Звіт по практиці в Фірма „Іділія”

Міністерство освіти і науки  України

Управління освіти і науки 

Полтавської області Державної  адміністрації

Вище професійне училище № 7

 

 

 

 

 

 

                                                                                   Затверджую:

                                                                                             Директор ВПУ № 7

                                                                                                   __________ М.Г. Несен

                                                                                               „____” ___________200__

 

 

 

 

 

 

Звіт

 

                           З виробничої технологічної практики

                   зі спеціальності 5.050111 „Бухгалтерський  облік”

 

 

 

Керівники практики  ____________________________________________________________

 

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

 

 

 

Учениці групи    ________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

м. Кременчук

2006 рік

Зміст

 

 

1. Економічна характеристика підприємства

 

2. Правове регулювання бухгалтерським обліком і звітністю

 

3. Структура і функції бухгалтерії підприємства

 

4. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

 

5. Облік готової продукції та її реалізації

 

6. Облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій

 

7. Облік доходів і фінансових результатів господарської діяльності підприємства

 

8. Звітність промислового підприємства

 

9. Автоматизована обробка облікової інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.1. Економічна характеристика підприємства.

Історія і мета створення підприємства, його види діяльності, трудові здобутки, перспективи розвитку.

Фірма „Іділія” була створена у 2000 році як самостійна. До того часу вона була у складі іншої фірми, де було два директора. Потім кожний з них захотіли відокремитися і так була створена нова фірма – „Іділія”. Фірма займається пошиттям спец одягу. Три роки назад на фірмі шили не тільки спец одяг, але і дитячий одяг. Але пошиття дитячого одягу давало небагато прибутку і тому вони почали шити тільки спец одяг. Цей вид діяльності приносить досить гарний прибуток, так як фірма співпрацює не тільки з заводами Кременчука, але і з заводами інших міст України. Тобто замовниками спец одягу можуть бути інші міста України. Я думаю, що в майбутньому ця фірма буде розвиватися ще краще.

 

 

2. Правове  регулювання бухгалтерським обліком  і звітністю

 Ознайомлення з регулюванням бухгалтерського обліку, політикою підприємства, видами обліку.

Правове регулювання  здійснюється державою, яка встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб’єктів. Є обов’язковим щодо дотримання. Взаємодія економічного та правового регулювання проявляється у тому, що підприємство при веденні обліку обирає для себе економічно доцільні напрями поведінки, але при цьому воно змушене враховувати правові норми, порушення яких  призводить до юридичної відповідальності та економічних втрат.

Основним документом з регулювання бухгалтерського обліку в Україні є Закон України „про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Визначальний вплив на бухгалтерський облік в Україні здійснює нормативне регулювання.

Нормативне регулювання  бухгалтерського обліку:

Конституція України, Кодекси законів  і Закони України;

Укази й розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів  України;

Положення бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які затверджують Міністерством фінансів України;

Нормативно-правові акти та методичні  рекомендації Міністерства фінансів та інших органів;

Рішення щодо організації і ведення бухгалтерського обліку підприємства.

 

 

3. Структура  і функції бухгалтерії на підприємстві.

Так як фірма маленька, то і бухгалтерський відділ також. У відділі бухгалтерії  працює один бухгалтер. Раніше працювало  два бухгалтера. Один бухгалтер працював на комп’ютері, а інший вів ручну бухгалтерію. А зараз усі функції виконує одна людина. Бухгалтерія фірми співпрацює з клієнт – банком. Тобто бухгалтеру не потрібно їздити в банк, а можна платити через клієнт – банк. Бухгалтеру потрібно вести всю документацію, домовлятися з покупцями, виписувати рахунки та інше.

 На фірмі ведеться  не тільки бухгалтерський облік,  але і облік на складі. Фірма  має два швейних цеха. Обліком  на складі займається не бухгалтер,  а інша людина. Директор контролює  всю бухгалтерію на фірмі. А для контролю за пошиттям одягу, за швейними цехами, за обліком на складі є інша людина – замісник директора.

 

 

 

 

4. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

Процес виробництва є сукупністю операцій з виготовлення продукції та одним з основних процесів господарської діяльності. У процесі виробництва використовуються природні ресурси, сировина, матеріали, паливо, енергія, трудові ресурси, основні засоби, здійснюються інші витрати. У зв'язку з цим на рахунках бухгалтерського обліку повинна своєчасно, повно та правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення (калькулювання) фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Майбутній прибуток підприємства створюється, в основному, на стадії виробництва, оскільки найбільш надійним і чесним способом його отримання є постійне скорочення витрат і зниження собівартості продукції за рахунок економного витрачання сировини та матеріалів; підвищення продуктивності праці та зниження трудових витрат; збільшення ефективності використання основних засобів і, відповідно, зменшення суми амортизації в розрахунку на одиницю продукції, а також за рахунок інших   факторів.

За кредитом рахунку 23 "Виробництво" відображається списання фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт і  наданих послуг, вартість виявленого браку в дебет рахунків 26 "Готова продукція" (при виготовленні продукції), 90 "Собівартість реалізації" (при виконанні робіт, наданні послуг), 24 "Брак у виробництві" (при виявленні браку). Сальдо на рахунку 23 "Виробництво" на кінець місяця може бути тільки дебетовим і показує вартість незавершеного виробництва.

Незавершене виробництво - це продукція (вироби, заготовки, деталі тощо), яка не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) обробки, передбачених технологічним процесом, а також неукомплектовані вироби, які не пройшли випробувань і   технічного приймання. Порядок визначення залишків незавершеного виробництва залежить від характеру виробництва. Найбільш точним є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом його інвентаризації.

На підприємстві можуть організовуватися різні види виробництва, функції яких пов'язані не лише з виготовленням продукції. Залежно від функцій, які виконує виробництво, воно поділяється на основне, допоміжне та обслуговуюче (рис.4.1).

Крім витрат, пов'язаних з випуском продукції, виконанням робіт і наданням робіт наданням послуг на рахунку 23 "Виробництво" відображаються витрати допоміжних виробництв.

Витрати обслуговуючих  виробництв збираються на рахунку 949 "Інші витрати    операційної діяльності" та до собівартості продукції не включаються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.1. Види виробництв та рахунки, призначені для їх обліку

 

Витрати виробництва - це виражені в грошовій оцінці поточні трудові, матеріальні, фінансові витрати та інші види ресурсів, використані для виробництва продукції.

Витрати виробництва  класифікують за різними ознаками (рис. 4.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.2. Класифікація витрат виробництва

 

Зупинимося на характеристиці окремих класифікаційних груп витрат.

За способами перенесення  вартості на продукцію витрати поділяються  на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (сировина, основні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування,   загальновиробничі), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів.

3а ступенем впливу  обсягу виробництва на рівень  витрат останні поділяються на  умовно-змінні та умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

До умовно-змінних  витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Умовно-постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До умовно-постійних  належать витрати, пов'язані з обслуговуванням  і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць, та одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Основою вартісного відображення в обліку господарських засобів  і джерел їх утворення виступає оцінка. За допомогою цих елементів методу бухгалтерського обліку досягається  вартісне вимірювання та узагальнення фактів господарського життя з метою формування достовірної та правдивої облікової інформації.

Оцінка - це один із основних елементів методу бухгалтерського обліку. Вона відіграє важливу роль у всьому обліковому процесі та забезпечує достовірність звітності.

 

Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в журналі 5 (5А).

Журнал 5 призначений  для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших  витрат операційної діяльності (витрати на досліджування і розробки, собівартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів (Додаток 5). Списання сумнівних і безнадійних боргів, втрат від знецінення виробничих запасів, нестач  та  втрат від

псування цінностей, визнанні пені, штрафи, неустойки та інші витрати). Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф і аварій та інші подібні збитки).

У Журналі 5 відображаються дані за дебетом 23 „Виробництво” та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 9, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загольновиробничі витрати). Структура Журналу 5 наведено на рис.1.11.

Журнал 5

І. За кредиту рахунків 90-99 в дебет рахунків

ІІ. Витрати з податку  на прибуток, витрати фінансової, інвестиційної  діяльності, інші витрати

ІІІ. Витрати діяльності

ІV. Аналітичні дані до рахунку  28 „Товари”

Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів

            Рис. 4.3. Структура Журналу 5