Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 18:45, курсовая работа

Описание работы

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових забов'язань є однією з головних ознак ефектовного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 54.38 Кб (Скачать)

рахунки, відкриті в установах банків;

  • в інших випадках за згодою сторін.
 

  Попередня оплата здійснюється підприємствами у  разі, якщо це обумовлено

в договорі або  встановлено окремими указами Президента України та

рішеннями уряду (за хлібопродукти, воду, електро- та теплову  енергію, за

користування  телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за перевезення

товарів для  розрахунків із залізницями, пароплавствами,

автотранспортними підприємствами). Оплата платіжного доручення супроводжується списанням коштів із поточного рахунку платника.

  Щоразу  перший примірник доручення виконує  функцію меморіального ордера і  вміщується в документи дня банку  платника. Другий видається платникові з позначками банку про одержання цього документа та проведення за ним розрахунку.

  Різновидом  платіжного доручення є гарантійне доручення, застосовуване для переказування грошей (без обмеження суми) через підприємства зв’язку за такими видами оплат:

  • на ім’я окремих громадян — пенсії, аліменти, заробітна плата тощо;
  • підприємствам — на видатки для виплати заробітної плати, за організований набір працівників для заготівлі сільськогосподарської продукції в населених пунктах, де немає банків.

  Для акцепту  підприємство подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення у 3-х  примірниках. Перші два завіряють  службові особи підприємства, які  мають право підпису та скріплюють відтиском печатки. Доручення акцептується банком за умови списання коштів з  основного рахунку та депонування  суми доручення на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки гарантійними платіжними дорученнями» балансових рахунків № 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622 (далі за текстом — аналі- 
тичний рахунок «Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»).

  На перших двох примірниках прийнятого до виконання  доручення проставляється дата депонування, а нижче від неї вміщуються підписи двох працівників банку, уповноважених виконувати депонування.

  Далі перший примірник доручення скріплюється відтиском гербової печатки установи банку і видається платнику під розписку на другому примірнику доручення (у тексті доручення має бути зразок підпису довіреної особи платника).

  На першому  примірнику доручення в рядку  «Одержувач», крім назви підприємства зв’язку, вміщується такий текст: «Видати 

____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові довіреної особи  платника)

Зразок її підпису _____________».

  Другий  примірник гарантійного платіжного доручення банк вміщує в документи дня як первинний документ, що надійшов від підприємства для оплати.

  Останній  примірник доручення скріплюється відтиском штампа банку і видається клієнтові як розписка в прийнятті доручення.

  Установа  банку передає відповідному підприємству зв’язку зразки підписів службових  осіб і відбитка гербової печатки  установи банку, якими оформлюється гарантійне доручення.

  Підприємство  зв’язку здає прийняті ним гарантійні доручення до установи банку, котра його обслуговує, разом із реєстром платіжних доручень.

  Реєстр  подається до банку у 2-х примірниках, перший з яких із підписом і зазначенням  посади особи, яка підписала реєстр, залишається в документах для банку, а другий видається представникові підприємства зв’язку як розписка.

  Якщо платник  та підприємство зв’язку обслуговуються в різних установах банку, то реєстр складається у 3-х примірниках. У  цьому разі другий примірник реєстру з гарантійними платіжними дорученнями надсилається до банку, в якому задепоновані кошти платника, а третій видається представникові підприємства зв’язку.

  Приймаючи гарантійні доручення, банк має стежити за наявністю на звороті кожного з них штемпеля підприємства зв’язку, яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати приймання.

  Установа  банку, яка прийняла до оплати реєстр з гарантійними платіжними дорученнями, здійснює бухгалтерське проведення:

Д-т аналітичного рахунку «Розрахунки гарантійними платіжними дорученнями»

К-т Рахунок  підприємства зв’язку.

  Сума невикористаного  гарантійного доручення може бути відновлена за рахунком платника за умови подання першого примірника установі банку, в якому було задепоновано кошти платника.

  У разі неподання  доручення до оплати протягом одного місяця з дня його виписування  сума цього доручення перераховується  з аналітичного рахунку «Розрахунки гарантійними платіжними дорученнями» на балансовий рахунок № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами». По закінченні терміну позовної давності сума доручення списуються відповідно до законодавства України.

  У договорі про розрахунково-касове обслуговування банк і платник можуть передбачити  можливість подачі платником платіжного доручення довільної форми.

  Платіжне  доручення довільної форми обов'язково повинне містити всі реквізити  платіжного доручення, передбачені  формою додатка 2 до Інструкції про  безготівкові розрахунки.

  Платіжне  доручення довільної форми застосовується при розрахунках у випадках:

      - періодичного  перерахування платником фіксованих  сум тим самим одержувачам  засобів;

      - надання  платником повноважень банку  списувати зі свого рахунку  зазначену суму у випадку настання  умов, обумовлених договором;

      - перерахування  підприємством заробітної плати,  пенсії й інших платежів на  особові рахунки одержувачів;

      - в інших  випадках відповідно до чинною  законодавств; ми /к./г;. них договорів.

  Платіжне  доручення в довільній формі  складається не менше ніж у  двох примірниках, перший примірник  залишається в банку платника, другий - з оцінкою банку про  дату надходження і завірений  підписом відповідального виконавця  і відбитком штампа банку - повертається платнику.

  Ще одним  різновидом платіжного доручення є  платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

     - верхня частина - вимога (одержувача  грошей) до покупця (платника) оплатити  вартість наданої йому за договором  продукції (робіт, послуг);

     - нижня частина - доручення платника  своєму банку перерахувати з  його розрахункового рахунку  суму, проставлену нижче - у рядку  "Сума до сплати словами".

  Вимога-доручення  заповнюється одержувачем грошей і  передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.

  Доставку  вимог-доручень платнику може здійснювати  банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

  При згоді  оплатити вимогу-доручення платник  заповнює її нижню частину відповідно до Правил додатка 8 до Інструкції про  безготівкові розрахунки.

  Сума, яку  платник згодний оплатити одержувачу, вказується в нижній частині вимоги-доручення. Вона не може перевищувати суму, яку  вимагає до оплати одержувач і  яка зазначена у верхній частині  вимоги-доручення.

  Банк платника приймає вимогу-доручення від  платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

  Платіжне  вимога-доручення повертається без  виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму наявності засобів  на рахунку платника.

  Причини несплати платником вимоги-доручення  регулюються безпосередньо між  платником і одержувачем грошей.

  Також, одним  із розрахункових документів є  Платіжна вимога

  Платіжна  вимога - розрахунковий документ, який застосовується у випадку примусового  списання засобів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів  і визнаних претензій.

  Розпорядження на примусове списання (стягнення) засобів  стягувач оформляє на бланку платіжної  вимоги за формою додатка 4 чи 4а (у випадку, коли стягувач не є одержувачем цих  грошей) відповідно до правил заповнення реквізитів розрахункових документів (додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки) - не менше ніж у трьох  примірниках.

  Реквізит "Призначення платежу" платіжної  вимоги стягувач заповнює залежно від  конкретного випадку примусового  списання (стягнення) грошей, а саме:

     - у випадку примусового списання (стягнення) засобів на основі  виконавчого документа вказуються  його назва, номер, дата. Виконавчий  документ, на підставі якого оформлена  платіжна вимога, у банку не  подається;

     - у випадку списання засобів  на підстав рішення додаткового  органу в цьому реквізиті стягувач  зазначає назву, номер і дату.

     - якщо примусове списання (стягнення)  коштів здійснюється до статей  Й Арбітражного процесуального  кодексу реквізиті зазначається  назва, номер, дата листа-відповіді  "платника про визнання претензії  і суми визнаної претензії.  У цьому випадку платіжну вимогу  стягувач представляє в банк  разом з оригіналом листа-відповіді  платника про визнання претензії.

  В усіх інших  випадках платіжна вимога на примусове  списання (стягнення) засобів і супровідні документи, що є підставою подачі платіжної вимоги, є невід'ємними частинами.

  Платіжні  вимоги стягувачів приймаються банком незалежно від наявності залишку  засобів на рахунку платника.

  Реєстр  платіжних вимог (за формою додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки)

  Платіжна  вимога і супровідні документи позивач  подає в банк, який його обслуговує, разом з реєстром платіжних вимог  за формою додатка 9 до Інструкції про  безготівкові розрахунки , реквізити  якого заповнюються відповідно до вимог  додатка 8 до цієї Інструкції. 

1.3 Розрахунки чеками 

  Рахунковий  чек – розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку - емітента, в  якому відкритий його рахунок, оплатити чекодавцю зазначену в чеку суму грошей.

  Рахункові чеки використовуються розрахунках  підприємства і фізичних осіб з метою  прискорення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, отримані послуги).

  Термін  дії чекової книжки один рік. Термін дії невикористаної книжки може бути продовжений за узгодженням з  банком-емітентом шляхом відповідної  оцінки на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), що підтверджується підписом головного  бухгалтера і відбитком штампа банку.

  Чекова  книжка може видаватися для розрахунків  з яким-небудь конкретним постачальником чи з різними постачальниками.

  Розрахунковий чек заповнюється від руки (кульковою  ручкою, чорнилом темного кольору) чи з використанням технічних способів відповідно до вимог щодо заповнення розрахункових документів (додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки).

  Виправлення в розрахункових чеках чи використання замість підпису факсиміле не дозволяється.

  Розрахунковий чек з чекової книжки пред'являється  для оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днів.

  Підприємствам не дозволяється обмінювати розрахунковий  чек на готівку й одержувати здачу  із суми чека готівкою.

  Розрахунковий чек з чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу  і видає за отримані ним товари (роботи, послуги) з оформленням їхнього  одержання відповідними документами  і податковою накладною.

  Виписуючи розрахунковий чек, чекодавець переписує  залишок ліміту з корінця попереднього розрахункового чека на корінець виписаного і записує новий залишок ліміту.

  Розрахунковий чек підписує відповідальна особа  чекодавця, яка має право підписувати  розрахункові документи, і скріплює відбитком печатки (за винятком розрахункових  чеків, що видаються фізичним особам).

Информация о работе Розрахунки із застосуванням платіжних доручень