Організація та методика аудиту грошових коштів в касі на СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ»

- інвентаризація каси;

- перевірка дотримання  Положення про ведення касових  операцій;

- документальна перевірка касових операцій.

Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числа обов'язкових  процедур. Аудитор у даному випадку  може скористатися результатами внутрішнього контролю. Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети [30]. 

До найбільш розповсюджених типових помилок, які виявляються  в ході аудиторської перевірки грошових коштів, відносяться:

- відсутність первинних  касових документів чи оформлення  їх з порушенням установлених вимог;

- виплати підзвітним  особам на підставі виправдовувальних  документів, що підтверджують витрати,  без оформлення авансових звітів;

- недотримання ліміту  розрахунків готівкою між юридичними  особами;

- проведення розрахунків  з населенням без застосування контрольно-касових машин;

- некоректне відображення  касових операцій в облікових  регістрах;

- арифметичні помилки під час підрахунку оборотів [10, ст. 38-46].   

Практика підтверджує  можливість різних випадків порушень, зокрема: виплата грошей за фіктивними рахунками та документами, взятими з архіву минулих періодів і використаних повторно; підроблення підписів отримувачів; зміна тексту документів; включення до розрахунково-платіжних документів підставних осіб; завищення сум розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати, відпускних премій; списання сум у більших розмірах, ніж потрібно за документами; повторне списання коштів за одним документом, неправильний підрахунок за касовими документами і звітами, привласнення депонованої заробітної плати.

Для поліпшення роботи, викриття можливих випадків порушень за даними первинної бухгалтерської документації та забезпечення повноти  вивчення касових операцій доцільно застосовувати спеціальну відомість  аудитора щодо контролю зберігання готівки.

Документ як предмет аудиту є засобом обґрунтованості  бухгалтерських записів і підтвердження  достовірності здійснених фінансово-господарських  операцій.

Для того щоб  виявити використання фіктивних  рахунків чи довідок на виконання  роботи в минулих роках, взятих з архіву і доданих до звіту касира, аудитор має ретельно проаналізувати витрати, зосередивши увагу на статтях, в яких є значне збільшення порівняно з завданням. Відомо, що найчастіше з архіву беруть документи на оплату різних робіт, пов'язаних з навантаженням і розвантаженням матеріальних цінностей, поточним ремонтом, будівництвом тощо. У сумнівних випадках слід перевірити, чи виконувались ці роботи, а також ідентифікувати особисті підписи осіб, які одержували гроші, керівників та дати здійснення операцій. Документи минулих років, взяті з архіву, відрізняються як за зовнішнім виглядом (пом'яті, проколоті, обрізані, підклеєні, виконані на папері іншого кольору), так і за формою [15]. 

Необхідно ретельно вивчити касові операції з видачі сум, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про використання цих сум. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Доцільно викриті порушення внаслідок неправильно оформлених документів відобразити у відомості аудитора. Вивчається правильність рознесення господарських операцій зі звіту касира в журналі або відомості за відповідними кореспондентськими рахунками, дотримуючись затвердженого плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування. Результати такої перевірки доцільно оформляти відповідними таблицями, які додаються до матеріалів аудиту, однак аудитор сам вирішує, у який спосіб йому оформляти результати аудиту [12, ст. 25-30]. 

На сьогоднішній день аудит є найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів

Актуальною проблемою  обліку операцій з грошовими коштами  є ухилення від оподаткування  шляхом використанням не облікованих  готівкових грошових коштів.

Головною причиною використання не облікованого готівкового обороту  є надто високий рівень оподаткування  заробітної плати в порівняні  з низьким рівнем соціальних гарантій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Нормативно-правове  забезпечення аудиту грошових  коштів в касі

 

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими  документами. Сукупність нормативних  актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних  законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання звіту і висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні  методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного  використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 [6].

Крім цього Положення  існують ще декілька документів, які  регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

1. Інструкція про організацію  роботи по готівковому обігу  установами банків України, затверджена  постановою Правління Національного  Банку України від 19.02.2001 року №69, яка визначає правила організації роботи із грошовими коштами, їх обігом [8].

2. Наказ Міністерства  статистики України «Про затвердження  типових форм первинного обліку  касових операцій» від 15.02.1996 р. №51. Згідно, цього наказу визначаються типові форми первинних документів для обліку грошових коштів підприємств, їх правила заповнення та зберігання [3].

3. Указ Президента  України «Про застосування штрафних  санкцій за порушення норм  по регулюванню обігу готівки»  від 12.06.1995 р. №436/95 із змінами і доповненнями, вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки [4].

4. Закон України «Про  внесення змін до Закону України  «Про застосування електронно-контрольних касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. №1776 говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій [2].

5. Права, обов’язки  і завдання, які покладаються  на членів інвентаризаційної  комісії та загальні принципи  інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків [7].

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність». Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю, з метою захисту інтересів власника [1].

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського  обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча  база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в  основному відповідає потребам підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Аудиторська оцінка фінансового стану підприємства та його облікової політики.

2.1. Стан бухгалтерського  обліку на СТОВ «АГРО-ПОЛІССЯ»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Полісся» (скорочення СТОВ «Агро-Полісся»)  створено  створено з метою одержання прибутку.

 СТОВ «Агро-Полісся»  є правонаступником реорганізованого  Колективного сільськогосподарського  підприємства «Дубовець» в обсягах  переданої йому частини майна  згідно з розподільчим балансом.

СТОВ «Агро-Полісся»  в порядку правонаступництва  володіє земельною ділянкою реогранізованого КПС «Дубовець».

Товариство з дня  його державної реєстрації є юридичною  особою з правами та обов’язками, передбаченими чинним законодавством, має самостійний баланс, круглі печатки з своєю назвою і зазначенням індефікаційного коду, фірмові бланки, знак для товарів та послуг.

Товариство у встановленому  порядку відкриває на Україні  та за її межами свої поточні, валютні  та інші рахунки, може від власного іменіукладати цивільно-правові угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському, адміністративному та третейському судах.

Предметом діяльності СТОВ «Агро-Полісся» є:

- вирощування, придбання, закупівля у населення, фермерів, підприємців за готівку, переробка та реалізація  сільськогосподарської продукції, в тому числі продукції рільництва, городництва, тваринництва, птахівництва, садівництва, бджільництва, рибальства;

- надання послуг по переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції;

- надання послуг по обробці землі, в тому числі – оранці, збирання врожію, внесення добрив, отрутохімікатів, герміцидів та інших послуг;

-  здавання в оренду  сільськогосподарської техніки,  здійснення технічного обслуговування та ремонті сільськогосподарської та іншої техніки;

-  оптова, дрібнооптова, роздрібна, комісійна, консигнаційна  торгівля промисловою продукцією, будівельними матеріалами, керамічною  плиткою, сантехнікою, побутовою  хімією, фарбами, деривиною, паливно-мастильними матеріалами, нафтопродутами, продуктами нафтосинтезу, продукцією хімічної промисловості, сировиною, обробленим каменем, продуктами харчування та харчовими добавками, товарами народного споживання, організаційно виїздної торгівлі, організація власної роздібної торгівельної мережі, відкриття власних магазинів, кіосків, тощо;

- оптома і комерційно-комісійна  торгівля рухомим та нерухомим  майном, в тому числі квартирами, будинками, спорудами, здача вказаного  майна, а також обладнання, машин, механізмів, приміщень в оренду, лізінг;

-  надання послуг  з перевезення пасажирів та  вантажів автомобільним транспортом  загального користування;

-  організація та  проведення виставок з продажем  товарів, матеріалів, будматеріалів,  продукції виробничо-технічного призначення;

- здійснення всіх  інших видів діяльності, не заборонених  чинним законодавством.

     На здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу, СТОВ «Агро-Полісся» зобов’язане одержати сертифікат, патент чи ліцензію в установленому порядку.

        Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні і інші рахунки в банках, діє на підставі госпрозрахунку та самоокупності і веде господарську діяльність у відповідності з Статусом і чинним законодавством.

Бухгалтерський облік  в Товаристві здійснюється Головним Бухгалтером, що наймається на роботу відповідно до контракту.

                            Аналіз балансу підприємства

Передбачається перегляд балансу і оцінка його структури: зміна валюти балансу, частка необоротних активів, структура основних засобів, частка позикових  власних коштів, оцінка майнового стану. Для поставлених цілей і завдань, підприємство формує статутний капітал, забезпечується основними фондами, активами.

З даних таблиці 1 «Склад та структура засобів (активів) підприємства» (Додаток А) видно, що загальна вартість майна підприємства в 2011 році збільшилась  в порівнянні з 2009 роком на 76 тис. грн. Наслідком цього стало збільшення необоротних активів на 70,3 тис. грн за рахунок: зменшення залишкової вартості основних засобів на 70,3 тис. грн. Також збільшились оборотні активи на 5,7 тис. грн за рахунок: збільшення грошових коштів та їх еквівалентів у національній  валюті на 2,1 тис. грн та збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 2,7 тис. грн.