Загальноприйняті принципи і системи обліку

Не потрібно забувати і такий фактор як економічні наслідки від прийнятої чи іншої  системи. Опублікована бухгалтерська  інформація потім використовується. Такі дані стають основою для договірних операцій, наприклад, при взаємодії з податковими органами або при встановленні ліміту на позику коштів. Дехто використовує цю інформацію і для прийняття економічних рішень. Тому зміна нормативів бухгалтерської звітності може змінити договірні операції компанії, а також вплинути на прийняті рішення, тобто спричинити “економічні наслідки”. Тому не дивно, що зацікавленні особи (керівництво компанії) здійснює тиск на законодавчі органи країни, щоб ті прийняли найбільш приємні для них стандарти.  

1.3. Класифікація  національних систем обліку та  їх характеристика.  

Цікаво відмітити, що певна схожість зовнішніх факторів в двох різних країнах, як правило, обумовлює  і наявність багатьох спільних рис  систем бухгалтерського обліку, які  в них використовуються. Бухгалтерський облік, як і політика і ідеологія, не знає національних меж. Облікові технології експортуються та імпортуються, що доводить схожість існуючих систем обліку в різних країнах. Це дозволяє провести класифікацію національних систем обліку.  

Як вже відмічалося, фактори, які визначають рівень розвитку бухгалтерського обліку, є взаємопов’язаними. Так, в більшості країн, що мають  жорстке правове регулювання  економічної діяльності, банки чи уряд історично розглядались в якості основних кредиторів, в той час як в країнах загальноправової орієнтації в задоволенні фінансових запитів бізнесу більше покладалися на розширення акціонерної власності та ринку цінних паперів. Таким чином, якщо вважати ідею впливу “навколишнього середовища” на систему бухгалтерського обліку правильною, можна очікувати, що в країнах зі схожими соціально-економічними умовами і системи обліку мають багато спільного.  

Причини та необхідність класифікації систем бухгалтерського  обліку полягають у наступному:  

* Класифікація сприяє більш точному визначенню подібних та відмінних рис між країнами.  

* Може допомогти у закріпленні в країні бухгалтерської справи і вибрати систему, яка є найпридатнішою для даної держави.  

* Є добрим пізнавальним інструментом, який надає чудову можливість зосередитись на “ключових країнах”, кожна з яких є прикладом підходу до формування систем бухгалтерського обліку і звітності певного типу.  

* Для спеціалістів бухгалтерського обліку – стає орієнтиром, який дозволяє передбачати, виходячи з досвіду застосування типової системи, які проблеми можуть постати перед країною, в якій діє схожа система.  

Збедільшого в  економічній та обліковій літературі системи обліку класифікують за суб’єктивно-географічною ознакою (таблиця 4).  

Таблиця 4. Суб’єктивно-географічна класифікація систем обліку.  

Система Країни, що охоплюються Характерні риси  

Англо-американ-ська Австралія, Велокобританія, Гонконг, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Індія, Канада, Кіпр, Мексика, Нідерланди, Центральна Америка, США та інші країни зі значним британо-американським  впливом Характерні фінансові основи обліку, тобто сильний зв’язок з акціонерним капіталом та цінними паперами різного рівня:  

Þ орієнтація обліку на потреби інвесторів та кредиторів;  

Þ наявність розвинутого ринку цінних паперів;  

Þ високий рівень професійної бухгалтерської підготовки;  

Þ наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень  

Континен-тальна Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія тощо Характерна висока залежність від банківської  системи та держави:  

Þ тісні виробничі зв’язки з банками;  

Þ детальний юридичний регламент обліку та звітності;  

Þ орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;  

Þ макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);  

Þ облік носить консервативний характер  

Південно-американ-ська Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі, Еквадор, Парагвай та інші країни з нестабільною економікою Þ корегування облікових даних на темпи інфляції;  

Þ жорсткі вимоги держави до обліку і контролю доходів фірм та населення;  

Þ уніфікація принципів обліку (немає свободи вибору системи і порядку обліку, тобто облікова політика жорстко визначена)  

Окремо виділяють  також такі національні бухгалтерські  системи, як:  

ð країн Східної Європи – єдина бухгалтерія, витратна база плану рахунків, мета облікової системи – зниження собівартості;  

ð країн Європейського Співтовариства – дві бухгалтерії (загальна та аналітична), прибуткова база плану рахунків, мета облікової системи – збільшення прибутку;  

ð французька – дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета бухгалтерії – збільшення доходу;  

ð Організації Об’єднаних Націй – дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета облікової системи – збільшення доходу.  

В останній час  в літературі також зустрічається  виділення таких двох систем обліку, які розвиваються:  

ð Ісламська модель, яка набула широкого розповсюдження в країнах Близького Сходу. Основні ідеї даної моделі формуються під впливом релігії, вона має ряд особливостей, а саме:  

- забороняє отримання  фінансових дивідендів як прибутку;  

- при оцінці  активів та зобов’язань компанії  перевага надається ринковим  цінам.  

ð Інтернаціональна модель, яка витікає з необхідності забезпечити потребу в міжнародній узгодженості обліку, передовсім в інтересах транснаціональних корпорацій та іноземних учасників валютних ринків. Тільки невелика кількість крупних корпорацій можуть зараз стверджувати, що їх річна фінансова звітність відповідає міжнародним фінансовим стандартам. .  

Порівняльну характеристику національних систем наведено в таблиці 5.  

Таблиця 5. Порівняльний аналіз національних та міжнародних  бухгалтерських систем.  

Найменування  бухгалтерських систем Рік засну-вання  Кількість країн Види використову-ваних  бухгалтерій База плану рахунків Мета облікової системи Кількість  рівнознач-них способів визначення прибутку  

Країни Східної  Європи 1930-1932 15 Єдина бухгалтерія  Витратна Зниження собівар-тості 1  

Європейського економічного Співтовариства 1968 12 Спільна  бухгалтерія Аналітична Прибуткова Збільше-ння прибутку 3  

Англо-американська 1947 14 Фінансова Промислова Прибуткова Збільше-ння прибутку 3  

Французька 1942 18 Загальна бухгалтерія Аналітична Продук-тивна (виробнича) Збільше-ння прибутку 4  

Африканської  бухгалтерської ради 1968 23 Загальна бухгалтерія  Аналітична Продук-тивна Здільше-ння доходу 2-3  

ООН 1977 Міжна-ціональні  підпри-ємства Загальна Аналітична Продуктова Збільше-ння доходу 3  

Міжнародного  комітету стандартизації обліку 1973 23 Фінансова  Промислова Маржова Максима-лізація  маржі 3  

Хатфілд, аналізуючи у 1966 році системи обліку, що існували в США та декількох європейських країнах в 1911 році, класифікував їх на основі того, хто був ініціатором розвитку обліку. За цим критерієм він виділив три моделі обліку: Континентальна Європа, де розвиток обліку був ініційований законодавчими актами; Великобританія з обліковою професією (дипломованими бухгалтерами); США з інженерами і громадськими бухгалтерами.  

Виходячи з  трактування обліку та вивчаючи багатоманітність національних систем обліку і звітності, виділяють чотири основні варіанти трактування обліку, які можуть пояснити існуючі системи обліку та звітності: макроекномічний, мікроекономічний, незалежний, одноманітний. Не дивлячись на те, що жодна з існуючих систем не розвивається відповідно до якогось одного варіанту обліку, макроекономічне трактування особливо чітко проявляється в Швеції; мікроекономічне знаходить себе в декількох багатонаціональних корпораціях в Нідерландах; американська і британська моделі відображають незалежний підхід до трактування обліку; французька та німецька системи обліку є прикладом єдиного підходу.

Виходячи із загальної економічної ситуації в країні, виділяють десять різновидів національних моделей. Прикладами держав із зазначеними типами є:  

1) США, Канада, Нідерланди;  

2) країни Британської Співдружності, за винятком Канади;  

3) Німеччина,  Японія;  

4) країни Континентальної  Європи, за винятком Німеччини,  Нідерландів і країн Скандинавії;  

5) країни Скандинавії;  

6) Ізраїль і  Мексика;  

7) країни Південної  Америки;  

8) країни, що  розвиваються: Близького і Далекого Сходу;  

9) країни Африки, за винятком Південної Африки;  

10) країни посткомуністичного  блоку.  

Відповідно до “сфер впливу” на систему обліку “країн-матерів” виділяють три  “сфери впливу”:  

1. Британську  модель, яка впливає на розвиток обліку в Австралії та Індії.  

2. Американську  модель, розповсюджену в Мексиці  та цілому ряді латиноамериканських  країн, Ізраїлі та Японії.  

3. Французьку  модель, яка існує в Південній  Європі, районах Середземномор’я.  

На практиці кожна країна при створенні системи  бухгалтерського обліку і звітності так чи інакше спирається на законодавчі акти. .  

Всі країни в  залежності від ступеня впливу законодавства  на організацію бухгалтерського  обліку можна поділити на дві групи: країни, які мають розгалужений кодекс законів; країни, в яких законодавство має загальноправовий характер.  

В країнах першої групи облікові стандарти мають  статус державних законів. Процедури  ведення обліку деталізуються і  жорстко регламентуються. До таких  країн можна віднести Німеччину  та Францію.  

В країнах другої групи закони “вказують на межі”, в рамках яких фізичні та юридичні особи можуть приймати відповідні рішення. Облікові стандарти регулюються різними професіональними організаціями бухгалтерів. До країн другої групи відносяться Великобританія, США.  

При розгляді питань організації бугалтерського обліку в зарубіжних країнах виділяють дві домінуючі моделі обліку:  

1) англо-американську  модель, що практикується більшістю  американських, англійських, японських,  канадських та голландських підприємств  і є, безумовно, домінуючою у світі;  

2) французьку  модель (вчені називають її франко-німецькою), що широко розповсюджена в  Європі.  

Деякі іноземні експерти виділяють “змішану” модель, яка з’єднує в собі дві домінуючі  моделі.  

Різноманітність класифікації систем бухгалтерського обліку породжує актуальне на сьогодні питання – проблему гармонізації обліку. 
 
 
 

ВОПРОС 2 

Облік дебіторської заборгованості

Дата поступлення: 2007-01-30 13:53:33

Хто виконав: grunchuk

Навчальний заклад:  

Визначення та види дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів  підприємству, яка виникає на певну  дату. Як і інші активи, вона визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх  економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Згідно з вимогами П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" та П(С)БО 1, 2, 3, 14, 19, 21 дебіторська заборгованість має власну структуру і може класифікуватися за різними критеріями. Для підприємств більш суттєвими є питання обліку поточної дебіторської заборгованості, оскільки не кожне підприємство здійснює операції з довгостроковими зобов'язаннями.