Організація і шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

ІМЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

ІНЖЕНЕРНО – ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра «Облік і аудит»

Курсова робота

з дисципліни «Бухгалтерський фінансовий облік»

на тему: Організація і шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»

Виконав:

студентка групи 4427

Лебедєва Олена Олегівна

«      »                             2005р

Науковий керівник:

Івата В’ячеслав Вікторович

«      »                            2005р

Миколаїв 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень………………………………………………………5

Вступ……………………………………………………………………………….6

Розділ 1

Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти організації обліку основних засобів на підприємствах України.................................................................................8

1.1.     Законодавчо-нормативні аспекти організації обліку основних засобів…..8

1.2.     Теоретичні аспекти організації обліку основних засобів……………….....14

Розділ 2

Облікова політика основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»……………………………………………………………………………….20

Розділ 3

Організація первинного обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»..............................................................................................................22

3.1. Облік надходження основних засобів………...……………………….…….22

              3.2. Облік вибуття основних засобів…………………….………….…………….26

              Розділ 4

              Організація синтетичного та аналітичного обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»………………….…………………………..29

              4.1. Організація аналітичного обліку основних засобів…………..……….……29

              4.2. Організація синтетичного обліку основних засобів……………………..…30

              Розділ 5

              Взаємозв’язок обліку основних засобів та  бухгалтерської   звітності на  ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»……………….…………………………….34

Розділ 6

Шляхи вдосконалення обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»……………………………………………………………………...36

Висновок………………………………………………………………………….39

Список використаних джерел…………………………………………………...41

Додатки

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДП – державне підприємство

ЗУ – Закон України

ІНМА – інші необоротні матеріальні активи

МВО – матеріально-відповідальна особа

МСБО – Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

МСФЗ – Міжнародні стандарти фінансової звітності

П(С)БО – Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку

ТМЦ – товарно-матеріальні цінності

ВСТУП

Тема даної курсової роботи «Організація і шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». Актуальність теми у тому, що документація, яка є основою організації обліку основних засобів на підприємстві складається не належним чином та дає загальну уяву про ведення обліку, яку можна отримати при розгляді П(С)БО 7 «Основні засоби», але не розкриває специфіку ведення обліку на підприємстві. Це такий документ, як облікова політика.

Областю бухгалтерського обліку, що досліджується, є облік основних засобів на підприємстві.

Метою даної роботи є вивчення організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві та запропонування шляхів вдосконалення ведення обліку.

              Задачами курсової роботи є висвітлення законодавчо-нормативних та теоретичних аспектів організації обліку основних засобів на підприємствах України; ознайомлення з обліковою політикою ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»; характеристика ведення первинного обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»; аналіз ведення  аналітичного та синтетичного обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»; розглядання існуючої методики отримання необхідних даних для складання бухгалтерської звітності з регістрів синтетичного та аналітичного обліку на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»; розглянути основні напрями щодо вдосконалення організації обліку основних засобів на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара».

При дослідженні теми використовувалися наступні законодавчо – нормативні документи: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Основні засоби»; Державний класифікатор України «Класифікація основних фондів»; «Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків», затверджена наказом Міністерства фінансів України; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Баланс»; «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій» та Інструкція про його застосування; Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку 356; Наказ Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинного обліку» 352; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати».

В ході вивчення теми використовувались підручники, статті, монографії, таких авторів, як  Бондара О., Бутинця Ф.Ф.,  Василенко Ю.А., Голова С.Ф., Фішер Ю., Чебанової Н.В.

Практичною базою курсової роботи є Наказ про облікову політику, затверджений генеральним директором ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», регістри синтетичного та аналітичного обліку.

Курсова робота містить 43 сторінки друкованого тексту, три таблиці та сім додатків.

РОЗДІЛ 1.

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

1.1. Законодавчо – нормативні аспекти організації обліку основних засобів

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку закладені в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звiтнiсть в Україні” № 996-XIV від 16.07.99р., який визначає правові принципи регулювання, організацію, ведення бухгалтерського обліку i складання фінансової звiтностi та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно – правових форм i форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані нести бухгалтерський облік та подавати фінансову звiтнiсть відповідно до чинного законодавства.

При організації обліку основних засобів в Україні підприємствам, їх об’єднанням, госпрозрахунковим організаціям (окрім банків), представництвам іноземних організацій, які здійснюють діяльність в Україні, а також підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок засобів бюджету, необхідно керуватися такими законодавчими і нормативними документами:

1. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” [4].

2. Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р.[25]

3. Інструкцією про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. [22].

Для упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, для правильної та чіткої побудови і організації бухгалтерського обліку законодавством передбачений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений Міністерством фінансів України. План рахунків є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово – господарської діяльності у бухгалтерському обліку і є обов’язковим для всіх підприємств.

Інструкція щодо застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та їх субрахунках.

Методологію обліку основних засобів та порядок їх розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

П(С)БО 7 визначає основні засоби як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адмiнiстративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Пояснення терміну «операційний цикл» в Положенні 7 відсутнє. В п. 4 Положення (стандарту) 2 «Баланс» вказано: «Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг» [2].

Таке визначення не повністю відповідає нашому дослідженню, оскільки необхідно вимірювати очікуваний термін корисного використання (експлуатації), а не з початку отримання запасів.

В Положенні (стандарті) 7 є відсутнє визначення терміну «справедлива вартість об’єкта». П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», на відміну від Положення 7, визначає: «Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами» [6].

Однак таке визначення для практичного використання не достатньо конкретне та вимагає додаткових роз’яснень.

На нашу думку, П(С)БО 7 доцільно доповнити визначеннями термінів «операційний цикл», «справедлива вартість об’єкта», а також методиками використання цих термінів.

Відповідно до П(С)БО 7 виділяють кілька критеріїв віднесення об’єктів до основних засобів:

об’єкт бухгалтерського обліку повинен бути визначений активом; використовуватись для чітко назначених цілей; мати очікуваний строк корисного виростання більш як один рік або операційний цикл (якщо він довший за рік); мати фізичну форму — бути матеріальним активом.

Такі критерії відповідають критеріям, наведеним у  Міжнародному стандарті фінансової звiтностi 16 “Основні засоби”. Однак існують деякі відмінності. Згідно з МСБО 16 основними засобами вважаються активи, які відповідають таким критеріям:

матеріальність (наявність фізичної форми); сфера дії (утримуються підприємством для використання в процесі виробництва  або для постачання товарів чи послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей); тривалість очікуваного строку використання (має використовуватися більше від одного облікового періоду) [9].

Відповідно до МСБО 16, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адмiнiстративних цілей та які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду [9].

Відмінністю даного визначення, від визначення у П(С)БО 7, полягає в недостатності словосполучення «соціально – культурних функцій».

Незважаючи на те, що національні стандарти обліку розробленні з урахуванням вимог міжнародних стандартів,  П(С)БО 7 «Основні засоби» має ряд спільних положень з МСФЗ 16 «Основні засоби», але все ж таки можна виділити деякі розбіжності.

Об’єкти, що не підлягають переоцінці визначені П(С)БО 7, як : «малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується у першому місяці використання об’єкта в  розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100% вартості». Але якщо звернутися  до МСФЗ 16, то така ознака не розглядається.

Переоцінена сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки (п.17  П(С)БО 7). За МСФЗ 16 , будь-яка сума амортизації на дату переоцінки: а) перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу так, що балансова вартість активу після переоцінки дорівнює сумі переоцінки; або б) виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоцінки суми активу.

Відмінності між стандартами виникають і при розгляданні питань щодо амортизації, надходження основних засобів на підприємство, вибуття основних засобів.

МСФЗ на відміну від П(С)БО не розглядає такі ознаки, як момент початку нарахування амортизації та момент припинення нарахування амортизації, а до методів нарахування амортизації відносить прямолінійний, виробничий (метод суми одиниць продукції) та метод зменшення залишку.

Згідно з п. 8 П(С)БО 7 витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. В МСФЗ 16 використовується альтернативних підхід до обліку витрат на позики, згідно з яким витрати на сплату відсотків за позиками, які пов’язанні  з придбанням або будівництвом основних засобів, можуть бути включені до їх первісної вартості, якщо відповідають умовам МСФЗ 23 «Витрати на позики».