Організація обліку основних засобів в СВК «Поділля» Немирівського р-ну ,Вінницької обл.

 

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

 

Курсова робота

з організації бухгалтерського обліку:

на тему:

«Організація обліку основних засобів в СВК «Поділля»

 Немирівського р-ну ,Вінницької обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОДЕСА – 2012

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

  1.Організаційно- економічна характеристика  господарства ………………..

    2.Наукові основи  за темою дослідження ……………………………………

   3.Організація обліку основних засобів………………………………………

    3.1. Первинний,  синтетичний та аналітичний облік основних засобів …..

   3.2. Стан та аналіз економічної ефективності використання основних        

    засобів …………………………………………………………………………

    3.3.Організація   обліку надходження, експлуатації та вибуття основних

    засобів………………………………………………………………………...

    3.4.Організація бухгалтерського контролю за використанням основних

     засобів. ……………………………………………………………………….

  4.Напрямки удосконалення обліку основних засобів………………………..

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В умовах трансформації аграрного  сектора економіки України у  ринкові відносини важливого  значення набуває формування матеріально  – технічної бази аграрних підприємств. Потужна матеріально – технічна база господарських формувань забезпечує безперебійний виробничий процес, визначає результат їх виробничої діяльності, економічну ефективність виробництва  сільськогосподарської продукції.

Ефективність господарювання аграрних підприємств залежить від  повноти, раціональності та ефективності використання основних засобів виробництва  — головної складової матеріально  – технічної бази, визначає кінцеві  результати виробництва, його прибутковість. Від фінансових результатів сільськогосподарських  формувань залежать масштаби інвестиційного процесу, pіcт технічної та енергетичної оснащеності, впровадження у процеси виробництва досягнень науково-технічного прогресу.

Актуальність теми. У літературних джерелах для визначення економічної  ефективності основних виробничих засобів  рекомендована система натуральних  і вартісних показників: виробництво  валової продукції з одиниці  земельної площі, на середньорічного  працівника; виробництво валової  продукції, валового і чистого доходу на 1 грн. основних засобів, собівартість продукції, рентабельність сільськогосподарських  підприємств, продуктивність праці  тощо.

Дискусії вчених-економістів  щодо головного критерію, системи  показників і методів визначення економічної ефективності основних виробничих засобів тривають давно. Більшість вчених вважають, що економічну ефективність використання основних виробничих засобів необхідно характеризувати  наступною системою показників:  виходом валової продукції та валового доходу з одиниці  земельної  площі та з розрахунку на середньорічного  працівника, фондовіддачею, фондомісткістю продукції .

     До того  ж з  2000 року в країні на  основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку здійснилося його реформування. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів став значно складнішим і, головно, суттєво змінився. Такий стан справ обумовив актуальність обраної теми курсової роботи.

Мета та  завдання дослідження. Мета   курсової  роботи    полягає в поглибленні теоретичних та практичних засад аналізу ефективного функціонування основних засобів агропідприємств та організації їх обліку.

Відповідно до мети курсової   роботи визначено такі основні задачі дослідження:

-  поглибити знання    з бухгалтерського   обліку    основних засобів;                                                                                                 

- визначити нормативну  базу організації обліку основних  засобів та розглянути  основи  бухгалтерського обліку наявності  та руху основних засобів;

- дослідити стан та  ефективність використання ресурсного  потенціалу ;

- розглянути особливості  та закономірності стану і  руху основних засобів з метою  їх врахування при обґрунтуванні  шляхів підвищення їх ефективності;

- за результатами проведеного  дослідження визначити основні  напрямки ефективного використання  матеріально – технічної бази  агропідприємства, зробити висновки  та пропозиції.

Об’єктом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних  та прикладних підходів щодо формування  показників ефективності основних засобів на пореформеному етапі розвитку аграрного сектора економіки України.

Предметом дослідження є облік і аналіз  використання основних засобів в СВК «Поділля».

 Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою досліджень має бути діалектичний метод пізнання економічних процесів і явищ, принципи системності та послідовності у пізнанні об'єктивних законів суспільного розвитку, фундаментальні теоретичні роботи й прикладні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем сталого розвитку сільського господарства

 Методологічною базою  дослідження слугували праці  вітчизняних вчених, системний та  комплексний підхід до вивчення  питань з  ефективного використання  основних засобів.

Інформаційною базою дослідження  є законодавчі і нормативні акти України  з питань оптимального використання основних засобів  в регулюванні  дохідності сільськогосподарських  підприємств, довідково – інформаційні видання, матеріали науково – практичних  конференцій, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики України, фінансова звітність та матеріали бухгалтерського обліку СВК «Поділля» , результати особистих спостережень автора.

 

РОЗДІЛ  I

1.Організаційно-  економічна характеристика  СВК  «Поділля».

 

Досліджуване підприємство – CВК «Поділля»  знаходиться в с. Зарудинці , Немирівського району, Вінницької області . Господарство розташоване в 10 кілометрах від районного центру міста Немирів.

Загальна площа сільськогосподарських угідь, що находяться у спільній частковій власності та користуванні господарства становить 1044 га.

Господарство розташоване в степовій зоні. Геологічна будова характеризується суцільним поширенням вапняків. Природнокліматичні умови району в цілому дуже сприятливі для розвитку сільського господарства. Клімат помірно-континентальний з недостатнім зволоженням, короткою і м’якою малосніжною зимою та довгим спекотним, часто посушливим літом. Кількість днів із середньодобовою температурою, що перевищує +15˙С, досягає 140-145днів. Безморозний період становить 235днів. За багаторічними спостереженнями, річна кількість опадів коливається в межах 330-370мм на рік.

Ґрунти господарства чорноземи південні малогумісні, менша площа грунтів припадає на чорноземи південні залишково солонцюваті. За механічним складом ґрунти важко- і середньо-суглинкові. Слабо змиті ґрунти становлять приблизно 25% орних земель. Вміст гумусу в них не перевищує 3,9%. Товщина гумусового горизонту становить від 55 до 75см. Узагальнюючи аналіз природно кліматичних умов досліджуваного підприємства можна відверто сказати, що вони є добрим підґрунтям для ведення сільськогосподарської діяльності.

        Сучасні аграрні підприємства працюють у тяжких умовах, пов’язаних з економічною кризою. Вихід з економічної кризи вимагає формування раціональної структури ресурсного потенціалу агропромислового комплексу і створення умов для забезпечення максимального його використання. Тому постає потреба у комплексному аналізі цієї проблеми.

 

                                                                                                         Таблиця 1.1

Економічна ефективність використання земельних угідь в СВК «Поділля»

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2011 р. до 2009 р.
				+,-	%
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь,   тис. грн.
- чистого доходу від реалізації  продукції (робіт, послуг)	158,6	149,4	176,9	18,3	111,5
- валового прибутку (збитку)	15,5	31,9	21,2	5,7	136,7
- чистого прибутку (збитку)	0,7	2,9	-67,6	Х	Х

 

Аналіз показників з економічної  ефективності використання земельних  угідь (табл. 1.1) свідчить про те, що вони за різною методикою визначення мають і різний результат. З основного виду діяльності ефективність використання земельних угідь має тенденцію до збільшення. Щодо розрахункового показника «приходиться чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь, то він має у 2009 – 2010рр. дуже низький рівень, а в 2011 – негативне сальдо.

Практика показує, що взагалі  досягнутий у сільськогосподарських  підприємствах країни рівень ефективності використання землі нині  ще низький. У багатьох з них знижується родючість землі. Великі площі піддаються вітровій і водній ерозії, не зменшується площа засолених і кислих ґрунтів. Тому важливо в кожному підприємстві запровадити науково обґрунтовану систему землеробства, що відіграватиме вирішальну роль у підвищенні родючості грунтів.

Основною ознакою високої  родючості й окультуреності ґрунту є вміст у ньому гумусу і  перегною. Доведено, що підвищити вміст  гумусу в ґрунті можна двома основними  шляхами:

а) щорічним внесенням гною і торфогноєвих компостів,

б) розширенням посівів люцерни і конюшини за рахунок скорочення площі кормових культур, що у великих кількостях споживають (мінералізують) гумус.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

2.Наукові  основи  за темою дослідження

 

Дослідженням проблеми ефективного  використання основних засобів займається велика кількість науковців. Проте, не всі питання цієї важливої економічної  проблеми висвітлені повністю, а тому існує необхідність проведення подальших  досліджень.

 В економічній літературі  під  основними засобами розуміють  засоби праці, що використовуються (експлуатуються) протягом тривалого  часу, при цьому зберігають свою  первісну фізичну (натуральну) форму  і переносять свою вартість  на виготовлений продукт частинами,  протягом кількох виробничих  циклів, у міру зносу (морального  і фізичного) .

Сук Л. визначає основні засоби підприємства, установи як сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері [73].

За Бутинцем Ф.Ф.[ 10,12 ] основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О. визначають основні засоби як  синонім економічного поняття “ основні фонди ”; матеріальні активи, утримувані підприємством з метою їх використання у процесі виробництва та реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує один рік чи операційний цикл (якщо він довший за рік) .

   Автори  чималої  кількості праць, присвячених  організації обліку основних  засобів, а саме Сук Л. та  Сук П. в 2011 році присвятили  чимало статей даній темі. В  статтях періодичного видання  «Бухгалтерія в сільському господарстві»  у 8,9 та 10 розділах детально наводиться  інформація щодо організації  обліку основних засобів.

    В працях Сук  Л. та Сук П. активно розглядаються  питання , що стосуються нарахування  амортизації основних засобів.  Слід визнати, що амортизація  як економічна категорія, як  складова фінансово-господарської  діяльності підприємства завжди  була й залишається однією  із центральних тем, що знаходиться  на перехресті науки та практики. При цьому її актуальність спричинена, в першу чергу, існуванням значної кількості невирішених проблемних питань, що час від часу з'являються із прийняттям чергових недосконалих нормативно-правових актів.

     Термін корисного  використання - дуже важлива складова  у механізмі відтворення основних  засобів. Від того, наскільки він  правильно визначений, залежить  успішність амортизації . Оскільки  бухгалтерський облік як наука  має ту особливість, що має  практичну орієнтованість, то виникає  необхідність опису способів  встановлення термінів експлуатації. Можливі кілька варіантів.