Звіт з практики на базі «СПД Бугаєвський С. А.»

повному обсязі може забезпечуватися  наявною розподільною мережею та збутовим апаратом. Оцінювання стратегічних ризиків, пов’язаних з розробкою  інноваційних продуктів, є найвідповідальнішим  етапом обґрунтування інноваційної політики підприємства. У випадку  з вафельним шоколадним батончиком Nesquik, коли ринок та технології виробництва  і матеріалізації відомі підприємству – ризик мінімальний. Отже, впровадження нового продукту – «вафля Nesquik у  білому шоколаді з полуничною начинкою та Са» – повністю відповідає ринковим потребам та технологічному потенціалу підприємства, що є запорукою створення  успішної інновації.

Передбачення комерційних  перспектив та можливих невдач інноваційного  продукту неможливе також без  оцінювання власного ризику. Одним  із найуживаніших методів прогнозування  ризиків є сценарний аналіз (scenario analysis). Сценарний аналіз дає змогу  врахувати як чутливість прибутку до варіювання вхідних змінних, так  і визначити інтервал, у межах  якого перебувають їх ймовірні значення, але у зв’язку з обмеженням розміру роботи авторами це було залишено поза увагою. А «вафля Nesquik у білому шоколаді з полуничним наповнювачем та Са»

Отже, інноваційний продукт, що його рекомендується включити в  асортимент підгрупи шоколадних батончиків ТОВ «Нестле Україна», має великі шанси на успіх та, навіть у випадку розвитку негативного сценарію (незначний рівень продажу, низькі ціни збуту, високі змінні витрати), принесе підприємству чималий прибуток. Ризики впровадження цього

інноваційного продукту незначні, адже ринок та технології матеріалізації новації фірмі відомі. На основі проведеного аналізу було визначено, що СПБ кондитерських виробів  є одним із найбільш перспективним  у портфелі компанії, тому було вирішено ввести інноваційний продукт, а саме вафлю з полуничним наповнювачем та кальцієм під брендом Nesquik. Це пояснюється  тим, що шоколадні батончики та вафлі  у шоколаді складають більше 70 % вітчизняного ринку кондитерських виробів  імпульсивної купівлі та є основним двигуном розвитку ринку, тому введення нового продукту у цьому секторі  є досить перспективним. Упровадження цього продукту буде сприяти подальшому зростанню продажу і прибутку асортиментної групи СБП

кондитерських виробів, а  також зміцнить ринкові позицій  ТОВ «Нестле Україна» на ринку  кондитерських виробів імпульсивної купівлі та слугуватиме досягненню маркетингових цілей підприємства на цьому ринку збуту (завоювання ринкової частки та перших позицій  у топ-5 найкращих імпульсних кондитерських  виробів на ринку і т. ін.).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

– уточнено: визначення інноваційний продукт – як результат складного процесу, за якого винахід чи ідея набувають економічного значення, це запроваджені у виробництво та просунуті на ринку ідеї, товари, технології – абсолютно нові або унікальні для споживача. Створення інноваційних продуктів дає змогу підприємству домогтися таких основних цілей:

захисту чи збільшення частки ринку підприємства; зміцнення позицій  на новому ринку; створення нового ринку  або сегменту; утримання існуючих та залучення нових споживачів.

– дістали подальшого розвитку: прикладні аспекти захисної інноваційної стратегії, яка відбиває реакцію підприємства ТОВ «Нестле Україна» на дії конкурентів і, побічно, на потреби та поведінку споживачів.

4.2. Характеристика циклу виробництва

Концепція інноваційного  продукту, що його рекомендується включити в асортимент батончиків під ТМ «Nesquik», така:

а) вафля в білому шоколаді з полуничною начинкою з додаванням кальцію від Nesquik;

б) за основу рецептури може бути взята наявна рецептура вафлі Nesquik з додаванням смаку полуниці та заміною чорного шоколаду та білий;

в) формат батончика –  стандартний (26 г);

г) упаковка – стандартні корпоративні кольори та дизайн, наявність  корпоративного героя, образ полуниці;

д) комунікація на упаковці про оновлення складу продукту. Наприклад: «Спробуй нову вафлю в білому шоколаді з полуницею та Са», а на звороті  упаковки наводиться інформація щодо важливості кальцію для організму  дитини;

є) ціна відрізнятиметься від  ціни оригінального продукту (1,25 грн). Ціна на новий продукт становитиме 1,15 грн, оскільки заміна інгредієнтів буде впливати на собівартість. Таке зменшення  ціни зумовлене тим, що наповнювач «Полуниця» є дешевшим, ніж шоколадний наповнювач, оскільки ціна на какао зросла за останній час.

Для СПД кондитерських  виробів ТОВ «Нестле Україна» рекомендується впровадження інноваційного  продукту, що сприятиме подальшому зростанню продажів та прибутків  цього СБП, а також зміцненню  позицій «Нестле» на кондитерському ринку України. Впровадження інноваційного  продукту передусім потрібне асортиментній  групі кондитерських виробів  імпульсивної купівлі і цьому  є такі докази:

1) ринкові позиції кондитерських  виробів імпульсивної купівлі  «Нестле» є сильними: за три  роки з часу виходу на ринок  ринкова частка підприємства  виросла втричі розрив у ринковій  частці проти основного конкурента  і лідера ринку компанії МастерФудз  був зменшенний більше ніж  удвічі. На цьому ринку ТОВ «Нестле Україна» має всі шанси стати лідером.  Це, у свою чергу, означає, що СБП має активно інвестувати у розвиток саме цієї асортиментної групи;

2) ринок кондитерських  виробів імпульсивної купівлі  є найбільшим за темпом зростання  в порівняно з ринками інших  асортиментних груп, тобто перебуває  на стадії активного зростання  (згідно з проведеним аналізом  на основі концепції ЖИТ) Найкращою  стратегією для завоювання частки  ринку на цьому етапі є розвиток  асортименту виробів, пропонування  споживачу унікальних товарів,  нових моделей та додаткових  вигод від придбання;

3) інноваційність – створення  нових концепцій товарів, нових  способів використання, нових смаків, форматів, видів упаковки – є  фактором успіху та методом  конкурентної боротьби на ринку  кондитерських виробів імпульсивної  купівлі. За результатами досліджень  компанія була визнана споживачами  кондитерських виробів імпульсивної  купівлі як

найінноваційніша компанія на ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V. Структура та функції обліково-аналітичної служби досліджуваного підприємства

5.1. Структура та функції обліково-аналітичної служби підприємства.

 

Бюджетні установи відповідно до статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» мають право самостійного вибору форми організації бухгалтерського  обліку. Практика діяльності бюджетних установ показує, що в бюджетних установах використовуються форми централізованої чи центральної бухгалтерії. В обох варіантах обліковий апарат бухгалтерії має керівника — головного бухгалтера.

Головний бухгалтер призначається  та звільняється з посади керівником установи. Працівник розпочинає свою діяльність на посаді головного бухгалтера з прийняття документів бухгалтерської служби за актом приймання-передачі. Факт затвердження акта попереднім і  новим головним бухгалтером є  підставою для взяття відповідальності як за прийняті носії облікової інформації, так і складені головним бухгалтером  в даний момент і в майбутньому. Інакше відповідальність за офіційно не прийняту бухгалтерську документацію на підставі статті 9 пункту 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» та пункту 6

Положення про головних бухгалтерів  несе попередній головний бухгалтер, що склав та підписав відповідні носії  облікової інформації.

На балансі підприємства знаходиться два працівника обліково-аналітичного апарату: головний бухгалтер та замісник бухгалтера. 

Функції головного бухгалтера КП «ЦРА»:

• загальне керівництво процесом бухгалтерського обліку;
• організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу;
• керівництво структурним підрозділом;
• підготовка прийняття управлінських рішень на керівному рівні установи чи організації.

Відповідно до зазначених функцій у процесі своєї діяльності головний бухгалтер має забезпечувати:

• своєчасне вироблення та реалізацію облікової політики установи (за всіма її складовими);
• законність, своєчасність і правильність оформлення носіїв облікової інформації;
• повноту обліку коштів загального та спеціального фондів;
• достовірність обліку витрат та видатків, обліку виконання кошторису доходів і видатків установи;
• точність обліку результатів виконання кошторису доходів і видатків установи;
• правильність нарахування відповідних категорій виплат, утримань та нарахувань і своєчасність розрахунків з робітниками і службовцями, стипендіатами, позабюджетними соціальними фондами, з державним бюджетом тощо;
• повноту обліку товарно-матеріальних цінностей та контроль за їх збереженням;
• повноту та своєчасність розрахунків з дебіторами і кредиторами установи;
• здійснення контрольної та аналітичної роботи господарської діяльності установи чи організації;
• повноту, достовірність та своєчасність інформаційної бази облікових даних для прийняття управлінських рішень;
• зберігання носіїв облікової інформації тощо;
• зміцнення фінансової дисципліни.

За широкого спектра функцій  і обов’язків головному бухгалтерові надаються права у частині:

• встановлення посадових обов’язків для своїх підлеглих;
• вимог до структурних підрозділів щодо дотримання порядку оформлення операцій і подання їх до бухгалтерії;
• участі в прийомі, призначенні і переміщенні працівників бухгалтерської служби та матеріально відповідальних осіб;
• візування угод на отримання та відпуск товарно-матеріальних цінностей, на виконані роботи, надані послуги, а також наказів про встановлення посадових окладів, надбавок до заробітної плати, преміювання тощо;
• пропозицій до керівництва стосовно раціонального і ефективного використання коштів загального та спеціального фондів державного бюджету;
• перевірки порядку приймання, оприбуткування і витрачання товарно-матеріальних цінностей у структурних підрозділах.

Головний бухгалтер несе відповідальність за неправильне ведення  бухгалтерського обліку, що призвело до викривлення звітності; несвоєчасність і неправильність проведення звірок операцій за поточними, реєстраційними та особовими рахунками, а також  за розрахунками з дебіторами і кредиторами; оформлення операцій із закупівлі товарно-матеріальних цінностей без проведення тендерних  торгів; порушення порядку списання з бухгалтерського балансу нестач, дебіторської заборгованості, інших  втрат та товарно-матеріальних цінностей; складання недостовірної бухгалтерської звітності; прийняття до виконання  і оформлення документів за операціями, що суперечать установленому порядку  приймання, оприбуткування, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей; інші порушення положень і інструкцій з бухгалтерського  обліку.

Як уже зазначалось, головний бухгалтер повністю підпорядковується  керівникові установи чи організації. Проте в разі виникнення розбіжностей між головним бухгалтером і керівником установи (організації) конфліктну ситуацію розв’язує керівник вищої організації (розпорядник коштів вищого рівня). Так, головному бухгалтерові забороняється  приймати до виконання і оформлення документи за операціями, які суперечать законодавству і встановленому  порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей тощо. У разі отримання від керівника установи письмового розпорядження на виконання подальших дій щодо зазначеного носія інформації головний бухгалтер письмово доводить до керівника ступінь протизаконності таких операцій. Отримане головним бухгалтером повторне письмове розпорядження є підставою для здійснення операцій, відповідальність за які несе керівник установи безпосередньо. Факт прийняття відповідного рішення за зазначеною ситуацією керівник установи доводить до відома керівника вищої установи, який і розглядає конфлікт.

Так само, як і керівник установи, головний бухгалтер несе відповідальність за порушення правил і положень, що регламентують фінансово-господарську діяльність, а також за порушення  термінів подання бухгалтерської звітності  до відповідних органів .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2. Автоматизація  обліково-аналітичних процесів на СПД Бугаєвський С. А.

 

Ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової і  статистичної звітності на кожному  підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються  органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести  бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними  принципами й формою і таким чином  забезпечувати порівнянність облікової  інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього  форми ведення обліку.