Теоретичні основи обліку основних засобів

 

ВСТУП

Усі підприємства незалежно  від їхнього виду, форм власності  і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських  операцій відповідно до чинного законодавства.

Питанню обліку основних засобів приділяється достатньо багато уваги у спеціальній та науковій літературі такими авторами як Бутинець Ф.Ф., Бабіч В.В., Ткаченко М.М., Чебанова Н.В., Голов С.Ф., Андрійчук В.Г.,  Більський В.Г., Вігуржинська С.Ю. та ін..

Актуальність обраної теми витікає  з того, що одним з найбільших завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. У сучасних умовах стрімко підвищується роль речових факторів виробництва, зокрема засобів праці, значною вагомою частиною яких і є основні засоби.

Метою курсової роботи є розкриття  теоретичних аспектів з обліку основних засобів, а також практики відображень  операцій з ними в регістрах бухгалтерського  обліку і на рахунках бухгалтерського  обліку, розробка удосконалень.

У зв’язку з цим завдання курсової роботи є:

• Вивчити теоретичні основи обліку основних засобів, дослідити нормативно-правову базу з цього питання;
• Дослідити порядок проведення інвентаризації та;
• Розглянути документальне оформлення операцій основних засобів;
• Освоїти методи нарахування амортизації;
• Розробити шляхи вдосконалення обліку основних засобів.

Предметом дослідження  є теоретичні та організаційні аспекти первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів, а також їх оцінки.

Методологічну основу дослідження  склали загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний, логічні, синтезу, аналізу, порівняння.

 

РЗДІЛ І

Теоретичні  основи обліку основних засобів

 

 

1. Економічна сутність основних засобів (фондів), їх класифікація та оцінка

 

 

На даний час усі  підприємства незалежно від їхнього  виду, форм власності і підпорядкованості  ведуть бухгалтерський облік майна  і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Економічна  сутність основних засобів полягає  в тому, що вони безпосередньо беруть участь у кількох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму до кінця експлуатації та переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зношення у вигляді амортизації.

З метою встановлення сутності основних засобів, вважаємо за доцільне розглянути визначення основних засобів за різними авторами. Аналізуючи визначення основних засобів, відображених в таблиці 1, та вивчивши підходи економістів, можемо звести їх до загального твердження, що основні засоби –  матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таблиця 1

Основні засоби очима відомих економістів

№	Автор	Визначення  поняття основні фонди
1	Андрійчук В.Г.	Основні фонди  – грошове вираження засобів  праці, тобто основних засобів
2	Бутинець Ф.Ф.	Основні фонди (засоби) – матеріальні активи різного роду, що виступають невід’ємною частиною процесу виробництва і становлять основу для створення капіталу
3	Більський В.Г.	Основні фонди  – сукупність засобів праці та матеріально-майнових цінностей, що функціонують в натуральній формі як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері, вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і терміном служби більше одного року
4	Вігуржинська  С.Ю.	Основні фонди  – засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва впродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої частинами
5	Черненко С.К.	Основні фонди  – засоби праці, які беруть участь у виробничому процесі протягом багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизації

 

Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92.

Одиницею обліку основних є окремий об’єкт. Окремим  об’єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Відносно ймовірності  одержання економічних вигод  підприємство має визначити цілі використання основного засобу. Виходячи з визначення основних засобів,такими цілями є:

• використання основного засобу в процесі постачання товарів, виконання робіт надання послуг;
• використання основного засобу для надання в оренду іншим особам;
• використання основного засобу для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Ефективне використання основних засобів сприяє прискоренню  оборотності оборотних засобів. Чим краще експлуатують основні засоби, тим швидше оборотні засоби проходять фазу виробництва і тим менша потреба в їх прирості.

Важливим фактором підвищення використання основних засобів являється  перебудова в системі народного  господарства.

Правильне використання основних засобів в значній мірі залежить від збільшення інтенсивного та експлуатаційного навантаження на основні засоби, автоматизації і  механізації виробничих процесів, мобілізації  застарілих машин, швидкої реалізації основних засобів і максимальної ефективності нової техніки

Суть оцінки основних фондів полягає в тому, що вона являє собою грошове вираження їх вартості.

Існує декілька видів оцінки основних засобів (фондів):

1. В залежності від моменту проведення оцінки основних засобів:

• первісна (початкова) – фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.

• відновна вартість – вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва.

2. З огляду на стан основних засобів:

• повна – їх вартість у новому, не спрацьованому стані.
• залишковою вартістю – реально існуюча їх вартість, ще не перенесена на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги), є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних засобів.

Класифікація  – один із методів пізнання та вивчення явищ, процесів, об’єктів, який полягає в їх розподілі на класи на базі визначених ознак, властивостей та закономірностей зв’язків між ними Чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання досліджуваних явищ, процесів, об’єктів, та можливостей управління ними.

Класифікація  основних засобів допомагає оцінити  наявні основні засоби, знайти можливі  шляхи підвищення ефективності використання основних засобів та прийняти необхідні рішення щодо управління ними.

Для цілей бухгалтерського  обліку основні засоби класифікують так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Класифікація основних засобів

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й  узагальнення інформації про наявність  та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості.

За дебетом  рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума втрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:

• 100 «Інвестиційна нерухомість»;
• 101 «Земельні ділянки»;
• 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;
• 103 «Будинки та споруди»;
• 104 «Машини та обладнання»;
• 105 «Транспортні засоби»;
• 106 «Інструменти, приладдя та інвентар»;
• 107 «Тварини»;
• 108 «Багаторічні насадження»;
• 109 «Інші основні засоби».

На субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» ведеться облік наявності та руху об’єктів інвестиційної нерухомості. На субрахунку 101 «Земельні ділянки» ведеться облік  земельних ділянок.

На субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» ведеться облік  наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних  пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю. На субрахунку 107 «Тварини» і 108 «Багаторічні насадження» ведеться облік довгострокових біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю.

На субрахунку 109 «Інші основні засоби» ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 20 «Основні засоби».

Підприємство  може розширювати зазначену класифікацію, поділяючи у групах (підгрупах) основні  засоби на власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, частковій ліквідації тощо.

 

1.2. Нормативно-правове регулювання обліку основних засобів.

 

 

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» №996-XIV від 16.07.99 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509).