Організація обліку операцій з товарними запасами

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Організація бухгалтерського  обліку на підприємстві ДП «Торговий ряд», вплив галузі та технології……………………………………..4

1.1 Економічна характеристика підприємства………………………………….4

1.2 Особливості складових організації бухгалтерського обліку…………….…9

РОЗДІЛ 2. Організація обліку операцій з товарними запасами………………13

2.1 Розподіл обов’язків з обліку  операцій з товарними запасами……………13

2.2 Організація документування  операцій з товарними запасами……………19

2.3 Організація синтетичного та аналітичного обліку з операцій з товарними запасами…………………………………………………………………………..21

2.4 Організація проведення інвентаризації  з товарними запасами…………...24

ВИСНОВОК…….………………………………………………………………..32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...33

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Товари – це активи підприємства, які придбані з метою  їх подальшої реалізації. Такою господарською  діяльністю в основному займаються підприємства оптово-роздрібної торгівлі, магазини, та ін. установи торгівельної сфери.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що не завжди виробник може задовольнити всіх споживачів, тому між виробником і споживачем, завжди є посередник, який може доставити  та реалізувати продукцію виробника  на будь-якій відстані, тому поняття продукція змінюється на поняття товари, оскільки суть її вже полягає у перепродажі.

Будь-яка держава з  ринковою економікою, має дрібні підприємства, що займаються торгівлею, оскільки це найлегший і найшвидший спосіб змінити  матеріальну сутність товару на гроші, та збільшити національне багатство країни. Тому як і в нашій державі, так і за кордоном повинна розвиватися торгівля, оскільки посередницька торгівля збагачує виробника, посередника, споживача і державу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ДП «Торговий ряд», вплив галузі та технології

1.1. Економічна характеристика підприємства

Фірма “Торговий ряд” є дочірнім підприємством ТзОВ “АПФ “Гроно” згідно протоколу зборів Засновників ТзОВ “АПФ “Гроно” № 9 від 25 грудня 1995 року і наказу директора “АПФ “Гроно” № 24 від 30 січня 1996 року. Тобто Засновником ДП “Торговий ряд” є товариство з обмеженною відповідальністю “Фірмою “Гроно” в особі наступних: Ізотова В.В., Чагаєва Р.А., Харламова О.В., Кутвіцького О.С., Маркевіча В.І., Чагаєва Р.А.

Фірма знаходиться в  м. Бердичеві Житомирської області по вулиці Привокзальна, 3. Підприємство здійснює діяльність на основі колективної форми власності

Дане підприємство є  юридичною особою з дня його державної реєстрації в Бердичівському міськвиконкомі міської Ради народних депутатів згідно рішення № 74 від 21 лютого 1996 року.

Підприємство керується  у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом (додаток 1), Установчим договором, наказами директора АПФ “Гроно” та рішеннями зборів Засновників АПФ “Гроно”.

За згодою Засновника ДП “Торговий  ряд” може бути учасником спільних підприємств, асоціацій, концернів, консорціумів та інших добровільних об’єднань. Засновник  фірми відповідає по її боргам своїм  внеском до Статутного фонду і отриманими дивідендами.

Порядок створення та державна реєстрація підприємства

Дочірнє підприємство “Торговий  ряд”створене на основі Установчого  договору та Статуту.

У сукупності установчі  документи (Статут та Установчий договір) повинні містити відомості про вид підприємства, предмет та цілі діяльності, склад засновників та учасників, назву та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок створення та розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів підприємства і порядок прийняття ними рішень, порядок внесення змін в установчі документи і про порядок ліквідації та реорганізації підприємства.

Державна реєстрація здійснюється на основі Законів України  “ Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р., “Про підприємництво” від 07.02.1991р., а також “Положення про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року.

Державна реєстрація здійснюється у виконавчому комітеті міської Ради народних депутатів. Важливим моментом державної реєстрації є те, що остання повинна проводитись виключно за місцем суб’єктів підприємництва, інакше кажучи – юридичній адресі.

Для державної реєстрації підприємницької діяльності – юридичної  особи власник або уповноважена ним особа особисто надають у орган державної реєстрації:

Установчі документи:

1. рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб’єкту підприємницької діяльності (якщо таких власників два або більше, то таким рішенням буде установчий договір);
2. статут;
3. документ, що завіряє сплату реєстраційного збору;
4. документ , що завіряє сплату власником внеску в Статутний фонд підприємства в розмірі, передбаченому законодавством (для цієї мети відкривається тимчасовий розрахунковий рахунок).

На протязі 5-ти робочих  днів від дати подачі цих документів у виконком, останній зобов’язаний провести державну реєстрацію і видати заявнику свідоцтво та один екземпляр  установчих документів з відповідною  відміткою органу державної реєстрації.

Для включення в Єдиний державний реєстр підприємств і  організацій України суб’єкт  підприємницької діяльності в десятиденний строк після державної реєстрації надаєте до органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого  зразку, а також нормативні та установчі документи. Облікову картку видають у органах державної статистики, як правило вона заповнюється на місці за наявності всіх необхідних даних.

Для суб’єктів підприємницької  діяльності, які проходять державну реєстрацію нормативним та установчим документом є свідоцтво про державну реєстрацію і нотаріально завірений екземпляр установчих документів з відміткою реєструючого органу.

До облікової картки заносяться дані з свідоцтва про  державну реєстрацію, з Статуту та з Установчого договору. Відповідно – з свідоцтва – назва підприємства, його юридична адреса, дата та номер його державної реєстрації у виконавчому комітеті; з Статуту – перелік основних  видів діяльності, форма власності; з Установчого договору – фамілії, прізвища та по батькові всіх засновників, їх адреса та розмір внеску, а у випадку коли засновником є юридична особа, також реквізити цієї юридичної особи.

Третім етапом реєстрації підприємства є його постановка на облік у податкових органах.

Щоб зареєструватися  у податковому органі потрібно надати наступні документи: оригінал та копію свідоцтва про державну реєстрацію , а також завірену копію Статуту (2 шт.) та Установчого договору, довідку Управління статистики про наявність ідентифікаційних кодів, заяви у двох екземплярах, паспорт та договір оренди на займане приміщення (2шт.)

Перевірив правильність документів та звірив їх з даними у  заяві на постановку на облік, посадова особа податкової адміністрації  ставить відмітку на заяві та одному екземплярі Статуту та повертає їх.

Предмет підприємницької діяльності.

Предметом діяльності фірми  є здійснення виробничої, підприємницької, посередницької та іншої діяльності з метою розвитку ринку, розширення сфер застосування праці, спрямованної на одержання прибутку шляхом здійснення статутної діяльності

Предметом підприємницької  діяльності є:

• торгівельно-посередницька діяльність, оптова, роздрібна, комісійна, виїздна торгівля продукцією матеріально-технічного призначення, продукцією сільськогосподарського виробництва та продуктами її переробки;
• проведення операцій на бартерній основі;
• будівництво, капітальний та поточний ремонт будівель виробничого та цивільного призначення, житла;
• виробництво продукції матеріально-технічного призначення та товарів народного споживання, їх реалізація;
• закупівля у сільськогосподарських виробників (юридичних та фізичних осіб) великої рогатої худоби, свиней та інших тварин для власних потреб, переробки та подальшої реалізації;
• виробництво сільськогосподарської та харчової продукції, її закупівля у виробників (юридичних та фізичних осіб) та реалізація (у тому числі копчення м’ясо-рибної продукції, виготовлення хлібо-булочних виробів та ін.);
• торгівля тютюновими виробами, алкогольними та безалкогольними товарами;
• надання транспортних послуг та використання транспортних засобів у власних цілях;
• сприяння іноземним інвесторам у розміщенні капіталу та інвестиційна діяльність щодо промислових, сільскогосподарських, торгівельних та інших підприємств усіх форм власності;
• зовнішньоекономічна діяльність;
• надання консультаційних, маркетингових та інформаційних послуг;
• надання різних послуг населенню та підприємствам на підставі договорів;
• організація та експлуатація підприємств громадського харчування та пунктів побутового обслуговування населення.

Підприємство має право здійснюватибудь-яку іншу діяльність, що не заборонена чинним законодавством України для досягнення мети статутної діяльності.

Види діяльності, які  підлягають ліцензуванню, здійснюються підприємством після отримання  відповідної ліцензії у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Майно підприємства.

Підприємство є власником  належного йому майна. Включаючи  майно, передане йому Засновником. Підприємство здійснює згідно законодавства України  володіння, користування та розпорядження  майном, яке йому належить, у відповідності із метою своєї статутної діяльності та призначенням майна.

Майно фірми складають основні  фонди, обігові кошти, а також  інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Джерелами формування майна  фірми є:

• внесок Засновника до статутного фонду в формі коштів, майна, цінних паперів;
• прибутки, отримані від реалізації продукції, товарів та послуг, а також від інших видів господарської діяльності;
• кредити банків та інших кредиторів;
• безплатні та благодійні внески, пожертвування інших підприємств, організацій громадян України та іноземних підприємств;
• інші джерела, які не заборонені чинним законодавством.

Для забезпечення діяльності фірми  виключно за рахунок грошових коштів та майна Засновника утворюється  Статутний Фонд фірми, який становить три млрд. грн.

Розмір Статутного фонду  може бути збільшений або зменшений  рішенням Засновника. Рішення, пов’язанні зі зміною розміру Статутного фонду  підприємства набирають чинності з  дня внесення цих змін до державного реєстру.

Частина майна фірми  може бути передана філіям та представництвам фірми за рішенням та на умовах, визначених Засновником

Характеристика  трудових ресурсів.

Структура підприємства — це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему  зв’язків, підпорядкованості між ними. При цьому розрізняють поняття виробничої, загальної та організаційної структури управління.

Основу діяльності будь-якого  підприємства становлять виробничі  процеси, які виконуються у відповідних  підрозділах.

Основою побудови такої виробничої структури є виробнича структура, як найбільший виробничий підрозділ підприємства. Виробнича дільниця – це сукупність територіально відокремлених робочих дільниць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи.

На підприємстві існують  і виробничі , і допоміжні дільниці, які призначені для обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, лабораторія призначена для постійного аналізу якості продукції. Також існують обслуговуючі господарства, що виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу виробничих процесів.

Для зберігання матеріальних цінностей  на млині є складські приміщення: зерносклад, склад готової продукції, також транспортна і тарна  дільниці.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління.

Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

Процес управління — це безперервна  взаємодія функцій управління для  досягнення цілей підприємства.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотримання фінансової дисципліни, складання звітів та балансів, розрахунки з робітниками і службовцями здійснює бухгалтерія.

Головний механік забезпечує неперервну і технологічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання  в робочому стані на високому рівні.

Організаційна структура управління на підприємстві є лінійно-функціональною, що спирається на розподіл повноважень  та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішень по вертикалі.

Загалом трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни. Які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового або колективного договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з фірмою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Особливості  складових організації бухгалтерського обліку

Найвищим органом управління є Засновник.

Засновник має право:

• вирішувати всі питання пов’язані з діяльністю фірми;
• брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності фірми;
• отримувати інформацію про діяльність фірми, знойомитись з данними бухгалтерського обліку та звітності;
• призначати внутрішню перевірки бухгалтерської звітності та обліку, ревізію залишків матеріальних коштів та товарів;
• вносити зміни до установчих документів фірми;
• приймати рішення про реорганізацію та ліквідацію фірми;
• визначати умови оплати праці службових осіб фірми;
• затверджувати річні звіти фірми;