Звіт по практиці в Фірма „Іділія”

Собівартість - це виражені в грошовій формі поточні підприємства на виробництво та збут продукції, товарів, робіт і послуг. Розрізняють виробничу собівартість (яка відображає поточні витрати лише на виробництво продукції) та повну собівартість продукції (яка включає виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут).

Загальновиробничі витрати. До собівартості продукції включається частина загальновиробничих витрат.

До загальновиробничих витрат відносяться: оплата службових відряджень загальновиробннчого персоналу; амортизаційні відрахування; витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на пожежну та сторожову охорону; знос малоцінних і швидкозношуваних предметів загальновиробничого призначення; платежі з обов'язкового страхування; суми сплачених відсотків (винагороди) за надані в оперативну та фінансову оренду основні засоби загальновиробничого призначення; інші загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати  відображаються на рахунку 91 "Загальновиробничі  витрати". За дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі  витрати" збираються витрати, списані  з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з оплати праці тощо. Витрати, зібрані на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", в кінці звітного періоду розподіляються і списуються в дебет рахунку 23 "Виробництво".

Облік загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно сумі:

• основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг);
• основних втрат (без вартості сировини, матеріалів і напівфабрикатів).

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" витрати, пов'язані з  операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Адміністративними є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним у масштабі всього підприємства. До адміністративних витрат відносяться:

• загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
• витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);
• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;
• витрати на врегулювання спорів у судових органах;
• податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, інші витрати адміністративного призначення.

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, ВКО, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Загальна методика побудови обліку адміністративних витрат полягає  в наступному: на першому етапі  формуються елементи витрат - матеріальні  витрати, витрати на оплату праці  тощо, а на другому відбувається їх списання на фінансові результати - у фінансовому обліку. Для потреб управління визначається можливість отримання інформації про витрати за ознаками прямого або непрямого відношення до відповідного виду продукції, центр} відповідальності, за функціями, що виконуються адміністративним персоналом або за іншою ознакою.

Загальногосподарські  витрати, пов'язані з управлінням  та обслуговуванням підприємства, відображаються на рахунку 92 "Адміністративні витрати".

За дебетом рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати". Аналітичний облік адміністративних втрат ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат. Дані рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються в журналі 5 (5А) (Додаток 2).

 Облік адміністративних  витрат

Витрати на збут включають наступні витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

• витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах, витрати на ремонт тари;
• витрати на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які забезпечують збут;
• витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
• витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
• витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
• витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
• інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

У торговельних організаціях до складу витрат на збут включаються  частина витрат обігу, за винятком адміністративних витрат, інших операційних витрат, фінансових витрат.

Первинними  документами при відображенні накопичення витрат на збут є накладна, рахунок, ВКО, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання витрат на збут на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Загальна методика обліку витрат на збут за елементами аналогічна методиці обліку адміністративних витрат. Тобто на першому етапі формуються елементи витрат, на другому проводиться їх списання на фінансові результати. Для потреб управління - визначається можливість прямого або непрямого віднесення витрат на відповідний вид продукції, отримання інформації щодо витрат окремих центрів відповідальності тощо. Крім того, доцільно окремо виділяти маркетингові витрати, пов'язані з вивченням і стимулюванням попиту на продукцію, просуванням продукції до споживача; інші витрати з упакування, складування, транспортування, утримання магазинів, торгового персоналу тощо.

У зв'язку з тим, що витрати  на збут впливають на фінансовий результат, доцільно для потреб управління проводити  розподіл цих витрат між окремими видами реалізованої продукції. У такому випадку витрати можуть щомісячно розподілятися наступним чином:

а) витрати загального характеру - між видами реалізованої продукції пропорційно до її виробничої собівартості;

б) транспортні витрати (якщо їх питома вага є значною) - за видами реалізованої продукції, їх списують наприкінці місяця.

Для розподілу витрат на збут у бухгалтерії складають  довідку-розрахунок або відомість  розподілу, де вказують види реалізованої продукції, її виробничу собівартість.

 Облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на рахунку 93 "Витрати на збут".

За дебетом рахунку  відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат та за економічними елементами. При організації обліку за центрами витрат відповідні регістри ведуться у розрізі складів і служб, пов'язаних зі збутом готової продукції.

Дані рахунку 93 "Витрати  на збут" відображаються в Журналі 5 (5А).

 Облік витрат на збут