Організація обліку основних засобів в СВК «Поділля» Немирівського р-ну ,Вінницької обл.

 

Як відомо одним з головних завдань бухгалтерського обліку основних засобів є постійний  контроль, чому  в умовах сьогодення сприяє аудит.

Основним завданням і  метою аудиту основних засобів є:

1) встановлення правильності  документального оформлення і  своєчасного відображення в обліку  операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення  і вибуття;

2) перевірка правильності  розрахунку, своєчасного відображення  зносу основних засобів;

3) перевірка доцільності  проведення ремонту основних  засобів, контроль за витратами  на капітальний ремонт, за правильністю  їх відображення;

4) перевірка правильності  відображення в обліку фінансових  результатів від вибуття (в  т.ч. ліквідації) основних засобів;

5) контроль за збереженням  основних засобів;

6) перевірка правильності  проведення індексації основних  засобів;

7) підтвердження законності  і правильності відображення  на рахунках бухгалтерського  обліку операцій з основними  засобами;

8) встановлення своєчасності  і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати;

Джерелами інформації для  аудиту основних засобів є:

- Баланс (форма № 1);

- Звіт про фінансові  результати та їх використання (форма № 2);

- Звіт про фінансово-матеріальний  стан підприємства (форма № 3);

- Синтетичні регістри  обліку основних засобів (головна  книга, журнал-ордер № 13);

- Первинні документи з  обліку основних засобів: інвентарні  картки, акти приймання-передачі, введення  в експлуатацію, ліквідації, відомості  індексації балансової вартості  основних засобів.

При перевірці операцій по обліку основних засобів аудиторам  на основі первинних даних і даних  аналітичного і синтетичного обліку основних засобів звертається увага  на наступні основні питання:

- своєчасність і правильність  документального оформлення і  відображення в облікових регістрах  надходження, переміщення і вибуття  основних засобів

правильність розрахунку амортизаційних сум і віднесення їх на собівартість продукції, а також  відображення її на рахунках синтетичного обліку тощо.

 

 

    3.4.Організація бухгалтерського  контролю за використанням основних  засобів .

 

     Агропромисловий  комплекс вступив у новий етап  ринкових відносин, що обумовлює  необхідність перегляду багатьох  концепцій його економічного  розвитку. Ринковий механізм покликаний  забезпечувати координацію діяльності  економічних суб`єктів, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Найважливішою умовою виконання цієї задачі є ефективне використання основних засобів будь якого підприємства.

Основні засоби  - це матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх у процесі  виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного  використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) . 

Кожне сільськогосподарське підприємство для здійснення своєї  виробничої діяльності повинно мати  основні засоби. Від предметів  праці вони відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі  виробництва, зберігають при цьому  свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану роботу. Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості,  перетворюючись на кінцеву готову продукцію.

Підґрунтям організації  обліку основних засобів та інших матеріальних необоротних активів є методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які передбачені у П(С)БО 7 “Основні засоби”. Виходячи з них, для організації обліку основних засобів необхідно знати не лише мету і завдання обліку, котрі є однаковими для усіх необоротних активів, а й їх визнання, класифікацію та оцінку.

Стосовно основних засобів  більш правильно застосовувати  поняття «засоби», бо саме вони становлять частину активів підприємства.

У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий  об'єкт обліку, що має назву «основні засоби підприємства».

Згідно Податкового Кодексу України, основні засоби матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [56].

За дебетом рахунка 10 "Основні  засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною  вартістю; сума витрат, яка пов'язана  з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів [8, c. 204].

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  до нього; або конструктивно відокремлений  предмет, призначений для виконання  певних самостійних функцій; відокремлений  комплекс конструктивно з'єднаних  предметів однакового або різного  призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування  та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством .

 Таким чином, для  віднесення матеріального об’єкта  до основних засобів об’єкт:

1) повинен бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство наступними шляхами:

- використовуватися окремо чи разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, які призначені для реалізації підприємством;

- обмін на інші активи, в тому числі на грошові засоби;   

- використання для погашення заборгованості

- розподіл між власниками підприємства;

2) повинен використовуватися  для визначеної мети:

- виробництва, поставки товарів, надання послуг;

- здачі в оренду;

- здійснення соціально-культурних функцій;

3) повинен мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).

Не можуть бути визначені  активами, а звідси, і основними  засобами об’єкти, не придатні для  використання із-за фізичного і морального зносу.

  П(С)БО 7 «Основні засоби»  передбачає такі групи основних  засобів, однакових за технічними  характеристиками, призначенням і  способом використання:

1) земельні ділянки;

2) капітальні витрати  на поліпшення земель;

3) будинки, споруди і  передавальні пристрої;

4) машини та обладнання;

5 транспортні засоби;

6) інструменти, прилади,  інвентар (меблі);

7) робоча і продуктивна  худоба;

8) багаторічні насадження;

9) інші основні засоби.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

1) за галузевою ознакою;

2) за функціональним призначенням;

3) за використанням;

4) за ознакою належності.

За галузевою ознакою  основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв’язку.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані .

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба  зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі  та невиробничі.

                                                                                                                  Таблиця№

 

Класифікація  основних засобів згідно Податкового  Кодексу

Групи	Мінімально допустимі строки корисного  використання, років
група 1 – земельні ділянки	-
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні  програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела  безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж,  телефони (в тому числі  стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 –  інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	-
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні  активи	-
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	-
група 14  – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7

 

Виробничими є ті основні  засоби, які приймають безпосередньо  участь у процесі виробництва  і пов’язані із створенням конкретного  продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

За використанням основні  засоби поділяються на діючі та недіючі.

Необхідною умовою правильного  обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки – за первісною, залишковою, відновлювальною  і ліквідаційною вартістю .

Первісна вартість –  це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами  на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Собівартість основних засобів  – це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива  вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов’язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Собівартість об'єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо  пов'язані з приведенням цього об'єкта в робочий стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з  таких витрат:

 – суми, що сплачують  постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

–  реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

–  суми ввізного мита;

¬– суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

–  витрати зі страхування  ризиків доставки основних засобів;

–  витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

– інші витрати, безпосередньо  пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх  економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується  у зв'язку з частковою ліквідацією  об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для  підтримання об'єкта в робочому стані  та одержання первісне визначеної суми майбутніх економічних вигод  від його використання, включаються  до складу витрат.