Судово-бухгалтерська експертиза

     Основні джерела інформації:

     оригінал  акта про перевірку фінансово-господарської  діяльності підприємства, організації  чи установи державною податковою адміністрацією з усіма додатками;

     письмові  пояснення керівника, головного  бухгалтера та інших посадових осіб щодо висновків перевірки;

     вилучені  оригінали документів, облікових  регістрів, форми фінансової та податкової звітності, що підтверджують факти  порушень у сплаті податків;

     дані  про майно підприємства, наявність  і рух грошових коштів на рахунках у банку;

     інші  матеріали справи (договори, аудиторські  висновки, акти ревізій, висновки інших  судових експертиз тощо).

     Додатковими джерелами інформації є свідчення  працівників податкової адміністрації, які безпосередньо здійснювали  контроль за виконанням податкового  законодавства суб’єктами підприємницької  діяльності.

     Крім  того, як джерело інформації експерт-бухгалтер  може використовувати зафіксовані  в протоколах свідчення певних категорій  працівників підприємств і організацій, де були здійснені правопорушення. До таких категорій належать працівники бухгалтерій, складів, секретарі, водії, охорона та ін.

       З їхніх свідчень можна отримати  дані про порядок ведення на  підприємстві бухгалтерського обліку, умови здійснення окремих господарських  операцій, місця зберігання матеріальних  цінностей, грошових коштів, бухгалтерських  та інших документів, що підтверджують  факти правопорушень.

       Характерною особливістю правопорушень,  пов’язаних з ухиленням від  сплати податків, є те, що вони  всі віддзеркалюються в первинних  документах, облікових регістрах  і звітних формах, які нерідко  складені з порушенням вимог  щодо організації і ведення  фінансового, управлінського, податкового  обліків та звітності.

       Дані цих документів є підґрунтям  для висновку бухгалтера-експерта  у даній справі. До таких документів  відносять:

     установчі документи підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію як платника податків і зборів);

     документи з обліку касових і розрахункових  документів (прибуткові й видаткові  касові ордери, касові звіти, книги  обліку розрахункових операцій, платіжні доручення, виписки банку, картки зі зразками підписів осіб, які мають  право розпоряджатись грошовими  коштами підприємства);

     документи з обліку матеріальних цінностей (товарно-транспортні  накладні, рахунки-фактури, картки складського  обліку тощо);

     накази, розпорядження, протоколи загальних  зборів, службове листування;

     бухгалтерські регістри та фінансова звітність;

     документи і регістри податкового обліку (податкові  накладні, книги обліку придбання  і продажу товарів);

     податкові декларації та додатки до них.

     Якщо  експерт-бухгалтер виявив, що ухиляння від сплати податків відбулося через  унесення у відповідні документи  поправок, змін чи доповнень, а також  способи виправлень підчисткою і  підробкою підписів, унесенням нового тексту в заповнений документ, то він  має право направити слідчому клопотання про призначення техніко-криміналістичної експертизи документів.

     До  найбільш важливих і характерних  експертних завдань у дослідженні  документів торгового підприємства відносять:

     установлення  фактичних даних, пов’язаних з нестачею або надлишками товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

     визначення  правильності документального оформлення операцій із приймання, зберігання і  реалізації товарів і тари;

     підтвердження документальним обґрунтуванням оприбуткування товарів і тари з урахуванням  висновку інших видів експертиз;

     виявлення невідповідності (розбіжностей) у списанні й оприбуткуванні грошової виручки;

     установлення  відповідності відображення в бухгалтерських документах фінансово-господарських  операцій вимогам нормативних актів  і положенням бухгалтерського обліку;

     з’ясування  відповідності свідчень осіб, які  проходять у справі, даним, що містяться  в документах;

     уточнення кола осіб, за якими згідно з документальними  даними в період, коли проходить  дослідження, значились товарно-матеріальні  цінності та грошові кошти;

     виявлення недоліків у організації і  веденні бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли утворенню  матеріальних збитків або ставали  перепонами для їхнього своєчасного  виявлення.

     Дослідження руху товарів здійснюється за одержання  таких показників:

     залишок товарів згідно з описом інвентаризації на початок періоду, що досліджується (в загальній сумі та з розбивкою  по окремих приміщеннях, секціях  тощо);

     надходження за міжінвентаризаційний період (загальна сума, у тому числі: надходження зі складу, від постачальників тощо); разом (надходження за залишками);

     витрати товарів за той самий період (усього, у тому числі документовані витрати  всіх видів, здавання виручки);

     залишок товарів згідно з документальними  даними;

     залишок товарів згідно з описом інвентаризації на кінець періоду, що досліджується;

     результат до застосування норм природних втрат: а) нестача; б) лишки;

     нарахування і застосування норм природних втрат, кінцевий результат: а) нестача; б) лишки; в) економія природних втрат.

     Особливе  значення в судово-бухгалтерській експертизі

       товарних операцій торгівлі мають  матеріали інвентаризації. Перевіряючи  документацію щодо руху товарних  запасів у крамниці, експерт установлює факти, пов’язані з нестача ми або лишками на дату проведення кожної інвентаризації. Перед початком дослідження необхідно впевнитись у наявності всіх описів, передусім на початок і кінець періоду, що аналізується.

       Наступним завданням судово-бухгалтерської  експертизи в торгівлі є оцінювання  правильності та своєчасності  оприбуткування товарів.

     У результаті всебічного дослідження  встановлюються факти:

     неоприбуткування  товарів (повністю або частково);

     несвоєчасного їх оприбуткування з метою тимчасового  приховування нестачі;

     неправильного віднесення на рахунки бухгалтерського  обліку сум торгової знижки з метою  зменшення величини прибутку товарів;

     необґрунтованого  заниження якості (кондиції) або  заниження цін під час оприбуткування (з тією самою метою);

     невідповідності прибуткових документів розрахунковим  операціям з оплати одних і  тих самих товарів.

     Слідом  за перевіркою оприбуткування товарів  провадять експертне дослідження  видаткових операцій з товарами.

     Кожний  вид витрат потребує специфічних  прийомів експертного аналізу. Проте  загальний принцип оцінки документа  за формою і суттю залишається  незмінним і передбачає:

     нормативну  перевірку;

     арифметичну перевірку;

     порівняння  однорідних записів у документах і облікових 

       реєстрах.

     Виручку експерт-бухгалтер аналізує способом порівняння даних касових і товарних звітів із записами в книгах касирів  і журналах-ордерах за супровідними рахунками. При цьому особливу увагу  звертають на хронологічну послідовність  документів, правильність підрахунку підсумку в них. Використовуючи метод  зустрічної перевірки, експерт-бухгалтер  з’ясовує достовірність відображення операцій, пов’язаних з надходженням виручки в касу підприємства і здаванням її на рахунки в банк.

3. Механізм  порушень в операціях  з грошовими коштами

     Методичні прийоми експертного дослідження  операцій з коштами у касі та на рахунках у банку включають розрахунково-аналітичні, документальні, прийоми узагальнення й реалізації результатів експертизи, аналітичного групування доказів правопорушень  та ін..

       Усі операції щодо приймання  та видачі грошей з каси  виконує матеріально відповідальна  особа — касир. Оформляючись  на роботу, касир дає зобов’язання (відображене в договорі про  матеріальну відповідальність), за  яким бере на себе повну  матеріальну відповідальність за  прийняті грошові кошти та  інші цінності в касі. Якщо  через необережність, недбалість  касира підприємству будуть заподіяні  збитки, касир зобов’язаний їх  відшкодувати.

     Каса  — самостійний структурний підрозділ  підприємства, призначений для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків  готівкою.

       Адміністрація підприємства зобов’язана  створювати необхідні умови для  забезпечення збереження грошових  коштів у касі. Підприємство може  мати у своїй касі мінімальні  суми готівки на задоволення  невідкладних господарських потреб. Ліміт залишку готівки в касі  встановлюється установою банку  або самостійно визначається  підприємством. Перевищення ліміту  можливе лише в дні видачі  заробітної плати протягом трьох  робочих днів. Зберігання в касі  цінностей, які не належать  даному підприємству, забороняється.

       Основними джерелами поновлення  готівки в касі є надходження  з поточного рахунка в банку,  виручка від реалізації продукції  чи послуг, надходження невикористаних  залишків підзвітних сум тощо.

       Для одержання грошових коштів  з поточного рахунка установи  банку на підставі спеціальних  заяв видають підприємствам чекові  книжки.

       Надходження готівки в касу  оформлюється прибутковим касовим  ордером. У ньому вказується, від  кого надійшли гроші, на які  цілі або за що вони вносяться,  сума і дата. Видача готівки  з каси оформлюється видатковим  касовим ордером. У ньому зазначається  кому, на які цілі або за  що видані гроші, сума і дата. У разі видачі грошей готівкою  за видатковим касовим ордером  касир ретельно перевіряє правильність  його оформлення, наявність підписів  керівника підприємства та головного  бухгалтера.

       Облік руху грошових коштів  підприємства здійснюється в  касовій книзі, записи в якій  ведуть у двох примірниках.  Після виведення результатів  за день касир надсилає другий  примірник у бух­галтерію як  звіт про касові операції. До  нього додаються всі документи,  що надійшли до каси протягом  дня. Відповідальність за додержання  касової дисципліни покладається  на керівників підприємств, головних  бухгалтерів, керівників фінансових  служб і касирів.

       Облік руху грошових коштів  по касі здійснюється на активному  рахунку № 30 «Каса». За дебетом  цього рахунка відображається  надходження грошей до каси.

       У разі виявлення в касі  нестач або лишків готівкових  грошей експертне дослідження  касових операцій проводиться,  як правило, у такій послідовності:

      1) порівнюються записи в касовій  книзі з прибутковими та видатковими  касовими документами. Визначається  повнота і правильність оформлення  документації. При цьому необхідно  зіставити дані, вказані у прибуткових  касових ордерах, з даними записів  на контрольній стрічці регістрів  розрахункових операцій (якщо вони  є на підприємстві) або з даними  розрахункових книжок;

      2) перевіряється арифметична достовірність  підрахунків у касовій книзі  сум операцій за кожний день  і правильність переносу сум  залишків на наступну сторінку  книги;