Робочі документи аудитора

-         організаційні;

-         адміністративні;

-         документи аудиторських процедур по окремих статтях звітуй інші аудиторську дані;

-         висновок;

-         рекомендації.

Як правило аудитор самостійно вирішує питання про склад робочих документів та форми їх представлення у кожному конкретному випадку. Кожному етапу аудиторської перевірки характерне складання визначених робочих документів аудитора, черговість яких в основному дозволяє дотримуватися прийнятої послідовності документів у дос’є.

3.2 Вимоги до робочих документів аудитора

1)     містить досить повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, що не приймав участі в цій перевірці, міг скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;

2)     документи повинні бути складені  в ході перевірки ( складання їх після завершення перевірки і підготовки аудиторського висновку не забороняється);

3)     складаючи робочі документи, аудитор повинен врахувати не тільки інформації, що відноситься до звітного періоду, що перевіряється, але й дані попереднього періоду, а також зведення, отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що здійснилися після завершення звітного періоду, які можуть істотно вплинути на діяльність чи фінансовий стан підприємства;

4)     документи повинні відображати найбільш істотні моменти, по яких аудитору необхідно висловлювати думку, охоплювати найбільш важливі напрямки перевірки та задачі, поставлені і вирішені аудитором;

5)     дозволяти оцінити фінансову звітність відповідно до встановлених критеріїв  та ознак;

6)     містити інформацію, необхідну чи корисну при наступних аудиторських перевірках;

7)     відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього;

8)     фіксувати проведені аудиторські процедури по перевірці й оцінці системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої облікової політики і відповідності бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам, стандартам, вимогам і законам;

9)     документи повинні бути складені чітко, розбірливо;

10) використані скорочення чи умовні позначки повинні бути пояснені на початку папки робочих документів;

11) необхідно обов’язково вказувати місце та дату складання документів, прізвище аудитора і його підпис, номер документу, порядковий номер сторінки в робочій документації;

12) повинні бути приведені джерела інформації і дані про походження прикладених документів, що фіксують господарсько – фінансову діяльність підприємства, а також про виконані аудиторські процедури.

  Найбільша кількість робочих документів складається на стадії оцінки звітності, тобто при безпосередній перевірці статей і показників фінансової

( бухгалтерської ) звітності . Це документи по докладному аналітичному огляду, перевірці та підтвердженню окремих показників, документів. Для цих  цілей широко застосовуються тести, запити, а також докази, представлені  підприємством  - клієнтом ( первинні документи , дані аналітичного та синтетичного обліку ), документи, що складаються самим аудитором.

  Значну частину робочих документів на стадії оцінки звітності складають копії регістрів синтетичного й аналітичного обліку, на яких аудитор робить свої позначки, записи про перевірку, підтвердження сум, залишків та інших даних, використовуючи при цьому спеціальні позначки.  На таких копіях,

як і на інших робочих документах, проставляються зведення про тих, хто і коли виконав, перевірив. Поруч з цифрами, які цікавлять аудитора, роблять оцінку про результати їхньої перевірки і про те, на підставі чого ( головної книги, журналів – ордерів, відомостей, документів, отриманих відповідей на запит від третіх осіб ) зроблена ця перевірка. Використані символи, знаки аудитор повинен письмово пояснити.

   Документи, що стосуються конкретних аудиторських процедур містять звичайно наступні дані:

-         зміст операцій, які перевіряються, та їхню документальну базу;

-         виявлені порушення та коригуючи проводки;

-         коментарі.

Після завершення оцінки окремих статей звітності  й узагальнення отриманих результатів на заключній стадії аудиту складають звіт про перевірку, що містить висновок аудитора про фінансову звітність підприємства – клієнта.

   Крім копії звіту представленого адресату, у дос’є може міститися інформація, що не одержала підтвердження і яка представляє собою суть невпевненості: фундаментальну чи не фундаментальну.

4.      Класифікація й оформлення робочих документів

Класифікація робочих документів аудитора

1.      По часу ведення і використання :

-         довгострокові;

-         невикористання .

2.      По способу та джерелам придбання:

-         від третіх осіб;

-         від підприємства – клієнта ;

-         складені аудитором.

3.      По характеру інформації:

-         правового характеру;

-         про керівництво і персонал підприємства;

-         про структуру  і організацію підприємства;

-         про економічні основи діяльності підприємства;

-         про систему внутрішнього контролю;

-         про систему бухгалтерського обліку;

-         аудиторські організаційно – функціональні документи;

-         документи оцінки аудиторського ризику;

-         аудиторські документи з перевірки окремих статей та показників річного звіту;

-         кореспонденція аудитора;

    - підсумковий висновок .

4.      По призначенню:

-         оглядові;

-         перевірочні;

-         інформаційні;

-         підтверджуючі;

-         розрахункові;

-         зрівняльні;

-         аналітичні.

5.      По ступеню стандартизації:

-         стандартні;

-         довільної форми.

6.      По формі представлення:

-         графічні;

-         табличні;

-         текстові;

-         комбіновані.

7.      По техніці складання:

-         ручні;

-         на машинних носіях.

Оформлення робочої документації

На першій сторінці кожного робочого документу вказується:

-         назва аудиторської фірми;

-         назва підприємства;

-         період перевірки чи дата перевірки документації клієнта;

-         кожному робочому документу даєтьсь назва;

-         кожному документу привласнюється шифр;

-         сторінки кожного робочого документу в межах однієї назви необхідно

        пронумерувати;

-         у кожному робочому документі проставляється прізвище аудитора, що фактично підготував його;

-         дата остаточного виконання процедур аудиторської перевірки, відображених у цьому документі .

Робочі документи  є строго конфіденційними, їх не можна вилучати  в аудитора, крім випадків передбачених українським законодавством, а саме:

-         коли органами міліції заведена кримінальна справа на аудиторську фірму;

-         при передачі довгострокових документів аудитору, що буде виконувати наступну аудиторську перевірку;

-         у випадку контролю роботи аудитора та її якості  іншими аудиторами фірми чи її директором , менеджером.

Термін збереження робочої документації не менш 3- х років з моменту надання аудиторського висновку клієнту.

  Копії, у т.ч. фотокопії документів економічного суб’єкта можуть бути включені до складу робочої документації аудиторської організації за згодою цього економічного суб’єкта.

Ніякі органи не вправі жадати від аудитора робочу документацію.

Використані в робочій документації умовні позначки повинні бути пояснені. Документи, що входять у робочу документацію аудиту повинні, як правило, містити посилання на джерело зведень, включених у них. Робоча документація повинна зберігатися у зброшурованому виді.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

          Задача

    Під час аудиту на складі готової продукції була проведена інвентаризація станом на 1 жовтня. В результаті її проведення виявлено: фактичний залишок готової продукції на суму 25600 грн., за даними обліку – 29800 грн. За віруючий складом  Фролюк П.Н. відмовився компенсувати нестачу готової продукції, мотивуючи це тим , що у вересні він хворів протягом двох тижнів, а в цей час оприбуткування і відпускання готової продукції здійснював завідуючий  складом сировини Микитенко В.П. Передача матеріальних цінностей з – під звіту  Фролюка П.Н. Микитенко В.П. документально не оформлена.

     Проаналізувати дану ситуацію, назвати нормативні акти, що було порушено, вказати виявлені порушення, вказати до яких наслідків приведене порушення, запропонувати правильне відображення даної ситуації на рахунках бухгалтерського обліку, розрахувати штрафні санкції, скласти відповідний аудиторський висновок.

           Розв’язання :

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати". Основними завданнями аудиту обліку готової продукції є встановлення правильності і достовірності відображення у звітності фактичної виручки від реалізації робіт (послуг) та фактичних витрат на виробництво і реалізацію продукції, формування фінансових результатів, з'ясування правильності визначення виробничої собівартості готової продукції, до якої входять: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально-виробничі витрати. Прямі матеріальні витрати включають вартість сировини й основних матеріалів, купованих напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів.

З'ясовується, чи дотримуються на підприємстві Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 у частині визначення вартості матеріальних запасів і яка методика застосовується для оцінки запасів, зокрема ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів ; собівартість останніх за часом надходження запасів , нормативних витрат.

Джерелами інформації є: баланс підприємства, звіт про фінансові результати та їх використання, журнали 1, 2, 3, 4, 5, 5а, 6 (у разі використання журнальної форми бухгалтерських записів), первинні документи з відпуску готової продукції зі складу, банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку, касові звіти з прикладеними прибутково-видатковими документами в оплату рахунків, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції та ін.

Аудитор повинен перевірити, а за необхідності і самостійно здійснити розрахунок фактичної собівартості продукції та реалізованої продукції.

Особлива увага приділяється перевірці правильності відображення у відомості № 31 даних первинних документів з відвантаження готової продукції. Перевіряється, чи всі суми включені у відомість. Якщо має місце невідповідність, аудитор установлює її причини. Правильність записів у рахунках постачальників перевіряється за накладними та за платіжними документами на відпуск продукції (товарів, робіт та послуг). Під час перевірки рахунків з'ясовується, чи має місце завищення або заниження цін або сум торговельних націнок на продукцію.

Перевіряючи розрахунки за готову продукцію за бартерними операціями, аудитор виявляє, чи вся сума включена в обсяг реалізації, чи правильно нараховано ПДВ, а також в яких цінах здійснено бартерний обмін. Після цього аудитор аналізує правильність визначення оподатковуваного

обороту для оподатковування ПДВ. Аудитор аналізує суми безоплатно отриманих товарів. При цьому необхідно враховувати, яка їх сума включається до об'єкта оподаткування на прибуток. На підприємствах, які використовують векселі під час оформлення розрахунків за відвантажену продукцію, важливо встановити порядок проведення операцій за рахунками бухгалтерського обліку.

Ретельного аналізу потребує операція зі списання готової продукції (товарів), перевіряється правомірність списання та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку. Перевіряється правомірність списання нерозподілених постійних та наднормативних виробничих витрат на собівартість реалізованої готової продукції (виконаних робіт та послуг).

Аналізується правильність визначення результатів від реалізації готової продукції (робіт та послуг) за кожним номенклатурним номером, а також правильність відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку та у звітних даних форм № 1 та № 2 річної та квартальної звітності.

Основні завдання аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів (робіт, послуг) є:

–     перевірка правильності та своєчасності оформлення до­кументів про рух готової продукції і товарів у матеріаль­но відповідальних осіб;

–     контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно до укладених контрактів;

–     контроль за операціями з продажу товарів;

–     перевірка правильності оформлення операцій у бухгалтерському і податковому обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).