Організація розрахунків з підзвітними особами,їх облік на підприємствах з різними формами власності

         Міністерство науки,освіти,молоді  та спорту України

         Луганський  Державний коледж  Економіки і торгівлі

 

 

 

 

 

                                  Курсовий проект

         Спеціальність:«Бухгалтерський облік» 5.03050901

         Циклова комісія Обліково - фінансових  дисциплін

на тему:«Організація розрахунків  з підзвітними особами,їх облік  на                                                        підприємствах з різними формами  власності»

 

 

 

Студентки групи БО 11                              Максакової О.Ю

Викладач                                                      Слепцова Л.Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Луганськ 2012р

 

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1. Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання  їх обліку.

1.2. Огляд нормативно-довідкової  бази.

ỈỈ Характеристика,функції  Жовтянської сільської ради та організація  обліку розрахунків з підзвітними  особами.

       2.1. Умови створення  Жовтянської сільської ради

       2.2 Майнова і фінансова основа місцевого самоврядування

      2.3 Видатки сільського бюджету

       2.4 Відповідальність органів ,посадових осіб місцевого самоврядування

       2.5 Порядок видачі готівки під звіт.

      2.6 Порядок документального оформлення підзвітних сум.

       2.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами.

       III. Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами

     Висновок

     Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

                                                      

 Вступ

На зламі тисячоліття  в Україні відбувається перехід  до принципів ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  на основі та у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку (МСБО).

Причин для цьому більш  ніж достатньо. Найважливішими серед  них, на мою думку,  є :

Прагнення продемонструвати потенційним і реальним інвесторам наше бажання влитися у світову бухгалтерську спільноту, зробити український облік і звітність доступною і зрозумілою для всіх зацікавлених користувачів цією інформацією, як всередині країни, так і за її межами, наблизивши бухгалтерський облік і фінансову звітність вітчизняних підприємств до тих форм,  якими користуються в усьому світі;

Бажання задовольнити вимоги Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а також інших впливових міжнародних організацій, що організовують і регулюють економічний розвиток на світовому рівні,  зовнішньоекономічну діяльність і зв'язки;

З появою реальних власників, яким потрібна обширна аналітика  діяльності підприємств, яка дасть  змогу швидко і ефективно реагувати  на зміни на підприємстві,  що необхідно  для виживання в умовах ринкової конкуренції; а також розвиток таких  видів організацій та формування капіталу як акціонерні товариства, що потребують виплати доходів у  вигляді дивідендів на вкладений  капітал.

Звичайно, основні засади бухгалтерського обліку: подвійний  запис, безперервне документування усіх господарських операцій (фактів господарської діяльності),накопичення  облікової інформації в бухгалтерських регістрах, принцип нарахування  і відповідності доходів і  витрат, єдність аналітичного і синтетичного обліку - збережені і в так званому "новому" бухгалтерському обліку.

Тому особливих проблем  пов'язаних з переходом на "новий" план рахунків не було і в моїй темі -" Облік розрахунків з підзвітними  особами", а основною складністю для бухгалтера в операціях з  підзвітними коштами, на мою думку,  є необхідність слідкувати за постійними змінами в законодавстві про  порядок відшкодування витрат при  відрядженнях,  норми добових  витрат на території України та за її межами, а також розмір суми яку  дозволено оплачувати готівкою.

У процесі здійснення господарської  діяльності практично кожне підприємство зустрічається з необхідністю відрядження  своїх працівників як в межах  України, так і за кордон для вирішення  питань, зв’язаних з налагоджуванням  партнерських відносин між підприємствами, підписання договорів.

Службове відрядження — поїздка  працівника за розпорядженням керівника  підприємства на певний строк до іншої  місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.

Підзвітні особи —це штатні працівники нашого підприємства, яким видаються  кошти авансом під звіт для  покриття витрат на службові відрядження, а також на операційні та адміністративно-господарські потреби.

В зв’язку з цим у бухгалтерів  і керівників підприємств можуть виникати питання, які торкаються відряджень. Зокрема, порядок документального  оформлення відрядження, розрахунку суми авансу, який видається на відрядження, і відшкодування відрядних витрат, а також ведення та облік даних  операцій у податковому обліку.

При оформленні відрядження необхідно  на основі розпорядження керівника, видати підзвітній особі аванс на відрядження та посвідчення про  відрядження.

Підзвітна особа зобов’язана відзвітуватися за одержаний аванс, подати в бухгалтерію  підприємства авансовий звіт з виправдними  документами.

 

Отже основною метою даної роботи є визначення реального стану  ведення бухгалтерського обліку, а особливо, розрахунків з підзвітними  особами на конкретному підприємстві.

Інформаційною базою для такого дослідження стануть первинні документи  та облікові регістри, які ведуться для обліку даних операцій, а оскільки розрахунки з підзвітними особами  в фінансовій звітності підприємства відображаються в складі дебіторської заборгованості то для повного аналізу  необхідно також опрацювати деякі  з видів фінансової звітності, а  саме Баланс та Звіт про фінансові  результати. 

 

 

І. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів.

1.1. Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання  їх обліку.

З каси підприємства, згідно діючого положення, можуть видаватись готівкові кошти для розрахункових  операцій на місці придбання товарно-матеріальних цінностей (на ринку, підприємствах  роздрібної торгівлі, у населення  і тлі.), а також для витрат по службових відрядженнях, інших потреб (пересилка службової кореспонденції, придбання господарського знаряддя та інше).

Як правило у складі розрахунків великих організацій  розрахунки через підзвітних осіб не охоплюють велику валову, пустку розрахунків,  проте на малих підприємствах, таких  як Жовтянська сільська рада такий вид розрахунків займає відчутну їх частку.

Переважно, готівкові кошти  видаються працівнику підприємства на основі розпорядження керівника  підприємства (або в службові обов'язки працівника входить робота по закупівлі  товарно - матеріальних цінностей - тоді розпорядження не потребується,  але з таким працівником заключають договір про його повну матеріальну  відповідальність). Працівник, що отримав  готівкові кошти підприємства, називається  в бухгалтерській практиці підзвітною особою, так як він зобов'язаний прозвітуватись про цільове використання грошових коштів, або повернути їх в касу підприємства (організації). Суми, отримані підзвітною особою, називають авансовими сумами, а звіт працівника називають - авансовий звіт. Авансовим звітом буде вважатись документ,  що підтверджує витрати працівника (так як до нього додаються підтверджуючі документи: чеки, білети, квитанції, закупівельні акти), обов'язковим реквізитом його є підпис керівника підприємства: "доцільність витрат підтверджую" і підпис, або "бухгалтерії оплатити".

Складає авансовий звіт підзвітна  особа,  вказує дату і підписується в ньому.

Завдання бухгалтера —  контролювати цільове використання підзвітних сум.

З цією метою він встановлює строки подання авансових звітів,  називає перелік документів, які  працівник повинен пред'явити,  і контролює правильність наданих  документів на предмет їх юридичної  сили (печатки,  підписи і таке інше).

Якщо всі додані документи  є достовірними,  суму "списують " з підзвіту,  так як працівник  вже не повинен повертати готівкові  гроші видані йому в підзвіт. Таким  чином,  підприємство вже вступає  з працівником в розрахункові операції, при веденні яких може бути дебіторська і кредиторська заборгованість на момент закриття бухгалтерських рахунків. Дебіторська заборгованість буде відображати наявність боргу  працівника по отриманих ним коштам, в свою чергу, якщо сам працівник  на виробничі цілі використав власні кошти,  то підприємство до моменту їх відшкодування буде мати кредиторську заборгованість. Як і будь-яка інша заборгованість ця відшкодовується шляхом повернення готівкових коштів (за письмовою заявою працівника чи даних авансових звітів).

Службове відрядження  — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк  для виконання службового доручення  поза місцем постійної роботи . Якщо працівника відряджено до іншого міста,  то йому видається відрядне посвідчення,яке він зобов'язаний пред'явити при поверненні. На практиці трапляються випадки, коли для переїздів використовується транспорт підприємства або особистий транспорт, тоді необхідно надати водіїв дорожніми листами . Відрядженому працівнику видається грошовий аванс (відшкодовуються витрати) на оплату:

 З добових;

З проїзду;

З найму житла.

За відрядженим працівником  зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування  в дорозі. Середній заробіток за час перебування працівника у  відрядженні зберігається на всі  робочі дні тижня за графіком,  установленим за місцем постійної роботи. За бажанням відрядженого працівника йому надсилають поштовим переказом  заробітну плату за місцем відрядження  за рахунок підприємства,  що його відрядило.

На час відрядження  особи, яка працює за сумісництвом. Середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що її відрядило. У  разі скерування працівника у відрядження  одночасно з основної роботи й  роботи за сумісництвом середній заробіток  зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування  витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що відрядили  працівника,  за згодою між ними.

На працівника, який перебуває  у відрядженні, поширюється режим  робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються (крім випадків передбачених чинним законодавством,  які будуть згадані в наступному пункті 1,2).

Строк відрядження визначається керівником або його заступником,  але не може перевищувати 30 календарних  днів.

Термін відрядження працівників  для виконання в межах України  монтажних, налагоджувальних і будівельних  робіт не повинен перевищувати терміну  будівництва об'єктів.

 

 

 

1.2.Огляд нормативно - довідкової бази.

Працюючи над обліком  підзвітних коштів та розрахунків з  підзвітними особами, необхідно  звернути увагу на те, що згідно діючого  на момент написання курсової роботи законодавства відрядження регламентуються  наступною нормативною базою:

1.законом України від  22.05.97 р. №283 "Про оподаткування  прибутку підприємств ";

2.1нструкцією про службові  відрядження в межах України  та закордон, що затверджена наказом  Міністерства фінансів України  від 13.03.99 р. № 59 (в редакції  наказу Мінфіну України від  10.06.99 p. № 146), зареєстрована в Міністерстві юстицій України 29.06.99 р. за № 418 \ 3711).

3.Послідовно КМУ від  06.09/2000 №663 " Про норми відшкодування  витрат на відрядження в межах  України та за кордон" 4.Деякими  статтями закону України про  працю. Отже, якщо працівник спеціально  відряджений для роботи у вихідні,  або святкові й не робочі  дні, то, відповідно до статей 72 та 107 Кодексу законів про працю,  такому працівнику надається  інший день відпочинку або  здійснюється оплата в подвійному  розмірі таким чином:

1) працівникам з відрядною  оплатою праці — за подвійними  відрядними розцінками ;

2). працівникам, праця  яких оплачується за годинними  або денними ставками,  — у  розмірі подвійної годинної або  денної ставки;

3). працівникам, які одержують  місячний оклад, — у розмірі  одинарної годинної або денної  ставки понад оклад,  якщо робота  у святковий і неробочий день  проводиться у межах місячної  норми робочого часу,  і в  розмірі подвійної годинної або  денної ставки понад оклад,  якщо робота проводиться понад  місячну норму.

Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження  в установленому порядку надається  інший день відпочинку (компенсація  подвійною оплатою Кодексом законів  про працю чи. інструкцією про  службові відрядження не передбачена).

Добові витрати (видатки  на харчування та фінансування інших  особистих потреб фізичної особи) є  окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження.

Виплачуються добові витрати  в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України  від 23.04.99р. №663 (із внесеними змінами) за кожний день (включаючи день в'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні святкові і неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками).