Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 02:19, курсовая работа
Метою роботи є розгляд сутності організації та методики проведення аудиту грошових коштів та оцінка платоспроможності підприємства і розгляд особливостей проведення аудиту грошових коштів за умов комп’ютерної обробки облікової інформації.
Для досягнення мети, перед нами стоять такі завдання:
– Розкрити теоретичні основи організації аудиторської перевірки грошових коштів;
– Розглянути методику аудиторської перевірки грошових коштів та здійснити оцінку платоспроможності даного підприємства;
– Скласти аудиторський звіт та висновок за результатами розгляду аудиту грошових коштів та оцінки платоспроможності;
– Висвітлити особливості проведення аудиту за умови комп’ютерної обробки інформації.
Вступ…………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Теоретичні аспекти аудиту грошових коштів в касі
1.1. Економічний зміст, мета, завдання та необхідність аудиту грошових коштів в касі…………………………………………….5
1.2. Огляд літератури з проблеми аудиту грошових коштів в касі…...9
1.3.Нормативно-правове забезпечення аудиту грошових коштів в касі…………………………………………………………………..13
Розділ 2. Аудиторська оцінка фінансового стану підприємства та його облікової політики.
2.1. Стан бухгалтерського обліку на підприємстві……………………16
2.2. Аналіз показників фінансового стану підприємства……………..20
Розділ 3. Методика і організація аудиту грошових коштів в касі
3.1. Джерела інформації для проведення аудиту грошових коштів в касі………………………………………………………………….25
3.2. Методи та прийоми аудиту грошових коштів в касі…………….31
3.3. Організація проведення аудиту грошових коштів в касі………..35
3.4. Узагальнення та відображення результатів аудиту грошових коштів в касі……………………………………………………….43
Висновки та пропозиції……………………………………………………...48
Список літературних джерел………………………………………………..50
Основні порушення - зловживання, розкрадання, помилки в обліку операцій можуть бути кваліфіковані наступним чином:
Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:
Надлишкове списання грошей по касі:
На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в Звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати податкові органи.
Аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.
3.4. Узагальнення та відображення результатів аудиту
Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.
Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.
Суб'єкти підприємницької
діяльності (замовники) зацікавлені
у виявленні недоліків у
Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті. Звіти аудитора мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.
Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.
Для перевірки достовірності показників фінансової звітності слід зіставити дані балансу, інших форм фінансової звітності, облікових регістрів. На остаточні результати достовірності чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають відхилення У бухгалтерському фінансовому обліку, факти невідображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських процесів і операцій. Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" та Національними нормативами аудиту України № 6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки", № 14 "Аудиторські докази", № 20 "Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку", №№ 26- 27 "Аудиторські висновки та звіти", №№ 28-29 "Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів".
Національні нормативи
аудиту вимагають документального
оформлення всіх питань, які аудитор
вважає важливими з погляду
Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.
Процедури перевірки
даних на відповідність - це тести, що
складаються для отримання
Незалежні процедури
перевірки проводяться для
* детальних тестів
операцій і залишків на
* аналізу важливих показників, включно з остаточним обстеженням незвичайних відхилень і статей.
Норматив № 20 "Події, що мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку" встановлює відповідальність аудитора за результати подій, що виникають після дати складення фінансової звітності клієнтом, але до підписання аудиторського висновку, або за результати подій, що виникли після підписання аудиторського висновку, але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та подій, які виникли після оприлюднення фінансової звітності підприємства (такі події нижче називатимуться "подальші події"). Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.
Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:
* події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;
* події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності.
Аудитор повинен виконати
процедури перевірки для
Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.
Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.
Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.
Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Аудит грошових коштів в передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних з обігом готівки, рухом коштів на рахунках в банку в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно з чинним законодавством.
У курсовій роботі описано організацію та методику аудиту грошових коштів в касі та оцінку платоспроможності СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ», відображена нормативна база, яка використовується для організації перевірки, здійснена характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналіз нормативно-законодавчих актів з організації обліку грошових коштів в Україні дозволяє сказати, що на сьогодні нормативно-законодавча база щодо обліку грошових коштів в основному відповідає потребам підприємства, щодо базового підприємства, то облікова політика фірми забезпечує дотримання принципів організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності і регулюється наказом про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику. Негативним моментом в організації обліку грошових коштів, є лише його ведення вручну, тобто не запроваджено автоматизаціїна обліку на СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ», тому пропонується здійснення автоматизації обліку.
Незважаючи на величезне значення контролю за витрачанням коштів на підприємстві практично відсутня система внутрішнього контролю, тому пропонується введення системи внутрішнього контролю для забезпечення розвиток підприємства.
Розгляд методики аудиторської перевірки грошових коштів та оцінки платоспроможності СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ» дає інформація про облікову політику, первинні документа та реєстри обліку аудиту грошових коштів, тобто доцільним для підприємства є застосування більш чітких позиці вданих сферах нових форм документів та способів їх ведення, щодо методика здійснення аудиторської перевірки грошових коштів та оцінка платоспроможності підприємства і проведення аналізу платоспроможності, отримані результати свідчать про зменшення коефіцієнтів ліквідності, що являє негативну тенденцію для діяльності підприємства.
Оскільки облік на підприємстві здійснюється вручну, доцільним є введення автоматизації, що значно полегшить роботу для бухгалтерії підприємства, а також при проведенні перевірки для аудитора.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Информация о работе Організація та методика аудиту грошових коштів в касі на СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ»