Управління фінансовими результатами підприємства

     Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план, форми бухгалтерської звітності № 1 "Баланс підприємства", № 2 "Звіт про фінансові результати", № 3 "Звіт про рух грошових коштів", № 4 "Звіт про власний капітал", декларація про прибуток підприємства, доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зведена таблиця основних показників, дані бухгалтерського обліку – рахунки класу 7. Рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки:

     791 «Результат основної діяльності»; 

     792 «Результат фінансових операцій»;

     793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

     794 «Результат надзвичайних подій».

     В процесі діяльності підприємства використовують такі показники прибутку: валовий прибуток; загальна сума прибутку; прибуток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; неоподаткований прибуток (цільовий); чистий прибуток; нерозподілений прибуток [3, С. 428].

      1.2. Система показників  фінансових результатів  та порядок їх формування

     З прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 3 «Звіт про фінансові результати»  підприємства визначають прибуток – збиток на різних стадіях його формування.

     Тлумачення сутності фінансові результати вітчизняними вченими є близькими до визначення наведеного у П(С)БО № 3. Так, наприклад, проф. Ф.Ф. Бутинець трактує поняття фінансових результатів, фінансовий результат – це прибуток або збиток який отримує господарюючий суб'єкт внаслідок своєї діяльності [4, С. 304-305].

     Під видом діяльності, розуміють – сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності:

• Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність визначається згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» як операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
• Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
• Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
• Надзвичайна подія – це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

     Схематично  загальний фінансовий результат  подано на рис. 1.1.

 

      Рис. 1.1. Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків) 

      У розрізі таких видів діяльності, що були наведені вище досліджуються  показники фінансових результатів:

• фінансовий результат від основної діяльності;
• фінансовий результат від іншої операційної діяльності;
• фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;
• фінансовий результат від звичайної діяльності;
• фінансовий результат від надзвичайної діяльності [5, С. 26].

      Виділяють валовий, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистий прибуток та нерозподілений прибуток. Розглянемо детальніше виділені показники:

      Валовий прибуток – це економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує операційний прибуток, чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

      Операційний прибуток – це фінансовий результат від операційної діяльності, який визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До інших операційних доходів належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні), суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності. Розраховується за такою формулою:

      До  операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

      Прибуток  або збиток від  звичайної діяльності до оподаткування – це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі відсотків та інших витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

      Прибуток (збиток) від звичайної  діяльності після  оподаткування –це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

      Чистий  прибуток (збиток) – це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

      Для правильного визначення чистого  прибутку необхідно володіти методикою  розрахунку прибутку від окремих  видів діяльності. Так, прибуток від  торгівлі цінними паперами та деривативами обчислюють як різницю між проданими цінними паперами і деривативами та витратами, понесеними підприємством у зв’язку з придбанням цінних паперів і деривативів протягом звітного року. Ці витрати збільшуються на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів.

      Прибуток  від продажу основних засобів і нематеріальних активів визначають як різницю між продажною ціною та залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.

      Прибуток  від надання товарного  і комерційного кредитів – це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов’язаних з цією операцією.

      Прибуток  від володіння  корпоративними правами  – акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дають змогу брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

      Прибуток  у формі відсотків  від володіння  борговими вимогами, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи державні скарбничі зобов’язання визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов’язаних з операцією володіння борговими вимогами.

      Прибуток  від лізингу  – це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

      Прибуток  для оподаткування  визначають відніманням від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за податковим обліком).

      Визначимо сутність поняття прибутку відповідно до нових стандартів розглянувши  окремі статті форми № 2 «Звіт про  фінансові результати» [12, С. 135-139].

     Послідовність формування фінансових результатів подано на рис. 1.2. 

 

      Рис.  1.2. Формування фінансових результатів 
Кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

• стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;
• стаття «Інші фінансові доходи» – доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;
• інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;
• стаття «Надзвичайні доходи» – доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії) [8, С. 91-101].
• стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» – виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;
• стаття «Адміністративні витрати» – загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;
• стаття «Витрати на збут» – витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;
• стаття «Інші операційні витрати» – собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;
• стаття «Фінансові витрати» – виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;
• стаття «Втрати від участі в капіталі» – збитки від інвестицій;
• стаття «Інші витрати операційної діяльності» – собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки інвестицій;
• стаття «Надзвичайні витрати» – збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій) [10, С. 87-89].

      Загальну  структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведено на рис. 1.3.

 

Рис. 1.3. Структурно-логічна схема формування прибутку  
підприємства відповідно до Положень (стандартів)  
бухгалтерського обліку

      Прибуток  є основним рушійним стимулом ринкової економіки. Саме його високий рівень свідчить про привабливість підприємств тієї чи іншої галузі з погляду віддачі від вкладення інвестицій і змушує капітали мігрувати.

      Характеризуючи  роль прибутку в ринковій економіці, на думку багатьох економістів, його роль не завжди позитивна, так як окремі види прибутку є джерелом лише особистого збагачення окремих категорій людей і не приносять користі суспільству. Це стосується перш за все прибутку, отриманого від спекулятивних комерційних операцій, невиправдано високих цін у зв’язку з монопольним становищем на ринку, від «тіньової» діяльності підприємств.

      Можна з упевненістю стверджувати, що система  обліку фінансових результатів є  необхідною та важливою частиною функціонування підприємств.  А разом з тим, саме від розуміння важливості цього процесу залежить життєдіяльність конкретних суб’єктів підприємства.

      Дослідженні основні питання стосовно формування та обліку фінансових результатів діяльності є досить вирішальними і багато в  чому їх вирішення вплине на зміцнення економічного стану підприємства. 

 

РОЗДІЛ II

АНАЛІЗ  ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1.   Загальна характеристика  підприємства

     Вагонне депо Бахмач є відокремленим підрозділом Державного територіально – галузевого об`єднання «Південно – Західна залізниця» та підпорядковується галузевій пасажирській службі.

      Повне найменування підприємства – вагонне депо Бахмач. Скорочене – ВЧД – 9. Місцезнаходження відокремленого підрозділу – 16500, м. Бахмач, Чернігівська область, вулиця Деповська № 11.

      Основними завданнями вагонного депо є:

• проведення деповського ремонту пасажирських вагонів, перевезення пасажирів і забезпечення прослідування пасажирських поїздів на дільниці обслуговування;
• проведення капітально – відновлюваного ремонту пасажирських вагонів;
• підвищення ефективності роботи, покращення використання рухомого складу, станків та обладнання;
• забезпечення безпеки руху поїздів та охорони праці;
• дотримання розрахункової і фінансової дисципліни;
• зміцнення та розвиток господарства на основі впровадження досягнень науково – технічного прогресу, передової технології і переводу досвіду;
• надання послуг громадського харчування;
• надання інших послуг, в тому числі населенню.