Апеляційний суд України

 

2.1.4. Судові палати.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих судів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріплена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур [8, c.136].

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з  розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

 Кількість судових палат залежить від виду апеляційного суду. Зокрема, в апеляційних судах областей функціонують традиційно дві палати: судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Натомість в апеляційному господарському суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кількість суддів котрого досить значна, утворено три  судові палати з розгляду окремих  категорій справ:

• по спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;
• по справах про банкрутство;
• по спорах, пов'язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

Апеляційний суд України  мав діяти в складі трьох палат: судової палати у цивільних справах, судової палати у кримінальних справах та військової судової палати. Проте  Апеляційний суд України не створено, жоден з кандидатів на посаду судді Апеляційного суду України не призначений.

Рішення про утворення судової  палати, її склад, а також про призначення  секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

 

2.2. Повноваження апеляційних судів .

Розгляд справ у апеляційних  судах здійснюється колегіально  у складі не менше 3 суддів. Апеляційні суди діють, як суди апеляційної інстанції у розгляді рішень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних справах, що законом віднесені до їх підсудності.

До компетенції апеляційних  судів законом віднесено (ст.27 Закону):

1. розгляд справ в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону.
2. розгляд у першій інстанції справ, визначених законом.
3. ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики.
4. надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевими судами загальної юрисдикції.
5. здійснює інші повноваження, визначені законом.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи  судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію  та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляцію може бути подано на вироки, рішення, постанови, ухвали судів, які не набрали законної сили, у випадках, передбачених цивільним процесуальним, кримінально-процесуальним, господарським та адміністративним процесуальним законодавством.

У результаті розгляду справи апеляційний  суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК, ГПК, КАС скасувати, змінити судове рішення, постановити нове судове рішення або залишити судове рішення без змін.

Крім апеляційної перевірки  законності та обґрунтованості судових  рішень місцевих судів, апеляційні загальні суди розглядають у першій інстанції кримінальні, цивільні справи, що віднесені законом до їх підсудності.

Важливо зазначити, що апеляційні суди розглядають у першій інстанції  переважно справи, визначені процесуальним  законом. До цивільних, наприклад, належать справи, в яких стороною виступає місцевий суд або суддя. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають.

Зокрема, апеляційним загальним  судам підсудні кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України (ст. 109-114 КК України) [1].

Серед них справи про посягання  на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); умисне вбивство (ч. 2 ст. 115 КК); терористичний акт (ч. З ст. 258 КК); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК); порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК); застосування зброї масового знищення (ч. 2 ст. 439 КК) та ін. [1]

Апеляційні суди розглядають у  першій інстанції цивільні справи, визначені процесуальним законом. Зокрема, апеляційний суд у першій інстанції розглядає справи, в  яких однією із сторін є місцевий суд.

Компетенція апеляційних адміністративних судів з розгляду адміністративних справ визначена Кодексом адміністративного  судочинства України.

У випадку особливої складності або важливості справи, підсудної  місцевому суду, апеляційний суд  АРК, апеляційні суди областей, міст Києва  та Севастополя мають право прийняти ці справи до свого провадження.

Для вироблення єдиного підходу  в застосуванні норм матеріального  і процесуального права апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику з різних категорій судових справ, які найчастіше розглядаються в судах відповідного регіону. Базою для аналізу судової практики є матеріали судової статистики, яка своїми показниками характеризує основні сторони діяльності судів, судові справи, рішення в яких набрали законної сили, тощо.

Ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики суду значною мірою сприяє виробленню єдиного підходу в застосуванні норм матеріального та процесуального права. З цією метою суд вивчає і узагальнює судову практику з різних категорій справ, які переважно розглядаються в судах відповідної області або регіону, проводить аналіз судової статистики.

На підставі вивчення судової практики і аналізу судової статистики в апеляційних судах отримують практичний матеріал, який дозволяє створити уявлення щодо практики застосування судами норм права, труднощів у їх судовому тлумаченні, помилок. Ці матеріали є підґрунтям для надання методичної допомоги місцевим судам, яка має різні форми: направлення судам оглядів, узагальнень, проведення семінарів з розгляду і обговорення питань застосування законодавства з окремих категорій справ, проходження суддями практики в апеляційних палатах тощо [8, c.138-139].

Отже, методична допомога ґрунтується на детальному дослідженні судової практики та аналізі судової статистики.

Методична допомога надається  у різних формах:

- розробка оглядів і узагальнень судової практики;

- проведення семінарів з розгляду та обговорення питань однакового застосування норм права з окремих категорій справ.

До інших повноважень  апеляційних судів належать питання  організації контролю за зверненням до виконання постановлених по першій інстанції судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законодавством, стеження за змінами поточного законодавства та ін.

Вищі спеціалізовані суди розглядають справи, віднесені до їх підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону. Ці суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення у справах, розглянутих апеляційними загальними судами у першій інстанції. До їх компетенції віднесено перегляд судових рішень у господарських і адміністративних справах.

Враховуючи викладене вище, повноваження апеляційних судів можна умовно поділити на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеляційному порядку та по розгляду справ у першій інстанції.

До другої групи повноважень  належать аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у застосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляційних судів, закріплений у статті 27 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у  порядку апеляційного провадження  є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало  законної сили. Судове рішення у  даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала суду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у  складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають  у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

За наслідками розгляду апеляційної  скарги на рішення суду першої інстанції  апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування вироку (рішення) суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (виключно при розгляді кримінального провадження).

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту  їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам. Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції. Кримінально-процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апе-ляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

• про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109-114 Кримінального кодексу України) [1];
• про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
• про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя.

Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд [8, c.138-139].

 

2.3. Організація роботи в апеляційних судах.

Організацію роботи судів  другої ланки покладено на голову суду та його заступників. Голова суду здійснює загальне керівництво. Заступники голови суду відповідають за стан діловодства  у відповідних структурних підрозділах  апарату суду.

За ефективну  і якісну роботу в апеляційному суді відповідає голова суду. Він зобов'язаний організувати чітку і злагоджену роботу усього колективу суду, щоб  кожен працівник чітко і своєчасно виконував свої обов'язки. Крім обов'язків з організації роботи у суді та керівництва його роботою, голова апеляційного суду здійснює функції судді.

Поряд з вищевказаними повноваженнями (п.2.1.), голова суду виконує цілий ряд інших обов'язків організаційного характеру: здійснює контроль за виконанням судових рішень, стежить за своєчасним виконанням вироків, веде підготовку звітів про роботу суду, затверджує поточні і довгострокові плани роботи суду і здійснює контроль за їх виконанням, відає кадровою політикою апарату суду.

У випадку відсутності  голови суду його функції виконує  перший заступник голови, у випадках його відсутності обов'язки голови виконує старший за віком заступник  голови апеляційного суду — голова судової палати.

Заступники голови апеляційного суду очолюють судові палати. Повноваження заступників голови апеляційного суду 
Перший заступник та заступники голови апеляційного суду призначаються у тому ж порядку, шо і голова суду. На ці посади воші можуть бути призначені повторно після закінчення 5-річного терміну. Заступники голови апеляційного суду — голови судових палат.

— організують роботу відповідної судової палати;

— формують колегії  суддів для розгляду конкретних цивільних  і кримінальних справ та головують  у засіданнях або призначають для цього суддів;

— інформують президію суду про діяльність судових палат  та здійснюють інші повноваження.

У разі виникнення необхідності голова суду за погодженням  з президією суду може з числа  суддів апеляційного суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати. Він виконує  доручення голови судової палати шодо організації її діяльності та здійснює обов'язки голови палати у разі його відсутності. За відсутності заступника обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.

Президія апеляційного суду складається з голови апеляційного суду, його заступників і суддів, кількість яких визначається рішенням загальних зборів суддів даного суду. Президія апеляційного суду — це постійно діючий орган суду, що сприяє діяльності голови суду та поширює демократичні і колегіальні принципи управління судовою установою.

Президія апеляційного суду здійснює функції, що умовно можна  поділити на три групи: організаційно-розпорядчу, загально-аналітичну та методично-правову .

Президія апеляційного суду проводить свої засідання не рідше одного разу на місяць. Вони є  повноважними, якщо на засіданні будуть присутніми не менше двох третин її складу. За результатами роботи президії приймаються постанови відкритим  або таємним голосуванням більшістю  голосів суддів, які були присутні на засіданні. Постанова повинна  бути підписана головуючим на засіданні  президії суддею.