Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на ВАТ «Унікум»»

              Аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність її зовнішнім користувачам, власникам, адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість та доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку та поняття, які використовуються в ньому, повинні бути типовими . Відповідно до ННА №26 “Аудиторський висновок”, структура аудиторського висновку включає наступні елементами: заголовок аудиторського висновку; замовник; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про перевірену фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

              Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів.

1) безумовний (позитивний) — коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;
2) умовний (із застереженням) — коли в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогно-зувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухобліку і фінзвітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо непевність або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною);
3) негативний висновок — коли непевність або незгода є фундаментальними;
4) відмова від надання висновку оформляється документом у разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства.

              Вважають, що аудиторський висновок може бути складений у вільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:

• назву (заголовок);

• адресата;

• вступ або вступний (початковий) параграф;

• параграф, який описує обсяг (характер) аудиторської перевірки;

• параграф, у якому висловлено думку аудитора про фінансову звітність;

• дату видачі аудиторського висновку;

• адресу аудитора (аудиторської фірми);

• підпис аудитора (керівника аудиторської фірми).

              Структуру i зміст стандартного аудиторського висновку подано згідно з МСА в таблиці 3.4

Табл. 3.4.Структура стандартного аудиторського висновку

              Звернемо увагу на специфічну інформацію, яка повинна бути зазначена в аудиторському висновку згідно з Вимогами.

Відповідно до цього документа аудиторський висновок повинен включати такі елементи:

• назву («Аудиторський висновок про фінансову звітність акціонерного товариства та підприємства – емітента облігацій»);

• основні відомості про аудиторську фірму або аудитора (повна назва, номер i дата видачі Свідоцтва про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; номер, серія i дата видачі сертифіката аудитора; адреса; телефон);

• дату видачі висновку (в цій частині Вимоги не відповідають МСА 700, згідно з якими дата зазначається після параграфа, в якому висловлено думку);

• основні відомості про акціонерне товариство або підприємство – емітента облігацій (крім банків) та основні відомості про умови договору про проведення аудиту (разом з тим розкриття такої інформації в аудиторському висновку не передбачено положеннями МСА);

• перелік перевіреної фінансової інформації із зазначенням дати i звітного періоду;

• опис обсягу аудиторської перевірки;

• висновки щодо окремих компонентів фінансових звітів, а саме: щодо розкриття інформації за видами активів, зобов'язань та про власний капітал відповідно до національних ПБО та/або МСБО (п. 1.8 Вимог). На думку фахівців, автори Вимог дещо нелогічно поєднали положення МСА 700 та МСА 800, останнє з яких застосовується у таких випадках: фінансові звіти складено відповідно до іншої концепції бухгалтерського обліку, ніж Міжнародні чи Національні ПБО; перевіряються лише конкретні рахунки, елементи рахунків або статті у фінансовому звіті; перевіряється виконання контрактних угод; перевіряються узагальнені фінансові звіти. Йдеться про підтвердження у цілому річної звітності акціонерних товариств, висновок про яку повинен відповідати положенням МСА 700**. Разом з тим слід погодитися з необхідністю відображення в аудиторському висновку, який видається при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, таких даних: величини статутного капіталу; складу та структури внесків до статутного капіталу; документів, на підставі яких зроблено аудиторський висновок про сплату капіталу (назва документа, його номер i дата складання);

• аудиторський висновок про фінансові звіти в цілому;

• підпис аудитора (керівника аудиторської фірми), печатка.

ВИСНОВКИ

         На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств підвищилась у зв’язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентноздатністю та низькою собівартістю.

         Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систиматичний облік, аудит та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

         Перший розділ курсової роботи є теоретико-методологічним дослідженням і присвячений вирішенню наступних задач: огляду нормативно-законодавчої бази з аудиту виробничих запасів; теоретико-економічному обгрунтуванню питань; огляду методологічних основ організації аудиту виробничих запасів.

         У другому розділі описано організаційно-економічну характеристика ВАТ «Уніплит». Вивчено правові та організаційні основи функціонування підприємства, здійснено загальну оцінку економічного та фінансового стану розвитку ВАТ «Уніплит». Визначено порядок визначення аудиторського ризику.

         У третьому розділі визначено завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів, організацію та методику аудиту.

     При проведенні аудиту виробничих запасів втанослена відсутність суттєвих порушень в обліку виробничих запасів. Результати аудитирської перевірки були представлені у вигляді робочих документів аудитора.

На основі розділу 1 курсової роботи можна зробити наступні висновки. Важливу роль у підвищенні ефективності роботи підприємств відіграє раціональне використання матеріальних цінностей, які є основою виробничої діяльності та займають більш ніж 70 % у собівартості продукції.
У бухгалтерському обліку під терміном "запаси" ро­зуміють активи, які:

– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

– утримуються для споживання під час виробництва про­дукції, виконання робіт та надання послуг, а також уп­равління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
З метою бухгалтерського обліку до запасів включають:

– сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

– незавершене виробництво у вигляді не закінчених оброб­кою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

– готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, при­значена на продаж і відповідає технічним та якісним ха­рактеристикам, які передбачені договорами та іншими нормативно-правовими актами;

– товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою по­дальшого продажу;

– малоцінні та швидкозношувані предмети, що використо­вуються протягом не більше одного року або нормально­го операційного циклу, якщо він більше одного року.

Основними завданнями аудиту матеріально-виробничих запасів є:

– перевірка збереження цінностей;

– контроль за дотриманням норм витрат матеріалів і вста­новлених норм запасів;

– перевірка правильності оцінки і раціонального викорис­тання матеріалів у виробництві;

– аналіз стану обліку і внутрішнього контролю за рухом ма­теріалів.

Проаналізувавши розділ 2 можна зробити висновок про фінансово-економічну діяьність підприємства ВАТ «Унікум»: всі показники рентабельності зросли. Коефіцієнт рентабельності активів зріс на 0,02, що свідчить про ефективне використання активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу зріс на 0,13, що свідчить про ефективність використання інвестованих власниками коштів в розвиток підприємства. Коефіцієнт рентабельності діяльності зріс на 0,23, що  свідчить про ефективність діяльності підприємства.

Отже, аудиторський ризик не виявлення помилок є досить низьким, що свідчить про достовірний і правдивий аудиторський висновок.

При перевірці підприємства всі первинні документи (лімітно-забірні картки, акт приймання матеріалів, картки складського обліку та ін.) та облікові регістри (журнал-ордер за рах. 20,22,23,25) були заповнені вірно з дотриманням усіх вимог та законодавчо-нормативних актів.

Основні порушення на підприємстві ВАТ «Уніплит»

6.            Запущеність аналітичного обліку

7.            Несвоєчасне оприбуткування запасів

8.            Наявність прихованих нестач,крадіжок і псування запасів

9.            Списання запасів на виробництво при їх нестачах, псуванні, невиробничому споживанні, використання на капітальний ремонт

10.       Порушення правил проведення інвентаризації

6. Порушення корреспондуючих рахунків при відображенні результатів інвентаризації в обліку.