Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 01:19, курсовая работа

Описание работы

Робота містить досить глибоко розкриті питання з організації бухгалтерського обліку на підприємстві та загальні питання з становлення обліку, його розвитку!

Содержание

Вступ
Виробничо – фінансова характеристика підприємства.
1. Роль і завдання бухгалтерського обліку в системі управління.
2. Передумови переходу на міжнародні стандарти і основні напрями щодо реформування національної системи бухгалтерського обліку.
3. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р.
4. Принципи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
4.1. Система документації.
4.2. План документообігу та організація зберігання документів.
4.3. Форми бухгалтерського обліку.
4.4. План рахунків бухгалтерського обліку.
5. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку
Висновки і пропозиці
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Ол.docx

— 193.87 Кб (Скачать)

- формування джерел інформації та забезпечення їх зберігання;

- надання інформації в необхідних обсягах у встановлені строки;

- забезпечення інформаційної комунікації між особами, які приймають рішення.

Виконуючи завдання, бухгалтерський облік є сполучною ланкою між суб'єктами, які здійснюють управління господарською діяльністю підприємств, і особами, що приймають рішення про інвестування коштів, регулюють бюджетні відносини тощо. Тому бухгалтерський облік потрібно розглядати як з точки зору бухгалтера, так і з позиції користувачів його інформації. Формуючи показники звітності, бухгалтер повинен знати, які відомості та у яких розрізах необхідні й корисні для управління і, відповідно, передбачати їх відображення у звітності.[7,11]

Користувачами бухгалтерської інформації є юридичні та фізичні особи, зацікавлені в інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства.

Основними користувачами бухгалтерської інформації є власник і управлінці, які мають найбільший доступ до неї. Бухгалтер або бухгалтерська служба, в свою чергу, виступають одночасно і користувачем, і суб'єктом ведення бухгалтерського обліку.

Слід зауважити, що на великих і середніх підприємствах власник може виступати як в ролі акціонера, так і в ролі засновника. Реальне управління власністю забезпечують менеджери, які в більшості випадків є найманими особами. Відокремленість на підприємствах функцій володіння та управління можуть зумовлювати ситуацію, коли менеджери дотримуються власної лінії поведінки, яка передбачає максимальне збільшення власного добробуту за мінімального ризику. В одному з підручників з управлінського обліку зазначається: "Мета фірми - примножити капітал її власників, мета людини -збільшити цінність свого матеріального й духовного добробуту".

Тому, навіть якщо власники ставлять за мету досягнення максимального прибутку, вони не завжди можуть примусити управлінців (менеджерів) підприємства діяти лише в їх інтересах. У такому випадку саме бухгалтерський облік може забезпечити захист інтересів власника.[11,13]

 

  1. Передумови переходу на міжнародні стандарти і основні напрями щодо реформування національної системи бухгалтерського  обліку.

Тривалий час, починаючи  з 1990 року, в Україні в різних аспектах розглядається проблема кардинального  вдосконалення бухгалтерського  обліку. Тогочасний Президент України Л. Кравчук ще в травні 1992 року видав Указ «Про перехід України до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку І статистики».

На підставі цього Указу  Кабінет Міністрів України постановою №326 від 4 травня 1993 року затвердив Концепцію  побудови галузі національної статистики України та Державну програму переходу до міжнародної системи обліку І  статистики. Ця програма передбачала створення протягом трьох років методологічно-правової бази бухобліку та аудиту в Україні. Однак вона не була виконана.

У квітні 1993 року Верховна Рада України прийняла рішення про  необхідність розробки та запровадження  Закону «Про бухгалтерський облік». 3 цього питання було дано відповідне доручення КМУ, який визнав за недоцільне на той час приймати Закон про бухгалтерський облік. Така позиція КМУ ґрунтувалась на тому, що, мовляв, має місце «становлення бухгалтерської та статистичної звітності відповідно до міжнародних систем обліку І статистики», а прийняте КМУ Положення про організацію бухгалтерського обліку І звітності в Україні врегульовує ці питання.

Новий склад Верховної  Ради намагався повторно вирішити цю проблему. У 1995 році проект Закону України про бухгалтерський облік розглядався в першому читанні, але після короткого обговорення його було відправлено на доопрацювання, яке триває й досі Існує думка, що цей проект був недосконалий

Після багаторічних спроб  покращити законодавче поле щодо ведення бухгалтерського обліку в Україні 16 липня 1999 року Президент  України Леонід Кучма підписав Закон  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні». Цей Закон значною мірою впорядковує процес ведення бухгалтерського обліку в Україні. Слід відзначити, що цей Закон було розроблено відповідно до міжнародної практики І, перш за все, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Він увібрав у себе досвід та традиції західної практики ведення бухобліку.

31 березня 1999 року наказом  міністра фінансів України було  введено в дію 5 положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс»
  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати»
  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів»
  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 «Звіт про власний капітал»

Наказом міністра фінансів України №137 від 28 травня 1999 року був  введений в дію стандарт №6:

  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 «Виправлення помилок І зміни у фінансових звітах»

Наказом міністра фінансів України №163 від 7 липня 1999 року був  введений у дію стандарт №19:

  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №19 «Обєднання підприємств»

Наказом міністра фінансів України № 176 від ЗО липня 1999 року був введений у дію стандарт №20:

  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №20 «Консолідована фінансова звітність»

Після тривалих обговорень Питання про необхідність впровадження І міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів врешті-решт було прийнято відповідний Закон, який вступив у дію з 1 січня 1999 року Відсутність нормативної бази МСБО стримувала діяльність наукових та фахових установ щодо розробки навчальних матеріалів та учбових курсів з МСБО. Певною мірою це також було зумовлено небажанням самих підприємств опановувати нові стандарти бухгалтерського обліку. Більшість підприємств, навіть усвідомлюючи потребу в переході на МСБО, не хотіли вести подвійну систему бухгалтерського обліку. Питаннями МСБО в країні займались окремі науковці-ентузіасти та професійні установи, як, наприклад, Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) та Українська консалтингова мережа (УКМ). ФПБАУ спромоглась об’єднати зусилля фахівців з бухгалтерського обліку та спрямувати їх на творчу діяльність У свою чергу, УКМ, до системи якої входять 11 бізнес-центрів, що розташовані в різних областях України, протягом років здійснювала активну пропаганду практики МСБО. Завдяки аматорським зусиллям консультантів бізнес-центрів було розроблено ряд навчальних курсів з МСБО. Напрацьовані роками зв’язки з підприємцями дали можливість поставити навчальний процес з МСБО на постійну основу. Досвід проведення тренінгів дозволяє бізнес-центрам в стислі строки надавати клієнтам конче необхідні знання .[9, 46]

 

    1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р.

Закон складається з 5 розділів та 15 статей Про прогресивність цього  Закону свідчать ті принципи, на яких грунтується  бухгалтерський облік та фінансова  звітність. У Законі визначені основні принципи національного бухгалтерського обліку, а саме: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, Історична собівартість, єдиний грошовий вимірник та періодичність. Прийняття цього Закону стало свого роду «революцією» в українській практиці ведення бухгалтерського обліку.[9,47]

Закон встановлює новий порядок  організації бухобліку на підприємстві (додаток 12). Так, в розділі 3 «Організація та ведення бухгалтерського обліку» визначено, що «питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Очевидно, що Закон значно розширює можливості власника підприємства щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві, проте Закон покладає на нього відповідальність за «організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів І звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років»

Для забезпечення ведення  бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації (розділ 8 п 4 Закону):

- введення до штату  посади бухгалтера або створення  бухгалтерської служби на чолі  з головним бухгалтером;

- користування послугами  спеціаліста з бухгалтерського  обліку, зареєстрованого як підприємець,  який здійснює підприємницьку  діяльність без створення юридичної  особи;

- ведення на договірних  засадах бухгалтерського обліку  централізованою бухгалтерією або  аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського  обліку та складання звітності  безпосередньо власником або  керівником підприємства Ця форма  організації бухгалтерського обліку  не може застосовуватись на  підприємствах, звітність яких  повинна оприлюднюватись.

Відповідальність за організацію  та контроль за веденням бухгалтерського  обліку покладено на головного бухгалтера підприємства. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна І зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу І фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію.

Про прогресивність Закону також свідчать положення, що надають  підприємству право самостійно визначати  облікову політику (розділ 8 п 5). Підприємство також: обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему І форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності І контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує правила документообороту І технологію обробки облікової Інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку тощо.

Важливим є положення  Закону про порядок вилучення  первинних документів та реєстри  бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону, це можна буде здійснити тільки після рішення відповідних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, передбачених законом Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснили вилучення, зняти копії документів, що вилучаються Обов’язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, в порядку, встановленому законодавством.

Закон вимагає від підприємств  складати фінансову звітність на основі бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв Іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, дочірні товариства, валютні та фондові біржі, Інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та Інші фінансові установи зобовязані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднити річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. Це положення Закону створює умови для більшої прозорості діяльності підприємств, надає змогу зовнішнім користувачам отримувати Інформацію про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, а також приймати відповідні рішення. [1]

 

    1. Принципи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

    1. Система документації.

Бухгалтерський облік  є складною системою інформаційного забезпечення користувачів достовірними й повними даними про діяльність підприємства для прийняття рішень. У цьому, як ми вже неодноразово зазначали, і полягає призначення бухгалтерського  обліку, а тому його ведення є  обов'язковим для кожного підприємства від дня його реєстрації аж до ліквідації.

У зв'язку з цим підприємствам  надано широкі методологічні та методичні  повноваження відносно визначення облікової  політики, вибору форм бухгалтерського  обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації з урахуванням  особливостей діяльності і технологій обробки облікових даних. Підприємство визначає також працівників, що мають  право підписувати бухгалтерські  документи, затверджує правила документообороту, додаткові регістри аналітичного обліку.

Информация о работе Організація бухгалтерського обліку на підприємстві