Управління фінансовими результатами підприємства

      У нашому випадку вплив факторних  показників на прибуток (результативний показник) можна подати у вигляді адитивної моделі:

                    П = В – С – АВ – ВЗ – ІОВ + ФД – ФВ – ПНП,                      (2.2)

      де  В — виручка від реалізації продукції; С — собівартість реалізованої продукції; АВ — адміністративні  витрати; ВЗ — витрати на збут; IОВ — інші операційні витрати; ФД — фінансові доходи; ФВ — фінансові витрати; ПНП — податок на прибуток; ЧП — чистий прибуток.

      Як  відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких коефіцієнтів, як ціна реалізованої продукції, частка кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації та кількість реалізованої продукції. Таку залежність можна відобразити за формулою:

                                             В = N · УД · Ц,                                                  (2.3)

      де  УД — показник структури реалізованої продукції; N — обсяг реалізованої продукції; Ц — ціна продукції.

      Факторна  модель собівартості реалізованої продукції  матиме такий вигляд:

                                                С = N · УД · В_з,                                               (2.4)

      де  В_з — змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

      Звіт  про фінансові результати не дає  змоги визначити вплив усіх перелічених  чинників на фінансовий результат з  причини відсутності даних про  частку реалізованої та виробленої продукції, обсягу випуску й реалізації, ціни, собівартості одиниці продукції. Однак це можна зробити на основі середнього індексу ціни (визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягів реалізованої та виробленої продукції).

      Припустимо, що ціни на продукцію у звітному році зросли на 5 %, тобто індекс цін (І_ц) становить 1,05. Визначимо вплив чинників на зміну виручки від реалізації. Загальну зміну виручки від реалізації обчислимо за формулою:

                                            Δ В_заг = В₁ – В₀,                                                  (2.5)

      де  В₁, В₀ — відповідно виручка за звітний і базовий періоди.

      Δ В_заг = 8907 – 7701 = 1206 тис. грн.

      Отже, за звітний період виручка від  реалізації продукції збільшилася на 1206 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох чинників: ціни реалізації й обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Вплив цих чинників можна визначити так:

                                            Δ В^Ц = В₁ – В₁ : І_ц ,                                                    (2.6)

      Δ В^Ц = 8907 – 8907 : 1,05 = 8907– 8482,86 = 424,14тис. грн.;

                                           Δ В_NУД = В₁ : І_ц – В₀,                                                      (2.7)

      Δ В_NУД = 8907 : 1,05 – 7701 = 8482,86 – 7701 = 781,86 тис. грн.,

      де  І_ц — індекс цін.

      Отже, зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації продукції на 424,14 тис. грн., а збільшення обсягу випуску продукції — на 781,86 тис. гривень. Як випливає із розрахунків, на підприємстві спостерігається розширення виробництва.

      Аналогічно  розраховують вплив чинників на зміну собівартості реалізованої продукції:

      Δ С_заг = С₁ – С₀ = (8653) – (7026) = – 1627 тис. грн.,                           (2.8)

      де  С₁, С₀ — відповідно собівартість у звітному і базовому періодах.

      Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх чинників, а саме за рахунок загальної зміни цін. Тоді

   Δ С_{(Nз пер.)} = C₁ – С₁ : I_ц = 8653 – 8653 : 1,05 = 412,05 тис. грн.;               (2.9)

   Δ С_NИУД = C₁ : I_ц = Δ С_{(Nз пер.)} = C_заг – Δ С_{(ц з пер.)}                                                               (2.10)

   Δ С_NИУД = 1627 – 412,05 = 1212,95тис. грн.                                                                                           

      Отже, за рахунок зменшення обсягу випуску собівартість продукції знизилася на 1212,295 тис. грн., за рахунок зміни цін — на 412,05 тис. грн.

      Як  видно із розрахунків, зміна цін  вплинула на чистий прибуток через  виручку і собівартість. Вплив  зміни цін на розмір чистого прибутку в складі виручки і собівартості має різноспрямований характер: спад виручки від реалізації продукції сприяло зменшенню чистого прибутку, а зростання собівартості призвело до зменшення прибутку. З урахуванням цього, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити так:

      Δ П_ц = Δ В_ц – Δ С_{ц (з пер.)} = 424,14 – 412, 05= 12,09 тис. грн.               (2.11)

      За  рахунок зростання цін чистий прибуток підприємства зменшився на 12,09 тис. грн.

      Розрахуємо  вплив на зміну розміру чистого  прибутку інших чинників — вплив  зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат.

      При визначенні впливу даного чинника потрібно врахувати, що він є чинником зворотного впливу щодо прибутку. У зв’язку  з цим у розрахункову формулу  додається знак «–», тобто:

     Δ П_р = – [/АВ₁ + ВЗ₁ + JОB₁ – /АВ_о + ВЗ₀ +СР₀ + ІОВ_о /],                  (2.12)

      де  П_р — зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних витрат.

  За даними табл. 2.6 цей вплив становив:

      Δ П_р = – [((143) + (69) + (1450)) – ((515) + (134) + (1064)) = – (–1662 + 1713) =  – 51 тис. грн.

      Це  означає, що перевитрати за непрямими  витратами призвели до зниження прибутку в звітному році на 51 тис. грн.

      Вплив зміни величини фінансових доходів на зміну розміру чистого прибутку визначають за формулою:

                                            Δ П_ФД = ФД₁ – ФД₀,                                         (2.13)

      де  Δ П_ФД — зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових доходів; ФД₁, ФД₀ — відповідно фінансовий дохід звітного й базового періодів.

      Δ П_ДФ = 1204 – 1080 = 124 тис. грн.

      Розмір чистого прибутку знизився за рахунок збільшення суми фінансових доходів на 124 тис. гривень.

      Вплив зміни величини фінансових витрат можна визначити за формулою:

                                           Δ П_ФВ = –(ФВ₁ – ФВ₀),                                      (2.14)

      де  Δ П_ФВ — зміна чистого прибутку за рахунок зміни розміру фінансових витрат; ФВ₁, ФР₀ — відповідно фінансові витрати у звітному й базовому роках.

      Вплив суми сплаченого податку  на чистий прибуток можна визначити за формулою:

                                           Δ П_ПП = –(ПП₁ – ПП₀),                                      (2.15)

      де  Δ П_ПП — зміна чистого прибутку за рахунок змін величини сплаченого податку на прибуток.

      Δ П_ПП = – (36 – 345) = – 309 тис. грн.

      Узагальнимо вплив чинників, що впливають на розмір чистого прибутку (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Зведена таблиця впливу факторів

на  чистий прибуток звітного періоду

 

      Збільшення  розміру сплаченого податку на прибуток призвів до зниження розміру чистого прибутку на 655 тис. грн.

 

2.4.   Аналіз  рентабельності

      Рентабельність (від нім. rentabel — дохідність, прибутковість) — це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Підприємство вважають рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, забезпечує суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства [3, С. 441].

      Об’єктом  оцінки рентабельності є будь-яке підприємство, а суб’єктами можуть виступати як працівники підприємства, так і сторонні для підприємства аналітики.

      Основні завдання аналізу (оцінки) рентабельності:

• оцінити ефективність діяльності підприємства на поточний момент;
• виявити зміни рентабельності протягом певного періоду;
• визначити чинники, які вплинули на зміну рентабельності;
• визначити резерви зростання рентабельності.

      Основними джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5), статистична звітність та деякі інші форми фінансової звітності підприємства.

      Використовують  багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і показують скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Основні показники рентабельності, наведені в таблиці 2.8, розраховуються за вихідними даними фінансової звітності: форми № 1 «Баланс» і форми № 2 «Звіт про фінансові результати». 

Таблиця 2.8

Основні показники рентабельності