Види аудиту їх класифікація

Зміст 

Вступ……………………………………………………………...3 

1.Зовнішній  та внутрішній аудит. Та їх  порівняльна характеристика…………………………………………………...4 

2. Види аудиту, їх характеристика……………...........................8 

3. Класифікація аудиту…………………………………………25 

     3.1 Операційний аудит…………………………………………...…26 

     3.2 Аудит на дотримання нормативних вимог…………….………27 

     3.3 Аудит фінансової звітності………………………………..……28 

Висновок………………………………………………………...29 

Список  використаної літератури………………………………32 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

   Метою та завданням даної курсової роботи є детальне висвітлення характеристик та класифікація видів аудиту за різними критеріями.

   Наприклад, за організаційно-процесуальними ознаками аудит поділяють на регламентований, договірний, внутрішній, однопредметний, багатопредметний і комплексний, за функціями - запобіжний, предметний, ретроспективний і стратегіч

ний та ін. Розрізняють також аудит зовнішній і внутрішній.

   Об´єктами дослідження виступають власне самі види аудиту, як невід´ємна частина даної науки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Зовнішній та внутрішній аудит. Та їх порівняльна характеристика

    

   За формою і метою здійснення  аудит поділяють на зовнішній  (незалежний) і внутрішній, підлеглий  в тій формі, в якій він  проводиться.

   Зовнішній аудит — незалежний аудит відносно контрольованого підприємства, що здійснюється на підставі договору з підприємством-замовником. Метою такого аудиту є перевірка законності господарських операцій, достовірності фінансової звітності, бухгалтерського балансу, а також визначення, наскільки відповідає ведення бухгалтерського обліку встановленим стандартам і процедурам.

   Внутрішній аудит — перевірка, наскільки проведені господарські операції відповідають вимогам нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Його метою є вдосконалення організації та управління виробництвом і пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. 
 

   Відмінності між внутрішнім і  зовнішнім аудитом наведено на рис. 1.1. 
 

 
 
 
 

Рис. 1.1. Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аудиту 
 

 
 

Рис. 1.2. Схема взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього аудиту 

   Зовнішній аудит за об’єктами дослідження можна поділити на: 

   бухгалтерський аудит — аудит стану, організації та ведення обліку, правильності складання бухгалтерської звітності; 

   управлінський та(або) операційний  аудит — аудит діяльності підприємства або його окремих підрозділів з метою надання рекомендацій щодо ефективності діяльності суб’єкта господарювання; 

   аудит фінансової звітності — це перевірка повноти та достовірності складання фінансової звітності суб’єкта господарювання; 

   екологічний аудит — це перевірка впливу діяльності підприємства на стан та зміну навколишнього середовища та дотримання екологічних норм. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Види  аудиту, їх характеристика

 

  Для правильного розуміння змісту аудиторського контролю, його функцій і перспектив розвитку та використання в системі управління суб'єктами господарської діяльності важливе значення має науково-обгрунтована класифікація аудиту.

   Вивчення вітчизняної і зарубіжної спеціальної економічної літератури з аудиту підтверджує неоднозначність поглядів різних економістів щодо видів аудиту та його класифікації (табл. 2.1.). Як видно із даних цієї таблиці, більшість вчених залежно від суб'єкта аудиту окремо виділяють аудит зовнішній і внутрішній.

   Зовнішній аудит в Україні здійснюють незалежні сертифіковані аудитори на договірній основі з суб'єктами господарської діяльності, згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність". Незалежні аудитори (аудиторські фірми) повинні отримати в АПУ на підставі сертифікату аудитора ліцензію на право займатися аудиторською діяльністю.

   Внутрішній аудит здійснюють висококваліфіковані штатні працівники самого підприємства. Для внутрішніх аудиторів сертифікат і ліцензія не є обов'язковими.

   Зміст зовнішнього і внутрішнього аудиту досить детально розкрито у багатьох працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених

   Між зовнішнім і внутрішнім аудитом є певний зв'язок і відмінності. Відомий економіст з Великобританії Р. Адамс стверджує, що "для аудитора, котрий проводить згідно із законом зовнішній аудит, дуже важливо дослідити роль, яку відіграє в організації внутрішній аудит, з метою зменшення дублювання робіт. Це можливо незалежно від того, чи охоплює внутрішній аудит фінансову систему, чи контролює такі сфери, як управління руху товарно-матеріальних цінностей або фінансовий менеджмент" . Крім цього, у МНА 10 "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" наголошено на тому, що зовнішній аудитор повинен оцінити внутрішню функцію аудиту таким чином, яким він вважає за доцільне. Це буде відповідати визначенню суті, часу проведення та обсягу процедур аудиту. Адекватна функція внутрішнього аудиту буде виправданням скорочення процедур, які виконав зовнішній аудитор, але не може виключати їх . 

Таблиця 2.1.

 

Види аудиту в українських і закордонних джерелах

 
 
 
 
 
 
 

Продовження таблиці 2.1. 

  

  Отже, зовнішній аудитор у певній мірі покладається на результати роботи внутрішнього аудиту. При вирішенні однакових завдань внутрішні і зовнішні аудитори можуть використовувати ті ж самі прийоми та процедури контролю. Це підтверджує тісний зв'язок між зовнішнім і внутрішнім аудитом.

   Найгрунтовнішу характеристику особливостей і відмінностей зовнішнього та внутрішнього аудиту подано у праці відомих російських вчених А.Д. Шеремет і В.П. Суйц . Як справедливо вказують ці економісти, зовнішній аудит відрізняється від внутрішнього метою і завданнями, об'єктом дослідження, видом діяльності, організацією роботи, стосунками з керівництвом суб'єкта перевірки, кваліфікацією, організацією оплати праці аудиторів, відповідальністю, звітністю тощо.

   Мету і завдання зовнішнього аудиту обумовлюють договором між аудитором (аудиторською фірмою) і клієнтом, а для внутрішнього аудиту завдання ставить керівництво підприємства. Аналогічно визначають, виходячи із мети і завдання аудиту, об'єкти контролю.

   Організація роботи внутрішніх аудиторів і їх функціональні обов'язки визначає керівник підприємства, а для зовнішніх аудиторів — директор аудиторської фірми. У випадку, коли аудитор здійснює свою діяльність не як юридична особа, він керується тільки чинним законодавством і МНА та ННА.

   Для зовнішнього і внутрішнього аудиту є певні відмінності у вимогах щодо кваліфікації аудиторів. Зовнішній аудитор повинен здати спеціально створеній АПУ комісії іспити на право отримання сертифіката аудитора. До внутрішніх аудиторів таких вимог не ставлять. Отже, внутрішнім аудитором може бути працівник із вищою або середньою спеціальною освітою без сертифіката аудитора.

   Зовнішній і внутрішній аудит має також певні відмінності щодо оплати праці, відповідальності і звітності.

   Зарплата внутрішніх аудиторів визначається діючою системою оплати праці на даному підприємстві, а зарплата зовнішніх аудиторів в основному залежить від обсягу виконаних робіт, хоча ряд великих аудиторських фірм України використовують погодинну форму оплати праці.

   Щодо відповідальності внутрішніх аудиторів, то вони підзвітні і відповідають перед керівництвом підприємства, де вони є штатними працівниками. Зовнішні аудитори в першу чергу відповідальні перед клієнтом і третіми особами. Характер та рівень відповідальності зовнішніх аудиторів визначається Законом України "Про аудиторську діяльність" і договором на аудиторську перевірку, укладеним між аудитором (аудиторською фірмою) і клієнтом. Крім матеріальної відповідальності, зовнішній аудитор може нести адміністративну відповідальність, хоч у практиці аудиторської діяльності в Україні адміністративна відповідальність не зайняла належного місця.

   Зовнішній аудитор звітує перед замовником аудиторським висновком, один із примірників якого, у передбачених законом випадках, передають у податкові органи і публікують в пресі. Наприклад, обов'язковому опублікуванню підлягає річна бухгалтерська звітність відкритих акціонерних товариств, яку підтверджує аудитор. Внутрішній аудитор звітується виключно перед своїм керівництвом.

   Внутрішній аудит в Україні поки що впроваджується повільно і не зайняв належного місця у системі управління великих та середніх підприємств. Діючі контрольно-ревізійні служби на ряді підприємств не виконують в повній мірі всіх функцій внутрішнього аудиту. Наприклад, ревізійні служби системи споживчої кооперації в основному здійснюють лише ревізійні і тематичні перевірки. Як відомо, основною метою ревізії є контроль за збереженням власності.

   На наш погляд, у сучасних умовах господарювання на перший план виступає не стільки збереження, як примноження власності. Цього досягають насамперед за рахунок контролю за ефективним і раціональним використанням у виробництві матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Отже, функції служби внутрішнього аудиту значно ширші, ніж функції контрольно-ревізійних відділів окремих підприємств і організацій. Тому впровадження у систему управління великих і середніх підприємств різних галузей народного господарства служби внутрішнього аудиту з притаманними йому функціями є об'єктивною необхідністю в умовах ринкових відносин.

   Важливе наукове і практичне значення для планування, вибору методики та визначення процедур аудиту має його класифікація за об'єктами контролю. За цією ознакою економісти Зубілевич С.Я. і Голов С.Ф. виділяють аудит річної бухгалтерської звітності, узгодженості і операційний .

    Що стосується вживання термінів "аудит узгодженості" і "операційний аудит", то, на наш погляд, дані назви не в повній мірі відповідають суті й змісту цих видів аудиту. Узгоджувати з клієнтом можна процедури перевірки, обсяг робіт, вартість послуг тощо, а не відповідність чинному законодавству. Закон потрібно виконувати, а не узгоджувати. Вважаємо, що доцільніше вживати термін аудиту "на відповідність".