Загальноприйняті принципи і системи обліку

Загальноприйняті  принципи і системи обліку 

Глобалізація  економіки та всебічний розвиток міжнародних відносин потребують вивчення особливостей обліку в зарубіжних країнах. Це дасть можливість створити передумови для уніфікації бухгалтерського  обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів. На світовому рівні об’єктивними причинами інтернаціоналізації бухгалтерського обліку стали подальший розвиток продуктивних сил та поділ праці у світі. Досить істотно на наведені процеси протягом останніх десятиріч впливав і науково-технічний прогрес, а також активні процеси мігріції. Крім того, поглиблення міжнародного поділу праці посилило процеси інтернаціоналізації виробництва, розширення міжнародної торгівлі та активізацію міжнародних інвестицій.  

Інтернаціоналізація обліку позначається насамперед на національних облікових системах, яких налічувалося на початку 60-х років понад 100 різновидів. Кожна національна система бухгалтерського обліку через трансформацію відповідних законодавчих актів дає змогу ефективно вирішувати тактичні й стратегічні завдання розвитку економіки відповідної країни.  

Не дивлячись  на спроби трансформації національних систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, всеж таки залишаються великі різниці в  системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою. Бухгалтерська практика, яка застосовується в більшості зарубіжних країн, відрізняється використанням положень принципу обачності, принципу балансової вартості і фіскальних законів.  

Бухгалтерський  облік різних країн суттєво відрізняється  в силу багатьох причин та обставин.  

Кожній країні притаманні свої історія, культурні  цінності, політична система, менталітет тощо. Те ж саме можна сказати  і про бухгалтерський облік. Двох абсолютно однакових систем бухгалтерського обліку не існує. Навіть у країнах з однією мовою та єдиними правилами обліку термінологія і форми надання звітності суттєво відрізняються. Не існує української, американської, німецької або французької системи бухгалтерського обліку. Існує єдиний облік, який зародився ще у XV столітті, і лише національні особливості та традиції, що історично склалися в кожній країні, зумовлюють різні підходи щодо його побудови. Сучасний стан обліку в зарубіжних країнах характеризується як внутрішніми особливостями, що відрізняють одну облікову систему від іншої, так і загальними для всіх стандартами і принципами ведення обліку і складання звітності.  

Будова системи  бухгалтерського обліку – це не лише сукупність елементів, пов’язаних між собою, об’єднаних в єдине ціле і таких, що надають інформацію про стан та рух активів та пасивів підприємства, характер, а також результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Її структура залежить і від впливу зовнішніх факторів, що є множиною тих елементів системи та їх суттєвих властивостей, які не виступають частинами системи обліку, але зміни будь-якого з яких можуть спричинити зміни в стані облікової системи. І, звичайно, сама система може вплинути на зовнішнє середовище, тобто на інші системи. Все це призводить до виникнення відмінностей однієї національної системи від іншої.  

Метою даного заняття  є визначення факторів, що впливають  на формування облікових систем, а  також характеристика бухгалтерського  обліку в зарубіжних країнах.  

1.1. Становлення міжнародної системи бухгалтерського обліку.  

Міжнародна система  бухгалтерського обліку сформувалась на початку 80-х років в результаті впровадження в практику міжнародних  норм і стандартів в області бухгалтерського  обліку та переходу організації управлінського обліку на стратегічний етап.  

Історичні етапи  становлення міжнародної системи  бухгалтерського обліку характеризуються даними таблиці 1.  

Таблиця 1. Історичні  етапи становлення міжнародної  системи обліку.  

Історичні етапи  розвитку облікових систем Рік Основні інновації в галузі бухгалтерського обліку Характерис-тика облікових систем Проблеми, які вирішувались Методи вирішення  

Торговий етап До 1800 року Подвійний запис. Створення  національних облікових систем Національні  торгові системи Управління комбінаціями товарів Контроль результатів  

Підприєм-ницький  етап До 1900 року Поява промислової  бухгалтерії. Створення планів рахунків підприємств Національні промислові системи Дотримання дисципліни праці  та процедур на заводі Контроль роботи  

Організацій-ний етап До 1950 року Створення аналітичних та управлінських бухгалтерій. Використання в обліку норм та стандартів, нормативного методу, “стандарт-костингу”. Організація обліку по центрам відповідальності Національні управлінські системи Аналіз детальних операцій, робочих місць, вимірювання праці Розподіл на підсистеми (центри відповідаль-ності). Аналіз, спостерігання і вимірювання  

Оптимізаці-йний етап 1950-1975 роки Використання ЕОМ в  обліку.АРМ бухгалтера. Маржинальна  бухгалтерія Міжнаціо-нальні системи Оптимізація проектів, регламентів, запасів. Лінійна рівновага. Статистичний контроль Побудова моделей. Математичне програмування Оптимізація підсистем. Теорія ймовірності  

Стратегіч-ний  етап З 1975 року Стратегічна бухгалтерія.  

Облік по сегментам діяльності Міжнародні системи бухобліку Вертикальна і горизонтальна інтеграція. Локалізація. Спеціалізація. Змінна технологія, організація. Вплив невизначених факторів. Повна якість. Партнерські відносини Системний аналіз, стратегічний аналіз (ринки, процеси, соціальні групи населення). Аналіз “витрати-випуск-процеси”. Соціально-економічний аналіз організацій  

Торговий етап зайняв в історії розвитку майже 6 століть і характеризується появою подвійного запису в обліку, балансі, Головній книзі, методів контролю і привів до створення національних торгових систем.  

Підприємницький етап характеризується появою промислової  бухгалтерії, яка визначає собівартість окремих видів продукції, методів  розподілу накладних витрат, десяткової системи класифікації рахунків. Найбільшим досягненням даного етапу є створення планів рахунків підприємств.  

Організаційний  етап розвитку і удосконалення бухгалтерського  обліку в цілому характеризується державною  стандартизацією бухгалтерського  обліку, яка привела до появи і  розвитку національних планів рахунків (Німеччина – 1937 р., Франція – 1947 р.). Основним внеском в розвиток обліку на цьому етапі є поділ бухгалтерії на дві: фінансову і аналітичну; і поява принципів управлінської бухгалтерії, яка вирішувала тактичні проблеми управління на основі визначення і аналізу результатів по центрам діяльності, широкого використання в фінансовій і управлінській бухгалтеріях планів показників: стандартів, норм, кошторисів.  

В результаті цього  в бухгалтеріях органічно використовувалась  система національних показників, яка характеризує як загальні результати роботи підприємства, так і діяльність центрів відповідальності.  

Бухгалтерія, яка  акумулювала планові показники, отримала назву бюджетної і представляла інформацію, яка характеризувала  баланс, прибутки і збитки, діяльність центрів відповідальності самофінансування, постачання, виробництво та реалізацію.  

Бухгалтерія на даному етапі інтегрувала функції  обліку і планування, в її недрах народилася нова спеціальність “управлінський контроль”.  

Оптимізаційний  етап розвитку системи обліку характеризується тим, що бухгалтерія поряд з вирішенням тактичних завдань почала вирішувати стратегічні задачі управління за допомогою  використання в обліку ЕОМ, і чіткого  розподілу витрат на змінні, пропорційній обсягу виробництва, і постійні, або структурні, незалежні від обсягу виробництва, що є основою використання в обліку методу “директ-костингу”.  

Основою “директ-костинга”, відомого в Європі як маржинальна  бухгалтерія, є відображенням обліку декількох категорій марж і півмарж, і віднесенням постійних витрат на фінансовий результат, тобто компенсація їх за рахунок маржі чи внеску, визначеного різницею випуску (реалізації) і змінних витрат. Звідси широке використання в обліку і аналізі поняття мертвої точки (критичний обсяг виробництва), тобто обсяг реалізації, який компенсує постіійні витрати і дає нульовий фінансовий результат.

Прийоми “директ-костингу”  нині стали класикою обліку. Їхні принципи органічно увійшли в допущення, прийняті при моделюванні обліку витрат. Це витікає з восьми умов:  

· Зміни витрат та прибутку прямолінійно залежать від  обсягів реалізації товару;  

· Усі витрати  обігу мають бути розподілені  на постійні та змінні;  

· Вартість чинників господарської діяльності на одиницю  товару вважається незмінною;  

· Коливання  економічної ефективності до уваги  не беруться;  

· Структура  асортименту постійна;  

· Запаси товару та виробничі запаси теж постійні;  

· Ціни на реалізовані  товари вважаються незмінними;  

· Доходи та витрати  обігу розраховуються на підставі загальних обсягів господарської діяльності.  

“Директ-костинг” повинен забезпечувати адміністрацію  об’єктивною інформацією для  вирішення важкого питання –  складання виробничої програми. Цей  метод дає змогу групувати  виробничі витрати відповідно до функцій, що їх зумовлюють, та виявити їхній вплив на рівень витрат обігу.  

На оптимізаційному  етапі міжурядові та професіональні бухгалтерські організації провели  аналіз національних і регіональних облікових систем і почали створення  міжнародної системи бухгалтерського обліку.  

На стратегічному  етапі завершилося в цілому створення  міжнародної системи бухгалтерського  обліку і з’явилося поняття стратегічної бухгалтерії, яка забезпечує прийняття  стратегічних рішень, а також аналіз за даними стратегічного планування та обліку.  

Основами організації  міжнародної системи обліку є  використання в обліку ряду основоположних принципів, які є характерними для  регульованої ринкової економіки і  які створили можливість отримання  облікової інформації, на основі якої приймаються тактичні та стратегічні рішення.  

1.2. Особливості  обліку в зарубіжних країнах  і фактори, що на них впливають.  

Система бухгалтерського  обліку – це акумуляція та трансформація  множини даних про факти господарського життя, які формують всебічну інформацію про господарсько-фінансову діяльність господарюючих суб’єктів, необхідних для прийняття ефективних економічних рішень певним колом користувачів.  

Загальне поняття  національної системи бухгалтерського  обліку випливає з визначення облікової системи, наведеного вище і конкретизується рядом принципів:  

1. Історичне  місце облікової системи.  

2. Історично  сформована система регламентації  обліку.  

3. Наявність  та використання розвинутої системи  національних бухгалтерських стандартів, розроблених на основі міжнародних стандартів, з врахуванням національних особливостей розвитку економіки.  

4. Національний  план рахунків, побудований за  певною моделлю.  

5. Зовнішні форми  контролю за діяльністю фірм.  

Національна система  бухгалтерського обліку дозволяє вирішувати тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом створення відповідних законодавчих актів, які регулюють національну облікову систему.  

В цілому, національна  система обліку характеризується наступними основними показниками:  

1) методами обліку  і оцінки виробничих запасів,  що використовуються в різних  країнах;  

2) системою організації  бухгалтерського обліку в масштабах  підприємства;  

3) методологією  визначення кінцевих фінансових  результатів діяльності підприємства;  

4) системою фінансової  звітності з вказанням типових  форм і приміток, які можна  застосувати до міжнародних стандартів.  

Щоб зрозуміти  як в кожній конкретній країні розвивається своя система бухгалтерського обліку, необхідно визначити ті фактори, які впливають на особливості створення і функціонування національних систем. До таких факторів відносять: загальну економічну ситуацію в країні; професійне самоврядування; ступінь розкриття фінансової інформації; систему оподаткування; юридичне середовище; мову; національні особливості; джерела фінансування; економічні наслідки від прийнятої системи.