Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 18:45, курсовая работа

Описание работы

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових забов'язань є однією з головних ознак ефектовного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 54.38 Кб (Скачать)

  Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги),

  чекоутримувач перевіряє: 

  • відповідність чека встановленому зразку;
  • правильність заповнення чека;
  • відсутність виправлень;
  • відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;
  • строк дії чека;
  • наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви

чекодавця.  

  Потім чекоутримувач  встановлює особу пред’явника за його документом. Після зазначеної перевірки чекоутримувач відриває (відрізає) розрахунковий чек від  корінця, ставить на звороті чека і корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також  робить відмітку у відомості за формою додатка 17 до Інструкції про безготівкові розрахунки про прийом до оплати розрахункових  чеків 

  У разі пред'явлення  до установи банку дефектного чека, який не був

прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку

робить запит  по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек.

  Дефектний чек до отримання підтвердження  залишається на руках у власника чека. Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо) або виписати новий. 

  Чекоутримувач здає в банк розрахункові чеки разом  із трьома примірниками реєстрів чеків (за формою 18 до Інструкції про безготівкові розрахунки) - якщо розрахункові рахунки  чекодавця і чекоутримувача відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках - якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача відкриті в різних банках.

  Реєстр  вміщує таку інформацію про чек:

   а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним

державним реєстром підприємств та організацій України;

   б) назву банку-емітента та його номер МФО;

   в) назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за

Єдиним державним  реєстром підприємств та організацій  України;

   г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;

   д) суму чека;

   є) номер чека;

   ж) загальну суму реєстру. 

  Перший  примірник реєстру чеків має  завірятися підписами та відбитком

печатки Чекоутримувач згідно з карткою зразків підписів.

Якщо чекодавець і Чекоутримувач обслуговуються в одній установі банку,

після перевірки  правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти

списуються з  відповідного рахунку чекодавця  та зараховуються на рахунок

Чекоутримувач на підставі першого примірника реєстру. 

  Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами  різних банків банк

Чекоутримувач зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та

третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком  до банку-емітента. 

  Останній  примірник реєстру повертається Чекоутримувач з відміткою про

оплату –  якщо клієнти обслуговуються в одній  установі банку, або з

відміткою про  інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках. 

  Після отримання  чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент

перевіряє:

  • відношення даного чека до цього банку;
  • відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку,
  • зазначеному в картці;
  • відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків

підписів або  наявність напису: "За дорученням від ______________ 200_

р.";

  • чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;
  • належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії

книжки;

  • правильність оформлення чека.
 

  Після цього  банк-емітент перераховує кошти  на рахунок Чекоутримувач.

  Оплачений чек разом з примірником реєстру  залишається у банку-емітенті.  

  Коли гроші  не надійшли в банк Чекоутримувач після закінчення 10

календарних днів від дати інкасування чека, бінк здійснює запит

електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека.

Банк-емітент, отримавши  запит, не пізніше наступного робочого дня має

дати відповідь  банку Чекоутримувач, який повідомляє про це

Чекоутримувач. 

  Невикористані чеки після закінчення строку дії  чекової книжки або

вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають

бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії

чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт  у разі його

вичерпання. Коли клієнт вирішить припинити розрахунки чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням

для зарахування  невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого

депонувалися  кошти. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової

книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова

чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для  цього чекодавець має

подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на

отримання нової  чекової книжки. 

  Строк дії  нової чекової книжки вираховується  з дня її видачі. 

  Банк-емітент  може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

  • чек заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;
  • реєстр чеків заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки;
  • чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на

аналітичному  рахунку “Розрахунки чеками”. 

  Розрахунок  по чеку може бути забеспечений повністю або частково шляхом

аваля. Це забеспечення дається третьою особою, за винятком платника, або

навіть однією з осіб, яка підписала чек. Аваль  робиться на чеку або на

додатковому папері. Для аваля досить навіть одного підпису, поставленого

авалістом на лицевій  стороні чеку, якщо тільки підпис не поставлений

тавлений чекодавцем. Аваль повинен вказати, за чий рахунок він виданий. При відсутності такої вказівки він вважається виданим на чекодавця.

1.4 Розрахунки по акредитивах 

  Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента за дорученням клієнта (заявника акредитива) чи від свого  імені здійснити платіж на користь  бенефіціара (одержувача грошей) чи доручає  іншому (виконавчому) банку здійснити  платіж за умовами акредитива.

  Умови і  порядок проведення розрахунків  по акредитивах передбачається в  договорі купівлі-продажу й інших  господарських договорах. На підставі укладених господарських договорів  одержувач товарів (платник) подає  в обслуговуючий, його банк Заяву  на акредитив за формою додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки у кількості не менше трьох  примірників.

  Заява заповнюється за правилами Додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.

  Заява містить  умови акредитива, які складаються  так, щоб , з одного боку, вони давали можливість банкам без складності їх проконтролювати, з іншого боку –  забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму  розрахунків.

  Акредитив повинен містити лише ті умови, які  банк може перевірити 
документально. До таких умов, найчастіше, належать: найменування, якість і 
кількість ТМЦ, що відвантажуються, рід упакування, вид і умови перевезення, ціна й ін.

  Банк-емітент  може відкривати такі види акредитивів:

     - покритий – акредитив для здійснення  платежів, за яким заздалегідь  бронюються засоби платника в  повній сумі на окремому рахунку  в банку-емітенті чи у виконавчому  банку;

     - непокритий – акредитив, оплата  за яким у випадку тимчасової  відсутності грошей на рахунку  платника гарантується банком-емітентом  за рахунок банківського кредиту.

  Акредитив може бути відкличним чи безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У випадку відсутності такого позначення акредитив вважається безвідкличним.

  Відкличний  акредитив може бути змінений чи анульований  банком-емітентом у будь-який час  без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокового відмовлення банком-емітентом гарантування платежів по акредитиву).

  Усі розпорядження  про зміну умов відкличного акредитива чи його анулювання заявник може дати бенефіціару відповідному тільки через  банк-емітент, який повідомляє банк-виконавець, а останній – бенефіціара.

  Безвідкличний акредитив – це акредитив, який може бути анульований чи умови якого  можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого  він був відкритий, і банку-емітента.

  Безвідкличний акредитив – це тверде зобов’язання банку-емітента заплатити в порядку  й у терміни, передбачені умовами  акредитива, якщо документи, передбачені  ним, представлені в банк, зазначений в акредитиві, чи банку-емітенту і  дотримані терміни й умови  акредитива.

  Разом із заявою на відкриття покритого акредитива заявник подає і платіжне доручення  на перерахування засобів зі свого  рахунку на аналітичний рахунок  „Розрахунки по акредитивах” у  банку-емітенті.

  Для відкриття  покритого акредитива клієнт подає  заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент  враховує на відповідному за балансовому  рахунку, призначеному для обліку акредитивів, другий ( з необхідною оцінкою банку  про дату надходження ) – разом  із випискою з рахунку він видає  заявнику як розписку банку про відкриття  акредитива, третій і четвертий, як правило, використовуються для інформування виконавчого банку і бенефіціара про умови акредитива.

  На відкриття  непокритого акредитива платник  подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви „Вид акредитива”  додатково зазначається „непокритий”.

  Банк-емітент  інформує виконавчий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом відправлення йому електронною поштою, телетайпом чи іншими способами зв’язку. Повідомлення повинне мати номер  акредитива, всі його умови, спосіб платежу, місце виконання і термін дії акредитива. У повідомленні повинні  чітко вказуватися повноваження авізуючого банку щодо акредитивної операції.

  Про відкриття  й умови акредитива виконавчий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціару. Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар надає виконавчому банку необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів по акредитиву.

  Реєстр  документів по акредитиву складається  за формою додатка 21 до Інструкції про  безготівкові розрахунки і представляється  в банк, як правило, у чотирьох примірниках .

  Виконавчий  банк при використанні акредитива, засоби по якому заброньовані в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку  виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром реєстром документів по акредитиву й іншими документами, передбаченими акредитивом.

Информация о работе Розрахунки із застосуванням платіжних доручень