Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

  Четвертий примірник реєстру (з необхідними  відмітками про дату одержання) виконавчий банк видає бенефіціару, третій –  використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного за балансового рахунку, призначеного для обліку акредитивів (після надходження грошей від банку-емітента), перший і другий примірники реєстру документів по акредитиву разом з іншими документами посилає банку-емітенту.

  Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів по акредитиву, списує засоби з аналітичного рахунку  „Розрахунки по акредитиву” і  перераховує їх на рахунок бенефіціара.

  Перший  примірник реєстру документів по акредитиву банк-емітент зберігає в  документах банку, а другий (з необхідними  відмітками про дату надходження  і виконання) видає заявнику акредитива разом з іншими документами по акредитиву. 

1.5 Порядок здійснення розрахунків векселями

  Вексель — це цінний папір, який засвідчує  безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Іншими словами: вексель - це цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній формі продавцями покупцям шляхом відтермінування оплати за продані товари.

  Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів  і збільшує швидкість руху обігових коштів. Вексель - це вид кредитних  грошей.

  Векселі бувають двох видів: звичайний, простий (соло-вексель);переказний (тратта).

  Простий вексель - це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору. Соло-вексель векселедавець може передати іншій особі з допомогою спеціального напису - індосаменту, передавального напису на векселі або на іншому цінному папері, що засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

  Переказний  вексель (тратта) - це документ, що містить письмову вказівку векселедержателя (трасан-та) особі, на яку виставлений вексель, - платнику (трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі, вказаній у векселі (ремітенту), через визначений термін або за вимогою. Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми третій особі (див. Табл. 3.11).

  Вексель, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили.

  Обов’язкові реквізити звичайного і переказного  векселів:

• Найменування «вексель»
• Звичайна і нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену суму (для простого векселя)
• Звичайна і нічим не обумовлена пропозиція сплатити визначену суму (для переказного векселя)
• Термін платежу
• Місце, в якому має бути здійснено платіж
• Назва того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений
• Найменування того, хто повинен платити (для переказного векселя)
• Дата і місце складання векселя
• Підпис векселедавця. 

     Векселі заповнюються друкарським способом.

  Сума - обов язково цифрами і літерами. Жодні  виправлення суми не допускаються. При виникненні суперечностей правильною вважається сума літерами.

  Векселі при видачі і передачі (індосації) підлягають гербовому збору, який оплачується  придбанням гербової марки, що накладається на лицьовому чи зворотному боці векселя, або цей збір вноситься в банк готівкою і до векселя прикладають  квитанцію про оплату.

  Дуже важливо  правильно і повністю вказати  вексе-ледержателів у простому векселі  та ремітентів - у пере-казному векселі.

  Якщо немає  підпису векселедавця в простому векселі чи трасанта в переказному, то вексель зовсім не має змісту. Підпис повинен бути від руки. Вексель  юридичної особи підписують керівник і головний бухгалтер, проставляючи відбиток гербової печатки, а перед  підписами -штамп юридичної особи.

  На переказному  векселі відомості про трасата  проставляються зліва в нижньому кутку на лицьовому боці векселя.

  Простий чи переказний векселі можуть бути видані на термін:

• за пред'явленням;
• на такий-то час від пред'явлення;
• на такий-то час від складання;
• на визначений день.

  Вексель, що містить інше призначення терміну  чи послідовні терміни платежу, недійсний.

  Платник при оплаті векселя може вимагати, щоб вексель був вручений йому векселедержателем з розпискою  про одержання платежу. Векселедержатель не може відмовитись від прийняття часткового платежу, платник може вимагати відмітки про такий платіж на векселі і видачу йому про це розписки.

  Індосамент (передача прав за векселем) учиняється на звороті векселя. Особа, котра  передає вексель за індосаментом, називається індосантом. Особа, яка  одержує вексель за індосаментом, - індосатом. Перший індосамент, як правило, проставляється у крайній лівій  частині зворотного боку векселя. Індосамент повинен містити підпис особи, котра  передала вексель, і може бути іменним  або бланковим. Крім підпису, може проставлятися  штамп фірми. Підпис мусить бути власноручним, інший текст друкується.

  Платіж  за переказним векселем можна гарантувати (повністю або частково) за допомогою  авалю, вексельної запоруки, у силу якоїаваліст (особа, яка її здійснила) бере на себе відповідальність за виконання  зобов'язань чи акцептанта, чи векселедавця, чи індосанта.

  Із змісту переказного векселя випливає, що зобов'язання за ним для трасата (платника) виникає лише з моменту  прийняття ним векселя до оплати (акцепту). Виходячи із цього, одержувачі грошей за векселем можуть завчасно до початку терміну платежу з'ясувати  ставлення платника щодо оплати векселя. Цього буде досягнуто пред'явленням векселя трасату з умовою його акцептування.

  Пред'явлення  векселя до акцепту може бути здійснено  в будь-який час, починаючи з дня  його видачі і закінчуючи моментом настання терміну платежу.

  Акцепт, звичайно, надписується в лівій частині  лицьового боку векселя і виражається  словом «акцептований; прийнято; заплачу» і обов'язково підпис платника.

  Один і  той же переказний вексель може бути складений за вимогою першого  одержувача в кількох примірниках  однакового змісту. Необхідність оформлення декількох примірників пояснюється  тим, щоб якнайшвидше направити вексель в обіг. Перший примірник (пріма) відправляється трасату для акцепту, а другий (секунда) направляється в обіг.

  На всіх примірниках, крім першого, робиться позначка - у кого на зберіганні перебуває  вексель. Текст на всіх примірниках  однаковий, і кожному присвоюється порядковий номер. Підписи на кожному  примірнику власноручні.

  Усі примірники векселя мають однакову вексельну  силу: у разі оплати одного із них - усі  інші втрачають силу.

  Примірники  векселя також, як і сам вексель, обкладаються гербовим збором.

  Якщо після  настання терміну платежу боржник  векселя першого порядку не оплачує  векселі, векселедержатель повинен  здійснити протест, тобто офіційно засвідчити факт відмови від оплати. Неоплачений вексель подається  в нотаріальну контору за місцезнаходженням  платника наступного дня після настання дати платежу.

  Векселі передаються до протесту разом з  описом, в якому вказуються:

• чітка назва й адреси векселедавців;
• термін платежу цих векселів;
• суми векселів;
• чітке найменування всіх індосантів та їхні адреси;
• причини протесту, тобто неплатежу за векселем;
• назва банку або юридичної особи, від імені яких повинен бути здійснений протест.

  Комерційні  банки можуть здійснювати такі операції з векселями:

• кредитні - активні і пасивні;
• торговельні - активні і пасивні;
• гарантійні;
• розрахункові;
• комісійні та довірчі.

  Операції  з векселями проводять на підставі угод з клієнтами, що укладені в письмовій  формі. Розрахункові операції можуть здійснюватися  без угод (договорів) з використанням  лише первинних документів (реєстрів, актів тощо). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

  Будь-яка  підприємницька діяльність нерозривно пов’язана з рухом коштів.

  Підприємства (організації) зберігають кошти на своїх  розрахункових і поточних рахунках.

  Розрахунковий рахунок є основним рахунком підприємства, через який проводяться всі грошові  операції без обмеження їхнього  переліку.

  Поточні рахунки відкриваються в усіх випадках, коли необхідне відокремлення  яких-небудь операцій. До поточних рахунків відносяться: валютні рахунки; позичкові  рахунки; рахунки по операціях із засобами цільового призначення; рахунки, обумовлені особливостями розрахунків  і т.п.

  Готівка, необхідна для виплати заробітної плати працівникам підприємства, на дрібні господарські потреби, на відрядження  зберігається в касі підприємства в  кількості (сумі), встановленій законодавством України і лімітами, що встановлюються банками на заявки із розрахунків  підприємства (організації).

  Будь-які  операції, пов'язані з безготівковими (банківськими) і наявними (касовими) грошовими розрахунками, мають бути оформлені відповідними типовими формами  документів, затвердженими у встановленому  державою порядку.

  Ми можемо зробити висновок, що первинні документи  мають бути оформленні належним чином, без виправлень, помарок і відповідати  Інструкції „ Про безготівкові розрахунки в Україні”. 
 

     Список  використаної літератури

1. Гринько И. С. «Внешнеторговые операции», Сумы, издательство «Орион».
2. Інструкція Національного банку «Про безготівкові розрахунки в

господарському  обороті України», від 19 лютого  1998 року № 7.

3. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. „Бухгалтерський облік: первинні документи та їх заповнення” Навчальний посібник, К.: університет економіки та права „Крок”, 2004, 437с.
4. Основи економічної теорії: Підручник / А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін.; За ред. А.А.Чухна. – К.: Вища шк., 2001 – 606 с.:іл.
5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88.
6. Постанова Правління НБУ від 21.01.2004 року №22 „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”
7. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1993 р.), Міжнародна Торговельна Палата.