Інформаційною базою фінансового аналізу є  бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність являє собою систему  показників, що відбивають майновий та фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

     Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи бухгалтерської звітності на підприємствах  України регламентовані Положенням "Про бухгалтерську звітність  підприємств", затвердженим наказом  Міністерства фінансів України від 11 лютого 1999 р №40. Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати і пояснень до них. Головними вимогами до бухгалтерської звітності є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

  Інформація, подана в бухгалтерській формі № 2, що має назву "Звіт про фінансові результати", є більш аналітичною, деталізованою і конкретною, порівняно з загальним бухгалтерським балансом (форма № 1). Для інвесторів і аналітиків ця форма є в багатьох відношеннях важливіша ніж сам баланс, тому що в ній міститься не застигла одномоментна, а динамічна інформація про те, яких успіхів досягло підприємство протягом року та за рахунок яких факторів.

     За  даними форми № 2 проводять аналіз фінансових результатів діяльності організації як по загальному обсягу в динаміці, так і за структурою, а також факторний аналіз прибутку та рентабельності.

Пояснення до бухгалтерського балансу і  звіт про фінансові результати повинні  розкривати суть поданої звітної  інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів бухгалтерської звітності додатковими даними, які недоцільно включати в бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати, але котрі є необхідними користувачам бухгалтерської звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

Пояснення до балансу і звіту про фінансові  результати повинні містити розшифрування  окремих показників форм № 1 і 2, що характеризують структуру майна, джерела його утворення, склад і розміри фондів організації, окремих видів дебіторської і  кредиторської заборгованостей, основних засобів і нематеріальних активів, фінансових вкладень і зобов'язань. Пояснювальна записка, що складається до річної звітності, повинна містити стислу характеристику діяльності організації:

     По-перше, види виробничої, комерційної й інвестиційної  діяльності організації і її географічні  ринки збуту;

     По-друге, основні показники діяльності і  чинники, що вплинули в звітному періоді  на фінансові результати, такі як: а) частка активної частини основних засобів; б) коефіцієнти зносу, відновлення  і вибуття основних засобів; в) коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду; г) коефіцієнт забезпеченості власними засобами й інші показники, необхідні для повного й об'єктивного уявлення фінансового стану організації.

     Бухгалтерський  баланс є найбільш інформативною  формою для аналізу й оцінки фінансового  стану підприємства.

Уміння  читати баланс базується на знанні змісту кожної його статті, способу  її оцінки, ролі в діяльності підприємства, зв'язку з іншими статтями, характеристики цих змін для економіки підприємства.

     Дослідження бухгалтерського балансу дає  можливість: одержати значний обсяг  інформації про підприємство; визначити  ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами; встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів; оцінити загальний  фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних  показників.

     Бухгалтерський  баланс є реальним засобом комунікації, адже завдяки йому керівники отримують  уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного  курсу, порівняльних характеристик  ефективності використання ресурсів і  прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством. Аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку, а також можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта [25, 28].

 На основі бухгалтерського балансу фінансові аналітики визначають напрямки аналізу підприємства. Значення бухгалтерського балансу є настільки важливим, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Основними напрямками аналізу для реальної оцінки фінансового стану є наступні:

1. Аналіз фінансового стану на короткострокову перспективу, який полягає в розрахунку показників оцінки задовільності структури балансу (коефіцієнт ліквідності, забезпеченості власними засобами і можливості відновлення (втрати) платоспроможності.

При характеристиці платоспроможності увагу в основному  звертають на такі показники, як наявність  коштів на розрахункових рахунках у  банках, у касі організації, збитки, прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість, не погашені в термін кредити і позики, на оцінку положення організації на бланку цінних паперів.

2. Аналіз  фінансового стану на довгострокову  перспективу досліджує структуру джерел надходження коштів, ступінь залежності організації від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

3. Аналіз  ділової активності організації,  критеріями якої є:

• широта ринків збуту продукції;
• репутація організації;
• ступінь виконання виробничого плану;
• рівень ефективності використання ресурсів організації.

   Для оцінки реальних аналітичних можливостей  необхідно знати обмеження інформації, поданої в балансі:

   Баланс  – це добірка моментних даних  на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксуються сформовані до моменту його упорядкування результати господарських операцій. Він відповідає на запитання: "Що являє собою підприємство на даний момент? ", але не відповідає на запитання: "В наслідок чого склалося таке положення?" Закладений у ньому принцип використання історичних цін придбання оборотних активів суттєво спотворює реальну оцінку майна в цілому.

   Бухгалтерський  баланс служить індикатором для  оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

   Для загальної оцінки фінансового стану  підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

   Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити  зміни результату балансу зі змінами  фінансових результатів господарської  діяльності (виторгом від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської  діяльності), використовуючи форму  № 2 "Звіт про фінансові результати".

   Окрім вивчення змін суми балансу на вітчизняних  підприємствах часто також здійснюють аналіз характеру змін окремих його статей. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

   Горизонтальний  аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники  доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу  полягає в тому, щоб виявити  абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

   Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та надання послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях бухгалтерського балансу.

     Варіантом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), при якому кожна позиція звітності  порівнюється з рядом попередніх періодів, і визначається тренд, тобто  основна тенденція динаміки показника, очищена від випадкових впливів  і індивідуальних особливостей періодів. Цей аналіз носить перспективний прогнозний характер.

  Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний  і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

     Інструкцією „Про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній  валютах” від 12.11.2003 р. №492 зі змінами  та доповненнями регулюються правовідносини, що виникають під час відкриття  банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у  національній та іноземних валютах  суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій. Суб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право  відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Умови відкриття рахунку та особливості  його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

     Постановою  НБУ „Про встановлення граничної  суми готівкового розрахунку” від 9.02.2005 р. №32 регламентується гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим  підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення  касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого  постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

     Указом  Президента України від 11.05.99 р. №491/99 зі змінами та доповненнями „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” зі змінами та доповненнями регламентується  застосування фінансових санкції у  вигляді штрафу у разі порушення  юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами  України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які  є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу  готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

     Таким чином, дотримання відповідних нормативно-законодавчих актів щодо організації грошових розрахунків підприємства, забезпечить  ефективне управління грошовими  потоками та дотримання розрахунково-платіжної  дисципліни з метою прискорення  кругообороту коштів і зміцненню  фінансового стану підприємства.

      Аналіз  руху грошових коштів підприємства ВАТ  “Криворiжхлiб”

      Повна назва пiдприємства: Вiдкрите акцiонерне товариство "Криворiжхлiб". Скорочено  ВАТ "Криворiжхлiб". Юридична адреса згiдно установчих докуметiв: 50085, м. Кривий Рiг, вул. Георга Отса, буд. 6, що вiдповiдає фактичному мiсцезнаходженню. Має код ЄДРПОУ 00381522, форма власностi колективна. Вiдкрите акцiонерне товаритсво "Криворiжхлiб" є юридичною особою, має самостiйний баланс, печатку зi своєю назвою, штамп та фiрмовi бланки. ВАТ "Криворiжхлiб" засноване рiшенням регiонального вiддiлу фодну Державного майна України по Днiпропеторвськiй областi вiд 1 липня 1996 року, шляхом перетворенння державного пiдприємства Криворiзького хлiбокомбiнату № 2 в вiдкрите акцiонерне товариство. Нова редакцiя Статуту ВАТ "Криворiжхлiб", зареєстрована Виконавчим комiтетом Криворiзької мiської ради Днiпропетровської областi за № 1 227 120 0000 000349 вiд 09.12.2004 р.

      В стуктуру Вiдкритого акцiонерного товаритсва "Криворiжхлiб" входять: 1. Хлiбзавод № 3; 2. Хлiбзавод № 4; 3. 13 фiрмових магазинiв.