ЗМІСТ 
 

ВСТУП 3

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА 4

1. Атестація судових експертів 4

2. Завдання та методика судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків 6

3. Механізм порушень в операціях з грошовими коштами 13

4. Призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи по цивільним справам 17

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 20

1. Ситуаційне завдання 20

2. Ситуаційне завдання 22

ВИСНОВКИ 27

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28 

 

ВСТУП

     Чинне законодавство містить багато нормативно-правових актів, які так чи інакше стосуються питань проведення експертиз усіх видів. Експертизи є одним зі способів дослідження, за допомогою яких з’ясовуються об’єктивні обставини здійснення тих чи тих  дій у конкретних справах.

       Порядок призначення судової  експертизи визначений Кримінально-процесуальним,  Цивільно-процесуальним та Господарсько-процесуальним  кодексами України, Законом України  «Про судову експертизу» від  25.02.1994 № 4038-ХІІ, Інструкцією про  призначення та проведення судових  експертиз, затвердженою наказом  Міністерства юстиції України  від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою  в Міністерстві юстиції України  03.11.1998 за № 705/3145, та іншими  нормативно-правовими актами з  питань судової експертизи (дод. 1).

     Експертиза  — це дослідження будь-якого питання  обізнаною особою-експертом (від  лат. expertus — досвідчений). Випадки, коли призначення експертизи у кримінальних справах є обов’язковим, перелічені в ст. 76 КПК України.

       Згідно зі ст. 1 Закону України  «Про судову експертизу» «…судова  експертиза — це дослідження  експертом на основі спеціальних  знань матеріальних об’єктів, явищ  і процесів, які містять інформацію  про обставини справи, що перебуває  у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду». 

 

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

1. Атестація судових експертів

     В Україні застосовується атестація  судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою  атестації судо-вого експерта є забезпечення належного професійного рівня кері-вних працівників та фахівців, які залучаються  до проведення судо-вих експертиз  або беруть участь у розробках  теоретичної та методичної бази судової  експертизи. Залежно від спеціалізації  і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з до-зволом проведення певного виду експертиз  і кваліфікаційний клас.

     Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи  яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що про-водять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу»  наказами Міністерства юстиції затвер-джені  Положення про кваліфікаційні класи  судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995), Положення про Державний реєстр атес-тованих судових експертів  державних та підприємницьких стру-ктур та громадян (149/7 від 15.04.1997) і Положення  про експерт-но-кваліфікаційні комісії  та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997).

     Відповідно  до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:

     експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;

     Центральна  експертно-кваліфікаційна комісія  Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

     Саме  визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завдан-ням експертно-кваліфікаційних  комісій науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз.

     Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:

       керівника інституту або його  заступника;

       керівників структурних підрозділів;

       найдосвідченіших спеціалістів, які  мають кваліфікацію су-дових експертів  та стаж наукової та практичної  роботи за спеціа-льністю не  менше п'яти років;

       спеціалістів з процесуальних  питань судової експертизи.

     Серед таких спеціалістів має бути не менше  двох фахівців тієї спеціальності й  того класу, з яких комісія проводить  атестацію.

     Комісії формується з постійних членів та змінного складу.

     До  постійного складу комісії входять:

     голова;

     заступник голови;

     секретар;

     фахівці з процесуальних питань.

     До  змінного складу комісії входять  не менше двох фахівців тих експертних спеціальностей, за якими комісія  присвоює ква-ліфікацію або кваліфікаційний  клас судового експерта.

     ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:

       розглядає подання, складене безпосереднім  керівником екс-перта, який підлягає  атестації, та документи, що  додаються (харак-теристика, копія  диплома про освіту, витяг з  трудової книжки);

       організує попереднє рецензування  поданих рефератів та проектів  висновків експертів;

       допускає експерта або відмовляє  йому в допуску до атестації;

       приймає кваліфікаційний іспит.

     Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і  проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічному аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

     За  наслідками іспиту та перегляду відповідних  документів за-лежно від рівня  професійних знань, стажу і досвіду  експерта ЕКК ухвалює одне з таких  рішень:

     про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та ква-ліфікації судового експерта;

     про підтвердження раніше присвоєного  кваліфікаційного класу та кваліфікації;

     про пониження кваліфікаційного класу  судового експерта;

     про позбавлення кваліфікаційного класу  та кваліфікації су-дового експерта;

     про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.

     Результати  атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підпису-ється  головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комі-сії, які брали  участь у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.

2. Завдання  та методика судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків

     Основним  завданням чинного законодавства  в Україні є захист законних інтересів  держави, підприємців і споживачів у господарській сфері. Найбільша  питома вага серед правопорушень  у сфері економіки припадає на порушення податкового законодавства.

       Несплата податків кваліфікується  як шкода, заподіяна державі,  а тому ст. 212 Кримінального кодексу  України (ККУ), який набув чинності  з 01.09.2001, передбачає:

     умисне  ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять  у систему оподаткування, уведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, — карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

     ті  самі діяння, вчинені за попередньою  змовою групою осіб або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, — караються  штрафом від п’ятисот до двох тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з  позбавленням права обіймати певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

     діяння, передбачені частинами першою або  другою цієї статті, вчинені особою, раніше засудженою за ухиляння від  сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах —  караються позбавленням волі на строк  від п’яти до десяти років з  позбавленням права обіймати певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

     особа, яка вперше скоїла дане правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо перед притягненням до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала збиток державі. 

       

     У ККУ під значним розміром грошових коштів слід розуміти таку суму податків, зборів та інших обов’язкових платежів, яка в тисячу і більше разів  перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів  громадян; під великим розміром —  суми податків, зборів, які в три  тисячі і більше разів перевищують  установлений законодавством неоподатковуваний  мінімум доходів громадян; під  особливо великим розміром — суми податків, зборів, які в п’ять  тисяч і більше разів перевищують  установлений законодавством неоподатковуваний  мінімум доходів громадян.

     З огляду на це основними завданнями, що вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиляннями від сплати податків, є:

     установлення  фактів порушення податкового законодавства, які призвели до заниження або  ухиляння від сплати податків у цілому, зборів та інших платежів у бюджет;

     підтвердження розміру матеріального збитку, встановленого  матеріалами документальної перевірки;

     установлення  обставин, які сприяли ухиленню від  сплати податків;

     підтвердження клопотання посадових осіб, діяльність яких було піддано розслідуванню  з питань повноти і правильності нарахування та сплати податків до бюджету;

     установлення  осіб, які несуть відповідальність за повноту і правильність нарахування  і сплати податків до бюджету та які допустили вказані правопорушення.

     Матеріали або джерела інформації, що направляються  для дослідження експерту-бухгалтеру, поділяються на основні та додаткові.