекомендованої густоти посіву і рівномірне розміщення рослин на площі.. Для прискорення процесу дозрівання соняшника, скорочення строків збирання врожаю, одержання більше сухих насінь, а також для зниження збитку, наносимого білої й сіркою гнилизнами, застосовують перезбиральне підсушування, або десикацию, рослин за допомогою хімічних препаратів використовують хлорат магнію, реглон, еділ й їхньої суміші. Також урожайність соняшнику від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологості насіння

         Факторами які обмежують рівень отримання високого врожаю являється : затінення молодих рослин і хмарна погода затримують їх ріст і розвиток, зумовлюють формування на них дрібного листя і малих кошиків, що знижує врожайність; підвищення температури до 30 оС і вище негативно впливає на рослини, а при 40 оС припиняється фотосинтез; весняні заморозки до мінус 5 – 6 оС не завдають істотної шкоди рослинам, проте затримують і послабляють їх ріст, а осінні до мінус 3 оС  спричиняють загибель рослин; при нестачі води в осінньо-зимовий період різко знижується  врожайність внаслідок збільшення пустозерності, поганої виповненості та зменшення оберненості кошика.

Список використаних джерел

1.     Борисоник З.Б., Ткалич И.Д., Науменко А.И. и др.- Подсолнечник.- 2-е узд., доп. – К.: Урожай, 1985

2.     Васильєв Д.С. Подсолнечник. – М.: Агропромиздат, 1990

3.     Гриднев Е.К., Фролова В.Ф. Интенсивная технология производства подсолнечника. –М.: Росагропромиздат, -1992 (Научно-технический прогресс в АПК)

4.     Зінченко О.І. Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001

5.     Красножон В.Г, Бардадым В.П. Приём и обработка подсолнечника, 1971

6.      Агроклиматический справочник по Одесской области.- Гидролитологическое из-во. Ленинград. – 1958

7.     Технологические карты по возделыванию полевых культур в Молдавской ССР / сост. Савчук В.Д. и др. – Госагропром МССР. – Кишинев. 1988, табл.

8.     Насінництво. – 2005. № 8. с. 16-22 „Сорти і гібриди соняшнику”

9.     Пропозиція. – 2003. - № 7 стр. 42-43 „Основний обробіток грунту під соняшник”