Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Вступ

  Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових забов'язань є однією з головних ознак ефектовного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи. 

  В залежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки

поділяються на дві сфери: готівкових розрахунків  – яка обслуговується

законними грошовими  знаками держави; безготівкових  розрахунків – яка

обслуговується  платіжними засобами в депозитній формі  у формі

комерційних боргових забов'язань (вексель, чек, банковський  сертифікат).

  Сфера безготівкових  розрахунків поділяється організаційно  на

міжбанківськи розрахунки, які обслуговують відношення між банками, і на

міжгосподарчи розрахунки між клієнтами банків. 

  Безготівкові  розрахунки в господарському обороті  України регулюються

інструкцією Національного  банку, яка розроблена згідно із Законом

України "Про  банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами

України та нормативними актами Національного банку України. Інструкція

визначає загальні принципи організації безготівкових  розрахунків у

національній  валюті України, їх форми, стандарти  документів та порядок

їх обігу, що впроваджуються в господарський  оборот України. 

  Юридичні  особи, їх філії, відділення, фізичні  особи - суб'єкти

підприємницької діяльності відкривають поточні  рахунки, інші рахунки для

зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських  операцій

у будь-яких банках України за своїм вибором і  за згодою цих банків.

  Якщо підприємство відкриває більше одного рахунку, один з цих рахунків

визначається  як основний. Безготівкові розрахунки між підприємствами,

фізичними особами  здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів. 

  Банки приймають  доручення підприємств на перерахування  коштів до

виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках і тільки за

розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання

коштів передбачене  законами України. У разі відсутності  коштів на

основному рахунку  підприємства банки приймають до виконання доручення на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які

приймаються банками  незалежно від наявності коштів на цих рахунках. 

  Відповідно  до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-111 та Інструкції Національного банку України  «Про безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті» від 29.03.01 р. №135, зі змінами і доповненнями (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки), безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі:

- платіжного  доручення;

- платіжної  вимоги-доручення;

- платіжної  вимоги;

- рахункового  чека;

- акредитива.

  Підприємства (клієнти банку) для здійснення розрахунків  самостійно обирають форму розрахунків  і визначають їх при укладанні  договорів. Форми розрахункових документів наведені як додатки до Інструкції про безготівкові розрахунки.

  Крім того, Постановою Верховної Ради України  «Про застосування векселів у господарському обороті України» від 17.06.92 р. №2470-111 уведена вексельна форма розрахунків (застосовується зі змінами і доповненнями), де розрахунковим документом є вексель. 

1. Організаційно-методичні  основи розрахункових  документів та  їх характеристики

1.1 Документальне оформлення  розрахункових документів

  Розрахункові  документи, які подаються клієнтами  в банк у паперовій

формі, мають  відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати,

залежно від  їх форми, такі реквізити:

• назву документа;
• номер документа, число, місяць, рік його виписки;
• назви платника та одержувача коштів, які відповідають зареєстрованим

у статуті, їх ідентифікаційні  коди за Єдиним державним реєстром

підприємств і  організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні

номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових

органів, номери рахунків в установах банку;

• назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні

номери за МФО;

• суму платежу цифрами та літерами;
• призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг),

посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір,

рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його

номера і дати, зазначення назви і відповідної  статті закону, якою

передбачено безспірне  списання коштів, тощо.

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення

розрахункового  документа) - відбиток печатки та підписи  відповідальних

осіб платника або одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу;
• суму податку на додану вартість або напис "без податку на додану

вартість”. 

  У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів не заповнений або

заповнений неправильно, банк такий документ до виконання  не приймає. 

  Усі бланки розрахункових документів (крім розрахункових  документів, що належать до документів суворого обліку, чеків, а також платіжних  доручень, які дозволяється складати в довільній формі) складаються  на папері формату А4 чи А5 будь-яким способом (машинописним, з використанням  комп'ютерної техніки й ін.), за умови обов'язкового забезпечення і  схематичного розміщення всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи та ін.), крім цифр у квадратних дужках, що вказують номера реквізитів документа.

  Реквізити форм розрахункових документів заповнюються відповідно до Правил додатка № 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.

  Розрахунковий документ (за винятком рахункового  чека і векселя) виписується в  кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових  розрахунків (але не менше двох), з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машинок за один раз з використанням копіювального  чи самокопіювального паперу.

  Якщо використання копіювального і самокопіювального  паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа  в правому верхньому куті проставляються їхні порядкові номери (напр., 1,2,3 і  т.д.). 

  Правила заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива:

     1. Ці правила містять вимоги  щодо заповнення реквізитів розрахункових  документів, їх реєстрів і заяви  на відкриття акредитива

     2. У цих правилах слово „банк"  означає - банки, що обслуговують  платника, одержувача, стягувача.

  Дозволяється  заповнення розрахункового документа  від руки (кульковою ; ручкою, чорнилом темного кольору). На першому примірнику розрахункового документа ставиться печатка підприємства, що виписує документ, і підписи відповідальних осіб (особи).

  Усі текстові елементи бланків повинні бути виконані українською мовою.

  Під час  підписання розрахункового документа  не дозволяють використання факсиміле, а також використання і заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

  Розрахункові  документи приймаються банком без  обмеження їх максимальної чи мінімальної  суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі і  нормативно-правовими актами Національного  банку України.

  Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових  документів обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата надходження  в банк стягувача" (якщо реквізити  передбачені формою документа), підтверджуючи  їх підписом відповідального виконавця  і відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того ставиться  штамп "Вечірня".

  Списання  засобів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, що залишається на збереженні в банку платника.

  Інші примірники розрахункового документа (крім рахункових чеків, векселів) банк передає платнику разом з поточною випискою банку.

  У виписці  розрахункового рахунку (передається  банком клієнту щодня чи в інші встановлені терміни) зазначаються всі здійснені за зазначений термін операції з розрахункового рахунку.

  У різних банках форми виписок можуть бути різними, але в них обов'язково передбачені основні (обов'язкові) реквізити  виписки банку:

- номер розрахункового (поточного) рахунку підприємства;

- дата попередньої  виписки;

- залишок  засобів на початок дня виписки;

- номер і  дата документа, сума прибутку (витрати) засобів;

- сума обороту  (підсумок) з виписки по прибутку  і витраті;

- залишок  засобів на розрахунковому рахунку  підприємства на кінець дня.  

1.2 Розрахунки із застосуванням платіжних доручень 

  Платіжне  доручення - документ, який являє собою  письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної

суми коштів зі свого рахунку.  

  Доручення приймаються до виконання банками  протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується. 

  Якщо на основному рахунку платника кошти  відсутні, він зобов'язаний

протягом трьох  робочих днів перерахувати залишки  коштів з інших поточних

рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованості

або погасити її безпосередньо з додаткового  рахунку. 

  Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і

нетоварного характеру. 

  Розрахунки  дорученнями можуть здійснюватись:

• за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
• в порядку попередньої оплати;
• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості

підприємств;

• для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам

(заробітна плата,  пенсії, грошові доходи колгоспників  тощо) на їх