Звіт по практиці в Фірма „Іділія”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Облік готової продукції та її реалізації

Готова продукція – це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, що потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Класифікація готової  продукції:

За формою: готова продукція, що має уречевлену форму, готова продукція, що має форму результату роботи або послуги.

За ступенем готовності: готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво.

За конструкторською і технологічною  складністю: проста, складна.

Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною.

Побічна продукція – продукція, яка іноді утворюється в комплексних виробництвах при виробництві основної і, на відміну від супутньої, не потребує додаткових витрат.

При відображенні в бухгалтерському  обліку реалізації готової продукції зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством – первісна вартість, та оцінка, що визначається за домовленістю сторін.

Оприбуткування готової  продукції з виробництва на склад  відображається в різних документах – накладних, актах, відомостях випуску продукції. Працівник складу відображає дані про готову продукцію у картках або Книзі складського обліку. Для збірки даних складського обліку готової продукції з даними бухгалтерського обліку складається Книга залишків готової продукції, до якої переносяться залишки з карток (Додаток 4) чи Книг складського обліку. Працівник бухгалтерії проставляє облікові ціни та визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у грошовому вимірнику.

Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформляється видатковими накладними (Додаток 3), приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору, назви і реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості.

Рахунок 26 „Готова продукція” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. За дебетом рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною собівартістю або за нормативною вартістю. За кредитом – списання виробничої собівартості готової продукції.

Готова продукція обліковується  на підставах за місцями її зберігання й окремими видами  у встановлених одиницях виміру: натуральних, умовно-натуральних.

На складі в облікових  регістрах готова продукція обліковується  в кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1. в сортових картках складського обліку – в бухгалтерії складають та обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами у розрізі підрозділів-виробників і за місцями зберігання;
2. без картковим способом – кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва та руху готової продукції у розрізі складів та інших місць зберігання.

       У  картках або Книгах складського обліку здійснюються записи про надходження та відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

У кінці місяця, за даними аналітичного обліку витрат на виробництво, визначається фактична собівартість готової  продукції.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових  і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення.

Синтетичний облік готової продукції  ведеться в Журналі 5 (5А).

При розрахунках з покупцями  складають такі документи: накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти прийнятих робіт, наданих послуг, податкові накладні, ТТН(Додаток 5), товарні накладні.

При здійсненні бартерних  операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов’язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов’язань.

При відвантаженні товару за бартерним обміном в обов’язковому порядку складаються рахунки-фактури(Додаток 6), накладні, акти, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреси постачальника  та покупця.

ПДВ є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету  на кожному етапі виробництва  товарів, продукції, робіт, послуг. ПДВ  державний податок і справляється на основі закону України „Про ПДВ” № 168/97-ВР від 3.04.97 року зі змінами та доповненнями.

Платниками ПДВ є будь-яка  особа, яка:

1. Здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платника ПДВ.
2. Підлягає обов’язковій реєстрації як платника ПДВ, коли загальна сума від здійснення операції з поставки товарів, робіт, послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування ПДВ).
3. Імпортує товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України.

 Податкова накладна  – призначена для визначеня  ПДВ і слугує підставою

для його обліку. Податкову  накладну виписують зареєстровані  платники ПДВ. Податкову накладну складає  продавець на дату виникнення податкового  зобов’язання на кожну повну або часткову партію поставки товарів в двох примірниках. Оригінал покупцю, копія продавцю.

  При необхідності  виправлення показників податкової  накладної складається розрахунок  коригування кількісних і вартісних  показників до 

такої податкової накладної в 3-х  примірниках, оригінал і перша копія  передаються покупцю, 2-га копія залишається  у продавця.

  На підставі податкових  накладних і розрахунків коригування  складається реєстр отриманих  та виданих податкових накладних,  за яким визначається загальна  сума податкового зобов’язання та податкового кредиту, дані якого слугують для складання Декларації про ПДВ.

  Акцизний збір  – є непрямим податком, який  встановлюється за індивідуальними  ставками для кожного підакцизного  товару. Акцизний збір – податок  на високорентабельні монопольні  товари. Платниками АЗ є суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють або імпортують підакцизні товари.

  Перелік підакцизних  товарів і ставки АЗ, які є  єдиними на території України  визначаються постановою ВР України  та Кабінетом міністрів України.

Ставки АЗ встановлюються у % до обсягу реалізації, що включає  податок та у твердих розмірах (Євро) за одиницю товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій

       Під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання.

Готівка – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети.

Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану  продукцію і за операціями, які  безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції та іншого майна, називається готівковими розрахунками.

Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника за рахунок підприємства-отримувача.

Каса підприємства – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, касових документів.

 

Надходження готівки в касу і можливість її використання

Підприємства можуть зберігати в касі готівку тільки в межах ліміту залишку готівки, тобто граничної суми розміру готівки, яка може залишатися у касі підприємства на кінець робочого дня.

Встановлення ліміту каси проводиться підприємством  самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером  та керівником підприємства. Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми  наказами підприємства.

Кожне підприємство визначає ліміту залишку готівки в касі з урахуванням режиму та специфіки  роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових  оборотів, встановлених строків і  порядку здавання касової виручки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком та інкасацію. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Вся готівка понад  суми встановлених лімітів підприємства повинна здаватися для зарахування на поточний рахунок у порядку і в строки, встановлені та узгоджені з установою банку, в якому відкрито поточний рахунок.

Гроші, здані до банку  або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок є грошовими коштами в дорозі.

Понадлімітні залишки  готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий  день шляхом порівняння залишку готівки  в касі суб’єкта господарювання на кінець дня з самостійно визначеним лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції чи ні.

У випадку, якщо для підприємства ліміт залишку готівки в касі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною, і повинна здаватися  до банку.

Касові операції оформляються документами:

• Прибутковий касовий ордер
• Видатковий касовий ордер;
• Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів;
• Касова книга;
• Книга обліку прийнятих та виданих касових грошей;

           Законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням засвідчують документи, що називаються касовими ордерами.

           Оприбуткування готівки в касу  здійснюється на підставі прибуткового касового ордера, підписаного головним бухгалтером. У прибутковому касовому ордері зазначається сума від кого прийнято гроші та на якій підставі. При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром.

  Підставою для  заповнення ПКО при отриманні коштів з банку є грошовий чек, який виписується на ім’я касира або іншої уповноваженої особи, через яку отримуються кошти.

Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. Він виписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

На операцію зі здачі  грошей до банку касир, крім видаткового  касового ордеру, також оформлює об’яву на внесок готівкою(Додаток 7), в якій вказує дату операції, хто здає кошти та через кого, банк і назву одержувача, суму цифрами і прописом, призначення внеску, номер власного рахунку.

Оплата праці, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, стипендії, премій проводиться касиром за платіжними відомостями без складання видаткового  касового ордера на кожного отримувача.

Прибуткові та видаткові касові ордери або документи реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Всі факти надходження  і вибуття готівки на підприємстві відображаються в Касовій книзі.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку касових операцій.

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
			Дебет		Кредит
1	2	3		4
1.	Отримано у касу гроші  із розрахункового рахунку	30 "Каса"		31 "Рахунки в банках"
2.	Погашено заборгованість покупця по векселю шляхом внесення готівки в касу	30 "Каса"		34 "Короткострокові векселі одержані"
	Надійшла до каси заборгованість покупців по реалізації продукції, робіт, послуг	30 "Каса"		36 "Розрахунки з  покупцями та замовниками"
4.	Внесено до каси невідшкодовані підзвітні суми працівником підприємства	30 "Каса"		372 "Розрахунки з  підзвітними особами"
5.	Внесено до каси гроші  працівником з метою відшкодування  завданих збитків	30 "Каса"		375 "Розрахунки за  відшкодуванням завданих збитків"
6.	Внесено засновниками до каси підприємства готівку в рахунок їх внесків до Статутного капіталу	30 "Каса"		<p class="dash0