Отчет по практике в Комунального закладу культури "Харцизьке міське культурно-екологічне досуговое об'єднання"

3.4) Організація табельного обліку

Табельний облік ведеться  за централізованою  системою. Табель складається по підприємству в цілому.

Залежно від ступеня охоплення інформації табельний облік ведеться суцільним  методом відхилень. Тобто реєструються всі дані: явки, неявки, запізнення, понаднормові години тощо.

Результатом табельного обліку є складання табеля.

Включення працівника в табель або виключення з нього здійснюється на підставі первинних документів з обліку руху робочої сили (наказів або розпоряджень про прийняття на роботу або переведенні  з посади на посаду). Відмітки про  неявку робляться в табелі на підставі даних контролю пропускної системи. Крім того, підставою для складання  табеля служать листки тимчасової непрацездатності, накази про службові відрядження  спільно з відрядними посвідченнями, накази про встановлення скороченого  робочого дня з тієї чи іншої причини (пільгові години підлітків, перерви  в роботі матерів-годувальниць тощо). Облік вихідних та святкових днів здійснюється в табелі на підставі графіка та режиму роботи підприємства. Випадок - відступ від нормальних умов роботи також фіксується в табелі. Підставою для їх відображення в  обліку служать ті ж документи, якими  ці роботи оформляються.

Для ведення  табельного обліку використовують уніфіковані  позначення видів витрат робочого часу. Всі види витрат робочого часу діляться на 4 типи:

- Відпрацьований  час;

- Невідпрацьований  час;

- Невідпрацьований  неоплачуваний час;

- Святкові  і вихідні дні.

Кожному виду витрат присвоюється два шифру - літерний та цифровий. (ДОДАТОК 5)

3.5) Види відпусток

На підприємстві діють такі види відпусток, як щорічна основна відпустка, відпустка без збереження заробітної плати та соціальна відпустка.

Щорічна основна відпустка надається  працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з  дня укладення трудового договору.

Особам  віком до вісімнадцяти років надається  щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Тривалість  соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. (ДОДАТОК 4).

3.6) Порядок утримань із заробітної  плати

Так як підприємство бюджетне, воно не сплачує податки.

3.7) Синтетичний облік заробітної  плати і розрахунків по ній

Облік розрахунків  по оплаті праці ведуть на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». До рахунку 66 відкривають два субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Розрахунки з депонентами». На першому субрахунку обліковують  суми нарахованої оплати праці, а  на другому – невиплаченої (депонованої) оплати праці.

По дебету субрахунку 661 обліковують усі види утримань з оплати праці, виплату  оплати праці, депонування (перерахунок  на субрахунок 662) оплати праці. По кредиту  субрахунку 661 відо­бражають нарахування  оплати праці і виплат, які не входять до складу фонду оплати праці.

По рахунку 66 може бути розгорнуте сальдо:

- кредитове  — означає заборгованість підприємства  по оплаті праці працівникам;

- дебетове  – означає заборгованість працівників  підприємству по оплаті праці.  Дебетове сальдо може виникати  лише в окремих випадках наприклад,  коли є переплати з оплати  праці.

При нарахуванні  оплати праці запис роблять по кредиту рахунку 66 і дебету різних рахунків, на які відноситься оплата праці. Вона завжди повинна бути віднесена на конкретний об’єкт обліку (структурний підрозділ, вид продукції, послуг тощо). (ДОДАТОК 6)

4. Облік виробничих запасів

1. порядок складання і підписання підприємством договорів з постачальниками, специфікації про постачання сировини, матеріалів і інших матеріальних цінностей.

Договор поставки товарів укладається на розсуд сторін. У зміст договору поставки товарів входять такі основні розділи:

— преамбула;

— предмет договору;

— ціни на товари і загальна сума договору;

— загальний строк дії договору і строки поставки товарів;

— вимоги до тари й упаковки;

— порядок відвантаження, доставки і здавання товарів;

— порядок розрахунків;

— санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань;

— арбітраж (вирішення спірних питань).

Преамбула — це вступна частина договору, в якій вказується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони (підприємства, фірми), від імені яких укладається договір.

Предмет договору визначає назву, кількість і розгорнутий асортимент належних поставці товарів, якість і комплектність товарів, що є істотними умовами договору.

Кількість товарів, що підлягають постачанню, визначається на основі вивчення попиту споживачів з урахуванням діяльності конкурентів та зміни умов ринку (поява нових товарів, виробників тощо) і встановлюється у договорі у відповідних . одиницях виміру або грошовому виразі. Якщо кількість товарів не може бути визначена будь-яким конкретним числом, а потребує розшифрування як щодо асортименту, так і строків поставки, то до договору додається специфікація. Специфікація — невід'ємна частина договору, в якій обумовлюються кількість товарів, що підлягають постачанню, розгорнутий асортимент з щоквартальним розподілом і визначенням місячної і внутрімісячної поставки за строками, передбаченими в тексті договору. (ДОДАТОК 7).

Товари постачаються  комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачена поставка з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.

Ціни на товари і загальна сума договору належать до істотних умов договору. Ціна визначається угодою партнерів і вказуються в договорі або в специфікації; можливе узгодження цін у протоколі, який с частиною договору. Під час установлення цін ураховуються особливості поставки. Якщо передбачається поставка товарів на склад покупця, то в ціну договору включаються транспортні витрати і витрати на страхування вантажів. Якщо передбачається поставка продукції зі складу продавця (самовивіз), то ціна договору враховує тільки вартість товарів.

Ціна в договорі може бути твердою (фіксованою) і плаваючою, тобто з наступною фіксацією. У разі твердої ціни в договорі визначається конкретна цифра, яка не підлягає змінам при оплаті за товари покупцем. Загальновідомо, що в умовах інфляції фіксовані ціни вигідні тільки покупцям. Тому постачальники, щоб застрахувати себе від збитків, вимагають передбачення в договорі 100 % передплати. .

Якщо в момент укладення договору важко визначити конкретну ціну, то сторони Можуть передбачити фіксацію початкової ціни, яка протягом виконання договору може змінюватися, за узгодженим партнерами методом. Така ціна називається плаваючою, тобто вона є, по суті, ринковою в момент виконання договору. Плаваюча ціна з наступною фіксацією в договорі не відображається. У цьому разі в розділі "Особливі умови поставки" вказуються точні способи визначення плаваючої ціни.

Загальний строк дії договору встановлюється договором. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше від одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, установлений договором. Якщо договором поставки не встановлено його строк, договір уважається укладеним на один рік.

Вимоги до тари й упаковки можуть викладатись у тексті договору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повернення тари зазначається в договорі.

У разі, коли при поставці товарів необхідно їх упаковувати і маркувати, в договорі робиться застереження щодо виду і характеру упакування, її якості, розмірів і способів оплати, а також нанесення на упаковку маркування. До упаковки ставляться загальні і спеціальні вимоги. Відповідно до загальних вимог упаковка повинна забезпечувати збереження вантажів за вибраного способу транспортування. У договорі передбачається відповідальність постачальника за поставку продукції в упаковці, що не відповідає умовам поставки. Одержуючи товари в пошкодженій упаковці, покупець складає комерційний акт, згідно з яким постачальник повинен відшкодувати покупцеві збитки. Інколи пошкодження упаковки прирівнюється до порушення якості товарів.

4.2) Оперативний контроль виконання договорів з постачальниками.

На основі документів постачальників, які надходять у відділ постачання, здійснюється оперативний облік виконання договорів. Він ведеться у відомостях або книгах, де на кожний договір відкривається окремий листок або ведуться картки, в яких вказується номер і дата договору, найменування матеріальних цінностей, одиниця виміру, кількість продукції за договором поставки разом та з розбивкою за строками по кварталах і місяцях, фактичне надходження вантажу із зазначенням дати, номера і найменування документа.

Дані оперативного обліку використовуються для аналізу кількості та якості поставлених цінностей, виявлення відхилень від договорів та пред'явлення претензій.

Претензії потрібно оформляти письмово і негайно після встановлення фактів порушення договорів інформувати представників постачальника. Якщо письмове звернення не дає результатів, треба звертатися з позовною заявою до господарського суду.

Вантаж, що прибув на склад покупця, оформляється прибутковим ордером, якщо між фактичною наявністю цінностей і даними документів постачальника немає розходжень, а при розходженнях - акт приймання матеріалів.

Суму виявлених нестач матеріалів із вини окремих працівників потрібно віднести на винних осіб, а в окремих випадках матеріали щодо нестачі передаються в слідчі органи. У випадках, коли вантажі надходять без документів постачальників (невідфактуровані поставки), їх слід прийняти за якістю і кількістю в присутності комісії та скласти акт приймання в двох примірниках, з яких один треба відіслати вантажовідправнику з проханням вислати відповідний документ. До отримання документів постачальника такий вантаж приймається на відповідальне зберігання.

На відвантажені матеріальні цінності постачальники виписують рахунки, прикладають до них вантажні квитанції залізничного чи водного транспорту і висилають покупцям. Можуть також виписуватися інші документи, що характеризують товари (кипні карти, пакувальні ярлики), а на продовольчі товари - сертифікати якості, довідки аналізів, що характеризують якість товару.

Бухгалтерія веде оперативний контроль за вантажем, що надійшов, документами постачальника, їх оплатою та повнотою оприбуткування в журналі реєстрації документів і надходжень вантажів. Після оприбуткування вантажів на складах і здачі документів у бухгалтерію в журналі надходження вантажів записують дату надходження цінностей на склад, номер і дату звіту матеріально відповідальної особи.

Якщо документи на постачання цінностей надійшли від постачальника, а самі цінності не надходили, то вони вважаються «товарами в дорозі». В цьому випадку треба прийняти заходи щодо розшуку цінностей.

При прийманні цінностей безпосередньо на складі треба звертати увагу на можливі пошкодження тари й упаковки. Якщо такі пошкодження виявлені, то для подальшого приймання цінностей необхідно запросити представника влади на місцях (з товарного відділу, торгової інспекції, бюро товарних експертиз) і скласти акт на недостачу, яку засвідчують всі члени комісії.

Саме процедурні питання - оформлення договорів та дотримання правил приймання цінностей за якістю та кількістю - забезпечують доказовість при розгляді справ щодо майнових спорів між покупцями і постачальниками в господарському суді. Сторона, яка дотримується правил і має всі необхідні документи, виграє справу в суді.

3. Порядок видачі і облік виданих довіреностей на підприємстві

Бланки  довіреностей  видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути   пронумерований,  прошнурований та  скріплений  печаткою  і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом  року  довіреностей  є наскрізною.

Довіреність   на   одержання  цінностей  видається  тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не  працюють  на  даному  підприємстві, може бути видана з дозволу керівника  підприємства,  якщо підприємство, де працює дана особа, видало  їй  довіреність на одержання  тих самих цінностей і такої  ж кількості  з  цього  підприємства.

Довіреність   підписується    керівником    та    головним бухгалтером  підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником  підприємства.  У   тих   випадках,   коли бухгалтерський облік    ведеться   централізованою   бухгалтерією, довіреність на   одержання   цінностей   підписується   керівником підприємства та  головним  бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.