Види аудиту їх класифікація

     Для досягнення цілей, які ставить перед  собою аудит, спочатку необхідно  визначитись, у достовірності яких саме тверджень аудиторам потрібно пересвідчитися.

     Твердження  керівництва тісно пов'язані з  загальноприйнятими принципами бухгалтерського  обліку. Ці твердження - частина критеріїв, якими користується керівництво  для відображення бухгалтерської інформації у фінансовій звітності.

     Згідно  зі Стандартами аудиторської звітності установленими Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, твердження класифікуються за п'ятьма категоріями.

     Існування або виникнення. Згідно з цими твердженнями, активи, зобов'язання й акціонерний  капітал, включені у баланс, справді існують; надходження і витрати, включені у звіт про доходи, справді мали місце (виникли) протягом звітного періоду.

     Наприклад, керівництво корпорації стверджує, що товарно-матеріальні запаси, включені до балансу, справді існують і можуть бути реалізовані станом на вказану в балансі дату. Так само керівництво стверджує, що у звіті про доходи показані суми надходжень від продажу, які справді мали місце.

     Повнота. Відповідно до цих тверджень, усі  господарські операції і залишки  на рахунках бухгалтерського обліку, які мають бути відображені у фінансовій звітності, туди включені (тобто включені у повному обсязі). Наприклад, керівництво корпорації стверджує, що весь обсяг продажу товарів і послуг документально оформлений і включений до фінансової звітності. Так само керівництво стверджує, що всі векселі, видані корпорацією, включені до балансу як зобов'язання цієї корпорації.

     Твердження щодо повноти є протилежними твердженням щодо існування і виникнення. Твердження щодо повноти враховують можливість невідображення в балансі статей, які мають бути до нього включені, а твердження щодо існування і виникнення припускають можливість включення до фінансової звітності сум, які туди не повинні входити. Звідси відображення в документах продажу, який реально не відбувся, було б порушенням твердження щодо виникнення, а невідображення у документах продажу, що реально мав місце, було б порушенням твердження щодо повноти.

     Права і зобов'язання. За цими твердженнями відображені в балансі активи є правами, які має юридична особа, а пасиви - зобов'язаннями цієї юридичної особи на звітну дату.

     Оцінка  або розподіл. Згідно з цими твердженнями статті активів, пасивів, акціонерного капіталу, надходжень і витрат включені у фінансову звітність належними  сумами. Наприклад, керівництво стверджує, що дебіторська заборгованість, включена до балансу, відображена у реальних сумах, які очікується отримати.

     Подання і відкритість.

     Необхідно зауважити, що наведена вище класифікація тверджень є далеко не єдиною. Багато аудиторських фірм розробляють свою власну класифікацію тверджень керівництва, керуються нею у своїй роботі, підтверджуючи ці твердження чи заявляючи в аудиторських звітах про їх недотримання.

     Методичні основи проведення аудиторської перевірки  бухгалтерської звітності підприємства. Проводиться загальний огляд наявності та правильності оформлення форм звітності, про що роблять відмітки в робочих документах аудиту.

     Достовірність звітності і своєчасність її подання  відповідним органам перевіряється  аудитором на підставі нормативних документів про бухгалтерські звіти і баланси. При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік.

     Установлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників та акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

     Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять  на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

     Для впевненості у правильності складання  бухгалтерського балансу (ф. № 1), звіту  про фінансові результати та їх використання (ф. № 2) і звіту про фінансово-майновий стан підприємства (ф. № 3) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Досвід показує, що для такої перевірки аудитору необхідно скласти спеціальну таблицю взаємозв'язків показників, які відображені у звітних формах. ,

     Після того як аудитор перевірив взаємну  погодженість показників фінансової звітності  підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він  разом з головним бухгалтером  підприємства встановлює їх причини. У  разі потреби до звітності керівництвом підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємстві аудитор має підстави підтвердити правильність її складання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е.Петрик и др.; Под ред. А. Кузьминского. – К.. «Учетинформ», 1996 -283с.

2. Гончарук Я. А., Рудницький В. С. Аудит.: Вид 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів. Оріяна нова 2004 

3. Давидов Г. М. Аудит. Навч. Посібник – К.. «Знання», КОО, 2000 р. 

4.Дерев´яненко С. І., Олійник С. О. Основи Аудиту. К.. Центр учбової літератури, 2008 – 328с. 

5. Дорош Н. І. Аудит. Методологія і організація. К.. «Знання» 2000 – 402с. 

6.К. О. Утенкова. Аудит Навч. Пос. – К.. Алтера, 2011 – 408с. 

7. Кулаківська Л. П. Основи аудиту. К.. «Каравела». 2002 – 504с. 

8. Усач  Б. Ф. Аудит: навч. посіб. – К.. Знання-прес, 2002.