Розрахункові операції

У разі сторнування (зменшення) розрахункового розміру  спеціальних резервів, сформованих  у національній валюті, здійснюється така проводка:

Дт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських  рахунках в інших банках»

Кт 7701 «Відрахування  в резерв під заборгованість інших  банків».

У випадку  сторнування розрахункового розміру  спеціальних резервів, сформованих в іноземній валюті за наявності інформації щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату формування (коригування) резерву, здійснюються такі проводки:

1) Дт 1592 «Резерви  за коштами, розміщеними на  кореспондентських рахунках в  інших банках» — за офіційним  курсом гривні до іноземних  валют на дату коригування  резерву Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801«Еквівалент  позиції банку щодо іноземної  валюти та банківських металів»

Кт 7701 «Відрахування  в резерв під заборгованість інших  банків» — за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату формування резерву

Дт або  Кт 6204 «Результат від торгівлі іноземною  валютою та банківськими металами» — на суму різниці між сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату формування резерву і сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату коригування.

Розрахунки  з допомогою платіжних доручень супроводжуються списанням коштів з поточного рахунку платника ї їх зарахуванням на поточний рахунок одержувача. При цьому в бухгалтерському обліку банку платника виконуються такі проводки:

• якщо платник  і одержувач коштів є клієнтами  різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»:

• якщо платник  і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600, 2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Відображення  в бухгалтерському обліку банку  отримувача коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку залежить від того, чи в платіжному дорученні вказано дату валютування.

Якщо в  платіжному дорученні не вказано  дати валютування, то зарахування коштів клієнту на поточний рахунок супроводжується проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб».

Якщо в  платіжному дорученні вказана дата валютування, то виконуються такі бухгалтерські записи:

• до настання дати валютування:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

Кт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти  в розрахунках фізичних осіб»;

• на початок  операційного дня, який визначений датою  валютування:

Дт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти  в розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб».

Надходження в банк коштів на користь фізичної особи, яка не має рахунку в  цьому банку, супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

Кт 2909 «Інша  кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Виплата з  каси коштів, що поступили на користь  фізичної особи, відображається проводкою:

Дт 2909 «Інша  кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»

Кт 1001 «Банкноти  та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти  та монети в касі відділень  банку».

Розрахунки  з допомогою платіжних вимог-доручень відображаються в бухгалтерському  обліку банку платника такими проводками:

• якщо платник  і одержувач коштів є клієнтами  різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

• якщо платник  і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Банк отримувача коштів за платіжною вимогою-дорученням під час зарахування коштів отрмувачу  на його поточний рахунок виконує  таку проводку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб».

Для отримання  чекової книжки клієнт повинен подати банкуемітенту заяву про видачу чекової книжки та платіжне доручення  для перерахування коштів на окремий  аналітичний рахунок «Розрахунки  чеками», що відкривається на відповідному балансовому рахунку 2602 «Кошти у  розрахунках субєктів господарювання», або 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб» у банкуемітенті (фізична  особа може подавати заяву про  перерахування коштів або вносити  суму готівкою). Бронювання коштів чекодавця  на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки  чеками» необхідне для гарантованої оплати чеків.

Видача банком чекової книжки клієнту відображається такими бухгалтерськими проводками:

• на суму коштів, що бронюється на аналітичному рахунку  «Розрахунки чеками»:

а) суб’єктів  господарювання:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання»;

б) фізичних осіб:

Дт 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;

• на суму комісійної винагороди за видачу чекової книжки:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб»

Кт 6119 «Інші  комісійні доходи за операціями з  клієнтами»;

• на умовну оцінку виданої чекової книжки (1 чекова книжка прирівнюється до 1 грн.)

Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9821 «Бланки  суворого обліку».

5а. Якщо  чекодавець і чекодержатель обслуговуються  в одному банку, то після  перевірки правильності заповнення  реквізитів чеків і реєстру  чеків банк на підставі першого  примірника реєстру чеків списує  кошти з рахунку чекодавця  та зараховує їх на рахунок  чекодержателя. При цьому виконується  така бухгалтерська проводка:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти  у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб».

5б. Якщо  чекодавець і чекодержатель обслуговуються  в різних банках, то банк чекодержателя  інкасує прийняті чеки разом  з другим та третім примірниками  реєстру чеків до банку-емітента. При цьому виконуються такі  бухгалтерські проводки:

• прийняття  банком розрахункових чеків на інкасо:

Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»

Кт 9910 «Контрархунок»;

• відправлення прийнятих на інкасо розрахункових  чеків:

Дт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо»

Кт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».

6. Банкемітент,  отримавши чек разом з двома  примірниками реєстру чеків, перевіряє:

належність  чека до цього банку Зробивши відповідну перевірку, банк списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Дана операція оформляється меморіальним ордером і супроводжується такою проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти  у розрахунках фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках».

Сплачений чек  разом з примірником реєстру  чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку  «Проведено».

Банк-емітент  може відмовитися від оплати чека, якщо:

• чек або  реєстр чеків заповнено з порушенням встановлених вимог або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

• чек виписаний  чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку «Розрахунки  чеками».

7. Банк чекодержателя,  отримавши від банкуемітента  кошти за оплаченим чеком зараховує  їх чекодержателю, а суму оплаченого  чека списує з позабалансового  рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо». При  цьому виконуються такі бухгалтерські  записи:

1) Дт 1200 «Кореспондентський  рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших  банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб»;

2) Дт 9910 «Контрархунок»

Кт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо».

Якщо банк чекодержателя, отримав неоплачений  чек і повідомлення про причини  його неоплати, то він списує суму чека з рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо» та повертає чек чекодержателю із зазначенням  причин його неоплати.

У разі ненадходження  коштів банк чекодержателя після  закінчення 10 календарних днів від  дати інкасування чека здійснює запит  електронною поштою до банку-емітента щодо причин неоплати цього чека. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміту разі його використання. Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів разом з відповідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» робиться напис «Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних чеків з № ____ до № ____».

Поповнення  клієнтом ліміту за чековою книжкою  супроводжується такою проводкою:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти  у розрахунках фізичних осіб».

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків  чеками до закінчення строку дії чекової  книжки та наявності за нею невикористаного  ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним  дорученням (фізична особа може подавати її з заявою про перерахування  коштів) для зарахування невикористаного  залишку ліміту на той рахунок, з  якого бронювалися кошти.

Повернення  банком чекодавцю невикористаного  ліміту за чековою книжкою відображається проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти  у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти  на вимогу фізичних осіб».

Якщо після  повного використання чеків із чекової  книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного  ліміту. Для цього чекодавець подає  до банку-емітента заяву про отримання  нової чекової книжки разом з  використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків.

Строк дії  нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.

5. Організація та облік розрахунків  за акредитивами.

Акредитив — це договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

У розрахунках  акредитивами приймають участь такі сторони:

• заявник  акредитива — платник, який подав  обслуговуючому банку заяву про  відкриття

акредитива;

• банк-емітент — банк, який відкрив акредитив;

• авізуючий  банк — банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив

бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

• виконуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;