Організація обліку основних засобів в СВК «Поділля» Немирівського р-ну ,Вінницької обл.

    Перший варіант  передбачає визначення терміну  корисного використання активів  виходячи із накопиченого досвіду  на підприємстві. Напевно, підприємство  уже мало у розпорядженні подібний  актив і використовувало його  за схожих виробничих умов. Якщо  так, то можна встановити термін  використання нового активу виходячи  із того, який підприємство мало  досвід з попереднім об'єктом. 

    Для тих, хто  більше схильний діяти за інструкціями, можливо, підійде другий варіант.  Справедливою вартістю в більшості  випадків є ринкова вартість  за умови тривалого збереження  способу господарського використання  для ведення одного і того  ж або аналогічного виду діяльності. Ринкова вартість визначається  професійними оцінювачами. При  неможливості отримання інформації  про ринкову вартість будь-яких  об’єктів через їх специфічний  характер, вони переоцінюються за  відновленою вартістю з урахуванням  фактичного зносу. 

   Залишкова (балансова)  вартість основного засобу визначається  як різниця між первісною вартістю  та сумою нарахованого зносу  (амортизації).

   Третій варіант  визначення терміну корисного  використання — згідно з технічною  документацією, що додається до  об'єкта — за всієї своєї  простоти і надійності теж  має той недолік, що не враховує  індивідуальних особливостей експлуатації  активу.

   Четвертий варіант  полягає у тому, щоб встановлювати  термін використання основних  засобів у цілому до груп, що  визначені податковим законодавством, конкретно, Законом України про  оподаткування прибутку підприємств.  Передбачене групування не може  враховувати специфіку окремого  об'єкта основних засобів, умови  його використання, моральний знос  тощо.

   Запобігти цьому  можна застосовуючи п'ятий варіант  — експертну оцінку. Саме цей  варіант дозволить враховувати  специфіку об'єкта при надходженні  на підприємство. Визначатися ця  специфіка повинна технічними  працівниками підприємства і  закріплюватися у наказі по  підприємству. Саме цей вид оцінки допомагає визначити реальний стан справ.

   Проблемі нарахування  амортизації приділяється чимало  уваги . Наприклад, О. Гудзинський,  Г. Кірєйцев, В. Савчук, розглядаючи перспективи прийняття Закону України „Про амортизацію”, зазначають, що застосування існуючих методів спричинило до вимушеного застосування більшістю сільськогосподарських підприємств морально і фізично застарілої техніки. С.М.Євтушенко розвиває концепцію оцінки економічної доцільності експлуатації об’єкту при визначенні строку його корисної експлуатації і пропонує групування основних засобів в залежності від терміну їх корисного використання . Всіх авторів, які займаються проблемами обліку амортизації , об’єднує думка про невідповідність сучасного нормативного забезпечення вимогам ефективного ведення господарської діяльності [30, c. 5].

    У своїх дослідженнях  Б.С. Гузар  визначає місце земельної ділянки у складі основних засобів підприємства та у структурі рахунків бухгалтерського обліку. У публікаціях С.І. Дерев’янко подаються практичні рекомендації аналітичного обліку земель через реєстрацію усієї інформації про основний засіб - ‘‘ земельна ділянка ’’ в Інвентарних картках.

   Проте, не дивлячись  на багатогранність проведених  досліджень і отриманих конструктивних  висновків та пропозицій, цілий  ряд проблем визначення землі  у складі основних засобів  агропідприємств в умовах швидкоплинності  ринкових відносин залишаються  малодослідженими і виникає потреба  в їхньому більш глибокому  та досконалому дослідженні.

Розглядаючи класифікацію основних засобів за підручниками Ф.Ф. Бутинця [12, c. 444 ], основні засоби класифікуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим та натуральним характером, за використанням і належністю. За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини тощо, що діють у сфері матеріального виробництва) і невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва і призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників (будівлі, споруди, обладнання, для задоволення побутових потреб працівників, що використовуються у невиробничій сфері).

За використанням основні  засоби поділяють на діючі (всі основні  засоби, що використовуються на підприємстві), недіючі (ті, що не використовуються у  цей період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих  цехів), і запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються) .

В періодичних виданнях активно  розглядаються питання, які стосуються переоцінки основних засобів. Так, автор  статті «Переоцінка основних засобів» А. Білоусов [ 2, c. 22 ] провів докладний  аналіз проведення та відображення переоцінки основних засобів в бухгалтерському  обліку. Ознайомившись з його роботою  треба відмітити, що проведення переоцінки основних засобів спрямовано на досягнення головної мети – об’єктивного відображення результатів діяльності підприємства в фінансовій звітності. Звідси витікає, що оцінюючи справедливу вартість об’єктів основних засобів, необхідно керуватися принципом обачності, приведений в  Законі Україна «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Суть його в тому, що в бухгалтерському  обліку треба використовувати методи оцінки, які не повинні сприяти  заниженню зобов’язань та витрат і завишенню активів та доходів .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III

3.Організація  обліку основних засобів.

3.1. Первинний,  синтетичний та  аналітичний облік основних засобів.

 

 

Загальновідомо, що бухгалтерський облік - це спосіб документального спостереження, відображення і контролю за господарською  та фінансовою діяльністю виробництв і господарств, а також система  збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації  та передачі інформації про господарську діяльність підприємства внутрішнім і  зовнішнім користувачам для прийняття  оптимальних рішень.

В  СВК «Поділля» бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою обліку, що є найбільш прогресивною серед інших форм обліку.

Бухгалтерія господарства є  самостійним структурним підрозділом  на чолі з головним бухгалтером. Кожен  бухгалтер виконує належні функції  в межах його компетенції і  відповідає за ведення бухгалтерського  обліку на своїй ділянці. Головний бухгалтер  контролює діяльність кожного бухгалтера, координує діяльність всієї бухгалтерії, корегує помилки та очолює роботу по підготовці бухгалтерської звітності. Головний бухгалтер господарства призначається  на посаду і звільняється з неї  керівником підприємства. Обліковий  персонал не змінює свій склад вже  багато років. Кожен працівник має  вищу  або середню спеціальну освіту, великий стаж роботи і досвід. На підприємстві є в наявності  посадові інструкції.

Облік у СВК «Поділля»  здійснюється на підставі бухгалтерських документів. Працівники підприємства оформляють і подають первинні документи за графіком документообігу. Контроль за дотримання графіка документообігу здійснюється головним бухгалтером. Його вимоги щодо подання до бухгалтерії необхідних документів та відомостей є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

 Для організації первинного  обліку основних засобів встановлено  обов'язковий перелік первинних  документів.

Обліковують основні засоби по кожному інвентарному об'єкту. Для  індивідуального обліку об'єкти нумерують, тобто присвоюють їм інвентарні номери.

Інвентарний номер наносять на об'єкт фарбою, прикріплюють у  вигляді металевого жетона або іншим способом. Номер, присвоєний об'єкту, як правило, зберігається за ним протягом усього періоду перебування в господарстві. Його вказують в усіх первинних документах по обліку наявності, руху та ремонту основних засобів. Інвентарний номер об'єкта, що вибув, не присвоюють іншому об'єкту.

При організації обліку основних засобів застосовують шифрування не тільки об'єктів, а й груп, до яких вони належать. Правильний вибір способу  шифрування дає змогу систематизувати облік основних засобів.

Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" використовуються такі типові форми первинних документів з облік)' основних засобів:

03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

03-3 "Акт на списання основних засобів";

03-4 "Акт на списання  автотранспортних засобів";

03-5 "Акт про установку,  пуск та демонтаж будівельної  машини";

03-6 "Інвентарна картка  обліку основних засобів";

03-7 "Опис інвентарних  карток по обліку основних  засобів";

03-8 "Картка обліку руху основних засобів";

ОЗ-11 "Інвентарний список основних засобів";

Для відображення операцій з основними засобами сільськогосподарським підприємствам рекомендується використовувати такі первинні облікові документи:

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №03СГ-І);

Акт приймання-здачі відремонтованих  і реконструйованих (модернізованих) об'єктів (форма № ОЗСГ-2);

Акт на списання основних засобів (форма № ОЗСГ-3);

Акт на списання автотранспортних засобів (форма № ОЗСГ-4);

Розрахунок нарахування  амортизації основних засобів та інших необоротних активів (форма № ОЗСГ-5);

Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів,

які надійшли або вибули за______________

20_ р. (форма № ОЗСГ-6);

Зведена відомість нарахування  амортизації основних засобів та інших необоротних активів за________20__р. (форма № ОЗСГ-7);

Відомість нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за______квартал

20___р.(форма № ОЗСГ-8);

Відомість розподілу витрат з утримання й експлуатації машинно-тракторною парку за 20___р. (форма № ОЗСГ-9).

Методичними рекомендаціями встановлено, що акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів застосовується  для:

•   оформлення зарахування  до складу основних засобів окремих об'єктів і обліку введення їх в експлуатацію;

•   переміщення з одного структурного підрозділу до іншого;

•   передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів вдію повинно оформлятися в особливому порядку відповідно до існуючого законодавства;

•   виключення зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації) за плату, без оплати та по договорах оренди.

При оформленні приймання  основних засобів Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника сільськогосподарського підприємства. Акт, яким оформляється приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентаря, інструмента, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

До складеного Акта, прикладають технічну документацією, що відноситься до цього об'єкта (об'єктів) та передають до бухгалтерії сільськогосподарського підприємства.

Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства (організації).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів Акт виписується у двох примірниках працівником структурного підрозділу — здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передається до бухгалтерії, а другий — структурному підрозділу — здавальнику.

При безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству Акт складається у двох примірниках (для підприємства, що здає та приймає основні засоби).

При передачі основних засобів  іншому підприємству по акту він складається  у трьох примірниках: перші два  для підприємства, що здає (де перший примірник додається до звіту, а  другий — до повідомлення на передачу та для акцепту), третій примірник  передається особі, що приймає основні  засоби.

В акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів зазначають коротку характеристику об'єкта, його первісну (переоцінену) вартість та суму амортизації з моменту введення в експлуатацію.

Для віднесення розподілених витрат з експлуатації машинно-тракторного парку по об'єктах обліку застосовують відомість розподілу витрат з утримання й експлуатації машинно-тракторного парку за 20__р. за формою № ОЗСГ-9.

Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки накопичують протягом року на таких аналітичних рахунках: трактори, зернові комбайни, ґрунтообробні, посівні машини тощо. До складу витрат відносять оплату праці працівників, що займаються обслуговуванням сільськогосподарської техніки (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати на ремонт і т. ін. Наприкінці року витрати за спеціальними машинами відносять на загальновиробничі витрати прямо або розподіляють пропорційно обсягам виконаних робіт у фізичних, а за тракторами — в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).